Ухвала

від 11.11.2019 по справі 902/939/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"11" листопада 2019 р. Cправа № 902/939/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику представників сторін матеріали заяви про забезпечення позову у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033)

до: Приватного підприємства "Атлант-М" (вул. Сербинівська,17, с. Межирів, Жмеринський район, Вінницька область, 23136)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Івана Цурканя, 23, с. Хоменки, Шаргородський район, Вінницька область, 23544)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 1025663,5 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" подано позов до Приватного підприємства "Атлант-М", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1025663,5 грн заборгованості за кредитним договором №240418-АЕ від 24.04.2018, забезпеченого договорами поруки №240418-П/1 від 24.04.2018 та № 240418-П/2 від 24.04.2018.

Разом із вказаною позовною заявою 08.11.2019 на адресу суду від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшла заява про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019), в якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн, а саме на:

- квартиру, загальною площею 47,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:004:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл ., Жмеринський р-н, с/рада Рівська ;

- земельну ділянку площею 3,597 га, кадастровий номер 0525084800:05:000:0206, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл ., Чечельницькийй р-н, с/рада Рогізківська ;

- земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0043, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н, с/рада Жуковецька;

- земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0044, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н, с/рада Жуковецька;

- земельну ділянку площею 1,8868 га, кадастровий номер 0510300000:00:005:0042, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку площею 0,0517 га, кадастровий номер 0520682800:02:001:0294, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_6 ;

- житловий будинок, загальною площею 41,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку площею 0,025 га, кадастровий номер 0521085000:02:001:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0047, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н, с/рада Рівська;

- земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0046, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н, с/рада Рівська.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів ;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається . Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації , укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18 ).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову господарським судом є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що зобов`язання відповідачів за договорами поруки №240418-П/1 від 24.04.2018 та №240418-П/2 від 24.04.2018 не забезпечено ні іпотекою, ні заставою, що у разі відсутності грошей та майна у боржників може призвести до невиконання рішення суду. Строк повернення кредиту та сплати відсотків настав ще 25.03.2019, проте, станом на дату подання заяви про забезпечення позову, кредит не повернуто, а відсотки не сплачено, що, на думку заявника, свідчить про досить тривале ухилення від виконання зобов`язань.

При цьому позивач вказує, що станом на сьогоднішній день процедура відчуження нерухомого та рухомого майна дуже скоротилася, здійснити відчуження нерухомого та рухомого майна можливо за декілька годин, що у разі відсутності грошових коштів у боржників призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову, позаяк позивачем не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу стосовно вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій , спрямованих на реалізацію майна чи підготовчих дій до його реалізації, укладення договорів застави тощо.

Таким чином, самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому заявником (позивачем) не наведено жодних підстав щодо утруднення чи неможливості виконання судового рішення в майбутньому (в разі задоволення позову) за рахунок стягнення заборгованості з інших відповідачів - юридичних осіб, яких вказано солідарними боржниками.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду .

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн відмовити.

2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення , якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

5. Копію ухвали надіслати учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 11.11.2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033;

3 - відповідачу 1 - АДРЕСА_12

4 - відповідачу 2 - АДРЕСА_10;

5 - відповідачу 3 - АДРЕСА_11