Рішення

від 31.10.2019 по справі 910/9028/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2019Справа № 910/9028/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С. В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю. Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4

до 1. Київської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Представники сторін:

від позивача: Бондарчук І. П. (посвідчення № 051654 від 07.12.2018);

від відповідача-1: Тхорик С.М. (дов. № 225-кмг-4585 від 20.08.2019);

від відповідача-2: Марунич Г. І. (ордер КС № 5440 від 25.09.2019);

Яценко Я.В. (ордер КС № 565299 від 30.10.2019);

від третьої особи: Воєводіна А.О. (дов. № 05703-18885 від 08.10.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі по тексту - відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" (надалі по тексту - відповідач-2) в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 06.12.2018 № 313/6364 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019 площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 123.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор стверджує, що вказане рішення Київської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що земельна ділянка площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040) була передана відповідачу-2 з порушенням вимог земельного законодавства не на конкурентних засадах.

Зважаючи на те, що площа земельної ділянки (0,4168 га) значно перевищує площу нерухомого майна, що знаходиться на ній, прокурор зазначив, що на підставі спірного рішення Київської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" може набути на не конкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею, не більшою за площу розташованого на ній нерухомого майна (76,2 кв.м), а решту частини земельної ділянки особа має право набути виключно на конкурентних засадах, відповідно до положень ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Крім того, у зв`язку з тим, що на підставі незаконного рішення між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки від 13.03.2019 № 123, зазначений договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9028/19, підготовче засідання призначено на 08.08.2019.

24.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позов в якому відповідач 1 вказує, що Київська міська рада, як колегіальний орган діяла у відповідності до повноважень наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідач-1 зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на них об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не підлягають продажу на конкурентних засадах.

Відповідач-1 вказує, що будівлі знаходяться в протилежних кутах земельної ділянки, що перешкоджає їх відведенню єдиним масивом, відмінним від конфігурації, що визначена в оскаржуваному рішенні Київської міської ради, а отже, враховуючи особливості земельної ділянки та прилеглої території передача земельної ділянки в меншому розмірі (виключно під будівлями) ніж вона була передана є неефективним використанням земель міста Києва, оскільки інших землекористувачів не було; земельна ділянка добросовісно використовувалася відповідачем-2 протягом тривалого часу; не передбачено заїзди та виїзди для інших землекористувачів; згідно із затвердженим детальним планом території ця земельна ділянка передбачена для розміщення єдиного об`єкта - будівель автозаправного комплексу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Також надійшло клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав невідповідності звернення прокурора вимогам законодавства.

08.08.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач вказує, що розпорядження землями комунальної власності на території м. Києва відбулося з порушенням порядку, передбаченого Земельним кодексом України. Позивач зазначає, що площа земельної ділянки, яка надана в оренду, майже у 55 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване, що становить менше 2 % від площі земельної ділянки. Оскільки право власності чи право користування на спірну земельну ділянку площею 0,4168 га не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому в подальшому не могло виникнути переходу такого права, визначеного приписами ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані".

В підготовчому засіданні 08.08.2019 судом розглянуто подане клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та вирішено його задовольнити.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 року за клопотанням відповідача-1 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та, відповідно, підготовче засідання відкладено на 03.09.2019.

03.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа вказує, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 03.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 03.10.2019.

03.10.2019 від представника відповідача-2 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у задоволенні якого судом було відмовлено.

У судовому засіданні 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2019.

24.10.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, який залишено судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.10.2019 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 31.10.2019 проти позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні 31.10.2019 просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, в розумінні приписів наведених норм господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.

У поданій суду позовній заяві прокурор зазначає, що неправомірна передача земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом.

При цьому, судом встановлено, що в обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив в позовній заяві, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, отже даний позов заявлено прокурором як позивачем.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи, що поняття "інтереси держави" є оціночним, а прокурором визначено в чому на його думку полягає порушення державних інтересів, суд приходить до висновку, що наведені прокурором обставини, якими мотивовано необхідність звернення до суду з даним позовом за висновками суду є обґрунтованими, отже згідно з нормами чинного законодавства прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 року № 313/6364 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва" відповідно до статей 9, 79-1, 83, 93, 116, 120, 123, 124, 186 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районні міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2017 № 18900395, № 18908922 (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - 12.04, заява ДЦ від 30.08.2017 № 63019-002140707-031-03, справа А-23979).

Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

На виконання рішення Київської міської ради від 06.12.2018 року між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" як орендарем 13.03.2019 укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 123 (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.12.2018 року за № 313/6364 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва строком на 15 років.

Згідно із пунктом 2.1 Договору, об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 06.12.2018 року за № 313/6364 та цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер 8000000000:66:010:0040; місце розташування - вулиця Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районі міста Києва; цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу; розмір (площа) - 0,4168 га.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що на думку прокурора прийняте рішення Київської міської ради від 06.12.2018 року № 313/6364 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушено вимоги статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України. При цьому, оскільки договір про оренду земельної ділянки укладено на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, такий договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову прокурора слід відмовити, з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У відповідності до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями частини 2 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому положеннями статті 134 цього Кодексу визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Суд встановив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" на праві приватної власності, у зв`язку із внесення до статутного фонду товариства, належать об`єкти нерухомого майна: гараж, загальною площею 25,8 кв.м. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33759898 від 08.02.2017) та гараж загальною площею 50,4 кв.м. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33759083 від 08.02.2017) за спільною адресою: м. Київ, вулиця Петра Вершигори , 2.

Право власності на вказані об`єкти нерухомого майна підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2017 копії яких, разом із технічними паспортами наявні в матеріалах справи.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000596562017 від 25.07.2017, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:010:0040, яка розташована по вулиці Петра Вершигори, 2 у Дніпровському районі міста Києва - відсутня.

Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000596562017 від 25.07.2017 наявна в матеріалах справи.

Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - 12.04.

З матеріалів справи вбачається, що будівлі, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" знаходяться в протилежних кутах спірної земельної ділянки, що перешкоджає їх відведенню єдиним масивом, відмінним від конфігурації, що визначена в оскаржуваному рішенні Київської міської ради, а отже, враховуючи особливості земельної ділянки та прилеглої території передача земельної ділянки в меншому розмірі (виключно під будівлями) ніж вона була передана є неефективним використанням земель міста Києва, оскільки інших землекористувачів не було.

Слід зазначити, що земельна ділянка добросовісно використовувалася відповідачем-2 протягом тривалого часу та до спірної земельної ділянки не передбачено заїзди та виїзди для інших землекористувачів.

За вказаних обставин доводи прокурора про те, що спірну земельну ділянку відповідачу-2 було передано у користування із порушенням чинного законодавства, є необґрунтованими.

Отже, рішення Київської міської ради від 06.12.2018 № 313/6364 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і об`єктів дорожнього сервісу на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва" прийнято без порушення вимог чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання недійним та скасування рішенням Київської міської ради від 06.12.2018, суд відмовляє і у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 13.03.2019 площею 0,4168 га (кадастровий номер 8000000000:66:010:0040), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані".

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Позивачем не доведено належними засобами доказування обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлайт Компані" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 11.11.2019

Суддя С. В. Стасюк