Рішення

від 04.11.2019 по справі 922/2242/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2242/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАС", 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, код 25468402 до Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВМІСЬКГАЗ", 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код 03359552 про визнання недійсним рахунку за участю представників:

позивача - Загребельний М.С. (довіреність від 04.07.2019)

відповідача - Корж А.О. (довіреність №007.1Др-61-0619 від 03.06.2019)

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "ВІТАС" (позивач) до ПАТ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" (відповідач) згідно якої позивач просить суд визнати недійсним розрахунок необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 року на виконання договірних зобов`язань №09420РО0В6ЕМ016.

Судові витрати просить віднести на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2019 було залишено позовну заяву ТОВ "ВІТАС" без руху.

26.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАС" подало до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 18138) про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2019 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2242/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

Відповідач надав суду відзив на позову заяву (вх. № 19794 від 16.08.2019) в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 20653 від 29.08.2019).

Ухвалою суду від 18.09.2019 було закрито підготовче провадження по справі та призначено розляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 січня 2016 року ТОВ ВІТАС було подано до ПАТ ХАРКІВМІСЬКГАЗ заяву-приєднання №09420PD0B6AT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до вказаної заяви-приєднання, персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу (зазначається після присвоєння Оператором ГРМ) у ТОВ ВІТАС - 56XQ0000PD0B600T.

Також, були надані додатки до договору розподілу природного газу, який додається до заяви - приєднання, а саме:

1) додаток № 3 Інформаційний лист ;

2) додаток № 4 Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача .

19 квітня 2017 року ПАТ ХАРКІВМІСЬКГАЗ було складено акт про порушення №452/17. Відповідно до якого на дату складання цього Акта на об`єкті ТОВ ВІТАЄ за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, будинок 1, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущених строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача.

27 квітня 2017 року протоколом №55 постійно діючою комісією з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, було вирішено: акт про порушення задовольнити, нарахування провести згідно Кодексу газорозподільних систем.

А також, 27 квітня 2017 року ПАТ ХАРКІВМІСЬКГАЗ було складено розрахунок не облікованих об`ємів газу. Перерахунок не облікованих об`ємів природного газу за період з 10.04.2017 року 07:00 години по 25.04.2017 року 07:00 години було здійснено згідно розділу XI, глави 4, п.4.1. Постанови НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року затвердженого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824 Про затвердження Кодексу газорозподільних систем. Причина виконання технічного розрахунку - пропущених строку періодичної повірки лічильника газу GMS-G25-32 №20455599 та коректора КПЛГ-1.02Р №01952 з вини споживача. Відповідно до вказаного розрахунку, TOB ВІТАС було нараховано спожитого газу у кількості - 8 208,00 м3.

Позивач з розрахунком необлікованих об`ємів природного газу не згоден та вважає його неправомірним, зазначає про те, що лічильник, який встановлюється на території споживача, що не є побутовим повинен бути чітко зазначений в договорі, адже це може ідентифікувати його серед інших газових лічильників. Вказує, що, в ідповідно до складено ПАТ ХАРКІВМІСЬКГАЗ розрахунку необлікованих об`ємів газу від 27 квітня 2017 року, нарахування ТОВ ВІТАС спожитого газу у кількості - 8 208,00 м3 було здійснено у зв`язку з пропущенням строку періодичної повірки коректора КПЛГ-1.02Р №01952 та лічильника газу ОМ8-С25-32 №20455599, що не відповідає встановленому в Договорі номеру. Таким чином розрахунок необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 року є недійсним, адже причина виконання технічного розрахунку визначена за повіркою зовсім іншого лічильника ніж той, який є предметом договору про надання населенню послуг з газопостачання.

Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

Надаючи оцінку аргументам сторін та правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, між ПАТ "Харківміськгаз" та ТОВ ВІТАС укладено договір на розподіл природного газу № 09420PD0B6AT016 від 01.01.2016 шляхом підписання заяви - приєднання.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до розділу І "Загальні положення" Типового договору (пункти 1.1., 1.2. та 1.3.) цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633. 634. 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або

сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ може надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору розподілу природного газу.

Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити:

1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку;

2) величину приєднаної потужності об`єкта споживача;

3) перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності);

4) акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу;

5) групу споживання та планові місячні об`єми споживання побутового споживача у розрізі 12 календарних місяців, що визначаються відповідно до вимог цього Кодексу (норма застосовується щодо побутових споживачів з лічильником газу);

6) норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу);

7) розрахунок втрат і витрат природного газу (за необхідності щодо споживачів, які не є побутовими).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.

ТОВ "Вітас" надано до ПАТ "Харківміськгаз" заяву-приєднання № 09420PD0B6AT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Суд зазначає, що номер лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 було зазначено у Додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви приєднання № 09420PD0B6AT016 від 01.01.2016, підписаного та скріпленого печатками з обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час, вищезазначений договір є дійсним. Відповідач у своєму відзиві зазначив, що жодних письмових повідомлень, а також відповідних заяв про невірність персоніфікованих даних з моменту підписання заяви-приєднання до підприємства не надходило. Позивачем, в свою чергу, жодним чином не спростовані вказані доводи відповідача та не надано доказів, що свідчили б про зворотнє.

Згідно розділу XI глави 2, п.п. 2.4 до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

19.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" склало акт про порушення № 452/17, в якому зафіксувало на дату складання цього акта факт здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітас" порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущення строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки GMS G25-32 (далі - ЗВТ) з вини споживача.

27.04.2017 відбулось засідання постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, на якому комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом № 55 від 27.04.2017, задовольнити акт про порушення № 452/1-7 від 27.04.2017 та провести нарахування згідно з Кодексом газорозподільних систем.

27.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" склало розрахунок необлікованих об`ємів газу, відповідно до якого зазначений технічний розрахунок був виконаний з причин пропущення ТОВ "Вітас" періодичної повірки лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 та коректора КПЛГ - 1.02Р № 01952 з вини споживача. У зазначеному розрахунку ПАТ "Харківміськгаз" визначило, що ТОВ "Вітас" спожило природний газ у кількості 8208,00 куб.м.

Представником ТОВ Вітас було отримано технічний розрахунок, жодних зауважень щодо неправильності номеру лічильника газу не було.

Постановою Верховного суду у справі № 922/1838/17 за позовом ТОВ Вітас до ПАТ Харківміськгаз про зобов`язання вчинити певні дії встановлено: Врахувавши те, що виявлений відповідачем факт пропущення позивачем строку періодичної повірки лічильника газу та коректора об`єму газу є доведеним, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач правомірно провів розрахунок не облікованих об`ємів природного газу споживачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітас» на підставі пункту 4.1. глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем за період з 10.04.2017 7:00 по 25.04.2017 7:00, тобто з дати початку прострочення позивачем періодичної повірки ЗВТ до дати здійснення працівниками відповідача перевірки технічного стану вузла обліку за зверненням позивача, оскільки на час здійснення повірки приладів обліку споживач був відключений від системи газопостачання.

При цьому, перевіривши проведений відповідачем розрахунок не облікованих об`ємів природного газу, суди попередніх інстанцій встановили, що об`єм переданого відповідачем та прийнятого позивачем природного газу відповідач розрахував у відповідності до правил, визначених в пункті 4.1. глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, тобто з урахуванням кількості газоспоживаючого обладнання споживача (3 одиниці), номінальної потужності цього обладнання (7,600 мЗ/год) та режиму роботи обладнання (24 год/добу) та правильно визначив об`єм спожитого позивачем природного газу за період з 10.04.2017 7:00 по 25.04.2017 7:00 у кількості 8 208,00 мЗ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Враховуючи відсутність у даній справі підстав для задоволення позову, - судові витрати, згідно з нормою ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи складність виготовлення повного тексту рішення по справі та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд оголошує резолютивну частину рішення в наступній редакції:

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАС" до Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" відмовити повністю.

Судові витрати пов`язані з розглядом справи покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАС".

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАС", 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, код 25468402 .

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВМІСЬКГАЗ", 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код 03359552.

Повне рішення складено "11" листопада 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров