Постанова

від 12.05.2020 по справі 922/2242/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2242/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Загребельного М. С.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (судді: Пуль О. А. - головуючий, Білоусова Я. О., Тарасова І. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 (суддя Прохоров С. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас"

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

про визнання недійсним розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітас" (далі - ТОВ "Вітас") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - ПАТ "Харківміськгаз") про визнання недійсним розрахунку необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 на виконання договірних зобов`язань № 09420PD0B6FN016 (далі - розрахунок необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017) на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позову ТОВ "Вітас" наголосило, що цей розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства; його підписання представником споживача не відповідало внутрішній волі та відбулося саме у межах отримання такого розрахунку для ознайомлення. Позивач акцентував, що причина виконання технічного розрахунку визначена за перевіркою іншого лічильника, ніж установлений на об`єкті позивача.

1.2. У відзиві на позов ПАТ "Харківміськгаз" заперечило проти його задоволення та просило відмовити у позові з підстав його необґрунтованості. Зокрема, відповідач зауважив про здійснення розрахунку необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 у зв`язку з пропуском ТОВ "Вітас" - споживачем періодичної повірки лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 і коректора КПЛГ-1.02Р № 01952; представник ТОВ "Вітас", отримавши технічний розрахунок, жодних зауважень щодо неправильного зазначення номера лічильника не навів. При цьому відповідач звернув увагу на постанову Верховного Суду у справі № 922/1838/17, під час вирішення спору в якій господарські суди встановили правомірність проведеного 27.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" розрахунку необлікованих обсягів природного газу. Крім того, відповідач наголосив, що за змістом частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 у позові відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та виходив із того, що факт порушення ТОВ "Вітас" строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) із вини цього споживача, який не є побутовим, і правомірність проведення 27.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" розрахунку необлікованих обсягів природного газу встановлено згідно з судовими рішеннями у справі № 922/1838/17, що з огляду на положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 залишено без змін із тих самих підстав.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ТОВ "Вітас", не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповноті судового дослідження. ТОВ "Вітас" акцентує на недійсності розрахунку необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 і невідповідності його вимогам, наведеним у частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, звертає увагу на те, що причина виконання технічного розрахунку визначена за перевіркою іншого лічильника, ніж установлений на об`єкті позивача.

3.2. Від ПАТ "Харківськміськгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів, просить залишити її без задоволення у повному обсязі, а судові рішення у справі - без змін.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

4.2. Як установили суди та свідчать матеріали справи, 01.01.2016 ТОВ "Вітас" звернулося до ПАТ "Харківміськгаз" із заявою-приєднання № 09420PD0B6AT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Номер лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 зазначено у додатку № 4 до типового договору розподілу природного газу (доданому до заяви-приєднання), підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Отже, як установили суди, між ПАТ "Харківміськгаз" і ТОВ "Вітас" укладено договір на розподіл природного газу від 01.01.2016 № 09420PD0B6AT016 шляхом підписання заяви - приєднання, та, відповідно, між сторонами виникли договірні правовідносини; будь-яких письмових повідомлень чи заяв про помилковість персоніфікованих даних із моменту підписання заяви-приєднання до ПАТ "Харківміськгаз" не надходило.

19.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" склало акт про порушення № 452/17, за змістом якого на дату складання цього акта на об`єкті ТОВ "Вітас" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1 виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379//27824 (далі - Кодекс газорозподільних систем), а саме пропущено строк періодичної повірки ЗВТ з вини споживача.

Згідно з протоколом від 27.04.2017 № 55 постійно діюча комісія з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, вирішила задовольнити акт про порушення та здійснити нарахування відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

27.04.2017 ПАТ "Харківміськгаз" склало розрахунок необлікованих обсягів природного газу, за змістом якого перерахунок необлікованих об`ємів природного газу здійснено за період із 10.04.2017 07:00 год. по 25.04.2017 07:00 год. згідно з пунктом 4.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем; причина виконання технічного розрахунку - пропуск строку періодичної повірки лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 і коректора КПЛГ-1.02Р № 01952 із вини споживача. Згідно із розрахунком об`єм спожитого TOB "Вітас" природного газу за період із 10.04.2017 7:00 год по 25.04.2017 7:00 год становить 8 208,00 м 3 .

Крім того, під час вирішення цього спору попередні судові інстанції установили, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/1838/17 за позовом ТОВ "Вітас" до ПАТ "Харківміськгаз" про скасування здійсненого ПАТ "Харківміськгаз" нарахування ТОВ "Вітас" оперативно-господарських санкцій у грошовій сумі, що дорівнює вартості обсягу природного газу, обчисленого за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання за період із 10.04.2017 07:00 год по 25.04.2017 07:00 год, відповідно до складеного ПАТ "Харківміськгаз" технічного розрахунку від 27.04.2017 та зобов`язання ПАТ "Харківміськгаз" здійснити перерахунок ТОВ "Вітас" обсягу спожитого природного газу за період із 10.04.2017 07:00 год по 25.04.2017 07:00 год за фактичними показниками лічильника газу GMS G25-32 № 053082.

Згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2018 у справі № 922/1838/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій аргументували свої рішення тим, що відповідач правомірно здійснив розрахунок необлікованих об`ємів природного газу у кількості 8 208,00 м 3 споживачеві - ТОВ "Вітас" за період із 10.04.2017 7:00 год по 25.04.2017 7:00 год, керуючись пунктом 4.1 глави 4 розділу X Кодексу газорозподільних систем, оскільки факт вчинення ТОВ "Вітас" правопорушення у виді пропуску строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ і своєчасно не організував проведення їх періодичної повірки; зазначене правопорушення (пропуск строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим) згідно з пунктом 2.4 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем належить до числа правопорушень, внаслідок яких оператор газорозподільної системи змінює встановлений режим нарахування об`ємів розподіленого природного газу споживачеві, що за правовою природою не є оперативно-господарською санкцією у розумінні положень статей 235, 236 Господарського кодексу України; розрахунок необлікованих об`ємів природного газу відповідач провів правильно, з урахуванням кількості газоспоживаючого обладнання споживача, номінальної потужності цього обладнання та режиму його роботи, а також правильно зазначив номери засобів обліку газу споживача, які відповідають номерам цих засобів, зазначеним споживачем у додатку № 4 до типового договору.

Згідно з постановою Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 922/1838/17 рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у цій справі залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Вітас" - без задоволення.

4.3. Як свідчать матеріали справи № 922/2242/19, що розглядається, предметом позову у ній є вимога ТОВ "Вітас" до ПАТ "Харківміськгаз" про визнання недійсним розрахунку необлікованих обсягів природного газу від 27.04.2017 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалюючи судові рішення у справі, попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

4.4. За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист у розумінні положень закону - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в статті 16 Цивільного кодексу України.

Як уже зазначалося, позивач звернувся із позовом у справі № 922/2242/19, що розглядається, та просив визнати недійсним розрахунок необлікованих обсягів природного газу від 27.04.2017 на підставі положень статей 203 і 215 Цивільного кодексу України, тобто з підстав, установлених законом для визнання недійсними правочинів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини.

У частині 1 статті 202 зазначеного Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України).

Правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб`єктів.

Отже, розрахунок необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017, складений ПАТ "Харківміськгаз", не є правочином у розумінні наведених положень законодавства, він лише фіксує здійснений споживачеві перерахунок обсягу спожитого необлікованого природного газу за певний період у зв`язку із допущеним споживачем порушенням - пропуском строку періодичної повірки ЗВТ із вини споживача, що не є побутовим, як того вимагають положення Кодексу газорозподільних систем, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України до спірного розрахунку в контексті невідповідності його актам законодавства та дефекта волі немає.

Під час вирішення цього спору попередні судові інстанції наголосили, що обставини, на які позивач послався в обґрунтування позовних вимог і докази, надані на їх підтвердження, зокрема типовий договір про розподіл природного газу із додатками, у тому числі додаток № 4, акт про порушення від 19.04.2017 № 452/17, розрахунок необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017, проведений у зв`язку із пропуском ТОВ "Вітас" періодичної повірки лічильника газу GMS-G25-32 № 20455599 та коректора КПЛГ-1.2Р № 01952 із вини споживача, за спожитий природний газ у кількості 8 208,00 м 3 , були предметом розгляду, дослідження і оцінки судів під час вирішення спору у справі № 922/1838/17; обставини, установлені згідно із судовими рішеннями у справі № 922/1838/17 (зокрема стосовно факту вчинення ТОВ "Вітас" правопорушення у виді пропуску строку періодичної повірки ЗВТ із вини споживача, що не є побутовим, і правомірності здійснення ПАТ "Харківміськгаз" спірного розрахунку необлікованих обсягів природного газу, а також того, що зазначені відповідачем у спірному розрахунку необлікованих об`ємів природного газу від 27.04.2017 номери лічильника газу (GMS-G25-32 № 20455599) і коректора (КПЛГ-1.02Р № 01952) споживача - ТОВ "Вітас" відповідають номерам зазначених засобів обліку, названим споживачем у додатку № 4 до типового договору), зважаючи на положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиціальними для справи № 922/2242/19, а отже не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено згідно із судовим рішенням (яке набрало законної сили) і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що правових підстав для задоволення прозову немає. Викладені у касаційній скарзі доводи та мотиви зазначеного не спростовують; не отримали підтвердження під час касаційного провадження та стосуються встановлення визначених обставин і здійснення переоцінки відповідних доказів, що не може відбуватися на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій .

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 зазначеного Кодексу).

5.2. Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 у справі № 922/2242/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак