Рішення

від 12.11.2019 по справі 183/4108/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4108/17

№ 2/183/203/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості 22 сторіччя до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 від 29.12.2016 року,-

за участю:

представників позивача Назарова В.М. , Сазонової М. О . ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,-

в с т а н о в и в:

23.08.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості послуг у розмірі 2250 доларів США та штрафних санкцій у розмірі 4500 доларів США, пеню у розмірі 1383,75 доларів США за Договором про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 від 29.12.2016 року.

Свої вимоги мотивував тим, що 29 грудня 2017 року між ТОВ Агенцією нерухомості 22 сторіччя та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 , відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язався по завданню замовника на умовах ексклюзивності надати комплекс послуг, направлених на пошук покупців з подальшим відчуженням об`єкту нерухомого майна, а саме квартири, розташованої в АДРЕСА_1 . Позивач здійснював надання послуг, визначених Договором, у відповідності до його вимог, однак 24.07.2017 року відповідач самостійно уклав договір про відчуження об`єкту нерухомості та не сплатив вартість наданих позивачем послуг у день відчуження, як то передбачено п.1.2 підписаного між ними договором.

Крім того, позивач зазначає, що з метою визначення розрахунку вартості послуг сторони домовилися, що вартість об`єкта, що відчужується складає 45000 доларів США, що еквівалентно 1215000, 00 грн. на момент укладення договору. Вартість наданих послуг позивача складає 5% від вартості об`єкту, визначеного у договорі, також договором передбачена можливість стягнення штрафних санкцій, які замовник сплачує у розмірі 10% від вартості об`єкту за порушення умов виконання договору, в тому числі за порушення замовником ексклюзивності надання послуг. Порушенням ексклюзивності надання послуг є укладання договору з третіми особами самостійно. У разі прострочення замовником оплати наданих послуг, передбачених п.1.2 Договору, замовник також сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день.

30.12.2016 року сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг нерухомості, у зазначеному акті перелічений перелік послуг, наданий замовником.

Дізнавшись по закінченню терміну дії договору про самостійне відчуження об`єкту нерухомості, позивач висунув письмову вимогу відповідачеві щодо необхідності здійснення вартості наданих послуг, а також штрафних санкцій, відповідач вимог не виконав, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою від 12 жовтня 2017 року судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О. відкрито провадження у справі (а.с. 59).

У відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Кодексом, тому розгляд справи продовжено у порядку загального позовного провадження.

16 лютого 2018 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с. 107).

В зв`язку з закінченням повноважень судді Парфьонова Д.О. справа була передана в провадження судді Майної Г.Є. 29.05.2018 року (а.с. 143), а в зв`язку з закінченням її повноважень справа передана в провадження судді Сороки О.В. 21.11.2018 року (а.с. 164).

У відзиві на позов ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він самостійно без будь-якої участі позивача здійснив пошук покупця на квартиру, що є об`єктом договору № 1609 від 29.12.2016 року, позивач не виконав жодного свого обов`язку із пошуку покупців, про що свідчить відсутність підписаних між сторонами актів прийому-здачі звітів по рекламно-інформаційній компанії по продажу квартири та актів приймання-передачі наданих послуг щодо огляду квартири потенційними покупцями, відповідно до п.4.3 Договору. Таким чином, відповідач наполягає на тому, що позивачем не доведено обставини з надання послуг за підписаним договором, сам по собі договір не може бути підставою для виникнення з боку замовника обов`язку зі сплати 5% вартості квартири. При цьому, відповідач посилається на нікчемність умов договору щодо ексклюзивності послуг, оскільки така умова обмежує цивільну правоздатність та дієздатність власника нерухомого майна, а також на порушення п.4.1 Договору вимога ч.1 ст. 907 ЦК України щодо заборони його розірвання в односторонньому порядку (а.с. 90-92).

Представник позивача Назарова В.М . підтримав позовні вимоги, надав суду детальні пояснення щодо обставин, при яких було укладено договір про надання послуг між агенцією нерухомості та ОСОБА_1 . Також представник позивача звернув увагу суду на ту обставину, що агенція нерухомості виконала у повному обсязі взяті на себе зобов`язання за договором, в тому числі провела рекламну компанію щодо продажу об`єкту нерухомості, знаходила велику кількість покупців, яким надавали для огляду об`єкт продажу, однак не могла підписати відповідні звіти та акти-приймання передачі щодо виконаних робіт через відсутність ОСОБА_1 в межах Дніпропетровської області. Коли позивачеві стало відомо про самостійне відчуження ОСОБА_1 квартири, представник позивача особисто запропонував компенсувати агенції нерухомості всі понесені витрати за договором, з метою уникнення спору, однак ОСОБА_1 відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань. Також представник позивача звернув увагу суду на ту обставину, що агенція нерухомості надала ОСОБА_1 досить велику кількість послуг, яка не обумовлена договором, в тому числі надала консультацію щодо пакету документів, необхідного для прийняття спадщини, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 до агенції, він хоча і був спадкоємцем власників квартири, що мала відчужуватися, однак належним чином свої спадкові права не оформив.

Відповідач в судовому засіданні надав показання, як свідок, вважає, що позивачем не були виконані обов`язки за договором про надання послуг продавцю нерухомості. Також відповідач надав пояснення про те, що належну йому на праві власності квартиру придбав у нього його давній знайомий, який не звертався за допомогою до ТОВ Агенції нерухомості 22 сторіччя . При цьому відповідач не спростовував тієї обставини, що після підписання договору 29.12.2016 року він виїхав за межі України, ключами від квартири, документами на квартиру розпоряджалася його дружина.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав повністю, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_7 надав суду показання про те, що у грудні 2016 року його знайомий ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням допомогти у продажі квартири, яку він успадкував після смерті своїх батьків. При цьому ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням надати кошти в борг, які зможе повернути від продажу квартири. Він запропонував йому укласти договір про надання послуг з ТОВ Агенція нерухомості 22 сторіччя , які давно працюють на ринку нерухомості та зарекомендували себе лише з позитивної сторони. На його пропозицію ОСОБА_1 погодився, при цьому останній наполягав на тому, щоб квартира була продана за 45000 доларів США. ОСОБА_1 залишив йому ключі від квартири, свідок особисто знаходив потенційних покупців на квартиру, домовлявся з орендарем квартири про її показ покупцям. Кожного тижня, здебільшого у вихідні, він здійснював з потенційними покупцями огляд квартири, однак акти про огляд квартири не можливо було підписати через відсутність ОСОБА_1 у м.Дніпро. Коли наприкінці травня місяця 2017 року ОСОБА_1 повернув йому отримані в борг кошти, свідок більше не зміг потрапити в квартиру та приводити туди покупців, оскільки були змінені замки.

Свідок зв сторони позивача ОСОБА_8 повідомив суд про те, що з жовтня 2016 року по лютий 2017 року він орендував квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 , договір оренди був укладений з ОСОБА_9 , в його присутності ОСОБА_7 разів 10 приводив потенційних покупців на квартиру.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили суд про те, що давно знають ОСОБА_1 , у березні 2017 року вони дізналися від ОСОБА_1 про продаж належної йому на праві власності квартири, що розташована в АДРЕСА_1 . Цю квартиру вони придбали для сина, їх влаштовувала і ціна, і місце розташування. Про те, що продажем квартири займається агенція нерухомості свідкам нічого не було відомо.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_13 надала суду показання про те, що їй відомо про укладення договору між її колишнім чоловіком та ТОВ Агенцією нерухомості 22 сторіччя . Між ними існувала домовленість про те, що у разі наявності реального покупця, вона повинна була впускати їх до квартири, оскільки ключі від квартири були лише у неї та у орендарів. Жодного разу ОСОБА_7 їй не телефонував, у квітні 2017 року вони самостійно продали квартиру своїм знайомим.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши подані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

29 грудня 2016 року між Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості 22 сторіччя та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 , відповідно до абз. 1 п. 1.1 якого виконавець зобов`язався по завданню замовника на умовах ексклюзивності надати комплекс послуг, направлених на пошук покупців з подальшим відчуженням об`єкту нерухомого майна, а саме квартири в АДРЕСА_2 (а.с.37).

Згідно абз. 2 п. 1.1 договору про надання послуг продавцю нерухомості під ексклюзивністю умов надання послуг в рамках даного договору сторонами приймається надання в інтересах замовника послуг, вказаних в п. 1.1 даного договору, виключно виконавцем. Надання аналогічних послуг для замовника відносно об`єкту будь-якими третіми особами не припустимо та несе для замовника відповідальність, передбачену умовами даного договору.

Згідно п. 3.2 договору з метою пошуку найбільш вигідної пропозиції для замовника з відчуження об`єкта замовник зобов`язується надати виконавцю ексклюзивне (виключне) право на надання послуг, зазначених у п. 1.1 даного договору, та утримуватися від самостійних дій, направлених на відчуження об`єкта, та/або не давати завдання третім особам здійснювати послуги, аналогічні послугам зазначених у п. 1.1 даного договору послуг.

Згідно п. 3.4 договору замовник зобов`язується сплатити послуги виконавця в момент надання послуг, що встановлено п. 4.2 даного договору, у розмірі визначеному п. 1.2 даного договору (тобто 60750,00 грн.).

Відповідно до п. 4.2 договору послуги вважаються належним чином виконані виконавцем замовнику з дати отримання замовником задатку чи авансу, або з дати укладання попереднього договору про відчуження об`єкту, або з дати відчуження об`єкту будь-якому покупцю відповідно до будь-якого договору на умовах, самостійно узгоджених замовником та покупцем об`єкта.

Згідно п. 4.5 договору у випадку порушення замовником зобов`язань по ексклюзивності надання йому виконавцем послуг що встановлено п. 1.1, та п. 3.2 даного договору, та/або у випадку одностороннього розірвання даного договору з ініціативи замовника, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 10 % вартості послуг, встановленої п. 1.2 даного договору, окремо за кожне порушення. Порушенням зі сторони замовника ексклюзивності надання послуг є укладення договору аналогічного даному з третіми особами та/або відчуження об`єкта замовником самостійно, без залучення виконавця в порядку, встановленому п. 2.6, даного договору.

Крім того п. 4.4 Договору передбачена можливість стягнення пені у розмірі 0,5% заборгованості за кожен день прострочки, у разі виникнення прострочення замовником оплати послуг, визначених п.1.2 Договору.

Підставою для задоволенні позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем ексклюзивності наданих позивачем послуг відповідно до договору про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 від 29.12.2016 року.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта від 15.06. 2017 року, відповідно до якої квартира за АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_12 та ОСОБА_15 (а.с.40,41).

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, предметом доказування якого є порушення чи невиконання умов договору.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач скористалася своїм правом подачі відзиву до позову, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі через необґрунтованість та безпідставність, оскільки позивачем не були виконані його обов`язки за договором про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 від 29 грудня 2016 року.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 552 ЦК України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання ним обов`язків, встановлених договором про надання послуг продавцю нерухомості № 16096 від 29 грудня 2016 року та порушення відповідачем ексклюзивності умов надання послуг, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з цим, надані позивачем докази у виді показань свідків про належне виконання умов договору не підтверджують такого факту, оскільки відповідно до пункту 4.3. Договору при кожному перегляді об`єкта потенційним покупцем сторонами складається та підписується акт приймання-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Наведені вище факти свідчать про неналежне виконання позивачем умов зазначеного договору, а відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг, визначених договором, та штрафних санкцій.

Посилання позивача на те, що саме розміщення ним на всіх пошукових ресурсах та торгових площадках оголошення про продаж квартири відповідача стало умовою продажу квартири носять характер припущень та не підтверджені жодними доказами.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості 22 сторіччя у задоволенні позову до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг продавцю нерухомості № 16095 від 29.12.2016 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості 22 сторіччя , ЄДРПОУ 37901011, юридична адреса: м. Дніпро, вл.Володимира Мономаха,7 офіс 206.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Сорока О.В.