Рішення

від 07.11.2019 по справі 300/1866/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. справа № 300/1866/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лудчак А.В.,

представника позивача Балабана С.М. ,

представника відповідача Цибуха З.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Дубинського В.Б. до Демешківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, третя особа - Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Дубинський В.Б. (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Демешківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (далі - відповідач), третя особа - Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради (далі - третя особа) про визнання протиправною бездіяльності Демешківської сільської ради Галицького району щодо невжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що використовується для обслуговування закладу Демешківського НВК площею 0,20 га та яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 3, с. Демешківці, Галицький район, Івано -Франківська область, та про зобов`язання Демешківської сільської ради Галицького району вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що використовується для обслуговування вищезазначеного закладу.

Позов мотивовано тим, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. Однак, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено. Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування. Також позивач вказує на те, що питання надання Демешкіцвському НВК, правонаступником якого є Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради Івано-Франківської області, земельної ділянки на праві постійного користування на розгляд сесії ради не виносилися, відповідне рішення не приймалося, дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, замовлення проекту відводу земельної ділянки та виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, технічна документація із землеустрою не виготовлялася, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не оформлювались. Таким чином, наведене свідчить, що відповідачем будь-яка робота по виготовленню правовстановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку, не проводиться, що у свою чергу створює передумови для зловживань щодо розпорядження такою земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушень прав дітей.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

02.10.2019 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив від 01.10.2019 за №343, в якому відповідачем надано пояснення своїх заперечень. Так, відповідач вказує на те, що питання про необхідність оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку під будівлею Демешківського навчально-виховного комплексу (з 01.09.2018 - філія №3 Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла) площею 0,20 га, що знаходиться в с . Демешківці по вул. Шевченка, 5, розглянуте на пленарному засіданні сільської ради 31.05.2019, під час якого було вирішено провести земельно-кадастрову інвентаризацію відповідних ділянок та знайти потрібні кошти. Крім цього, зазначено, що рішенням сесії сільської ради від 10.09.2019 сільському голові Цибуху З.Б. доручено укласти договір із землевпорядною організацією на проведення інвентаризації земельних ділянок під об`єктами соціальної сфери села та виділено фінансування з місцевого бюджету в розмірі 60 000,00 грн. Отже, Демешківською сільською радою вже прийняті відповідні рішення та розпочато конкретну роботу по виготовленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки під конкретними будівлями соціальної сфери в 4-х населених пунктах, у тому числі під будівлею Демешківської філії №3 Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла (а.с. 40-43).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 призначити судовий розгляд справи №300/1866/19 в судовому засіданні із викликом осіб у зв`язку із тим, що в суду відсутня можливість повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставин, які потребують доказування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві від 01.10.2019 за №343.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно з частин 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 за №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як слідує зі змісту поданого позову, керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області обґрунтовує наявність підстав для звернення до суду з цим позовом посиланням на те, що невжиття Демешківською сільською радою, в порушення вимог Законів України Про освіту , Про дошкільну освіту та Земельного кодексу України, заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою та може призвести до негативних наслідків та порушень прав дітей.

Суд вважає, що таке обґрунтування є сумісним з розумінням поняття інтересів держави , у зв`язку з чим є підстави вважати, що позов має на меті захист інтересів держави .

Таким чином, суд встановив наявність у заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області підстав для здійснення представництва по цій справі законних інтересів держави.

Щодо предмету спору, суд зазначає наступне.

Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради є комунальною організацією з видом діяльності - 85.31 Загальна середня освіта, та правонаступником Демешківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад Галицької районної ради Івано-Франківської області (далі - Демешківський НВК) (а.с. 26-32).

Під час вивчення Тисменицькою місцевою прокуратурою стану законності з питань дотримання земельного законодавства України у сфері охорони дитинства встановлено, що по вул. Шевченка в с. Демешківці Галицького району знаходиться Демешківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад Галицької районної ради Івано-Франківської області, правонаступником якого є Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради Івано-Франківської області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником даного закладу є Галицька районна рада (а.с. 26-29).

Відповідно до листа Демешківської сільської ради №341 від 19.07.2019, Демешківський НВК перебуває у власності місцевої громади та облікується бухгалтерією Демешківської сільської ради. Облікова територія Демешківського НВК становить 0,20 га. Правовстановлюючий документ на відповідну земельну ділянку не виготовлявся. Сесією сільської ради від 31.05.2019 вирішено провести земельно-кадастрову інвентаризацію земельних ділянок, в тому числі і в селі Демешківці, де знаходиться Демешківський НВК, з метою оформлення до кінця поточного року права власності громади. Кошти на інвентаризацію земельних ділянок передбачено виділити після виконання фінансових зобов`язань ради по оплаті нової землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, розробленої Івано-Франківським НДПІ землеустрою (а.с. 15).

Згідно змісту листа відділу у Галицькому районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 14.06.2019 за №0-9-0.23-114/103-19, на земельну ділянку Демешківського НВК, який знаходиться у с. Демешківці, площею 0,20 га документація із землеустрою не розроблялась, правовстановлюючі документи не виготовлялись. У місцевому фонді документації із землеустрою відділу відсутні будь-які дані (а.с. 16).

Отже, в порушення вимог земельного законодавства, положень Закону України Про освіту , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує Демешківський навчально-виховний комплекс, правонаступником якого є Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України Про дошкільну освіту , органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти; виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території.

Згідно частини 1 статті 38 вказаного Закону, матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України Про освіту (далі - Закон №2145), освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України (стаття 3 Закону №2145).

Частиною 2 статті 5 Закону №2145 визначено, що державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2145, для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

До органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування (стаття 62 Закону №2145).

Згідно частини 3 статті 66 Закону №2145, сільські, селищні ради:

- відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти;

- мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток;

- оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

- здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Статтею 80 Закону №2145 визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 3 Закону України Про загальну середню освіту (далі - Закон №651-XIV), загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов`язковою основною складовою безперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону №651-XIV).

Відповідно до статті 38 Закону №651-XIV до повноважень загальноосвітнього навчального закладу віднесено реалізацію положенні Конституції України, Закону України Про освіту , інших нормативно-правових актів у галузі освіти та збереження матеріально-технічної бази.

Згідно статті 44 Закону №651-XIV, матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України.

Вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов`язкового навчального та іншого обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно частин 1-2 статті 16 Закону №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Положеннями частин 1, 5 статті 60 Закону №280/97-ВР встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуженняє. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 2 статті 78 Закону України Про освіту , фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно частини 1 статті 61 Про місцеве самоврядування , органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Таким чином, на виконання вказаних норм, земельна ділянка, що використовується для обслуговування Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради, загальною площею 0,20 га та яка знаходиться за адресою: вул . Шевченка, 3, с. Демешківці, Галицький район, Івано-Франківська область , має перебувати на праві постійного користування у відповідному органі місцевого самоврядування.

Статтею 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.

У відповідності до приписів частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Згідно статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування.

Згідно положень статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частинами 1, 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З наведеного слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Судом встановлено, що відповідач рішенням сесії сільської ради від 10.09.2019 Про проведення інвентаризації земельних ділянок під об`єктами соціальної сфери сільському голові Цибуху З.Б. доручив провести кадастрову інвентаризацію земельних ділянок під об`єктами соціальної сфери, в тому числі в с. Демешківці - під будівлями філії №3 Галицького ліцею і ФАПу (а.с. 44).

Окрім цього, в матеріалах справи міститься договір від 11.02.2019 про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, згідно умов якого Демешківська сільська рада Галицького району Івано-Франківської області в особі сільського голови Цибуха З.Б. (замовник) замовила у Державного підприємства Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (виконавець ) розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Демешківці Демешківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (а.с. 81-82).

Також 27.03.2019 відповідачем укладено договір №ТД-149/18 із товариством з обмеженою відповідальністю ВААР , згідно умов якого останній зобов`язався виконати проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу комунальної власності за адресою: с. Демешківці , вул. Шевченка, Галицький район, Івано -Франківська обл. (а.с. 85-86).

Таким чином, суд встановив, що відповідачем протягом 2019 року - до моменту виникнення даного публічно-правового спору, розпочато процедуру щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради, а саме здійснено певні дії щодо виконання проектних робіт із землеустрою та заходи державного земельного кадастру, що в свою чергу зумовлює необґрунтованість та безпідставність позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Демешківської сільської ради Галицького району щодо невжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що використовується третьою особою.

Також в процесі розгляду даної адміністративної справи згідно договору №74 від 20.09.2019, відповідач доручив приватному підприємству ЛЕНД провести кадастрову інвентаризацію земельних ділянок під об`єктами соціальної сфери в с. Демешківці, в тому числі, під будівлею філії №3 Галицького ліцею і ФАПу (а.с. 45).

23.10.2019 відбулась реєстрація в земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 2621281801:01:001:1386 під будівлею Демешківської філії №3 Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради за адресою: вул. Шевченка, 3, с. Демешківці, Галицький район, Івано-Франківська область, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 75). Згідно даного Витягу, цільове призначення вказаної ділянки - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; форма власності - комунальна; документація із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель від 18.10.2019 (ПП Ленд , ОСОБА_4 ).

Рішенням відповідача від 01.11.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки під освітнім закладом комунальної власності - Демешківською філією №3 Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради за адресою: вул. Шевченка, 3, с. Демешківці, Галицький район, Івано-Франківська область та вирішено здійснити реєстрацію права комунальної власності Демешківської сільської ради на земельну ділянку під вищевказаним закладом освіти (а.с. 95).

Надалі сільський голова Демешківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області звернувся із заявою від 01.11.2019 до виконавчого комітету Бурштинської міської ради про державну реєстрацію права власності, який 05.11.2019 видав відповідачу Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 187563050 (а.с. 99).

Копію вказаного витягу представник відповідача в судовому засіданні долучив до матеріалів справи. Згідно Витягу, власником земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2621281801:01:001:1386 є Демешківська сільська рада.

Таким чином, суд встановив, що під час розгляду даної справи відповідач оформив правовстановлюючий документ на земельну ділянку, що використовується для обслуговування Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради та проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Тобто, в даному випадку вичерпаний спір по суті.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частинами 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача - суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є таким, що не підлягає до задоволення.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Дубинського В.Б. (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ,76019) до Демешківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (вул. Галицька, 3, с. Демешківці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77134, код ЄДРПОУ 04357526), третя особа - Галицький ліцей імені Ярослава Осмомисла Галицької районної ради (вул. Шевченка, 5, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100, код ЄДРПОУ 23804735), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, - відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 12 листопада 2019 р.