Постанова

від 31.10.2019 по справі 904/3079/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання : Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін :

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (судді: Березкіна О. В., Дармін М. О., Кощеєв І. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум"

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консорціум" (далі - ТОВ "Консорціум") звернулося до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") із позовом про скасування оперативно-господарської санкції, яка застосована до ТОВ "Консорціум" у вигляді донарахувань вартості електричної енергії у сумі 279 039,98 грн, оформленої Протоколом від 17.05.2018 за № 5-19 рішення комісії з розгляду акта про порушення № 121518 від 26.07.2017.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно здійснено застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, оскільки згідно з пунктом 1.2 вказаної Методики, у разі своєчасного письмового повідомлення споживачем електропостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується. Позивач завчасно повідомив відповідача своїм листом від 29.06.2017 № 14 про проблеми в роботі приладу обліку. В порушення пункту 2.1 Методики, відповідачем не проведена експертиза, яка передбачена у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, оскільки факт пошкодження установлюється експертизою. Крім того, позивач вказує на відсутність в протоколі від 17.05.2018 № 5-19 порушень пунктів 6.40 та 6.41 Правил користування електричною енергією.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 (суддя Манько Г. В.) відмовлено ТОВ "Консорціум" у задоволенні позовних вимог до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасуваня оперативно-господарської санкції.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що при складанні акта про порушення № 121518 та здійснення розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії відповідач діяв у межах чинного законодавства, і за наявних у справі доказах позов не підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Консорціум" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 скасовано. Позовні вимоги ТОВ "Консорціум" до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарської санкції задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", яка застосована до ТОВ "Консорціум" у вигляді донарахувань вартості електричної енергії у сумі 279 039,98 грн, оформлену Протоколом від 17.05.2018 за № 5-19 рішення комісії з розгляду акта про порушення № 121518 від 26.07.2017. Стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь ТОВ "Консорціум" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 4185, 59 грн та за подання апеляційної скарги у сумі 6278,40 грн.

3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із обставин недоведеності відповідачем факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, шляхом інших дій споживача, що призвели до змін показань приладу обліку. Суд вказав, що застосування до споживача оперативно-господарської санкції за відсутності відповідного висновку експертизи, якою встановлено факт втручання споживача в роботу приладу обліку, відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, є безпідставним. Суд встановив, що відповідачем не доведено існування радіочастотного випромінювання на підставі належних та допустимих доказів. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що розрахунок вартості недоврахованої електроенергії виконано із застосуванням неправильних вихідних даних та з порушенням порядку, встановленого Методикою, тому рішення комісії в частині розрахунку обсягу та вартості такої електроенергії є неправомірним.

4. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

4.1. Не погодившись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019, АТ "ДТЕК Дніпропетровські електромережі" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 залишити в силі.

4.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (щодо необґрунтованих висновків суду про обов`язковість проведення постачальником електроенергії експертизи). Вказує на те, що застосовані норми права, які не підлягають застосуванню у спірному випадку, а саме Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006. Зазначає, що неправильно застосовано положення статті 14 Цивільного кодексу України та частина 1 статті 199 Господарського кодексу України щодо звільнення ТОВ "Консорціум" від цивільного обов`язку та його виконання. Крім того, на думку скаржника порушено положення частини 9 статті 80, частини 5 статті 236, частини 5 статті 259 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що висновки, викладені у мотивувальній частині постанови, не відповідають доказам, які містяться у матеріалах справи.

4.3. ТОВ "Консорціум" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 залишити без змін.

Вказує на те, що суд апеляційної інстанції, враховуючи норми чинного законодавства та правильно встановивши всі обставини справи, дійшов вірних висновків, зокрема, про те, що застосування до споживача оперативно-господарської санкції за відсутності відповідного висновку експертизи, якою встановлено факт втручання споживача в роботу приладу обліку, відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, є безпідставним; що відповідачем не доведено існування радіочастотного випромінювання; що при розрахунку вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), відповідачем невірно здійснено розрахунок.

5. Обставини справи, встановлені судами

5.1. Судами встановлено, що між позивачем і відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 11488-00 від 10.07.2017 (Договір).

Пунктом 4.2.3 Договору встановлено відповідальність споживача, а саме: "Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження чи зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених Методикою".

5.2. При перевірці 26.07.2017 дотримання позивачем ПКЕЕ представниками відповідача було виявлено порушення пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ та пункту 2.1.3 Методики у вигляді порушення умов договору про постачання електричної енергії в частині оплати Споживачем електричної в повному обсязі. Крім того, виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового приладу обліку - впливу на лічильник електричної енергії № 8077976 радіочастотним випромінюванням радіочастотного пристрою. Порушення було зафіксовано вбудованим індикатором впливу радіочастотного випромінювання. На лічильнику висвічувався надпис "Error radio". З урахуванням вищезазначеного було складено Акт про порушення № 121518. Також було складено акт про усунення - порушення "Правил користування електричною енергією" № 121518 від 26.07.2017.

17.05.2018 на засіданні комісії по розгляду акта про порушення № 121518 було прийняте рішення про проведення нарахування по акту згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4 Методики від дати останньої технічної перевірки, яка передувала складанню акту (23.03.2017) по день усунення порушення (26.07.2017).

5.3. Згідно з розрахунком по акту про порушення № 121518, вартість недоврахової електричної енергії склала 279 039,98 грн.

5.4. Звертаючись до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" із позовом про скасування оперативно-господарської санкції АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", оформленої протоколом Протоколом від 17.05.2018 року за №5-19 рішення комісії з розгляду акта про порушення № 121518 від 26.07.2017, щодо нарахування позивачу вартості електричної енергії у сумі 279 039,98 грн, позивач - ТОВ "Консорціум", посилалося на те, що відповідачем неправомірно здійснено застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, оскільки ним своєчасно повідомлено енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів ( систем) обліку.

5.5. Причиною виникнення спору стало питання про наявність або відсутність підстав для застосування до позивача оперативно-господарської санкції.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

6.2. Предметом спору є вимоги про скасування оперативно-господарської санкції, яка застосована до позивача у вигляді донарахувань вартості електричної енергії, оформленої протоколом від 17.05.2018 за № 5-19 рішення комісії з розгляду акта про порушення № 121518 від 26.07.2017. Підставою позову зазначено, що при складанні акта та здійсненні розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

6.3. Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із статтею 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

6.4. За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку; до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частина 1 статті 235 Господарського кодексу України).

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частини 1 та 2 статті 237 Господарського кодексу України).

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 911/1803/17.

6.5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент складення акта про порушення № 121518 від 26.07.2017 діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору (пункт 3.2 ПКЕЕ);

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Підпунктом 5 пункту 10.3 ПКЕЕ на споживача покладено обов`язок оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Положеннями Методики передбачено, що "Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо)".

6.6. З акта про порушення № 121518 від 26.07.2017 убачається, що споживач порушив пункти 6.40, 6.41 ППЕЕ та пункт 2.1.3 Методики - порушення умов договору поставки електроенергії в частині оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі. Також в акті зазначено про виявлення явних ознак втручання в параметри обліку приладу - вплив на електролічильник № 8047976 радіочастотного випромінювання, що зафіксовано вбудованим індикатором впливу радіочастотного випромінювання. На екрані напис " error radio".

6.7. Суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права. Обґрунтовано взяв до уваги те, що хоча в Акті зазначено, що Позивач порушив пункт 6.40, 6.41 ПКЕЕ та п.2.1.3 Методики Правил, із зазначенням такого формулювання: "Порушення умов договору поставки електроенергії в частині оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі. Виявлення явних ознак втручання в параметри облікового приладу - вплив на електролічильник № 8047976 радіочастотного випромінювання, що зафіксовано вбудованим індикатором впливу радіочастотного випромінювання. На екрані напис " error radio", водночас, на підставі п.2.1 Методики у випадку фіксації індикатором впливу постійного магнітного або електричних полів, Методика передбачає підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора. Разом із цим, суд установив, що з акта опломбування від 16.08.2016 вбачається лише посилання на індикатор впливу постійного магнітного або електричного поля, проте відсутні будь-які відомості про атестування приладу обліку з вмонтованим індикатором або відомості про його сертифікування. Судом наголошено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою. У зв`язку з непроведенням експертизи через несплату відповідачем частини коштів, питання щодо дослідження журналу подій, з якого можна було б зробити висновок про вплив електромагнітного поля, або радіочастотного випромінювання, причини повідомлення "Error radoi" на дисплеї лічильника, не досліджувалися, тому відсутні підстави вважати встановленим факт впливу постійного магнітного або електричного полів за участю позивача. До моменту встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій. Судом апеляційної інстанції враховано, що за клопотанням позивача, ухвалою суду була призначена відповідна експертиза та позивач сплатив на рахунок експертної установи частину коштів, втім відповідачем нарахована частина коштів сплачена не була, у зв`язку із чим до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування до споживача оперативно-господарської санкції за відсутності відповідного висновку експертизи, є безпідставним, оскільки відповідачем належними засобами доказування не доведено суду порушення позивачем умов Договору та Правил, з яким чинне законодавство пов`язує можливість застосування оперативно-господарських санкцій до винної особи.

6.8. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем належними засобами доказування не доведено суду порушення позивачем умов Договору та Правил, з яким чинне законодавство пов`язує можливість застосування оперативно-господарських санкцій до винної особи.

6.9. Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують. Зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач у касаційній скарзі фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, та зазначає про незгоду із здійсненою цим судом оцінкою доказів зі справи.

Проте відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.10. Водночас у даному разі суд касаційної інстанції не має можливості надати оцінку кожному з аргументів касаційної скарги, оскільки усі ці аргументи, як у цілому, так і кожний окремо, стосується виключно питань встановлення обставин справи та оцінки доказів у ній, а як одне, так і інше перебуває поза встановленими згаданою статтею ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Невиконання ж стороною зі справи (Позивачем) свого процесуального обов`язку щодо доведення у суді попередніх інстанцій тих обставин, на які вона (сторона) посилається як на підставу своїх вимог не може бути надолужене в суді касаційної інстанції в силу наведеного припису статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

7.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався апеляційний господарський суд, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 904/3079/18.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі № 904/3079/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв