Постанова

від 31.10.2019 по справі 308/6318/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6318/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 жовтня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Готри Т.Ю. і Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря Терпай С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Шпуганича Василя Петровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2019 року (у складі судді Тхір О.А.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ Климпуша 9 і ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом у червні 2019 р.

У липні 2019 р. ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову (а.с.56-57).

Просив накласти арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав 1776253921101, кадастровий номер 2110100000:24:002:0346, де по 1/2 частині належить відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , і заборонити Ужгородській міській раді, в тому числі її посадовим особам та структурним підрозділам (відділам, управлінням, департаментам) надавати дозволи на проведення будівельних робіт або будь-яких інших документів дозвільного характеру на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0346 що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині, до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.

На обґрунтування заяви вказав, що між сторонами виник спір щодо меж земельної ділянки. Забудовник своїх обов`язків по передачі у власність ОСББ чи власникам квартир не виконав і сформував земельну ділянку площею 0,1778 га, де у подальшому продав її двом фізичним особам.

Згідно з обмірами суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 , а також із урахуванням фактичного розташування багатоквартирного житлового будинку накладання на капітальну будівлю становить 0,0035 га, а на зелену зону (прибудинкова територія і проїзд загального користування) - 0,283 га.

Відповідач (ДП Інтеграл-Буд ) був про це обізнаний і не заперечував цього факту, однак необхідних дій для передачі спірної земельної ділянки ОСББ не вчинив. При проведенні зміни цільового призначення земельної ділянки жодних погоджень із суміжними землекористувачами зроблено не було.

Згодом між ДП Інтеграл-Буд та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Відтак заявник доводить, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Адвокат Шпуганич В.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-висновок суду першої інстанції про відсутність між сторонами спору щодо меж спірної земельної ділянки спростовується матеріалами справи;

-заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами;

-відповідачі мають намір збудувати на спірній земельній ділянці багатоквартирний будинок і в план забудови включити частину земельної ділянки позивача та прибудинкову територію ОСББ Климпуша 9 .

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу - скасувати, а заяву про забезпечення позову задовольнити, з таких мотивів.

Суд дійшов висновків, що підстави для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову відсутні, позивачем не зазначені ризики, які б перешкоджали в подальшому виконанню судового рішення, заявником не обґрунтовано ризики та істотні труднощі щодо виконання рішення суду в разі його задоволення. Позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Предметом позову є правомірність прийнятого рішення органом місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та правомірність договору купівлі продажу земельної ділянки, однак, не доведено та не ставиться питання про існування спору між землекористувачами щодо меж спірної земельної ділянки.

Однак, із такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися через їх невідповідність обставинам справи, письмовим доказам і нормам процесуального права.

За приписами ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Так, ч.1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як убачається із матеріалів справи, ОСББ Климпуша 9 і ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про затвердження відповідачу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Підставою позову слугує те, що відповідач протиправно включив у площу ділянку 0,17 га - частину прибудинкової території будинку в„– 9 , а також у подальшому провів зміну цільового призначення без згоди суміжних землевласників і власника прибудинкової території ОСББ Климпуша 9 .

Згідно з обмірами суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 , а також враховуючи фактичне розташування багатоквартирного житлового будинку накладання на капітальну будівлю становить 0,0035 га, накладання на зелену зону (прибудинкова територія і проїзд загального користування) становить 0,283 га.

Відтак позивач доводить, що між сторонами виник спір щодо меж земельної ділянки, оскільки така відноситься до прибудинкової території, а частина ділянки, де влаштовано проїзд, повинна була бути передана у власність міста як земля загального користування (дорога , проїзд) .

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на спірну земельну ділянку та заборонити Ужгородський міській раді (в тому числі її посадовим особам) надавати дозволи на проведення будівельних робіт або будь-яких інших документів дозвільного характеру на спірній земельній ділянці.

Очевидно, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони учиняти будь-які дії щодо спірного майна є ризики, що в подальшому відповідачами можуть вчинятися дії, покликані на відчуження спірного майна або подальшої зміни її цільового призначення, можлива забудова спірної земельної ділянки тощо. Указані дії необхідно попередити, оскільки існує спір щодо меж земельної ділянки.

У випадку невжиття заходів забезпечення позову та за умови ухвалення судового рішення на користь позивача виконати таке рішення буде складно або взагалі неможливо виконати, адже під час розгляду справи по суті спірна земельна ділянка може бути будь-яким способом відчужена третім особам або проведена забудова на ній, що ставить під загрозу виконання майбутнього судового рішення, знову ж таки, у випадку задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є співмірними заявленим позовним вимогам, цілком відповідають характеру спірних правовідносин і ніяким чином не порушать прав учасників спору, а навпаки, зможуть забезпечити рівність таких прав.

Ужиття заходів забезпечення позову захистить права позивача у випадку задоволення його позовних вимог. Інтереси та права відповідачів таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідачі і надалі зможуть реалізувати свої права стосовно земельної ділянки, яка на цей момент є спірною.

Стороною поповича належними та допустимими доказами доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити в повному обсязі, а ухвалу - скасувати як незаконну.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.п.1,3,4 ч.1 ст.376 ст.ст.381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката Шпуганича Василя Петровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2019 року скасувати.

3.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

3.1.Накласти арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав 1776253921101, кадастровий номер 2110100000:24:002:0346, де по 1/2 частині належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та заборонити Ужгородській міській раді, в тому числі її посадовим особам та структурним підрозділам (відділам, управлінням, департаментам) надавати дозволи на проведення будівельних робіт або будь-яких інших документів дозвільного характеру на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0346, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині, до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

5.Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 р.

Судді: