Постанова

від 12.11.2019 по справі 5011-43/12756-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. Справа№ 5011-43/12756-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від ОСОБА_1 - Юрченко В.Я.,

від ОСОБА_2 - Муравлянік О . С. ,

від боржника - арбітражний керуючий Олефіренко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 18.09.2019 (повний текст складено 24.09.2019, суддя Омельченко Л.В.)

у справі № 5011-43/12756-2012

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" (код 32494233)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 5011-43/12756-2012 задоволено заяву учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів у справі; встановлено строк до 18.10.2019 учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_2 для подачі до суду доказів проведення розрахунків з усіма кредиторами банкрута; встановлено строк до 18.10.2019 ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Олефіренку О.І. для подачі до суду письмового звіту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу банкрута; встановлено строк до 18.10.2019 учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень/заперечень щодо скарги кредитора ОСОБА_1 на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Олефіренка О.І.; призначено судове засідання у справі на 18.10.2019 об 11:00; визнано обов`язковою явку ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Олефіренка О.І.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Ліквідатор боржника подав відзив, в якому заперечив твердження і вимоги, викладені у скарзі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Кредитор боржника ТОВ "Бета семінар" у відзиві просив повністю відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 без змін.

05.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2019 відповідно до ст. 216 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, що брали участь при апеляційному розгляді справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ініціюючий кредитор посилається на порушення при прийнятті оскаржуваної ухвали вимог статті 31 Закону про банкрутство, оскільки відсутні докази, що підтверджують наявність у ОСОБА_2 коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

Згідно із частиною 1 статті 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини 1 статті 2 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

При цьому, колегія суддів враховує, що Закон про банкрутство 21.10.2019 втратив чинність відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, втім був чинним станом на час постановлення оскаржуваної ухвали від 18.09.2019, відтак підлягає застосуванню при апеляційному розгляді даної справи.

З матеріалів справи вбачається, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Женева" за заявою ОСОБА_1

Ухвалою попереднього засідання від 15.01.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 1924998,76 грн; визнано кредиторами боржника ОСОБА_1 на суму 1593176,00 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" на суму 331822,76 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 ТОВ "Женева" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 визнано ПАТ "ПроКредитБанк" поточним кредитором боржника на суму 24 937,03 грн.

Ухвалою місцевого суду від 06.08.2015 достроково припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Женева" Гороховського А.В. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Глеваського В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду Україин від 05.04.2016, достроково припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Женева" арбітражного керуючого Глеваського В.В. та призначено на відповідну посаду арбітражного керуючого Олефіренка О.І .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, закрито провадження у справі № 5011-43/12756-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева", відновлено підприємницьку діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі № 5011-43/12756-2012 скасовано, справу повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Верховного Суду від 09.07.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 5011-43/12756-2012 залишено без змін.

Таким чином, провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

16.08.2019 до господарського суду від учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_2 на підставі ст. 39 Закону про банкрутство надійшла заява про намір задовольнити вимоги кредиторів.

До заяви були додані докази розрахунку з кредиторами, а саме квитанції нотаріуса про зарахування грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса (квитанція № 5 від 27.06.2018, квитанція № 4 від 11.05.2018, квитанція № 2 від 13.04.2018, квитанція № 017Т029Т14 від 11.05.2018), квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 12.04.2018, квитанція № 001008953135.1 від 12.04.2018.

12.09.2019 ОСОБА_2 подав суду лист-відповідь № 115/01-16 від 11.09.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т.А. про зарахування грошових коштів в сумі 1593176,00 грн на депозитний рахунок нотаріуса в рахунок погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_1 та копії квитанцій банківських установ про переказ грошових коштів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів у справі, суд першої інстанції виходив з правомірності посилання нового учасника товариства-боржника ОСОБА_2 на здійснення попереднім учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_8. перерахування грошових коштів на рахунок нотаріуса з метою погашення кредиторських вимог до банкрута, як на доказ наявності грошових коштів для задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування апеляційної скарги покладені висновки про недостатність доказів наявності у ОСОБА_2 коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до ст. 39 Закону про банкрутство, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів, у порядку та на умовах, передбачених статтею 31 цього Закону. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні звіту ліквідатора та мирової угоди, а також може заявляти клопотання про погашення заборгованості або перехід до процедури санації.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 31 Закону про банкрутство, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою закриття провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені). Заяву про намір задовольнити вимоги кредиторів власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має надіслати керуючому санацією, комітету кредиторів та господарському суду, який розглядає справу про банкрутство. До зазначеної заяви мають бути додані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

Частиною 4 статті 31 Закону про банкрутство, у разі задоволення судом заяви про наміри власник майна боржника повинен протягом одного місяця з дня винесення ухвали господарського суду провести розрахунки з усіма конкурсними кредиторами.

Тобто Законом про банкрутство у ліквідаційній процедурі передбачено право власника майна боржника задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів шляхом подання відповідної заяви ліквідатору, комітету кредиторів та господарському суду. До заяви мають бути подані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

Закріплене у наведених статтях право власника виконати зобов`язання боржника повністю узгоджується з спрямованістю Закону про банкрутство та принципом збереження господарюючого суб`єкта.

Поряд з цим, дотримання порядку передбаченого приписами ст.ст. 31, 39 Закону про банкрутство є обов`язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 , який був єдиним учасником (власником майна) боржника та володів часткою, що дорівнює 100% статутного капіталу ТОВ "Женева", задоволено вимоги визнаних у справі кредиторів, внесених до реєстру, а саме:

- ОСОБА_1 , на підставі ст. 537 ЦК України, внесено кошти на депозитний рахунок нотаріуса відповідно до квитанції приватного нотаріуса №2 від 13.04.2018 та квитанції АТ "ОТП Банк" № 1241F1C1D від 13.04.2018 на суму 500,00 грн; квитанції приватного нотаріуса № 4 від 11.05.2018 та квитанції АТ "ОТП Банк" № 017Т029Т14 від 11.05.2018 на суму 950 000,00 грн; квитанції приватного нотаріуса № 5 від 27.06.2018 та квитанції АТ "РВСБанк" від 27.06.2018 на суму 642 676,00 грн;

- ТОВ "Бета Семінал" відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 12.04.2018 про прийняття коштів у сумі 331 822,76 грн;

- ПАТ "ПроКредитБанк" відповідно до квитанції АТ "Приватбанк" №001008953135.1 на суму 24 937,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі № 5011-43/12756-2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, закрито провадження у справі № 5011-43/12756-2012 про банкрутство ТОВ "Женева" та відновлено підприємницьку діяльність боржника.

Після закриття провадження у даній справі про банкрутство за ухвалою Господарського суду міста Києва 09.07.2018, на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Женева" від 29.08.2018, протокол № 9, змінено учасників товариства, виключено ОСОБА_8 , включено до складу учасників ОСОБА_2. та ОСОБА_12 . Відповідні зміни у складі учасників ТОВ "Женева" зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Докази визнання недійсними в судовому порядку вказаних рішень зборів учасників ТОВ "Женева" часниками справи не подані та в матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_2 як учасник товариства, що володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 51% звернувся до господарського суду із заявою про намір задовольнити вимоги кредиторів. До заяви додані докази її надсилання ліквідатору та голові комітету кредиторів, а також докази погашення вимог всіх кредиторів попереднім учасником ОСОБА_8

Тобто, власник майна товариства-боржника дотримався порядку та умов, передбачених статтею 31 Закону про банкрутство для подання заяви про намір задовольнити вимоги кредиторів відповідно до ст. 39 вказаного Закону.

Згідно зі статтями 3, 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус зобов`язаний здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики.

Відповідно до статті 85 Закону України "Про нотаріат" нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери.

Тобто, названий Закон встановлює, що кошти з депозиту нотаріус видає на вимогу кредитора.

Пунктом 2.3 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, зокрема, що у разі якщо грошові суми або цінні папери внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина-підприємця, про їх надходження нотаріус повідомляє господарський суд, що визнав громадянина-підприємця банкрутом, і за рішенням господарського суду видає їх з депозиту.

Серед можливих способів виконання грошового зобов`язання виокремлюється і внесення коштів у депозит нотаріальної контори. Зважаючи на те, що Закон про банкрутство чітко не визначає єдиного можливого способу виконання, кожен із зазначених може бути використаний: безготівковий - для розрахунків із юридичними особами, готівковий - для виплати заробітної плати; внесення коштів на депозит нотаріуса - у разі неможливості виконати грошове зобов`язання двома попередніми способами тощо.

Таке виконання зобов`язання, як внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, перед кредитором - задоволення вимог кредитора і справі про банкрутство, відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі № 916/2600/16 та постанові від 09.07.2019 у даній справі.

А відтак відхиляються доводи апеляційної скарги про недостатність доказів наявності у ОСОБА_2 коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів, оскільки останнім подані суду докази повного розрахунку з кредиторами, в тому числі і з ініціюючим кредитором шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса.

На переконання колегії суддів, ініціатива власника майна боржника задовольнити вимоги кредиторів не порушує права скаржника на погашення його вимог як конкурсного кредитора шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, та спрямована виключно на забезпечення можливості оздоровлення фінансово-господарського становища боржника (відновлення його платоспроможності), яка є основною метою судових процедур, передбачених Законом про банкрутство.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, правомірно визнав достатніми докази наявності грошових коштів для задоволення вимог кредиторів, а саме здійснення попереднім учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_8. перерахування грошових коштів на рахунок нотаріуса з метою погашення кредиторських вимог.

З огляду на викладене, доводи скаржника спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів у справі вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам, матеріалам справи та необхідність залишення оскаржуваного судового рішення без змін.

Оскільки підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні, то судовий збір за апеляційний розгляд справи покладається на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 5011-43/12756-2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.11.2019.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх