Ухвала

від 12.11.2019 по справі 910/6460/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" листопада 2019 р. Справа№ 910/6460/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Іоннікової І.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Хайло Олени Володимирівни

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.06.2016р. (повний текст складено 09.06.2019)

у справі № 910/6460/16 (суддя Н.Б. Плотницька)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Хайло Олени Володимирівни

про стягнення 42 442 грн. 23 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2016р. у справі № 910/6460/16 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду Фізичної особи - підприємця Хайло Олени Володимирівни підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість по кредиту у розмірі 10 703 грн. 42 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 12 873 грн. 31 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2 717 грн. 89 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 16 147 грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Хайло Олена Володимирівна звернулася до суду з апеляційною скаргою, просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Апеляційна скарга має відповідати приписам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва № 910/6460/16 від 06.06.2016 (повний текст рішення підписано 09.06.2016) подана до апеляційного суду через господарський суд першої інстанції відповідно до штампу на апеляційній скарзі 28.10.2019 тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.256 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва № 910/6460/16 від 06.06.2016, який мотивований тим, що відповідачу про судовий процес не було відомо, судові повістки не отримувала, оскільки тривалий час не проживала за місцем своєї реєстрації, яка співпадає з адресою реєстрації фізичної особи-підприємця та зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки у справі, процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

З наведеними апелянтом доводами про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги погодитися не можна, оскільки апелянтом не надано суду апеляційної інстанції ніяких доказів, які б підтверджували, що апелянт не проживав за зазначеною адресою, або не мав можливості отримувати поштову кореспонденцію, яка надсилалась судом першої інстанції на його адресу: АДРЕСА_1 , яка була зазначена банком у позовній заяві та яка співпадала з місцем реєстрації відповідачки.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на адресу відповідачки рекомендованими листами із зворотніми повідомленням направлялись процесуальні документи по справі (ухвали, рішення), однак поштова кореспонденція поверталась на адресу суду з позначкою за "закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.5 ч.5 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, звертаючись до апеляційного суду Фізична особа - підприємець Хайло Олена Володимирівна в апеляційній скарзі не зазначає знову своє місце проживання чи перебування в порушення п.3 ч.2 ст. 258 ГПК України, а зазначає адресу: АДРЕСА_2 . Однак зазначена адреса є адресою Адвокатського об`єднання "Алтекса", адвокат якого Романцева Т.В. є представником відповідачки.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на положення, закріплені у статті 129 Конституції України, згідно яких основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень Господарського процесуального кодексу України сторона або особа, яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

У силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У пункті 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вищевикладене, наведені апелянтом в обґрунтування заявленого у апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, оскільки апелянт не навів об`єктивно непереборних підстав, які унеможливлювали його отримувати поштову кореспонденцію за його місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення до суду першої інстанції відповідно до Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір у розмірі 1378,00грн. ( а.с. 50).

Таким чином, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити 2067 грн. (1378, 00 грн. х150%).

Згідно з ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу (залишення без руху).

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, апелянту слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у розмірі 2067,00 грн. та надати суду докази його сплати.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання апелянту можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, а саме подати відповідну заяву із зазначенням об`єктивно непереборних підстав, які унеможливлювали апелянта отримувати поштову кореспонденцію за його місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , подати докази сплати судового збору у розмірі 2067,00 грн., а також зазначити місце проживання чи перебування апелянта.

При цьому колегія суддів зауважує апелянту те, що відповідно до приписів пункту 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Колегія суддів роз`яснює, що відповідно до приписів частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хайло Олени Володимирівни залишити без руху.

Надати Фізичній особі-підприємцю Хайло Олені Володимирівні строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

Попередити Фізичну особу-підприємця Хайло Олену Володимирівну про те, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

І.А. Іоннікова