Постанова

від 13.11.2019 по справі 925/401/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2019 р. Справа№ 925/401/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Іоннікової І.А.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 30.07.2019 (повне рішення складено 06.08.2019)

у справі № 925/401/19 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах

держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

2. Малосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт"

про стягнення 18 735, 00 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям

земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Малосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Малосевастянівської сільської ради Христинівського району шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9,849 га, кадастрові номери яких: 7124684000:04:001:0117, 7124684000:04:001:0119, 7124684000:04:001:0066, 7124684000:04:001:0078, 7124684000:04:001:0079, 7124684000:04:001:0090, 7124684000:04:001:0112, що знаходяться в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району (за межами села), у розмірі 18 735,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 у справі №925/401/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю прокуратурою та позивача наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення збитків з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову та стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, викладені в ньому висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт наголошує на тому, що згідно з квитанцією ПАТ Укрпошта від 21.03.2019 відповідачу були направлені примірники актів обстеження, протоколів та приписів. Крім того, як зазначає скаржник, відповідач ознайомлений з матеріалами повторної перевірки, що підтверджується фактом сплати ним штрафу за адміністративне правопорушення. Вказане, на думку прокурора, спростовує висновок суду, що документи перевірки складені позивачем в односторонньому порядку.

Крім того, прокурор просив повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час та місце слухання справи для забезпечення участі у розгляді справи.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи у даному випадку, є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 18735,00 грн., що значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обставини справи, встановлені рішенням суду, та доводи сторін у сукупності з наданими ними доказами, обсяг матеріалів справи, завантаженість суддів, Північний апеляційний господарський суд вважає, що справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, отже, клопотання прокурора з приводу розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні задоволенню не підлягає.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Малосевастянівською сільською радою Христинівського району Черкаської області подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач-2 підтримує вимоги апеляційної скарги заступника прокурора області, просить її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем-1 та відповідачем не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №925/401/19, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 28.02.2018 видано наказ №73-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (а.с. 15).

На підставі даного наказу 19.03.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В.В. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради. Інспектором було встановлено, що земельні ділянки кадастрові номери: 7124684000:04:001:0117, 7124684000:04:001:0119, 7124684000:04:001:0066, 7124684000:04:001:0078, 7124684000:04:001:0079, 7124684000:04:001:0090, 7124684000:04:001:0112, загальною площею 9,849 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району - використовуються ТОВ "Агровіт" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і на момент перевірки мають ознаки обробки с/г технікою - посіяний озимий ріпак. Право на землю не зареєстроване. Результат перевірки оформлено Актом від 19.03.2018 №73-ДК/138/АП/09/01/-18 (а.с. 16).

Суд першої інстанції звернув увагу, що до перевірки були залучені представники сільської ради: секретар та землевпорядник, водночас не були залучені представники ТОВ "Агровіт", не повідомлені про проведення перевірки, яка стосується їх господарського інтересу безпосередньо. Доказів направлення акту перевірки товариству "Агровіт" не представлено.

19.03.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В.В. був складений акт №73-ДК/39/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки загальною площею 103,6728 га в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району. Зазначено, що на площу ділянки 9,849 га, на якій вчинено правопорушення, - речове право за особами не зареєстровано. Договір оренди з господарством, яке обробляє землю - ТОВ "Агровіт" - не зареєстровано. В Акт внесено дані, що ділянки використовує товариство "Агровіт" та ділянки мають ознаки обробітку сільгосптехнікою - засіяні озимим ріпаком (а.с. 17) - без посилання на джерело такої інформації.

Судом першої інстанції досліджено, що до перевірки були залучені представники сільської ради: секретар та землевпорядник. Але не були залучені представники ТОВ "Агровіт" та не повідомлені про проведення перевірки, яка стосується їх господарського інтересу безпосередньо. Доказів направлення акту перевірки товариству "Агровіт" не представлено. В акт перевірки інспектором з охорони земель вписана особа без визначення її статусу - гр. ОСОБА_1 .

20.03.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В . В. був складений протокол про адміністративне правопорушення №73-ДК/0060П/07//01-18 за ст.ст. 125-126 ЗК України та ст. 6 ЗУ "Про оренду землі" на посадову особу гр. ОСОБА_3 як директора ТОВ "Агровіт". В протоколі зроблена відмітка про те, що особа, яка притягається до відповідальності - від підпису відмовилась. Протокол надіслано поштою 21.03.2018р. Свідками правопорушення є: гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 (а.с. 18) - посадові особи сільської ради.

Суд першої інстанції вказав, що доказів направлення протоколу про адміністративне правопорушення громадянину ОСОБА_3 не представлено.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В.В. був складений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) (а.с. 19). Дата складання цього розрахунку невідома. Доказів вручення даного розрахунку відповідачеві - немає.

20.03.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В.В. був складений припис №73-ДК/0068 Пр/03/01/-18 директору ТОВ "Агровіт" про усунення в 30-денний термін порушення земельного законодавства. На приписі є відмітка про направлення припису поштою (а.с 20).

Судом першої інстанції досліджено, що припис не містить суті порушення та способу усунення порушення земельного законодавства та не визначено, які дії має вчинити посадова особа ТО"Агровіт". Припис не містить доказів його направлення керівнику ТОВ "Агровіт".

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Горохов В.В. письмово повідомив гр. ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення 28.03.2018р. о 10 год. 00 хв. в приміщенні відділу ДЗК у Христинівському районі (а.с. 21-22).

Директор ТОВ "Агровіт" подав письмове клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату (а.с. 23).

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Горохов В.В. письмово повідомив гр. ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.04.2018р. о 14 год. 00 хв. в приміщенні відділу ДЗК у Христинівському районі (а.с. 24-25).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 03.04.2018 №73-ДК/0103По/08/01/-18 гр. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення по ч. 1 ст. 53 КУпАП та накладено штраф у 340 грн. (а.с. 26-27). Матеріалів розгляду даного правопорушення суду не надано.

Державна фіскальна служба України письмово повідомила прокуратуру Уманського району (лист за вих. №4958/23-24-13-114 від 16.08.2018р.), що в 2017 році відомості по земельних ділянках кадастрові номери: 7124684000:04:001:0117, 7124684000:04:001:0078, 7124684000:04:001:0079, 7124684000 :04:001 :0090 , 7124684000 :04:001 :0112 на площу 9,849 га в податковій звітності ТОВ "Агровіт" відсутні.

До звітності за 2018 рік ТОВ "Агровіт" включено земельні ділянки кадастрові номери: 7124684000:04 : 001 : 0119, 7124684000:04:001:0066 (а.с. 36).

10.09.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В.В. був складений акт №384-ДК/836/АП/09/01/-18 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки загальною площею 5,8490 га в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району. Зазначено, що на площі ділянки 5,849 га припис директором ТОВ "Агровіт" ОСОБА_3 не виконано і правопорушення не усунуто (а.с. 39-40).

Судом першої інстанції встановлено, що до перевірки були залучені представники сільської ради: секретар та землевпорядник. Але не були залучені представники ТОВ "Агровіт" та не повідомлені про проведення перевірки, яка стосується їх господарського інтересу безпосередньо. Доказів направлення акту перевірки товариству "Агровіт" не представлено.

10.09.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В .В. був складений протокол про адміністративне правопорушення №384-ДК/0532П/07/01-18 за ст.ст. 125-126, 211 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" на посадову особу гр. ОСОБА_3 як директора ТОВ "Агровіт" за невиконання припису від 20.03.2018. В протоколі зроблена відмітка про те, що протокол надіслано поштою 10.09.2018р. Свідками правопорушення є: гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_4 (а.с. 41) - посадові особи сільської ради.

10.09.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В .В. був складений припис №384-ДК/0552Пр/03/01/-18 директору ТОВ "Агровіт" про повернення в 30-денний термін спірних земельних ділянок на користь ГУ Держгеокадастру або зареєструвати право користування відповідно до чинного законодавства. На приписі відсутні відмітки про направлення припису поштою чи вручення припису керівнику ТОВ "Агровіт" (а.с 42).

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Горохов В . В. письмово повідомив гр. ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення 21.09.2018р. о 14 год. 00 хв. в приміщенні відділу ДЗК у Христинівському районі (а.с. 43).

Судом першої інстанції зазначено про відсутність доказів направлення чи вручення цього повідомлення керівнику ТОВ "Агровіт".

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.09.2018 №384-ДК/0558По/08/01/-18 гр. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення по ч. 5 ст. 188 КУпАП та накладено штраф у 340 грн. (а.с. 44). Доказів направлення постанови керівнику ТОВ "Агровіт" не надано. Відмітки про таке направлення в постанові відсутні. Матеріалів розгляду даного правопорушення суду не надано.

01.10.2018 штраф 340 грн. в бюджет було сплачено гр. ОСОБА_3 через термінал банку і виконавче провадження припинено (а.с. 45-47).

Дії, постанови та приписи державного інспектора відповідачем оскаржені не були.

Згідно бухгалтерської довідки, ТОВ "Добробут" в 2018 році (довідка надана відповідачем) сплатив до місцевого бюджету 84 596,70 грн. податків та обов`язкових платежів, в т.ч. 72 741.95 грн. орендної плати за використання земель державної власності (а.с. 114).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на положення ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України згідно з якими плата за землю є місцевим податком та відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже, використання товариством земельних ділянок без правовстановлюючих документів, позбавило Малосевастянівську сільську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.

За твердженням прокурора, визначена контролюючим органом шкода в сумі 18 735,00 грн. за самовільне використання земельних ділянок набуває статусу заборгованості перед бюджетом громади с. Мала Севастянівка та підлягає примусовому стягненню на користь сільської ради.

Наведене стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів з позовом до суду за захистом порушеного права та стягнення з відповідача в дохід місцевого бюджету 18 735, 00 грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області позовні вимоги підтримало повністю.

Водночас Малосевастянівська сільська рада Христинівського району Черкаської області заперечила наявність будь-яких претензій до відповідача в частині внесення плати за користування земельними ділянками державної власності в адмінмежах села. Також не підтвердила безпосереднє виконання робіт відповідачем на спірних ділянках. При проведенні перевірки заперечила присутність представників відповідача. Заперечила присутність директора ТОВ "Агровіт" в приміщенні сільської ради при складанні інспектором ДЗК адміністративних документів. Представник позивача-2 в судових засіданнях у суді першої інстанції підтвердив використання земельних ділянок єдиним масивом товариством "Добробут" та регулярні платежі в бюджет сільської ради за користування землею.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до п.п. 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 № 7 у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 156, 211, 212 ЗК України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язань другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків,

потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

- шкідливий результат такої поведінки (збитки);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

- вина правопорушника.

Чинне цивільне законодавство не містить визначення "шкода". Водночас, стаття 1166 Цивільного кодексу України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

У даному випадку позовні вимоги прокурора ґрунтуються на протиправній поведінці ТОВ Агросвіт , яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений ст. 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Положеннями ст.ст. 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За доводами прокурора факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевірками вимог дотримання земельного законодавства, проведеними Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, та зафіксовано актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 19.03.2018 № 73-ДК/138/АП/09/01 /-18, 10.09.2018 № 384-ДК/836/АП/09/01/-18; актом обстеження земельної ділянки від 19.03.2018 № 73-ДК/39/АО/10/01 /-18; протоколами про адміністративне правопорушення від 20.03.2018 № 73ДК/0060П/07/01/-18, 10.09.2018 № 384-ДК/0532П/07/01/-18 та встановлено постановами про накладення адміністративного стягнення від 03.04.2018 № 73- ДК/0103По/08/01/-18, 21.09.2018 № 384-ДК/0558По/08/01/-18.

Окрім цього, 01.10.2018 відповідачем сплачено штраф у розмірі 340 грн., відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.09.2018 № 384-ДК/0558По/08/01/-18.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, визначений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 25.07.2007 № 963.

Згідно даної Методики Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області здійснено розрахунок шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, що підлягає до стягненню з відповідача та становить 18 735, 00 грн.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що Акт перевірки від 19.03.2018р. №73-ДК/138/АП/09/01/-18 (а.с. 16) складений державним інспектором Гороховим В.В. в односторонньому порядку, без повідомлення та залучення представників відповідача, без отримання пояснень від посадовців відповідача.

Акт №73-ДК/39/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки загальною площею 103,6728 га в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради Христинівського району від 19.03.2018 складений державним інспектором Гороховим В.В . Зазначено, що на площу ділянки 9,849 га, на якій вчинено правопорушення, - речове право за особами не зареєстровано. Договір оренди з господарством, яке обробляє землю - ТОВ "Агровіт" - не зареєстровано. В Акт внесено дані, що ділянки використовує товариство "Агровіт" та ділянки мають ознаки обробітку сільгосптехнікою - засіяні озимим ріпаком (а.с. 17). В акт внесені дані, не підтверджені об`єктивно про виконання робіт на полях саме товариством "Агровіт", без посилання на джерело отримання інформації чи інші матеріальні докази такої перевірки.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гороховим В .В. 20.03.2018 був складений припис №73-ДК/0068 Пр/03/01/-18 директору ТОВ "Агровіт" про усунення в 30-денний термін порушення земельного законодавства. На приписі є відмітка про направлення припису поштою (а.с 20).

Місцевий господарський суд, дослідивши вказаний припис, встановив, що він не містить суті порушення відповідачем та не вказує - яке порушення в якій сфері необхідно усунути, не містить способу усунення порушення земельного законодавства та не визначено, які дії має вчинити посадова особа ТОВ "Агровіт". Припис не містить доказів його направлення керівнику ТОВ "Агровіт". Тобто наявні ознаки зловживання правом з боку посадової особи - державного інспектора ГУ Держгеокадастру в Черкаській області.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що всі документи перевірки складені позивачем в односторонньому порядку, з порушенням принципу рівності сторін, з елементами зловживання правом, що є неприпустимим.

Крім того, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, критично оцінив доводи прокурора та позивача про визнання відповідачем порушення вимог земельного законодавства на земельних ділянках в адміністративних межах Малосевастянівської сільської ради сплатою штрафу (а.с. 45-47), оскільки сплата штрафу юридичною особою чи громадянином не свідчить про визнання нею вини у скоєнні адміністративного чи господарського правопорушення, адже при ухиленні від сплати для особи настають негативні наслідки - двократне збільшення суми штрафу, накладення арештів на майно та кошти, блокування господарської діяльності тощо. При цьому, штраф відповідачем сплачено тільки за невиконання припису інспектора.

Місцевий господарський суд вказав, що позивачами не доведено самовільного використання відповідачем ТОВ "Агровіт" земельної ділянки державної форми власності за межами с. Малосевастянівка. Сільська рада та її голова не наділені повноваженнями контролю за використанням земель державної власності за межами села.

Крім того, за запереченнями відповідача, наданими у суді першої інстанції, використання спірних земельних ділянок за межами села здійснює саме ТОВ "Добробут", однак, прокурор та позивачі не перевірили ці доводи та не спростували їх в належний спосіб.

Судом першої інстанції також встановлено, що протягом березня-вересня 2018 року посадовцями Держгеокадастру не відібрано жодного пояснення у посадових осіб ТОВ "Агровіт" з приводу допущених порушень земельного законодавства та не отримано жодного об`єктивного доказу самовільного використання спірної земельної ділянки саме ТОВ "Агровіт".

Місцевий господарський суд прийняв до уваги, що прокурор та позивачі посилаються у своїх вимогах та доводах позовної заяви на скасований наказ (на підставі Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №478 від 17.06.2010р.) Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №110 від 12.09.2007р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди,заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурор та позивачі не доводять належними та допустимими доказами порушення земельного права відповідачем та в чому саме. Крім того, позивачі не спростували належними доказами доводи відповідача та не подали доказів наявності прямої шкоди чи збитків та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою та збитками, чи механізму спричинення їм збитків і в чому саме.

Отже, прокурором та позивачами не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, за яких наступає цивільно-правова відповідальність, а саме не доведено протиправної поведінки відповідача, вини відповідача та причинного зв`язку між поведінкою відповідача та спричиненими збитками. Вимоги позивачів ґрунтуються лише на припущеннях.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором та позивачами не доведено порушення свого права та права держави, за захистом яких вони звернулися до суду, саме відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 18735,00 грн., завданих самовільним зайняттям земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 у справі №925/401/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 у справі №925/401/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 у справі №925/401/19 залишити без змін.

Матеріали справи №925/401/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

І.А. Іоннікова