Постанова

від 13.11.2019 по справі 904/5321/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5321/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В. (доповідач)

судді : Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Богатирьов С.В., довіреність №5-03-19-3 від 15.03.2019 р., адвокат;

представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019, повний текст рішення складено та підписано 25.03.2019, суддя Воронько В.Д., у справі №904/5321/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії", с. Південне Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 5 290 245,30 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" з позовом (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 14.01.2019р. та від 20.02.2019р., які прийняті судом до розгляду) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" основного боргу за договором поставки - 4 319 840, 03 грн; пені - 700 335, 20 грн; 3% річних - 58 397, 91 грн. та інфляційних втрат - 211 672, 16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

В якості правових підстав позову позивач посилається на норми ст. 526, ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625, ст. 692, ч.1 ст. 712 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5321/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" основний борг - 4 319 840, 03 грн, пеню - 696 074, 54 грн, 3% річних у сумі 58 397, 91 грн, інфляційні нарахування - 211 672, 16 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 79 289,77 грн. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні обов`язку за договором поставки щодо своєчасної оплати за отриману продукцію, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині нарахування та стягнення пені, Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права в частині тлумачення поняття пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України) та застосування норм про строки перебігу та закінчення нарахування пені (ст. ст. 253, 254 ЦК України), просить скасувати рішення суду в частині стягнення пені в сумі 696 074,54 грн. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неповно з`ясовані обставини початку перебігу строку для нарахування пені та його закінчення за кожною окремою накладною; висновки суду щодо розміру сум невиконаного зобов`язання, які є базою для нарахування пені, не відповідають сумам, що зазначені в спірних видаткових накладних; строки нарахування пені не відповідають тим строкам, у які зобов`язання з оплати за кожною спірною накладною мало б бути виконане: розрахунок пені починається з 18.08.2018 року, хоча перша неоплачена накладна № 495 датована 07.08.2018 року, а тому 14-денний строк спливає 21.08.2018 року. За змістом позову базою для нарахування пені взята сума 164 643,29 грн., хоча сума за накладною № 495 від 07.08.2018 становить 300 445,12 грн. Продовження розрахунку починається 21.08.2018 року, при цьому базою для нарахування пені є 465 088,41 грн. Виходячи з поняття пені, остання має нараховуватися на суму невиконаного зобов`язання. Проте, немає жодної накладної серед тих на які посилається позивач та господарський суд із сумою зобов`язання в розмірі 465 088,41 грн. Далі в розрахунку зазначено початок нарахування пені з 27.08.2018 року по 29.08.2018. Базою нарахування пені є сума в розмірі 1 077 063,95 грн., хоча серед вказаних накладних немає жодної з такою сумою зобов`язання. Таким чином, на думку апелянта, розрахунок пені здійснено позивачем за помилковою методологією нарахування пені, а тому є необґрунтованим та не відповідає положенням Цивільного кодексу України про початок і кінець перебігу строків для нарахування пені. Виходячи з поняття пені, остання має нараховуватись на суму невиконаного зобов`язання, проте матеріали справи не містять жодної накладної серед тих на які посилається позивач та господарський суд із зазначеними сумами невиконаного зобов`язання.

13.05.2019р. на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення господарського суду - без змін. (т.3 а.с.164-170) Вважає нараховану заборгованість за договором поставки, пеню, 3% річних та інфляційну різницю такими, що здійснені відповідно до вимог чинного законодавства. Пояснює, що у розрахунку, який міститься в тексті позовної заяви, позивачем зазначено різні дати початку та кінця перебігу 14-денного строку виконання зобов`язання з оплати за спірними накладними, а відтак прострочення виконання зобов`язання щодо кожної окремої накладної настає у різні дати і саме завдяки такому алгоритму базова сума розрахунку пені постійно збільшувалася разом із виникненням прострочення строку виконання зобов`язань за кожною черговою накладною.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

29.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" (покупець) укладено договір поставки № 29/11-17. (т.1 а.с. 14-20)

За умовами п. 1.1 цього Договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити комбікорм (далі - продукція) на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2 цього Договору погоджено, що кожна партія товару визначається Специфікацією цього договору, в якій зазначається: найменування продукції, кількість продукції, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, а також тара, пакування та маркування тощо. Специфікація є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.1 Договору ціна та вартість кожної партії продукції, яка постачається відповідно до умов даного договору, визначається сторонами у відповідній Специфікації та видатковій накладній.

Сторонами укладено відповідні Специфікації. (т. 1 а.с. 21-30)

За умовами п. п. 3.1, 3.3, 3.4 Договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом, якщо інше не вказано у відповідній Специфікації; строки поставки продукції: протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладання Специфікації, якщо інше не вказано у відповідній Специфікації. У випадку наявності у покупця простроченої заборгованості перед постачальником за цим договором, постачальник має право на затримку поставки продукції до дати погашення заборгованості покупцем в повному обсязі

Датою поставки замовленої партії вважається дата, що вказана у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками з обох сторін. (п. 3.5 Договору)

Відповідно до п. 5.2. договору вартість кожної партії продукції сплачується покупцем постачальнику протягом 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної, якщо інший порядок оплати не визначений сторонами у відповідної Специфікації.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач в період з 04.12.2017 до 13.09.2018 своєчасно та в повному обсязі поставив продукцію відповідачу на загальну суму 24 875 976,08 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 313 від 04.12.2017, № 329 від 06.12.2017, № 330 від 09.12.2017, № 331 від 10.12.2017, № 356 від 12.12.2017, № 358 від 14.12.2017, № 359 від 16.12.2017, № 364 від 20.12.2017, № 375 від 23.12.2017, № 376 від 25.12.2017, № 386 від 29.12.2017, № 1 від 03.01.2018, № 2 від 04.01.2018, № 4 від 09.01.2018, № 6 від 10.01.2018, № 9 від 19.01.2018, № 15 від 22.01.2018, № 22 від 24.01.2018, № 26 від 26.01.2018, № 29 від 29.01.2018, № 31 від 31.01.2018, № 38 від 03.02.2018, № 44 від 07.02.2018, № 46 від 10.02.2018, № 51 від 14.02.2018, № 74 від 28.02.2018, № 75 від 28.02.2018, № 93 від 10.03.2018, № 95 від 14.03.2018, № 104 від 18.03.2018, № 109 від 22.03.2018, № 114 від 24.03.2018, № 117 від 29.03.2018, № 121 від 31.03.2018, № 123 від 03.04.2018, № 132 від 06.04.2018, № 141 від 10.04.2018, № 155 від 15.04.2018, № 187 від 23.04.2018, № 239 від 26.04.2018, № 233 від 28.04.2018, № 245 від 02.05.2018, № 246 від 05.05.2018, № 247 від 07.05.2018, № 248 від 09.05.2018, № 257 від 12.05.2018, № 258 від 14.05.2018, № 312 від 16.05.2018, № 320 від 20.05.2018, № 324 від 21.05.2018, № 334 від 23.05.2018, № 347 від 24.05.2018, № 350 від 26.05.2018, № 348 від 28.05.2018, № 349 від 29.05.2018, № 267 від 04.06.2018, № 369 від 09.06.2018, № 391 від 09.06.2018, № 370 від 16.06.2018, № 390 від 21.06.2018, № 395 від 27.06.2018, № 397 від 30.06.2018, № 411 від 04.07.2018, № 407 від 05.07.2018, № 408 від 07.07.2018, № 412 від 11.07.2018, № 414 від 11.07.2018, № 422 від 15.07.2018, № 423 від 16.07.2018, № 496 від 20.07.2018, № 507 від 23.07.2018, № 425 від 24.07.2018, № 426 від 24.07.2018, № 454 від 26.07.2018, № 457 від 02.08.2018, № 486 від 03.08.2018, № 487 від 04.08.2018, № 495 від 07.08.2018, № 514 від 13.08.2018, № 517 від 13.08.2018, № 520 від 16.08.2018; № 525 від 20.08.2018, № 573 від 21.08.2018, № 585 від 23.08.2018, № 586 від 23.08.2018, № 590 від 28.08.2018, № 593 від 28.08.2018, № 622 від 31.08.2018, № 639 від 06.09.2018, № 652 від 09.09.2018, № 679 від 13.09.2018, та підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними на кожну партію поставленої продукції. (т.1 а.с.31-121)

Отже, за отриману продукцію відповідач мав здійснити оплату не пізніше 14 календарних днів з дати її поставки за кожною видатковою накладною, але в порушення умов договору не провів оплату за такими видатковими накладними: № 487 - частково неоплачена; №№ 495, 514, 517, 520, 525, 573, 585, 586, 590, 593, 622, 639, 652, 679 - повністю неоплачені.

В результаті у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 4 319 840, 03 грн.

Розрахунок загальної суми боргу здійснено позивачем вірно та судами належним чином перевірено.

Разом з тим, зважаючи на непогашення боргу в добровільному порядку, позивач нарахував на суму основного боргу пеню за період з 18.08.2018 до 18.02.2019 у сумі 700 335,20 грн, 3% річних за аналогічний період у сумі 58 397,91 грн та інфляційні втрати за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року (включно) у сумі 2 211 672,16 грн., які під час розгляду справи в суді першої інстанції збільшувались у зв`язку з існуючим боргом.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини виникли з договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 712 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що датою поставки замовленої партії вважається дата, яка вказана у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками з обох сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином та поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних. Натомість, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та не оплатив за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 9.2. Договору поставки визначено, що у разі порушення Покупцем умов п. 5.2. цього Договору (умови оплати) Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.2. договору вартість кожної партії продукції сплачується покупцем постачальнику протягом 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної, якщо інший порядок оплати не визначений сторонами у відповідної Специфікації.

Судами встановлено, що інший порядок оплати в Специфікаціях сторонами не визначено, а тому п. 5.2 Договору є визначальним для розрахунку строку за не оплачений за товар.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином довів неналежне виконання відповідачем обов`язку за Договором щодо своєчасної оплати за отриману продукцію, а тому задовольнив нараховану позивачем основну заборгованість в сумі 4 319 840, 03 грн, 3% річних за період з 18.08.2018 до 18.02.2019 в сумі 58 397,91 грн та інфляційні втрати за період з жовтеня 2018 року по січень 2019 року включно в сумі 2211672,16 грн та визнав здійснені розрахунки позивача в цій частині вірними та обґрунтованими.

В той же час, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем за період з 18.08.2018 до 18.02.2019 у сумі 700 335, 20 грн, суд дійшов висновку про вихід позивачем за межі шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, з огляду на що суд здійснив власний розрахунок, виключивши при цьому один день із заявленого позивачем періоду, та вирішив, що до стягнення підлягає пеня за період з 18.08.2018 до 17.02.2019 в сумі 696 074,54 грн.

Апелянт оскаржив рішення суду першої інстанції в частині нарахованої пені та звернув увагу на помилковий розрахунок пені стосовно початку та кінця перебігу строку нарахування пені.

Позивачем надано до відзиву на апеляційну скаргу розрахунок пені, в якому початок перебігу 14-ти денного строку оплати за отриманий Відповідачем товар починається не з дня поставки, а з наступного за ним дня, тобто розрахунок пені обраховано не з 18.09.2018 року, як зазначено в оскаржуваному рішенні, а з наступного дня - 19.09.2018 року з подальшим зміщенням розрахунку на один день за кожною відповідною поставкою і загальний розрахунок пені таким чином склав - 694 341,85 грн.

Перевіривши розрахунки нарахованої пені, здійснені позивачем та судом першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про помилковість розрахунку розміру пені, що склала суму 696 074,54 грн., з огляду на наведений нижче розрахунок у таблиці:

Період простроченняКількість днів простроченняСума простроченої заборгованості (грн.)Подвійна облікова ставка НБУРозмір пені (грн.) 19.08.18-21.08.18 3 164 643,29 35% 473,63 22.08.18-27.08.18 6 465 088,41 35% 2 675,85 28.08.18-30.08.18 3 1 077 063,95 35% 3 098,40 31.08.18-03.09.18 4 1 390 717,87 35% 5 334,26 05.09.18-06.09.18 2 1 985 885,87 35% 3 808,55 07.09.18-09.09.18 2 2 563 094,25 36% 7 583,95 10.09.18-11.09.18 2 2 838 921,77 36% 5 600,06 12.09.18-14.09.18 3 3 156 312,17 36% 9 339,23 15.09.18-20.09.18 6 3 430 297,77 36% 20 299,84 21.09.18-23.09.18 3 3 708 958,51 36% 10 974,45 24.09.18-27.09.18 4 4 024 800,06 36% 15 878,66 28.09.18-17.02.19 143 4 319 840,03 36% 609 274,97 Всього: 694 341,85 грн.

Так, колегія суддів здійснивши перевірку розрахунку пені по кожній накладній, наданого позивачем до апеляційного суду, дійшла висновку стосовно вірного визначення періоду нарахування пені, а отже підлягає стягненню пеня в розмірі - 694 341,85 грн.

Алгоритм нарахування пені щодо кожної накладної визначено таким чином: до дати накладної (першою видатковою накладною є № 487 від 04.08.2018р., яка частково неоплачена) додається 14 днів для її оплати згідно п. 5.2 Договору, з наступного 15-го дня починається відлік строку не виконання зобов`язання та нарахування пені. Останнім днем для вчасної оплати за поставлений товар є 18.08.2018р. (включно), оплата відповідачем не здійснена, а тому початком нарахування пені є саме дата 19.08.2018р.

Закінченням строку нарахування пені позивачем визначено - 17.02.19, оскільки 18.02.2019 - позивачем повторно заявлено про збільшення штрафних санкцій під час розгляду справи.

Згідно зі ч.3 ст.13, ст.77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017р.), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5321/18 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" (Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Південне, вул. Шевченко, буд. 17, приміщення. 2; ідентифікаційний код 38657824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" (м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6Д, оф. 43; ідентифікаційний код 39837089) основний борг у сумі 4 319 840, 03 грн, пеню у сумі 694 341,85 грн, 3% річних у сумі 58 397, 91 грн, інфляційні нарахування у сумі 211 672, 16 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 79 263, 78 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" 39, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 13.11.2019.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко