Рішення

від 05.11.2019 по справі 904/2738/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019м. ДніпроСправа № 904/2738/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд", смт. Слобожанське Дніпропетровської області

про стягнення 140 100,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Бровко О.О., ордер №1002627 від 09 серпня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3739 від 02 липня 2018 року

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітекс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" безпідставно набуті 140 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим перерахуванням на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 140 100,00 грн., згідно платіжних доручень №6193 від 13.12.2018 на суму 68 700,00 грн., №6363 від 04.03.2019 на суму 68 700,00 грн., №6379 від 15.03.2019 на суму 2 700,00 грн.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд", проти позовних вимог заперечує та зазначає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №11/28 від 11.12.2018 на виконання робіт з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю KURTOGLU С60. За умовами розділу 2 цього Договору, позивач як безпосередній замовник вищезазначених робіт зобов`язався створити необхідні умови для виконання вказаних робіт та своєчасно сплатити їх вартість. В ході виконання робіт відповідачем, як безпосереднім виконавцем робіт, було виставлено Рахунок-фактуру № ОС-077 від 11.12.2018 на суму - 68700 грн. з ПДВ та Рахунок-фактуру № ОС -080 від 13.12.2018 на суму - 71 400 грн. з ПДВ. Сплата вартості робіт відповідача засвідчується платіжним дорученням № 6193 від 13.12.2018 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (часткова оплата за алюмінієві конструкції згідно рахунку № ОС-077 від 11.12.2018), платіжним дорученням № 6363 від 04.03.2019 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (оплата за тмц згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018) та платіжним дорученням № 6379 від 15.03.2019 на суму - 2 700 грн. з ПДВ (доплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018).

Призначення платежу, яке вказане у наведених платіжних дорученнях повністю співпадає з номерами та датами виставлених позивачу до сплати рахунків-фактур за виконані роботи. Позивач, після перерахування кожного, начебто, помилкового платежу відповідачу, здійснив підтвердження податкових накладних як контрагент відповідача, які було зареєстровано відповідачем у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку Податкового кодексу України. Вказані обставини засвідчуються відповідними квитанціями про отримання та підтвердження податкових накладних відповідачем. Документообіг та обмін інформацією стосовно реалізації умов самого Договору здійснювались шляхом листування через електронну пошту та мобільний додаток для спілкування "ViЬег".

У відповіді на відзив на позовну заяву (вх.№38549/19 від 27.08.2019) позивач зазначає, що:

між позивачем та відповідачем дійсно велись перемовини щодо укладення договору з виготовлення, доставки та монтажу конструкцій з алюмінієвого профілю, однак сторонами цей договір не було укладено;

жодних специфікацій до договору №11/1218, актів приймання-передачі, Додатків до договору, проекту з виготовлення та монтажу виробів підписано не було, що свідчить про не досягнення згоди з усіх істотних умов договору;

відповідачем був надісланий проект договору, який позивачем не підписаний. Усі перекази були здійснені бухгалтером позивача, яка не була обізнаною стосовно ведення ТОВ "Рітекс" своєї господарської діяльності, помилково вважаючи, що договір між сторонами укладений;

виходячи із змісту договору №11/1218 сторони повинні були додатково узгодити умови замовлення, строки, габарити, матеріал та конфігурацію, надіславши один одному відповідні заяви на погодження, що не було зроблено. Отже, достатньої правової підстави набувати майно позивача та зберігати у себе у відповідача не було;

щодо складання податкових накладних позивач зазначає, що бухгалтер підприємства дійсно вважав, що між сторонами існують договірні відносини, тому здійснив підтвердження податкових накладних як контрагент відповідача у той же день, коли було зроблено платіж, а останній зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

17.09.2019 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" надійшли заперечення на відзив, в яких відповідач повністю підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітекс" запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: направити на адресу відповідача позовну заяву з додатками, надати до суду докази направлення та роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

09 липня 2019 року до господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, надано відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2019 року відкрито провадження у справі №904/2738/19, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

13 серпня 2019 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого була додана заява про розгляд справи в загальному позовному провадженні та відновлення строків на такий розгляд з поважних причин.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено; призначено підготовче засідання на 26.09.2019.

Ухвалою суду від 26.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 22.10.2019.

У судовому засіданні 22.10.2019 оголошувалась перерва до 05.11.2019.

У судовому засіданні 05.11.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітекс" рахунки-фактури:

№ ОС-077 від 11.12.20І8 на суму - 68700 грн. з ПДВ;

№ ОС-080 від 13.12.2018 на суму - 71 400 грн. з ПДВ (а.с.52-53).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітекс" здійснило оплату виставлених рахунків-фактур, що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 6193 від 13.12.2018 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (часткова оплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-077 від 11.12.2018),

№ 6363 від 04.03.2019 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (оплата за тмц згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018),

№ 6379 від 15 03.2019 на суму - 2 700 грн. з ПДВ (доплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018), а.с.54-56.

Призначення платежу, яке вказане у наведених платіжних дорученнях повністю співпадає з номерами та датами виставлених позивачу до сплати рахунків-фактур за виконані роботи, містить посилання на договір №11/28 від 11.12.2018.

Загальна сума перерахованих позивачем відповідачу коштів складає 140 100,00грн.

За твердженнями позивача, жодних договірних відносин між сторонами не існувало, а перерахування грошових коштів у вказаній сумі є наслідком помилки бухгалтера позивача.

Стверджуючи відсутність підстав для перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітекс" грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" у сумі 140 100,00грн. платіжними дорученнями № 6193 від 13.12.2018, № 6363 від 04.03.2019, № 6379 від 15 03.2019, з призначенням платежу "згідно рах. № ОС-077 від 11.12.2018" та "згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018", позивач вказує на те, що зазначені кошти були перераховані за відсутності укладеного між сторонами договору.

Враховуючи факт позадоговірного отримання відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" коштів у сумі 140100,00 грн, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" з вимогою повернути йому вказану грошову суму, як неправомірно отриману.

Проте, як зауважив позивач, відповідач відповіді на вимогу не надав і грошових коштів у сумі 140100,00 грн. не повернув.

Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Отже, предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 140100,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що між сторонами існували договірні відносини, а саме - був укладений договір №11/28 від 11.12.2018, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд", як виконавець робіт, взяв на себе зобов`язання з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю KURTOGLU С60, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітекс", як замовник, зобов`язався створити необхідні умови для виконання вказаних робіт та своєчасно сплатити вартість виконаних робіт (п.1.1. договору).

Тому, як стверджує відповідач, кошти в сумі 140100,00грн. були сплачені позивачем на підставі саме цього договору.

Відповідач вказує на те, що документообіг та обмін інформацією стосовно реалізації умов договору здійснювалось шляхом листування через електронну пошту та мобільний додаток для спілкування "Viber".

Відповідно до скріншотів з електронної пошти відповідача та мобільного додатку для спілкування "Vіbег" з телефону уповноваженого менеджера відповідача, вбачається, що між сторонами відбувалось активне листування з приводу виконання умов Договору та активний обмін документами. В період з 12.12.2018 по 13.12.2018 між сторонами відбувся обмін інформацією, а саме, відповідачем було надіслано на електронні адреси Позивача Рахунок-фактуру № ОС-077 від 11.12.2018 на суму - 68700 грн. з ПДВ. та Договір задля подальшого його підписання.

У підтвердження наведених у відзиві обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, останнім суду надані наступні документи:

договір № 11/1218 від 11.12.2018, підписаний з боку відповідача та скріплений його печаткою;

рахунок-фактура №ОС-077 від 1І.12.2018;

рахунок-фактура № ОС-080 від 13.12.2018;

платіжне доручення № 6193 від 13:12.2018;

платіжне доручення № 6363 від 04.03,2019;

платіжне доручення № 6379 від 15.03.2019;

видаткова накладна № 4 від 31.01.2019;

видаткова накладна № Т6 від 15.03.2019;

роздруківка листування через електронну пошту;

роздруківка листування через мобільний додаток "Vіbег";

квитанції про прийняття та підтвердження реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Згідно визначення, наведеного в ч. 1 ст. 202 України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ч.2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для договорів на виконання робіт з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю, законом не встановлено обов`язкової письмової форми, а отже, сторони мають право на власний розсуд обрати форму такого правочину.

Водночас, згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Зі змісту наданого відповідачем у справу договору №11/1218 від 11.12.2018 не вбачається, що сторони домовилися укласти відповідний правочин саме в письмовій формі.

Договір №11/28 від 11.12.2018 містить підпис та печатку відповідача (а.с.50-51), був направлений на адресу позивача електронною поштою, що не заперечується позивачем.

В силу вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, договір №11/1218 від 11.12.2018 не укладено сторонами. За відсутності у договорі підпису Позивача, такий договір не є укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, виходячи із змісту Договору №11/1218 та пунктів 1.2, 2.1.1, 2.1.3, 2.2.2, сторони повинні додатково узгодити умови замовлення, строки, габарити, матеріал та конфігурацію надіславши один одному відповідні заяви на погодження.

Порядок і умови виконання робіт вважаються узгодженими і вступають в силу, після підписання сторонами додаткових угод, зокрема специфікації (п.2.1.1 договору).

Сторони повинні досягнути згоди щодо габаритів виробу шляхом затвердження та підписання додатків до Договору за заявою відповідача та дійти згоди щодо кількості та конфігурації матеріалів уклавши відповідну специфікацію (п.п.2.1.3., 2.2.3. договору).

Усе вищенаведене сторонами здійснено не було, ні позивач, ні відповідач не зверталися один до одного із заявами про узгодження окремих умов договору, а тому стосовно вищенаведеного сторонами не було досягнуто згоди, що свідчить про те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди стосовно істотних умов Договору №11/1218.

Не може вважатися такий договір укладеним і у спрощений спосіб (ст. 181 ГК України), тобто шляхом виставлення Відповідачем рахунків та здійснення Позивачем оплати, адже такі дій не свідчать про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, які є необхідними для правочинів даного виду.

Виставлення Відповідачем рахунків-фактури № ОС-077 від 11.12.20І8 на суму 68700 грн. з ПДВ, № ОС-080 від 13.12.2018 на суму 71 400 грн. з ПДВ, та здійснення позивачем оплати по вказаним рахункам, без подальшого погодження предмету договору, конкретного змісту прав і обов`язків сторін, свідчить лише про наміри останніх на встановлення в майбутньому договірних відносин з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю, що само по собі не утворює правову підставу для набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто, не створює правову підставу для набуття Відповідачем спірної суми грошових коштів.

Окрім того, як установлено судом, на адресу позивача не направлялись відповідачем додатки до договору (розділ 6 договору), зокрема, специфікація (при підписанні договору - кількість, конфігурація, основні габарити і параметри).

Відповідачем не надано будь-яких доказів у підтвердження взаємовідносин позивача із ТОВ "Олсма-Буд" на підставі укладеного договору.

Не можуть бути прийняті судом до уваги також і надані відповідачем документи (видаткові накладні № 4 від 31.01.2019 та № Т6 від 15.03.2019; квитанції про прийняття та підтвердження реєстрації податкових накладних в ЄРПН, роздруківка листування через електронну пошту; роздруківка листування через мобільний додаток "Vіbег") у підтвердження існування між сторонами спору правовідносин за договором №11/1218 від 11.12.2018, з огляду на їх невідповідність вимогам ст. 78 ГПК України щодо достовірності, тобто можливості встановити дійсні обставини справи.

Складання видаткових накладних № 4 від 31.01.2019 та № Т6 від 15.03.2019, податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін, не свідчить про існування між позивачем та відповідачем договірних відносин.

Між позивачем та відповідачем дійсно відбувалось листування через електронну пошту та мобільний додаток "Vіbег", однак зі змісту цього листування не можливо дійти висновку про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє посилання відповідача на положення статей 640 (ч.2) та 642 (ч.2) Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідження наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності не дає суду достатніх підстав для переконання в дійсності обставин, наведених відповідачем в обґрунтування його заперечень проти позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, заперечення відповідача щодо наявності у нього правових підстав для отримання грошових коштів від позивача в сумі 140100,00 грн, перерахованих платіжними дорученнями № 6193 від 13.12.2018 на суму 68 700 грн. з ПДВ, № 6363 від 04.03.2019 на суму 68 700 грн. з ПДВ, № 6379 від 15 03.2019 на суму - 2 700 грн. з ПДВ, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Частиною першою статті 222 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Станом на час розгляду справи відповідач грошові кошти у сумі 140100,00грн. позивачу не повернув.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами безпідставність отримання грошових коштів у сумі 140 100,00грн., натомість твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" про стягнення 140100,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд"(52005, вул. Дружби, буд.1, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 37055448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" (49000, вул. Святослава Хороброго, буд. 33, офіс 44, м. Дніпро, ідентифікаційний код 31549883) безпідставно набуті кошти у розмірі 140 100 ( сто сорок тисяч сто) грн., 00 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 101,50 (дві тисячі сто одну) грн. 50коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.11.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва