Постанова

від 19.02.2020 по справі 904/2738/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2738/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019р. (повний текст складено та підписано 13.11.2019р. суддя Євстигнеєва Н.М..) у справі 904/2738/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд", смт. Слобожанське Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно одержаних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітекс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" безпідставно набуті 140 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим перерахуванням бухгалтером позивача на рахунок відповідача грошових коштів за платіжними дорученнями №6193 від 13.12.2018 у сумі на суму 68 000,00 грн.; №6363 від 04.03.2019 у сумі 68 700,00 грн. та №6379 від 15.03.2019 у сумі 2 700,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" безпідставно набуті кошти у розмірі 140 100 грн., 00 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 101,50 (дві тисячі сто одну) грн. 50 коп..

Рішення мотивовано тим, що Договір №11/28 від 11.12.2018р. є неукладеним, оскільки в його примірнику, який був направлений на адресу позивача електронною поштою, що не заперечується позивачем міститься лише підпис та печатка відповідача та відсутній підпис Позивача. Сторони не дійшли згоди щодо умов замовлення, строків, габаритів, матеріалів та конфігурації шляхом надсилання один одному відповідних заяви на погодження, як то передбачено змістом пунктів 1.2, 2.1.1, 2.1.3, 2.2.2 Договору №11/1218. Суд також дійшов висновку, що Договір №11/28 від 11.12.2018р. не може вважатися укладеним у спрощений спосіб (ст. 181 ГК України) шляхом виставлення Відповідачем рахунків та здійснення Позивачем оплати, оскільки такі дій не свідчать про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, які є необхідними для правочинів даного виду.

Виставлення Відповідачем рахунків-фактури № ОС-077 від 11.12.20І8 на суму 68700 грн. з ПДВ, № ОС-080 від 13.12.2018 на суму 71 400 грн. з ПДВ, та здійснення позивачем оплати по вказаним рахункам, без подальшого погодження предмету договору, конкретного змісту прав і обов`язків сторін, свідчить лише про наміри останніх на встановлення в майбутньому договірних відносин з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю, що само по собі не утворює правову підставу для набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто, не створює правову підставу для набуття Відповідачем спірної суми грошових коштів. Окрім того, як установлено судом, на адресу позивача не направлялись відповідачем додатки до договору (розділ 6 договору), зокрема, специфікація (при підписанні договору - кількість, конфігурація, основні габарити і параметри).

Надані відповідачем видаткові накладні № 4 від 31.01.2019 та № Т6 від 15.03.2019; квитанції про прийняття та підтвердження реєстрації податкових накладних в ЄРПН, роздруківка листування через електронну пошту; роздруківка листування через мобільний додаток "Vіbег" не прийняті до уваги судом через їх невідповідність вимогам ст. 78 ГПК України щодо достовірності, тобто можливості встановити дійсні обставини справи.

Складання видаткових накладних № 4 від 31.01.2019 та № Т6 від 15.03.2019, податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін визнано судом таким, що не свідчить про існування між позивачем та відповідачем договірних відносин.

Зі змісту листування, яке відбувалося між позивачем та відповідачем через електронну пошту та мобільний додаток "Vіbег" не можливо дійти висновку про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/2738/19 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/2738/19 вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права при необ`єктивному прийнятті лише доводів позивача.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції позовні вимоги грунтуються на твердженнях позивача про відсутність будь-яких правовідносин з Апелянтом і помилковому зарахуванні бухгалтера Позивача на рахунок спірної суми коштів через її необізнаність щодо наявності правовідносин між сторонами. Однак, як вбачається зі змісту Відповідді на відзив на позовну заяву, Позивачем визнавалася наявність між ним та Апелянтом перемовин стосовно укладання договору. Також у даній відповіді Позивач послався на те, що жодних специфікацій до Договору № 11/1218 та інших додатків до нього ( в тому числі і актів приймання - передачі) між сторонами підписано не було. Таким чином, рішенням суду встановлена не просто наявність перемовин між Апелянтом і Позивачем, а наявність договору № 11/1218 від 11.12.2018р., який було направлено на підписання Позивачу електронною поштою.

На спростовуання доводів Позивача Відповідачем було надані докази згідно наведеного переліку.

В платіжних дорученнях, якими на рахунок позивача були перераховані спірні суми міститься посилання на рахунки -фактури № ОС-077 від 11.12.2018р. та № ОС-080 від 13.12.2018р., які в свою чергу видані на виконання умов договору. Апелянтом до суду першої інстанції, були надані засвідчені копії Видаткових накладних № 16 від 15.03.2019 р. та № 4 від 31.01.2019p., які були направлені Апелянтом Позивачу для підписання їх підписання, що, в свою чергу, підтверджує факт виготовлення та поставки скаржником предмету Договору № 11/1218 від 11.12.2018 року. Але зазначені видаткові накладні позивачем не підписані без будь-яких пояснень.

Відповідно до скріншотів з електронної пошти апелянта та мобільного додатку для спілкування іbег з телефону уповноваженого менеджера апелянта, які в належно засвідченому вигляді надавались суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву, вбачається, що між Сторонами відбувалось активне листування з приводу виконання умов Договору та активний обмін документами.

Судом першої інстанції були досліджені докази, які підтверджують факт реалізації сторонами Договору № 11/1218 від 11.12.2018 року частині визначення умов виготовлення товару, умов місця монтажу конструкцій та погодження порядку і розміру сплати вартості конструкцій і робіт з монтажу конструкцій. Надсилання апелянтом рахунків -фактур підтверджується подальшою оплатою їз відповідачем. Крім цього, відповідачем надавалися суду першої інстанції засвідчені копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних самим Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних у період - з грудня 2018 р. по березень 2019 p., реєстрацію яких позивач здійснив в порядку, передбаченому чинними нормами податкового кодексу України, після сплати грошових коштів Апелянту.

Окрім пояснень бухгалтера - Панченко Т.В., позивачем не надано жодних інших доказів на підтвердження помилковості перерахування спірної суми грошових коштів.

Судом жодним чином не надано оцінку платіжному дорученню № 6379 від 15.03.2019 р.. яким було перераховано 2 700 грн на рахунок відповідача з призначенням платежу Доплата за алюмінієві конструкції згідно pax. № ОС-080 від 13.12.2018 хоча зі змісту електронного листування через мобільний додаток Viber та електронну пошту вбачається, що сторони погодили його саме як доплату.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції, яким встановлено, що Договір №11/1218, містить підпис тільки уповноваженої особи ТОВ Олсма-Буд та не підписаний директором ТОВ Рітекс Корженевським А.В., відсутність жодних специфікацій, доказів приймання - передачі товару, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.

Також ТОВ "Рітекс" зазначає, відповідачем у порушення п. 2.1.3 та п. 2.2. Договору №11/1218 не надавалося та сторонами не підписувалися жодні проекти Додатків до Договору, яким би узгодили габарити, кількість та конфігурацію виробів, отже правовідносин, які б могли породити договірні права та обов`язки між сторонами не виникали.

Позивач не погоджується з апеляційними доводами ТОВ "Олсма-Буд", щодо етапності сплати грошових коштів, яка співпадає з умовами Договору, оскільки відповідачем не враховано факт помилки бухгалтера, який не був в повній мірі обізнаний ведення господарської діяльності позивача та безпідставно перерахував кошти.

Стосовно тверджень відповідача, що суд першої інстанції однобічно розглянув справу, не врахувавши докази, надані відповідачем, позивач не погоджується, оскільки жодний доказ наданий відповідачем не підтверджує факту укладання договірних відносин.

Щодо тверджень відповідача про відсутність звернення позивача до правоохоронних органів щодо діяльності свого колишнього бухгалтера, позивач зазначає, що самостійно спроможний розібратися у своїй господарській діяльності та визначити спосіб, за допомогою якого доцільно врегулювати відповідну ситуацію, а також вибрати належний, ефективний та законний спосіб захисту власних прав та законних інтересів.

Отже, на думку позивача, судом першої інстанції правильно було застосовано положення ст. 1212 Цивільного кодексу України та належним чином досліджено матеріали справи, а відтак було прийнято законне рішення по справі.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/2738/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітекс" рахунки-фактури:

№ ОС-077 від 11.12.20І8 на суму - 68700 грн. з ПДВ; (а.с.52).

№ ОС-080 від 13.12.2018 на суму - 71 400 грн. з ПДВ (а.с.53).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітекс" здійснило оплату виставлених рахунків-фактур, що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 6193 від 13.12.2018 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (часткова оплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-077 від 11.12.2018), (а.с.54)

№ 6363 від 04.03.2019 на суму - 68 700 грн. з ПДВ (оплата за тмц згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018), (а.с.55)

№ 6379 від 15 03.2019 на суму - 2 700 грн. з ПДВ (доплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018) (а.с.56).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача 140 100,00 грн., які внаслідок помилки бухгалтера позивача були перераховані на рахунок ТОВ"Олсма-Буд" № НОМЕР_1 за платіжними дорученнями №6193 від 13.12.2018 на суму 68 700,00 грн., №6363 від 04.03.2019 на суму 68 700,00 грн., №6379 від 15.03.2019 на суму 2 700,00 грн. За твердженнями позивача, викладеними в його позовній заяві підстав для перерахування вищезазначених коштів не було, оскільки жодних договорів між Позивачем і Відповідачем укладено не було, ніяких зобов`язань між сторонами не було .

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу Укріаїни, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням заявлених ТОВ "Рітекс" підстав позову, визнання неукладененим Договору №11/28 від 11.12.2018р. (далі за текстом - Договір) становить предмет доказування у даній справі.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, відповідно і на умовах цього Договору Виконавець зобов`язується виконати для Замовника робти з виготовлення, доставки та монтажу конструкцій з алюмінієвого профілю KURTOGLU C 60 (Далі - Вироби ), а Замовник зобов`язується створити Виконавцю умови для належного виконання названих робіт, прийняття результатів виконаних робіт та оплати їх.

Відповідно до пункту 1.5 Договору , Виконавець зобов`язується виготовити та доставити вироби замовнику в строк не пізніше 12 січня 2019року. Виконавець зобов`язується здійснити монтаж виробі до 15 січня 2019року.

Відповідно до п.3.1 Договору , вартість за Договором становить 137 400,00грн. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті.

Відповідно до п.3.2 Договору Вартість за Договором протягом дії Договору є незмінною.

Відповідно до п.3.3 Договору, Замовник за погодженням з Виконавцем може змінити вартість Договору при змірні специфікації. У цьому випадку сторони скадають додаткову угоду до Договору.

Відповідно до п.3.4 Договору право власності на вироби переходить до Заомвника з моменту повної оплати.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законо-давства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У цивільному законодавстві передбачено можливість укладати змішані договори, тобто такі, які містять елементи різних типів договорів, що передбачені законом чи іншими нормативно-правовими актами. У такому договорі сторони вправі передбачити, якими нормами буде регулюватися та чи інша частина змішаного договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням вищевикладеного ,колегія суддів доходить висновку, що Дововір № 11/1218 за своєю правовою природою є змішаним договором поставки ( в частині доставки і передачі в обумовлені строки у власність ТОВ РІТЕКС Виробів) та договором надання послуг ( в частині виконання виробів за кількістю і конфігурацією, визначеною у Специфікації , монтажу Виробів і складання будівельного сміття, що залишелося після монтажу Виробів в мішки.).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" у відзиві на позовну заяву заперечувало проти заявлених позовних вимог та зазначало, що твердження позивача про помилковість перерахування спірної суми грошових коштів спростовується наявністю між сторонами правовідносин, які зумовили вищезазначені перерахування. Відповідач посилається на умови укладеного між сторонами договору №11/28 від 11.12.2018 в ході виконання робіт за яким Відповідачем, як безпосереднім виконавцем були виставлені рахунки фактури № ОС-077 від 11.12.2018 на суму - 68700 грн. з ПДВ та № ОС -080 від 13.12.2018 на суму - 71 400 грн. з ПДВ, які в свою чергу були оплачені позивачем за платіжними дорученнями № 6193 від 13.12.2018 на суму - 68 700 грн. з ПДВ з зазначенням призначення платежу (часткова оплата за алюмінієві конструкції згідно рахунку № ОС-077 від 11.12.2018), № 6363 від 04.03.2019 на суму - 68 700 грн. з ПДВ з призначенням платежу (оплата за тмц згідно равх. № ОС-080 від 13.12.2018) та № 6379 від 15.03.2019 на суму - 2 700 грн. з ПДВ з призначенням платежу (доплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018); наявністю переписки у електронному месенджері Viber щодо узгодження умов договору та виставленням Позивачем після кожного платежу податкової накладної, як контрагента Відповідача (а.с. 48-49)

У своїй відповіді на відзив, ТОВ "Рітекс" підтверджує, що дійсно між Позивачем і Відповідачем велись переговори щодо укладання договору з виготовлення, доставки та монтажу конструкцій з алюмінієвого профілю. Проте відповідний договір сторони так і не уклали належним чином про що свідчить відсутність підпису Позивача в примірнику Договору №11/28 від 11.12.2018р. Відповідача. Жодних специфікацій по Договору № 11/1218 підписано не було, приймання -передачі між сторонами належного товару здійснено не було, що говорить про недосягнення згоди між сторонами щодо уміх умов договору. В порушення умов п.2.1.3 Договору жодного проекту Позивачем від Відповідача отримано не було. В порушення умов п.2.2 Договору не було узгоджено Додаток до Договору, не були виконані роботи зі своїх матеріалів за кількістю та конфігурацією, зазначеною у специфікації у терміни погоджені сторонами, не була здійснена передача робіт за актом здачі -прийняття робіт. Не було видано гарантійний талон на вироби. Нічого не було виконано Відповідачем. З листування сторін за допомогою мессенджера Viber вбачається, що сторони так і не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, що ніхто нічого ні з ким не підписував. Листування з боку Позивача велося його бухгалтером Панченко Т.В., яка в своїх поясненнях зазначила, що не було обізнаною стосовно ведення ТОВ Рітекс своєї господарської діяльності та не володіла усією інформацією стосовно відносин Позивача з Відповідачаем. Сторонами не були узгоджені усі істотні умови договори, що підтверджується відсутністю доказів на підтвердження виконання ними умов п.2.1.1, 2.1.3 та 2.2.3 Договору. Бухгалтер позивача вважаючи, що між Позивачем та Відповідачем наявні договірні зобов`язання здійснював підтвердження податкових накладних як контрагент Відповідача у той же день, коли платіж було зроблено, а останній зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку встановленому Подактовим кодексом. (а.с. 95-99)

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи, відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З урахуванням змісту відзиву на позовну заяву (а.с. 48-49), відповіді на візив (а.с. 95-99) та письмових пояснень (а.с. 115-117), колегія суддів вважає доведеною обставину веденення переговорів між ТОВ "Олсма-Буд" та ТОВ "Рітекс" щодо укладання договору № 11/1218 від 11.12.2018р. та отримання Позивачем примірника Договору (а.с. 50-51), а також, обставини підтвердження бухгалтером позивача податкових накладних як контрагентом Відповідача у той же день, коли робилися платежі.

Висновок суду першої інстанції в частині того, що зі змісту наданого відповідачем у справу договору №11/1218 від 11.12.2018 не вбачається, що сторони домовилися укласти відповідний правочин саме в письмовій формі спростовується наявністю примірника даного договору,визнання позивачем факту його отримання.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

З аналізу зазначених норм убачається, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Аналогічні правові послідовно відтворюються в постановах Верховного Суду, зокрема від 17.12.2018р. у справі № 912/1883/17, від 19.12.2019 р. у справі № 904/5542/18.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі № 923/459/18, від 15.08. 2018р. у справі № 914/777/17.

Аналогічна правова позиція, викладена у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітекс" рахунки-фактури:

№ ОС-077 від 11.12.20І8 на суму - 68700 грн. з ПДВ на оплату товару алюмінієві конструкції у кількості 8,600 м.кв , в якому в якості підстав визначило Договір № 11/1218 від 11.12.18 (а.с.52) та № ОС-080 від 13.12.2018 на суму - 71 400 грн. з ПДВ на оплату товару алюмінієві конструкції у кількості 8,600 м.кв , в якому в якості підстав визначило Основний договор (а.с.53).

ТОВ "Рітекс" перерахувало ТОВ "Олсма-Буд" 140 100,00 грн на рахунок 2600406043271 наступним чином:

- 68 700 грн. з ПДВ за платіжним дорученням № 6193 від 13.12.2018 з призначенням платежу: часткова оплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-077 від 11.12.2018 (а.с.54);

- 68 700 грн. з ПДВ за платіжним дорученням № 6363 від 04.03.2019 з призначенням платежу: оплата за тмц згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018 (а.с.55);

- 2 700 грн. з ПДВ за платіжним дорученням № 6379 від 15 03.2019 з призначенням платежу: доплата за алюмінієві конструкції згідно рах. № ОС-080 від 13.12.2018 (а.с.56).

Відповідно до статі 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на положення наведених правових норм колегією суддів апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, отримавши пропозицію позивача про укладення Договору у вигляді проекту Договору з підписом позивача, у передбачений законом двадцятиденний строк не надіслав заперечень щодо окремих умов (протоколу розбіжностей).

Натомість , дії позивача щодо перерахування 137 400,00 грн (68 700 грн. за платіжним дорученням № 6193 від 13.12.2018 (а.с.54) та 68 700 грн. з ПДВ за платіжним дорученням № 6363 від 04.03.2019р. (а.с.55) , відповідно) - суми, яка відповідає вартості визначеній у пункті 3.1 Договору, на рахунок відповідача 26004060243271, який зазначено у виставлених ТОВ ОЛСМА-БУД рахунках -фактурах № ОС-077 від 11.12.20І8 (а.с.52) та № ОС-080 від 13.12.2018 (а.с.53) та формування Податкових накладних колегія суддів визнає прийняттям пропозиції відповідача укласти Договір № 11/1218.

Висновок суду першої інстанції в часині того, що виставлення Відповідачем рахунків-фактури № ОС-077 від 11.12.20І8 на суму 68700 грн. з ПДВ, № ОС-080 від 13.12.2018 на суму 71 400 грн. з ПДВ, та здійснення позивачем оплати по вказаним рахункам, без подальшого погодження предмету договору, конкретного змісту прав і обов`язків сторін, свідчить лише про наміри останніх на встановлення в майбутньому договірних відносин з виготовлення, доставки та монтажу алюмінієвого профілю, що само по собі не утворює правову підставу для набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто, не створює правову підставу для набуття Відповідачем спірної суми грошових коштів є таким, що прийнято в зв`язку з неправильним тлумаченням закону.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо відсутності Специфікацій і додаткових угод, які відповідно до пункту1.2 Договору є його невід`ємною частиною, як підстав для визнання Договору № 11/1218 неукладеним, оскільки саме на замовника (ТОВ РІТЕКС ) умовами речення першого пункту 2.1.1 Договору № 11/1218 покладався обов`язок точно сформулювати умови замовлення, при наявності питань уточнити їх у Виконавця і при необхідності вимагати внесення відповідних змін у Специфікацію. Перевірити відповідність даних і підписати .

Зміст речення другого пункту 2.1.1 Договору про те, що умови цього Договору про обсяг, порядок і умови виконання робіт сторони погодили вважати погодженими з моменту підписання сторонами умов пункту 2.1.1 Договору слід враховувати з урахуванням умов пункту 2.1.2 Договору, відповідно до якого ТОВ РІТЕКС зобов`язаний був надати іформацію протягом 5 п`яти робочих днів, після підписання даного Договору (або уповноважити представника Замовника) для підготовики Проекту з виготовлення і монтажу Виробів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що вищезазначеними умовами Договору на Позивача було покладено обов`язок з надання необхідної інформації , визначення уповноваженої особи, точного формулювання умов замовлення, при наявності питань уточнювати їх у Виконавця і при необхідності вимагати внесення відповідних змін у Специфікацію, перевірки відповідністі даних і підписання їх.

Невиконання Позивачем даних умов договору, не є умовою для визнання договору неукладеним.

Відповідний висновок місцевого господарського суду в частині того, що сторонами не було досягнуто згоди щодо габаритів виробу шляхом затвердження та підписання додатків до Договору за заявою відповідача та досягнення згоди щодо кількості та конфігурації матеріалів уклавши відповідну специфікацію (п.п.2.1.3., 2.2.3. договору), що свідчить про не досягнення згоди стосовно істотних умов Договору №11/1218 спростовуєтсься вище встановленими обставинами і є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що ТОВ "Олсма-Буд" та ТОВ "Рітекс" уклади договір № 11/1218 від 11.12.2018р., а висновки суду першої інстанції в частині того, що за відсутності підпису позивача у договорі №11/1218 від 11.12.2018 цей договір є неукладеним є передчасним і таким, що прийнято внаслідок неправильного тлумачення закону.

Доводи ТОВ Рітекс викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо наявності підстав для визнання договору № 11/1218 зводяться до цитування висновків місцевого господарського суду, які визнані передчасними а тому відхиляються з вищенаведених мотивів.

Оскільки під час розгляду справи , судом першої інстанції не витребовувалися оригінали доказів, доводи ТОВ Рітекс щодо неможливості прийняття в якості допустимих в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів наданих ТОВ "Олсма-Буд" на підтвердження своєї правової позиції відхиляються як необґрунтовані.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦКУ.

У ст.1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання щодо безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених у ст.11 ЦК).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст.1212 ЦК, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11, чч.1, 2 ст.509 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, які передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених у ст.11 цього кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У ч.1 ст.202 ЦК встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, чч.1, 2 ст.205, ч.1 ст.207, ч.1 ст.1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою для набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені в ч.2 ст.11 ЦК України.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2015 у справі №6-100цс15 і колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 05.12.2018р. у справі №367/6344/16-ц не знайшла правових підстав для відступлення від неї.

Оскільки, умовами пункту 3.1 Договору № 11/1218 визначено вартість за Договором у розмірі 137 400,00 грн, то в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача 137 400,00 грн, перерахованих по 68 700,00грн за платіжними дорученнями № 6193 від 13.12.2018 (а.с.54) та № 6363 від 04.03.2019р. (а.с.55) необхідно відмовити, оскільки підстави для застовування положень статті 1212 ЦК України в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки сторонами не досягнуто домовленостей щодо зміни вартості Договору, як то передбачено положеннями статті 3.3 Договору, позовні вимоги щодо стягнення 2 700,00 грн, які перераховані за платіжним дорученням № 6379 від 15 03.2019р.(а.с.56) - підлягають задоволенню .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу Украни, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3,4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині .

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/2738/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 137 400,00 грн, перерахованих за платіжними дорученнями № 6193 від 13.12.2018 (а.с.54) та № 6363 від 04.03.2019р. (а.с.55) підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих 2 700,00 грн.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви підлягають зміні, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі 904/2738/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі 904/2738/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 137 400 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" про стягнення 140100,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд"(52005, вул. Дружби, буд.1, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 37055448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" (49000, вул. Святослава Хороброго, буд. 33, офіс 44, м. Дніпро, ідентифікаційний код 31549883) безпідставно набуті кошти у розмірі 2 700 ( дві тисячі сімсот) грн., 00 коп. витрати по сплаті судового збору у розмір 40 грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видачу відповідного наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки визначені статтею 288 ГПК України, у випадках, передбачених ч.2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік