Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/9110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/9110/19 Господарського суду міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши господарську справу

За позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВІН" (01042, м.Київ, вул.Чигоріна, буд. 49/82, офіс 10, код ЄДРПОУ 42415540)

про стягнення 3 643 639,40 грн

Представники сторін:

Від позивача: Данильченко О.О. адвокат

Від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВІН" про стягнення 3 613 346,69 грн. боргу за надані послуги банку за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 по договору № 3254 від 04.09.2018, 30 292,71 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг банку по договору про надання послуг в системі Liqpay № 3254 від 04.09.2018, за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 за методом Масові виплати .

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, в якій заявник посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати послуг банку відповідно до тарифів банку, побоювання щодо витрачання коштів не для здійснення розрахунків з банком, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВІН" в межах суми 3 643 639,40 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.07.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про забезпечення позову відмовив повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.07.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд ухвалою від 29.07.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 20.08.2019.

20.08.2019 суд відклав підготовче засідання на 24.09.2019.

У судовому засіданні 24.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив судову справу до розгляду по суті на 05.11.2019.

У судовому засіданні 05.11.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 29.07.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, та отримана відповідачем - 01.08.2019. Ухвали суду від 20.08.2019, 24.09.2019 були повернені із тієж самої адреси із зазначенням причини повернення за зазначеною адресою не проживає , не зареєстровано , в той час як заяви про зміни місцезнаходження адреси відповідача до суду не надходило та судом зміну реєстрації товариства відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не встановлено.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи та те, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті спору, матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України.

05.11.2019 судом відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 між ПАТ КБ "Приватбанк" (надалі- банк) та ТОВ "НЬЮ ВІН" (клієнт за договором) був укладений договір про надання послуг в системі Liqpay № 3254.

Згідно п. 1.1 договору, цей договір регулювання відносин Банку з клієнтом, згідно з якими Банк надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи Liqpay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів (надалі-Послуги).

Перелік методів оплати, що застосовуються Банком при наданні Послуг, сторони погодили у Додатках до цього договору (п.1.2 Договору).

Під Системою Liqpay у цьому договорі сторони погодили вважати платіжний сервіс Банка, призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або мобільних пристроїв (п.1.3 договору).

Пунктом 3.2.7 договору визначено обов`язок клієнта оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку.

У додатку № 1 до договору сторонами визначено Перелік методів оплати, доступних клієнту та вартість послуг, у т.ч. по методу оплати масові виплати (поповнення карток українських банків), вартістю послуги 1%.

Згідно умов п.2.2 додатку № 1 до договору, для методу масові виплати діє наступний порядок розрахунків: клієнт здійснює оплату за надані послуги за методом масові виплати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок банку відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за такий місяць та рахунку.

Відповідно до п.2.3 додатку № 1 до договору, сторони погодили, що банк надає клієнту рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць - до 10 числа місяця, наступного за звітним через сервіс Paperless.com.ua; банк надає клієнту реєстр здійснених виплат один раз на місяць на визначену електронну пошту; клієнт підписує акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 календарних днів з дати його отримання. Якщо клієнт не підписує акт приймання-передачі наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за звітним, послуги за звітний місяць вважаються прийнятими клієнтом без зауважень;клієнт оплачує/банк отримує винагороду за надані послуги за методом масові виплати за звітний місяць - до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі позивач вказує, що ним у період з 01.02.2019 по 28.02.2019 були надані клієнту послуги по договору за методом масові випалти за рахунок коштів, отриманих банком на користь клієнта на підставі інших методів оплати, всього на суму 361 334 668, 59 грн, за надання яких банком розраховано винагороду на суму 3 613 346,69 грн (1% від вартості наданих послуг), надіслано для розрахунків рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг, який відповідач не оплатив.

Згідно розрахунку позивача, борг за надані послуги за спірний період складає 3 613 346,69 грн, за прострочення виконання зобов`язання також позивач нараховує 30 292,71 грн 3% річних за період з 21.03.2019 по 01.07.2019 (102 дні прострочення).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт існування неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати наданих послуг за методом масові виплати , у т.ч. у визначений п.2.2, 2.3 додатку № 1 до договору строк належним чином підтверджений наявними в матеріалах справи документами та відповідачем не спростований.

Матеріалами справи встановлено, що рахунок № 02/2019 на оплату послуг банку від 01.03.2019 на суму 3 613 346,69 грн вартості наданих послуг по переказу грошових коштів для зарахування на банківські картки через онлайн-канали (за методом масові виплати згідно договору № 3254 від 04.09.2019 за лютий 2019 та Акт приймання-передачі наданих послуг № 02/19 від 28.02.2019 на суму 3 613 346,69 грн були надіслані відповідачу на вказану у договорі електронну адресу в порядку п.12.1-12.3 договору - 01.03.2019, 19.03.2019, що підтверджується відповідними скріншотами з електронної скриньки позивача та на адресу місцезнаходження - 09.07.2019 (разом з позовом), та приймаються судом в якості належного доказу вручення документів, що є підставою для здійснення розрахунків.

Доказів висловлення зауважень відповідачем щодо отриманих послуг та їх вартості за лютий 2019 по договору на заявлену суму, оплати відповідачем суми 3 613 346,69 грн боргу за надані послуги, у т.ч. у встановлені строки - до 20.03.2019, суду не надано.

Лист позивача № 18-03/19 від 18.03.2019 з вимогою щодо погашення боргу по вказаному акту та рахунку за лютий 2019 залишений відповідачем без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 30 292,71 грн. 3% річних за період з 21.03.2019 по 01.07.2019, розрахунок яких здійснено на суму 3 613 346,69 грн боргу за 102 дні прострочення, що є обґрунтованим.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, доводів позивача не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем обставин, з яким чинне законодавство пов`язує можливість його звільнення від обов`язку оплати отриманих послуг та відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВІН" (01042, м.Київ, вул.Чигоріна, буд. 49/82, офіс 10, код ЄДРПОУ 42415540) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 3 613 346 (три мільйони шістсот тринадцять тисяч триста сорок шість) грн. 69 коп основного боргу, 30 292 (тридцять тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 71 коп. 3% річних, 54 654 (пятдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 59 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.11.2019.

Суддя О.М.Ярмак