Рішення

від 05.11.2019 по справі 922/2850/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2850/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

позовної заяви Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобильсервіс", м. Харків про стягнення 288 976,55 грн. без виклику представників

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - Позивач) 02 вересня 2019 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобильсервіс" (надалі - Відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 288 976,55 грн., а також суми судового збору у розмірі 4 334,65 грн.

Свої вимоги, Позивач, обґрунтовує неналежною сплатою у період з 01.12.2018 по 30.04.2019 за користування земельною ділянкою плати за землю у встановленому законодавчими актами розміру, внаслідок чого Відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2850/19 без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду була отримана сторонами 10.09.2019, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Також сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 23.09.2019.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 по справі № 922/4640/14 за ТОВ Мобільсервіс (ЄДРПОУ 22614607) визнано право власності на нежитлові будівлі: літ. А-1 загальною площею 440,5 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 560,4 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 10,4 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 149,8 кв.м. по просп. Перемоги, 51 у м. Харкові з 11.06.2015 , яке зареєстроване згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності від 31.07.2019 № 175776073.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2018 № 1370/18 ТОВ Мобільсервіс надано в оренду земельну ділянку площею 0,3442 га (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) комунальної форми власності за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по просп. Перемоги, 51 у м. АДРЕСА_1 строком до 31.12.2029.

Відповідно до п. 9 умов Договору оренди землі від 12.04.2019, укладеного між Позивачем та Відповідачем, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.05.2019 (далі-Договір), де визначено, що «Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №28/19 від 16.01.2019 року становить: 7,2% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 624189,38 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі сто вісімдесят дев`ять гривень тридцять вісім копійок); розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 52015,78 грн. (п`ятдесят дві тисячі п`ятнадцять гривень сімдесят вісім копійок)» .

Відповідач у наданому відзиві (вх. № 23179 від 27.09.2019 р.) зазначає, що між Позивачем та Відповідачем не було укладено додаткової угоди до вказаного Договору про збільшення розміру ставки річної орендної плати та розміру орендної плати в місяць та/або в рік.

Суд зазначає, що дане пояснення не спростовується Позивачем.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується Розрахунком орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013 №28/19 від 16.01.2019, який був складений Позивачем та 17.01.2019 погоджений Відповідачем.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 31.07.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Перемоги, 51 у АДРЕСА_2 . Харкові, розробленого ТОВ Геодезично-вишукувальний центр та витягу з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 № НВ-0003479902019.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 № НВ-0003479902019 про земельну ділянку по просп АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) площа вказаної земельної ділянки складає 0,3442 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,3442 га (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) по просп. Перемоги, 51 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. А-1 , літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 , право власності на які зареєстроване за ТОВ Мобільсервіс .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп. АДРЕСА_3 . Харкові від 31.07.2019.

Відповідач заперечує щодо загального розміру позовних вимог та вважає, що суперечить фактичним обставинам щодо правовідносин Позивача та Відповідача з приводу користування земельною ділянкою, яка знаходиться: м. Харків, просп. Перемоги, 51 (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) в частині ставки (%) та розміру орендної плати за земельну ділянку на суму 28897,65 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень шістдесят п`ять копійок), з розрахунку (57795,31- 52015,78)х5міс = 28897,65 гри., яка є нарахованою Позивачем безпідставно.

Так, згідно з Розрахунком орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013 №28/19 від 16.01.2019 визначена саме як 7,2% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 624189,38 грн.

Наданими Відповідачем доказами спростовуються доводи Позивача щодо нарахування останнім коштів у розмірі 36330,46 грн. згідно платіжних доручень за № 2122 від 29.01.2019р., за №2136 від 28.02.2019р., за №1631 від 26.03.2019р., за №1651 від 19.04.2019р., тобто Позивачем при обчисленні суми позову не враховано сплату Відповідачем за заявлений у позові період зазначених грошових коштів з моменту прийняття рішення 24 сесією Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018 року №1370/18 до моменту реєстрації Договору як іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.05.2019 року.

З підстав викладених у позові, що не має відповідно підтвердження та спростовано Відповідачем у своєму відзиві з наданими доказами, суд дійшов до висновку, що заявлений Позивачем розмір позовних вимог є таким, що суперечить фактичному стану розрахунків щодо користування земельною ділянкою, яка знаходиться: м. Харків, просп. Перемоги, 51 (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) в частині сальдо розрахунків з орендної плати за земельну ділянку на суму 36 330,46 грн., з розрахунку (9082,63x1 міс+9082,61х3міс) = 36330,46грн.

Таким чином, з підстав визначених у позові та визнані Відповідачем в частині позову у розмірі 193545,60 грн. за користування земельною ділянкою, яка знаходиться: м. Харків, просп. Перемоги, 51 (кадастровий номер 6310136300:13:049:0009) на якій розташовані об`єкти нерухомого майна Відповідача, за період з 01.12.2018 по 30.04.2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд зазначає, що правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Згідно із положення ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що Відповідач володіє нежитловою будівлею: літ. А-1 загальною площею 440,5 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 560,4 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 10,4 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 149,8 кв.м. по просп. Перемоги, 51 у м. Харкові з 11.06.2015. Проте, відповідне право користування щодо вказаної земельної ділянки у період з 01.12.2018 по 30.04.2019 за Відповідачем зареєстровано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не був власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши розрахунки Харківської міської ради, суд приходить до висновку, що вони є помилково визначеними та не враховано, що відповідно до Розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013 №28/19 від 16.01.2019 визначена - 7,2% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 624189,38 грн.,

Суд приходить до висновку, що обов`язок Відповідача сплатити суму безпідставно отриманого доходу виникає в силу самого факту користування спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави та без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мобільсервіс безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 288 976, 55 грн. не обґрунтованими та не доведеними відповідними доказами, а отже є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. 120,125, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мобільсервіс (просп. Перемоги, 51, м. Харків, 61174, код ЄРДПОУ: 22614607) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО: 899998; код ЄДРПОУ: 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 193 545,60 грн., а також суму судового збору у розмірі 2903,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено "11" листопада 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін