Рішення

від 13.11.2019 по справі 240/9957/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Житомир

справа № 240/9957/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправними рішення, дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.08.2019 за вх.№19333/19) просить:

- визнати незаконним ігнорування Райгородоцької сільської ради, щодо запиту від Головного управління Держкадастру в Житомирській області про погодження або відмову у задоволенні Головним управління Держкадастру в Житомирській області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з клопотанням;

- визнати що дії та бездіяльність Райгородоцької сільської ради унеможливили отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою до призначення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону;

- визнати протиправним рішення Райгородоцької сільської ради, прийняте на 9 сесії від 12.08.2019 вих.№910 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність згідно з клопотанням;

- зобов`язати Райгородоцьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га згідно з клопотанням, що надійшло 30.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.08.2019 він звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області від 12.08.2019 йому відмовила у задоволенні вказаного клопотання, з тих підстав, що згідно з наданого викопіювання бажане місце розташування земельної ділянки входить у загальну площу земельної ділянки, яка призначена для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Зазначає, що викопіювання було виготовлено згідно з інформацією, що знаходилась на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Також вказує, що звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області раніше із відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, який згідно із ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відправив запит до Райгородоцької сільської ради про надання рішення про погодження або відмову в погодженні Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, Райгородоцька сільська рада проігнорувала зазначений запит.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з таким же клопотанням та отримав лист від 03.04.2019 за вих.№189а, в якому зазначено про необхідність звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.09.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 26.09.2019 у судовому засіданні оголошена перерва до 17.10.2019, у зв"язку з надання представнику відповідача часу для підготовки письмових пояснень по суті справи.

Позивач в судовому засіданні, 17.10.2019, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2019 проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 23.09.2019 (за вх.№21622/19) та письмових доповненнях до відзиву на позовну заяву від 17.10.2019 (вх.№24083/19).

В обґрунтування своїх доводів зазначав, що органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Саме тому, позовна вимога позивача про визнання незаконним ігнорування Райгородоцькою сільською радою запиту від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про погодження або відмову у погоджені надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є безпідставною, оскільки таке погодження не передбачено Земельним кодексом України.

З метою забезпечення ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стабільного наповнення бюджету громади, враховуючи інвестиційну привабливість земельних ділянок, згідно з рішенням 8 сесії 7 скликання №221 від 19.07.2019 Райгородоцькою сільською радою затверджено Перелік земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. До вказаного Переліку входить, в тому числі, земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства площею 68.7748 га (кадастровий номер 1820881200:04:000:0363), в межах якої позивач, відповідно до повторної заяви від 09.08.2019, просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи клопотання позивача від 09.08.2019, виконавчим комітетом Райгородоцької сільської ради було підготовлено проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , дане питання було включено в порядок денний 9 сесії та обговорено на пленарному засіданні. Проте, у зв`язку з тим, що за результатами відкритого поіменного голосування депутатами сільської ради, проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 не набрав достатньої кількості голосів за , рішення не прийнято, не підписано та не зареєстровано, тобто, документ та предмет позову, відсутній.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Райгородоцької сільської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га згідно з клопотанням від 30.07.2019, то вважає її безпідставною, оскільки зазначене порушує положення ст. 50 та ст.136 Земельного кодексу України.

В ході судового розгляду справи, 17.10.2019, судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення позивача, представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення повного судового рішення відкладалося, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 22.10.2019 по 04.11.2019.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (далі - Райгородоцька сільська рада).

Як свідчать матеріали справи, у листі від 06.02.2019 за вих.№С-163/0-489/0/22-19 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило позивача, що за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Великоп"ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області встановлено, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність, знаходиться на території Райгородоцької сільської ради.

Зміст вказаного листа свідчить, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, на виконання ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", направлено запит до Райгородоцької сільської ради щодо надання рішення про погодження або відмову у погодженні надання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Станом на 06.02.2019 відповідь від Райгородоцької сільської ради не надійшла. Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (а.с.31).

03.04.2019 позивач звернувся до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, що сторонами не заперечується.

Листом від 03.04.2019 за вих.№189а відповідач повідомив ОСОБА_1 , що розглянувши його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, згідно з доданим до неї Викопіюванням, земельна ділянка (кадастровий номер 1820881200:04:000:0363), зареєстрована як державна власність в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Позивачу, для вирішення даного питання, рекомендовано звернутись до розпорядника (власника) даної земельної ділянки (а.с.32).

18 червня 2019 року, у зв"язку із передачею у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1820881200:04:000:0363) Райогородоцької об"єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 повторно звернувся до Райгородоцької сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької об"єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області. До клопотання додав: копію паспорта; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію посвідчення учасника бойових дій; графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.46).

Розглянувши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га та додані документи, у листі від 03.07.2019 за вих.№824 Райгородоцька сільська рада повідомила позивача, що згідно з доданим ним викопіюванням, земельна ділянка (кадастровий номер 1820881200:04:000:0363) має площу 68,7748 га. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 66,7748 га не розробляється, оскільки ця земельна ділянка вже відведена та зареєстрована в Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.51).

У зв"язку із зверненням ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської об"єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 08.08.2019 за вих.№18-6-0.334-5210/2-19 звернулося до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, в якому просила надати рішення про погодження або відмову у погодженні надання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.63).

Листом від 20.08.2019 за вих.№926 Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області повідомила Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, що вказана у викопіюванні земельна ділянка входить в загальну площу земельної ділянки комунальної власності площею 68,7748 га (кадастровий номер 1820881200:04:000:0363), яка згідно з рішенням 8 сесії Райгородоцької сільської ради від 19.07.2019 №221 включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону (а.с.64).

ОСОБА_1 знову звернувся до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області із клопотанням від 26.07.2019 (отримане відповідачем 30.07.2019), в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької сільської об"єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області. До клопотання додав: копію паспорта; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію посвідчення учасника бойових дій; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.17, 18-19, 20, 21).

Відповідно до п.18 витягу з протоколу дев"ятої сесії VII скликання Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області слухалось питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 Однак за результатами голосування депутатів сільської ради рішення не прийнято (а.с.72).

У листі від 12.08.2019 за вих.№910 Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області повідомила позивача, що питання розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га, включено до порядку денного позачергової сесії Райгородоцької сільської ради, що відбулась 12.08.2019. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також зазначено, що згідно з викопіюванням (картографічними матеріалами) бажане місце розташування земельної ділянки, її місцезнаходження, входить у загальну площу земельної ділянки, яка призначена для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону (а.с.30).

Не погодившись із вказаним рішенням, діями та бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" від 31.01.2018 №60-р Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють розпорядження землями сільськогосподарського призначені державної власності під час передачі у користування або у власність за погодженням з об"єднаними територіальними громадами шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Матеріали справи свідчать, що позивач одночасно звертався як до відповідача, так і до Головного управління Держеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської ради Бердичівського району. В свою чергу Головне управління Держеокадастру у Житомирській області під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення листом від 08.08.2019 звернулось до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області із запитом про висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 68,7748га за кадастровим номером 1820881200:04:000:0363, яка розташована за межами населеного пункту Великоп"ятигірської сільської ради передана у комунальну власність територіальної громади в особі Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність від 18.06.2019 №6-1762/14-19-СГ та акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність зідно з додатком (а.с.42, 43-45).

Окрім того, з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду в ринкових умовах та забезпечення стабільного наповнення бюджету громади, враховуючи інвестиційну привабливість земельних ділянок, згідно з рішенням 8 сесії VII скликання Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області №221 від 19.07.2019 затверджено Переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою та агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок, до якого увійшла земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства площею 68,7748га за кадастровим номером 1820881200:04:000:0363 (а.с.48-49, 50).

Представник відповідача пояснив, що відповідно до викопіювання, наданого позивачем до клопотання від 26.07.2019, земельна ділянка щодо якої позивач просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, знаходиться в межах земельної ділянки площею 68,7748га за кадастровим номером 1820881200:04:000:0363, яка перебуває у комунальній власності відповідача.

Отже, як свідчать матеріали справи, на момент розгляду відповідачем клопотання позивача від 26.07.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, та надходження запиту Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою ОСОБА_1 , вказана земельна ділянка, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність від 18.06.2019 №6-1762/14-19-СГ була передана із земель державної власності у комунальну власність Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

З огляду на викладене, Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області, як орган місцевого самоврядування, що наділений повноваженням з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, уповноважена розглядати клопотання ОСОБА_1 від 26.07.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, в межах земельної ділянки за кадастровим номером 1820881200:04:000:0363, оскільки вказане питання не відноситься до компетенції територіального органу Держгеокадастру України.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги про визнання незаконним ігнорування Райгородоцької сільської ради запиту від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про погодження або відмову у задоволенні Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з клопотанням позивача, не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими та не направлені на відновлення його становища та захисту його порушеного права.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до витягу з протоколу 9 сесії VІІ скликання Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 12.08.2019 рішення щодо клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2,00 га з подальшою передачею у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідачем не прийнято (а.с.72).

Суд зазначає, що в оскаржуваній відмові, яка викладена у листі відповідача від 12.08.2019 за вих.№910, відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, дозвіл на розроблення проекту землеустрою просив надати позивач:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- вимогам генерального плану населених пунктів;

- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цих же адміністративно-територіальних одиниць;

- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") визначено принципи місцевого самоврядування в Україні, відповідно до яких місцевого самоврядування в Україні здійснюється на засадах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Суд наголошує, що відповідачем не надано суду доказів про прийняття належним чином оформленого рішення Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2,00 га з подальшою передачею у власність для ведення особистого селянського господарства на території Райородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Суд наголошує, що відповідачем не надано суду доказів про прийняття належним чином оформленого рішення Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2,00 га з подальшою передачею у власність для ведення особистого селянського господарства на території Райородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що відповідачем вчинена протиправна бездіяльність, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2,00 га з подальшою передачею у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Щодо позовних вимог про зобов"язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Питання щодо надання дозволу або відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так само як і передача земельної ділянки у користування у даному випадку належить до дискреційних повноважень Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Крім того, надання земельної ділянки у користування є комплексним процесом, що складається з етапів надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розробки проекту вказаного проекту, його погодження та затвердження у встановленому Земельним кодексом України та прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у користування.

Суд зазначає, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи у користування. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування, а тому заявлені позивачем вимоги є передчасними та за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов`язання Райгородоцької сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га згідно з клопотанням, яке отримане відповідачем 30.07.2019, слід відмовити.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на протиправність оскаржуваної відмови, застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб`єктом владних повноважень, та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Райгородоцьку сільську раду Бердичівського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 26.07.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Райородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України.

Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , 124430, ідн. номер НОМЕР_1 ) до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (вул.Соборна, буд.11, с.Райгородок, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04345569) про визнання протиправними рішення, дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26.07.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Зобов`язати Райгородоцьку сільську раду Бердичівського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.07.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 13 листопада 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко