Постанова

від 13.11.2019 по справі 702/111/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Черкаси

справа № 702/111/19 провадження № 22-ц/821/437/19 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 ;

відповідач: Селянське (фермерське) господарство Нова Україна ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною .

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СФГ Нова Україна , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 972047, виданого 25 лютого 2008 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2968 га, розташованої на території Теолинської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 вересня 2013 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 5 років, що виникло на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер: б/н, виданий 17 липня 2012 року, орендар СФГ Нова Україна , орендодавець ОСОБА_3 .М.. Оригіналу договору в позивачки немає.

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про те, що не бажає продовжувати строк оренди та укладати новий договір оренди не буде.

11 червня 2018 року ОСОБА_1 вдруге звернулася до відповідача із заявою про те, що не бажає продовжувати строк оренди та укладати новий договір оренди не буде.

17 жовтня 2018 року із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася про те, що до запису 2585289 внесено зміни, якими право оренди земельної ділянки продовжено до 20 вересня 2033 року, а підставою внесення цих змін зазначено договір оренди землі з додатками, серія та номер - б/н, виданий 17 липня 2012 року, видавник сторони договору; Додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник сторони договору, орендар СФГ Нова Україна , орендодавець ОСОБА_1 .

Позивач зазначила, що жодних додаткових угод до договору оренди землі від 17 липня 2012 року не підписувала та не мала наміру продовжувати договір оренди, що був укладений з СФГ Нова Україна .

Просила визнати недійсною додаткову угоду від 11 травня 2018 року б/н до договору оренди землі від 17 липня 2012 року, укладеного між СФГ Нова Україна та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 1,2968 га, кадастровий номер 7123486800:02:001:0461, розташованої за адресою: Черкаська обл., Монастирищенський р-н, Теолинська сільська рада для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованої державним реєстратором Брітом В.А. Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду від 11 травня 2018 року до договору оренди землі № б/н від 17 липня 2012 року, яка укладена між СФГ Нова України та ОСОБА_1 до договору оренди землі, серія та номер: б/н від 17 липня 2012 року щодо земельної ділянки площею 1,2968 га, кадастровий номер 7123486800:02:001:0461, яка розташована за адресою: Черкаська область, Монастирищенський р-н, Теолинська сільська рада для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з СФГ Нова Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 6 423,48 грн., з них 900,48 грн. витрати за проведення експертизи; 23 грн. витрати на отримання витягу з Державного реєстру речових прав; 5 500 грн. витрати за надання правової допомоги.

Стягнуто з СФГ Нова Україна на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі СФГ Нова Україна просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що основним доказом у справі є висновок судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підпис на додатковій угоді від 11 травня 2018 року поставлено не позивачем а іншою особою. СФГ Нова Україна вважає, що висновок експерта не є належним доказом у справі, оскільки експертиза була проведена з порушенням інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1999 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 № 972047, виданого 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2968 га, розташованої на території Теолинської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7123486800:02:001:0461 (а.с. 6).

20 вересня 2013 року було зареєстровано право орендної земельної ділянки строком на 5 років, що виникло на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер: б/н, виданий 17 липня 2012 року, орендар СФГ Нова Україна , орендодавець ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до змісту додаткової угоди, її було укладено між ОСОБА_1 та СФГ Нова Україна в особі керівника Сивуна С.О. 11 травня 2018 року як додаток до договору № б/н від 17 липня 2012 року строком на 20 років з 20 вересня 2013 року до 20 вересня 2033 року.

Згідно висновку експерта № 1/638 від 07 червня 2019 року підпис у додатковій угоді від 11 травня 2018 року до договору оренди землі № б/н від 17 липня 2012 року, яка укладена між СФГ Нова Україна та ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 89-92).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СФГ Нова Україна не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

За змістом ст. ст. 13, 14 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі, за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір земельної ділянки строком на 5 років Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 20 вересня 2013 року.

Згідно додаткової угоди б/н від 11 травня 2018 року (а.с. 117) змінено пункти 2, 5, 8, 9 Договору від 17 липня 2012 року. Зокрема, визначено грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 87 548 грн.; договір укладено на двадцять років. Термін дії договору з 20 вересня 2013 року продовжено по 20 вересня 2033 року; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5 % від вартості паю, що становить у грошовому виразі 3 940 грн. дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і є невід`ємною частиною основного Договору оренди землі.

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що нею не підписувалась додаткова угода від 11 травня 2018 року до договору оренди землі від 17 липня 2012 року і її волевиявлення на укладення цього правочину відсутнє. Крім того, вона нікого не уповноважувала на підписання даної додаткової угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У п.п. 1, 8 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказано, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому, в кожній справі про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року (а.с. 72) по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, 07 червня 2019 року судовим експертом Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру МВС України був зроблений висновок № 1/638 (а.с. 89-90), згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 в графах Орендодавець в додатковій угоді від 11 травня 2018 року до договору № б/н від 17 липня 2012 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки експертизи є недопустимими доказами, оскільки експертиза проведена неналежним чином є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 1 ЗУ Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 ЗУ Про судову експертизу ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України Про судову експертизу , Про виконавче провадження , іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно п.п. 2 п. 2.1 розділу ІІ. Права, обов`язки та відповідальність експерта, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Крім цього, відповідно до п. 4.4 розділу IV. Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник експертної установи по закінченні тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає йому (їй) матеріали.

Судовий експерт не звертався до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів та зразків, також матеріали не повертались через порушення, натомість, експертом було проведено експертизу та надано висновок, що свідчить про достатність матеріалів та зразків для проведення експертизи.

Конкретну кількість зразків підпису, що необхідно відібрати для проведення почеркознавчої експертизи, визначає експерт в кожному окремому випадку.

Відповідачем не надано вмотивованих доказів необгрунтованості висновку експерта, або доказів, що він суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи ту обставину, що позивач не підписувала спірну додаткову угоду до договору оренди землі, що встановлено висновком судової експертизи, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій справі, яке ґрунтується на твердженні про відсутність волевиявлення сторони правочину на його укладення, адже за встановлених у справі обставин, орендодавець свою волю підписанням правочину не виражав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та достовірності результатів судово-почеркознавчої експертизи. Так, висновки експертизи є повними, всебічними та об`єктивними. Сумнівів у точності та правильності результатів експертизи у колегії суддів не викликано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Рішення суду в частині вирішення питання відносно судових витрат є також правильними, відповідають вимогам ст. 141 ЦПК України і підстав для їх зміни чи скасування в цій частині немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна - залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2019 року .

Головуючий

Судді