Рішення

від 13.11.2019 по справі 340/1753/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1753/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом

позивач: приватне підприємство "Творча архітектурна майстерня "Бабич" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 32426734)

представник: адвокат Полущенко Д.Г.

відповідач: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28)

представник: Панфілов О.Г.

про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Творча архітектурна майстерня "Бабич" (надалі - ПП "ТАМ "Бабич"), через адвоката Полущенка Д.Г., звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Управління ДАБІ у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позов мотивовано тим, що постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 172 890 грн. У постанові зазначено, що ПП "ТАМ "Бабич" розроблено та передано документацію з порушенням законодавства, оскільки у ній всупереч пункту 4.3 розділу 4 та пункту 6.1.5 розділу 6 ДБН В 2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" не забезпечено безперешкодний доступ для маломобільних груп населення до вбудованих нежитлових приміщень громадського призначення. Позивач не погоджується з такими висновками, стверджуючи, що згідно з вимогами ДБН В 2.2-17:2006 він повинен був передбачити безперешкодний доступ маломобільних груп населення у вбудовані приміщення лише за наявності проектувального завдання. Оскільки замовник не передбачав у завданні на проектування доступ для маломобільних груп населення до приміщень магазинів промислових товарів, перукарні, фотосалону, нотаріальної контори, тому позивач порушень ДБН В 2.2-17:2006 не допустив. Позивач також стверджує, що з 01.04.2019 року замість ДБН В 2.2-17:2006, які втратили чинність, набрали чинності ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд". У травні 2019 року проведено коригування проектної документації та враховано вимоги чинних ДБН В.2.2-40:2018. Позивач також зазначає про незаконність припису відповідача №38/2019 від 04.05.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким його зобов`язано привести проектну документацію у відповідність до вимог ДБН В 2.2-17:2006, які втратили чинність, а їх виконання може привести до порушення ДБН В.2.2-40:2018. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року, що складена головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Семібратовим С.О.;

- припис №38/2019 від 24.05.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що складений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В.

У позовній заяві представник позивача просив поновити строк на оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин.

Ухвалою судді від 03.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року та поновлено цей строк.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що посадовими особами Управління ДАБІ у Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області". Під час проведення перевірки встановлено, що ПП "ТАМ "Бабич" як проектною організацією розроблено та передано замовнику проектну документацію, якою не забезпечено безперешкодний доступ для маломобільних груп населення до вбудованих нежитлових приміщень громадського призначення (магазину промислових товарів з продажу взуття, галантереї, парфумерії, канцтоварів, жіночого залу перукарні, фотосалону), що є порушенням п.4.3 розділу 4 та п.6.1.5 розділу 6 ДБН В 2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", чинних на час розробки та затвердження проектної документації. Такі порушення усунуті позивачем лише після проведення планової перевірки та на виконання припису №38/2019 від 04.05.2019 року проектна документація позивачем відкоригована. Доводячи правомірність спірних постанови та припису, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Крім того, представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду як такого, що поданий з пропуском 15-денного строку звернення до суду, установленого статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

У ході розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини.

Приватне підприємство "Творча архітектурна майстерня "Бабич" з 19.03.2003 року зареєстровано як юридична особа та займається діяльністю у сфері архітектури. (а.с. 50 - 54)

За договором №01/18 від 21.02.2018 року на виконання проектних робіт, укладеним між позивачем як генеральним проектувальником та приватним підприємством "Інтелтех-ЛА" як замовником, позивачем розроблена проектна документація за проектом: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області".

Експертною організацією ТОВ "Будпроектекспертиза" проведена експертиза розробленої позивачем проектної документації, про що надано позитивний звіт №70/18 від 08.06.2018 року. Проектна документація затверджена наказом ПП "Інтелтех-ЛА" №2 від 08.06.2018 року.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику - ПП "Інтелтех-ЛА" та генеральному підряднику - ТОВ "Арт Сіті Констракшн" видано дозвіл №ІУ113181940507 від 13.07.2018 року на виконання будівельних робіт на цьому об`єкті, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів зі значними (СС3) наслідками. (а.с. 21)

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1494 від 27.11.2018 року "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік" до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) внесено об`єкт: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області", замовником якого є ПП "Інтелтех-ЛА", підрядником - ТОВ "Арт Сіті Констракшн", проектувальником - ПП "ТАМ "Бабич". (а.с. 88)

Про плановий захід з державного нагляду (контролю) цих суб`єктів містобудування повідомлено шляхом направлення їм повідомлення №1011/1.18/753 від 25.04.2019 року.

На підставі направлення №12 від 11.05.2019 року для проведення планового заходу головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Семібратовим С.О. та Сидоренком В.В. у період з 13.05.2019 року по 24.05.2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області". (а.с. 89)

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю складено акт №163/2019 від 24.05.2019 року, яким встановлено, що генпроектувальником ПП "ТАМ "Бабич" розроблено та передано проектну документацію з порушенням, оскільки не забезпечено безперешкодний доступ для маломобільних груп населення до вбудованих нежитлових приміщень громадського призначення (магазину промислових товарів з продажу взуття, галантереї, парфумерії, канцтоварів, жіночого залу перукарні, фотосалону), що є порушенням п.4.3 розділу 4 та п.6.1.5 розділу 6 ДБН В2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", чинних на час розробки та затвердження проектної документації. (а.с. 10 - 13)

Крім того, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено протокол №11/2019 від 24.05.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення ПП "ТАМ "Бабич" пункту 4.3 розділу 4 та пункту 6.1.5 розділу 6 ДБНВ 2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" (чинних на час розробки та затвердження проектної документації), відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". У цьому протоколі позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (а.с. 15)

Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено припис №38/2019 від 24.05.2019 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою ПП "ТАМ "Бабич" привести проектну документацію (шифр 0198) до вимог ДБН у строк до 24.06.2019 року. (а.с. 16)

На виконання припису позивач листом №6 від 27.05.2019 року повідомив, що проектна документація відкоригована і надана на експертизу в установленому законом порядку. (а.с. 17 - 18)

Між тим, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Семібратов С.О., розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 04.06.2019 року виніс постанову №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року, якою ПП "ТАМ "Бабич" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що склало 172 890 грн. (90 х 1921 грн.) (а.с. 20)

Справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП "ТАМ "Бабич" в Управлінні ДАБІ у Кіровоградській області 04.06.2019 року розглянуто за відсутності представника позивача, постанову №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року про накладення штрафу надіслано позивачу поштою, але поштове відправлення йому не було вручено. Примірник постанови отримано позивачем 26.06.2019 року в Управлінні ДАБІ у Кіровоградській області. (а.с. 100 - 103)

Не погодившись з приписом та постановою, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір щодо законності оскаржених рішень, суд виходив з того, що вони прийняті за наслідками здійснення відповідачем заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачені такі права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктами 5, 6, 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктами 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Спірною постановою №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року позивача притягнуто до відповідальності на підставі частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якою передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №163/2019 від 24.05.2019 року, позивач як генеральний проектувальник, передав замовнику проектну документацію на об`єкт будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області", яка розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки у ній не було забезпечено безперешкодний доступ для маломобільних груп населення до вбудованих нежитлових приміщень громадського призначення (магазину промислових товарів з продажу взуття, галантереї, парфумерії, канцтоварів, жіночого залу перукарні, фотосалону), що є порушенням пункту 4.3 розділу 4 та пункту 6.1.5 розділу 6 ДБН В2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", чинних на час розробки та затвердження проектної документації.

Перевіряючи такі висновки, суд виходив з того, що відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

У статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з частиною 2 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 4 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 року за №651/19389, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (надалі - Порядок №45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правововідносин).

За визначеннями, наведеними у пункту 1 Порядку №45, проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об`єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат; генеральний проектувальник - проектувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроектувальників); проектні роботи - роботи, пов`язані зі створенням проектної документації для об`єктів будівництва.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №45 для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з підпунктами 4.1 та 4.2 пункту 4 Порядку №45 завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).

Пунктами 9, 10 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року №1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за №1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Згідно з підпунктом 3 підпункту 11.2 пункту 11 Порядку №45 для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії: для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО та для обох: стадія П; стадія Р.

Відповідно до підпункту 13.2 пункту 13 Порядку №45 матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п`ятьох примірниках та на електронних носіях. Необхідність виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях визначаються умовами договору.

За приписами пункту 4.8 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація на будинки, будівлі, споруди та лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення.

Статтею 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" наголошено, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об`єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України №362 від 02.11.2006 року затверджено Державні будівельні норми "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" ДБН В.2.2-17:2006 (надалі - ДБН В.2.2-17:2006), які набули чинності з 01.05.2007 року та діяли до 01.04.2019 року.

Вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (далі - МГН), функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, об слуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.

За визначенням, наведеним у розділі 3 ДБН В.2.2-17:2006, маломобільні групи населення (МГН) - люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення тут віднесені інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров`я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо.

У розділі 4 ДБН В.2.2-17:2006 наведені такі Загальні положення:

4.1. При проектуванні та реконструкції громадських і житлових будинків слід передбачати для інвалідів і громадян інших маломобільних груп населення умови життєдіяльності, однакові з рештою категорій населення.

4.2. Перелік об`єктів, доступних для інвалідів і інших маломобільних груп населення, розрахункова кількість і категорія інвалідів, а також група мобільності МГН (додаток А, таблиця А.1) встановлюються у завданні на проектування.

4.3. При проектуванні об`єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і прикладення праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності.

4.4. Проектні рішення об`єктів, доступних для інвалідів, не повинні обмежувати умови життєдіяльності інших груп населення, а також ефективність експлуатації будинків. З цією метою слід проектувати адаптовані до потреб інвалідів універсальні елементи будинків і споруд, які вико ристовуються усіма групами населення. Необхідність застосування спеціалізованих елементів, що враховують специфічні потреби інвалідів, установлюється завданням на проектування.

4.5. При проектуванні, обладнанні й оснащенні будинків і споруд, доступних для МГН, повинні виконуватися вимоги чинних нормативних документів: ДБН 360, ДБН В. 1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.6-31, ВСН 61 та інші.

Згідно з пунктом 6.1.5 розділу 6 ДБН В.2.2-17:2006 приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати нарівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №327 від 30.11.2018 року затверджено Державні будівельні норми "Інклюзивність будівель і споруд" ДБН В.2.2-40:2018 (надалі - ДБН В.2.2-40:2018), які діють з 01.04.2019 року та прийняті на заміну ДБН В.2.2-17:2006.

Ці Норми поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будiвель і споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення (далі - МГН). Вимоги цих норм є обов`язковими для застосування юридичними та фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків. Дані норми забезпечують рівні права на використання житлових будинків і громадських будівель та споруд різними верствами населення, в тому числі МГН.

У розділі 4 ДБН В.2.2-40:2018 наведені такі Загальні положення:

4.1. При проектуванні, будівництві нових та реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд обов`язковим є забезпечення у повному обсязі вимог доступності, зручності, інформативності і безпеки. У разі якщо в існуючих житлових будинках та громадських будівлях і спорудах неможливо у повному обсязі забезпечити вимоги доступності, зручності, інформативності і безпеки для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування.

4.2. Доступність для МГН повинна забезпечуватися: фізичною можливістю і зручністю потрапляння та пересування об`єктом, прилеглою територією, отриманням послуг; фізичною безпекою при потраплянні на об`єкт та пересуванні в ньому, прилеглою територією, отриманням послуг; можливістю вільного отримання інформації про об`єкт та послуги, що надаються; вільної навігації (орієнтування) по об`єкту та прилеглою територією.

4.3. При проектуванні і будівництві нових об`єктів будівництва або реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і обслуговування, а також безперешкодність переміщення всередині будівель і споруд усіх користувачів, зокрема МГН; безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних); безпека житлових будинків та громадських будівель і споруд; доступність місць прикладення праці усіх користувачів, в тому числі МГН; можливість евакуації людей в безпечну зону (з врахуванням особливостей осіб з інвалідністю); своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і освітньому процесах.

4.4. Проектні рішення об`єктів повинні враховувати вільний доступ для усіх груп населення, в тому числі МГН. При цьому проектні рішення не повинні обмежувати умови життєдіяльності інших груп населення, а також ефективність експлуатації будівель. З цією метою елементи будівель і споруд мають бути універсальними для використання усіма групами населення. Необхідність застосування спеціалізованих елементів, що враховують специфічні потреби осіб з інвалідністю, встановлюється завданням на проектування за умови відсутності варіантів проектування універсальних елементів.

4.5. При проектуванні, будівництві нових та реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та переоснащенні існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд повинні виконуватися вимоги нормативних документів: ДБН Б.2.2-12, ДБН В. 1.1-7, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-18, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.2-26, ДБН В.2.2-28, ДСТУ-Н Б В.3.2-4, ДБН В.3.2-2, ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5, ДСТУ-Н В.2.2-31.

Згідно з пунктом 6.1.8 розділу 6 ДБН В.2.2-40:2018 усі приміщення в громадських будівлях та спорудах повинні бути доступними та МНГ на рівні з іншими особами. При розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про будівельні норми" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частинами 1, 9, 10 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних для проектування об`єктів містобудування є зокрема завдання на проектування.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Як свідчить завдання на проектування, складене і затверджене ПП "Інтелтех-ЛА" та погоджене ПП "ТАМ "Бабич" на етапі отримання вихідних даних для проектування, у ньому викладені вимоги щодо створення доступності для маломобільних груп населення, а саме забезпечити безперешкодний доступ для маломобільних груп населення: групи маломобільності М1 - М4 в окремі вбудовані приміщення ОСББ та в приміщення юридичної консультації; групи мобільності М1 в приміщення магазинів промислових товарів, перукарні, фотосалону, нотаріальної контори; обладнати дані вбудовані приміщення громадського призначення кнопкою виклику персоналу. (а.с. 65 - 65а)

Таким чином, у виготовленій позивачем проектній документації стадії П "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області" та переданій ним замовнику для подальшого виконання будівельних робіт, не був передбачений безперешкодний доступ для маломобільних груп населення (груп мобільності М2 - М4) до вбудованих нежитлових приміщень громадського призначення (магазину промислових товарів, перукарні, фотосалону), розташованих на першому та цокольному поверхах багатоквартирного житлового будинку. Зокрема не були запроектовані пандуси або підйомні пристрої для пересування осіб, які користуються колісними кріслами, які б забезпечили їх безперешкодний доступ до цих приміщень. (а.с. 66, 67)

Проектна документація була відкоригована позивачем лише у червні 2019 року на виконання завдання на проектування (коригування), у якому викладені вимоги передбачити планування території і входів у житловий будинок і вбудовані нежитлові приміщення згідно з нормативними вимогами із забезпеченням доступності МГН. До проекту стадії П позивачем були внесені зміни та передбачено влаштування пандусів на першому та цокольних поверхах будинку. (а.с. 68 - 75, 91)

Усунення порушень містобудівного законодавства підтверджується актом позапланової перевірки №221/2019 від 19.07.2019 року, проведеної посадовими особами відповідача з питань виконання ПП "ТАМ "Бабич" вимог припису №38/2019 від 24.05.2019 року. (а.с. 92 - 96)

Тож у ході судового розгляду справи доведено висновки, викладені в акті планової перевірки №163/2019 від 24.05.2019 року, про вчинене позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки той, здійснивши проектування об`єкту будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по вул. Волкова, 3-в у м. Кропивницькому Кіровоградської області", у червні 2018 року передав замовнику ПП "Інтелтех-ЛА" проектну документацію для виконання будівельних робіт на цьому об`єкті, розроблену з порушенням вимог ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", які були чинними на час виконання проектних робіт та передачі їх замовнику.

Такі дії позивача становлять склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та зумовлюють накладення на позивача як на проектну організацію штрафу у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позивач стверджує про відсутність його вини у порушенні вимог ДБН В.2.2-17:2006, вказуючи, що згідно з вимогами цих будівельних норм він повинен був передбачити безперешкодний доступ маломобільних груп населення у вбудовані нежитлові приміщення житлового будинку лише за наявності проектувального завдання замовника, а оскільки замовник не передбачав у завданні на проектування доступ для маломобільних груп населення до приміщень магазинів промислових товарів, перукарні, фотосалону, нотаріальної контори, тому позивач виконав проектні роботи у відповідності з вимогами цього завдання. Після набрання чинності ДБН В.2.2-40:2018 ним відповідно до завдання замовника на проектування (коригування) внесено зміни до проектної документації.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що згідно зі статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися як вимог вихідних даних на проектування, так і державних стандартів, норм і правил. Та обставина, що відповідно до частини 9 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" завдання на проектування об`єкту будівництва, складене замовником, погоджується проектувальником, покладає на останнього обов`язок щодо забезпечення його відповідності державним стандартам, нормам і правилам, зокрема вимогам створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, про що наголошено також у пп. 4.2 п. 4, п. 9 Порядку №45.

Такі вимоги, зокрема щодо створення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до усіх приміщень в громадських будівлях та спорудах шляхом влаштування пандусів нарівні зі сходами, передбачені як ДБН В.2.2-17:2006, які діяли на час розроблення позивачем та передання ним замовнику проектної документації, так і чинними ДБН В.2.2-40:2018.

Тож наведені позивачем обставини не є підставами для звільнення його від відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки диспозиція цієї норми однозначно передбачає відповідальність проектувальника за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства та будівельних норм, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незалежно від зазначення таких вимог замовником у завданні на проектування.

Відтак спірна постанова №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена законно.

Адресований позивачу припис №38/2019 від 24.05.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вказівкою привести проектну документацію у відповідність до вимог державних будівельних норм також складений правомірно.

У ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність цих рішень, судом підстав для їх скасування не встановлено, тому у задоволенні позову ПП "ТАМ "Бабич" слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, як такого, що поданий з пропуском строку звернення до суду, суд виходив з того згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Тож звернувшись 11.07.2019 року до суду з позовом про скасування постанови №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач дійсно пропустив строк звернення до суду, установлений частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з цією нормою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Розглянувши на стадії відкриття провадження у справі заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування постанови №1011-3/10/883 від 04.06.2019 року, суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку звернення позивача до суду слід визнати поважними та в ухвалі про відкриття провадження у справі від 03.09.2019 року поновив цей строк.

У ході судового розгляду справи суд не змінив свій висновок про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та не вбачає підстав для залишення його без розгляду за правилами частини 4 статті 122 КАС України.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на нього користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Творча архітектурна майстерня "Бабич" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 32426734) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28) відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш