Рішення

від 08.11.2019 по справі 520/8877/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2019 р. № 520/8877/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі- Мурадли А.І.

за участі представників сторін:

позивача - Калініної О.Ю.

відповідача - ОСОБА_1 І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ФО-П Ольгін ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області , в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо винесення Вимоги №Ф-8306-58-у від 22.05.2019р.; скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф- 8306-58-у від 22.05.2019р.на суму 21015,24 грн. та зобов`язати відповідача внести зміни в особисту картку платника податків у зв`язку зі скасуванням податкової вимоги від 22.05.2019 року №Ф-8306-58.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.08.2019р. ним було отримано Постанову про відкриття виконавчого провадження Міжрайоним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі вимоги № ф-8306-58 від 22.05.2019р. виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області на загальну суму 21 015,24грн.

В Постанові зазначено, що документ вступив у закону силу (набрав чинності) 24.07.2019р. До цього часу представниками податкової позивачу не вручалась та не направлялась засобами поштового зв`язку вищезазначена вимога.

Звернувшись до Відповідача ОСОБА_2 з`ясував, що дана вимога сформована у зв`язку з несплатою єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017р.

Також позивач пояснив, що у 2007році він був зареєстрований як Фізична особа - підприємець, а з 21.07.2015р., він є директором Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ Будівельник (код 39368585) та як Фізична особа - підприємець ні якої діяльності не здійснював. Усі податки, нарахування та утримання з заробітної плати, проводились в повному обсязі.

Отже, у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.

Як пояснив позивач, у зазначений період він не займався підприємницькою діяльністю, оскільки перебував у трудових відносинах з Підприємством, котре сплачувало внесок з його заробітної плати. На цей час здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд вважає за необхідним вказати наступне.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-УІ) із змінами та доповненнями.

Згідно з статтею 1 Закону № 2464-УІ - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування (далі - ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціальною страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-УІ платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-УІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Закон №2464 розмежовує роботодавців та фізичних осіб - підприємців як різних платників єдиного внеску, більше того, перебуваючи найманим працівником, особа не позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

Також, будучи найманим працівником, фізична особа - підприємець і-. звільняється від виконання своїх обов`язків як ФО-П, в тому числі передбачених статтею 6 Закону №2464.

Суд зазначає, що Законом № 2464 не передбачено звільнення особи від сплати за себе єдиного внеску у разі перебування у статусі фізичної особи підприємця та одночасно перебуваючи найманим працівником.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок , що передбачено п. 1 частини другої ст. Закону № 2464.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 визначено, що Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464, для платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Ставка єдиного внеску встановить 22 відсотки (частина п`ята ст. 8 Закону № 2464).

Отже, з 1 січня 2017 року у разі, якщо фізична особа - підприємець не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язана самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Також, враховуючи те, що ФО-П ОСОБА_2 не було знято з обліку контролюючого органу як платника єдиного соціального внеску, тож позивачу нараховувався єдиний соціальний внесок в його мінімальних сумах.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Законі, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, і платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті - цього Закону, - за їхньою заявою (абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону 2464).

На підставі Закону України № 2464-VI розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449 (далі - Інструкція № 449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів Україні: 14.04.2015р. №435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується не суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на сум; відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закон; сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, формі: порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі сум: фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Звертаємо увагу Суду на те, що відповідно до п. З розділу VI Наказу №449 від 20.04.2015 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів надсилають платнику вимогу про сплату боргу, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Східному управлінні ГУ ДФС у Харківській області як фізична особа - підприємець з 29.01.2007 року, дата припинення підприємницької діяльності - 16.08.2019 року.

Станом на 20.05.2019 року в інтегрованій картці платника обліковувався борг (недоїмка) по ЄСВ у сумі 21015,24 грн., на підставі чого було сформовано вимогу від 22.05.2019 р. №Ф-8306-58 про сплату боргу (недоїмки) у вигляді єдиного соціального внеску в розмірі 21015,24 грн.

Щодо сум єдиного внеску, нарахованого ФО-П ОСОБА_2 судом встановлено наступне.

Мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в 2017 р. становила 704,00 грн. на місяць (8448 грн. на рік), у 2018р. - 819,06 грн. на місяць (9828,72 грн. на рік), а у 2019 році - 918,06 грн. на місяць (2754,18 грн. на квартал).

Згідно з даними ІС Податковий блок нараховано єдиного внеску ОСОБА_2 за 2017 - 1-й квартал 2019 року:09.02.2018 р. - 8448 грн. за І- IV квартали 2017 року;19.04.2018 р. - 2457, 18 грн. за І квартал 2018 року; 19.07.2018 р. - 2457, 18 грн. за II квартал 2018 року;19.10.2018 р. - 2457, 18 грн. за III квартал 2018 року;21.01.2019 р. - 2457, 18 грн. за IV квартал 2018 року;19.04.2019 р. - 2754,18 грн. за І квартал 2019 року.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що при винесенні вимоги від 22.05.2019 р. №Ф-8306-58 про сплату боргу (недоїмки) у вигляді єдиного соціального внеску в розмірі 21015,24 грн. ГУ ДФС у Харківській області діяло на підставі та у межах повноважень , визначених Законом, а тому винесення вимоги, що оскаржується, є правомірним.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 13 листопада 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.