Постанова
від 19.02.2020 по справі 520/8877/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 р.Справа № 520/8877/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., повний текст складено 13.11.19 року по справі № 520/8877/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточненням позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо винесення Вимоги №Ф-8306-58-у від 22.05.2019р.; скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф- 8306-58-у від 22.05.2019р.на суму 21015,24 грн. та зобов`язати відповідача внести зміни в особисту картку платника податків у зв`язку зі скасуванням податкової вимоги від 22.05.2019 року №Ф-8306-58.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.08.2019р. отримав постанову про відкриття виконавчого провадження Міжрайоним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі вимоги № ф-8306-58 від 22.05.2019р. виданої Головним управлінням ДФС у Харківській області на загальну суму 21 015,24грн., яка представниками податкової позивачу йому не вручалась та не направлялась засобами поштового зв`язку. Вказав на те, що у 2007 році він був зареєстрований як Фізична особа - підприємець, а з 21.07.2015р., є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ Будівельник» та як Фізична особа - підприємець ні якої діяльності не здійснював, а тому не зобов`язаний сплачувати внесок у мінімальному розмірі. Звертає увагу на те, що всі податки, нарахування та утримання з заробітної плати, проводились в повному обсязі. Зауважив, що на даний час здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Отже, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

08 листопада 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаючись на повністю аналогічні доводи в позовній заяві вважає, що не має обов`язку зі сплати єдиного внеску. Отже, з викладених підстав вважає позовні вимоги такими, що мають бути задоволені у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

Відповідач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, а також його представник у у судовому засіданні, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував. Вважає законним та обгрунтованим рішення суду пеошої інстанції, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у Харківській області на належного Головне управління ДПС у Харківській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Східному управлінні ГУ ДФС у Харківській області як фізична особа - підприємець з 29.01.2007 року, дата припинення підприємницької діяльності - 16.08.2019 року.

Станом на 20.05.2019 року в інтегрованій картці платника обліковувався борг (недоїмка) по ЄСВ у сумі 21015,24 грн., на підставі чого було сформовано вимогу від 22.05.2019 р. №Ф-8306-58 про сплату боргу (недоїмки) у вигляді єдиного соціального внеску в розмірі 21015,24 грн.

Не погодившись із винесенням вимоги №Ф-8306-58-у від 22.05.2019р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірної вимоги відповідач діяв на підставі чинного законодавства та в межах наданих повноважень, з огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 не було знято з обліку контролюючого органу як платника єдиного соціального внеску та позивачу правомірно нараховувався єдиний соціальний внесок в мінімальному розмірі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, а також порядок, строки подання звіту до фіскальних органів та його форму визначає та встановлює Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі -Закон № 2464-VI) та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом № 435 від 14.04.2015 року із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 (далі - Порядок).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно ч. 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали прощену систему оподаткування.

З 1 січня 2017 року Законом України № 1774-VІІ від 06.12.2016 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України набрали чинності зміни щодо порядку нарахування та обчислення єдиного внеску.

Згідно абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п.4 ч. 1 ст. 4 Закону ( крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримав дохід ( прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов2язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата ( дохід) та підлягає сплаті щомісяця.

Максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується внесок. ( пункт 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ).

З огляду на вищезазначене, з 1 січня 2017 року базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п.4 ч. 1 ст. 4 Закону, як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в 2017 р. становила 704,00 грн. на місяць (8448 грн. на рік), у 2018р. - 819,06 грн. на місяць (9828,72 грн. на рік), а у 2019 році - 918,06 грн. на місяць (2754,18 грн. на квартал).

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування ( п.4 ч.1 ст. 6 Закону № 2464).

Відповідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, а саме: розділом IV Порядок стягнення заборгованості з платників : до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, з 29.01.2007 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Східному управлінні ГУ ДФС у Харківській області як фізична особа - підприємець, дата припинення підприємницької діяльності - 16.08.2019 року.

Згідно з даними ІС «Податковий блок» нараховано єдиного внеску ОСОБА_1 за 2017 - 1-й квартал 2019 року:09.02.2018 р. - 8448 грн. за І- IV квартали 2017 року;19.04.2018 р. - 2457, 18 грн. за І квартал 2018 року; 19.07.2018 р. - 2457, 18 грн. за II квартал 2018 року;19.10.2018 р. - 2457, 18 грн. за III квартал 2018 року;21.01.2019 р. - 2457, 18 грн. за IV квартал 2018 року;19.04.2019 р. - 2754,18 грн. за І квартал 2019 року.

Так, враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 не було знято з обліку контролюючого органу як платника єдиного соціального внеску, колегія суддів вважає правомірним нарахування йому єдиного соціального внеску в його мінімальних сумах.

Таким чином, станом на 20.05.2019 року в інтегрованій картці платника обліковувався борг (недоїмка) по ЄСВ у сумі 21015,24 грн., на підставі чого податковим органом і було сформовано вимогу від 22.05.2019 р. №Ф-8306-58 про сплату боргу (недоїмки) у вигляді єдиного соціального внеску в розмірі 21015,24 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Головне управління ДФС у Харківській області при винесенні вимоги №Ф-8306-58-у від 22.05.2019р. не допустило порушень прав позивача, діючи на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав належні докази правомірності своїх дій та винесеної оскаржуваної вимоги.

Посилання апелянта на те, що він у період нарахування боргу не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибуток як фізична особа-підприємець, а отже нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску є безпідставним, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в силу приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від наявності доходу та фінансового стану платника.

Посилання апелянта на рішення Верховного Суду у справі №160/3114/19 від 27.11.2019 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначені висновки стосуються інших обставин.

За змістом п. 30. РішенняЄвропейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішеннясудівповиннідостатнім чином міститимотиви, на яких вони базуються для того, щобзасвідчити, щосторонибулизаслухані, та для того, щобзабезпечитинаглядгромадськості за здійсненнямправосуддя .

Однак, згідно з п. 29 РішенняЄвропейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можнарозуміти як таку, щовимагаєпоясненьдетальноївідповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чидотримався суд свогообов`язкуобґрунтовуватирішенняможерозглядатисялише в світліобставинкожноїсправи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року по справі № 520/8877/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 19.02.2020 року

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.02.2020
Оприлюднено19.02.2020
Номер документу87676303
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/8877/19

Ухвала від 26.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 19.02.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Постанова від 19.02.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 16.01.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 16.01.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 19.12.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

П’янова Я.В.

Рішення від 08.11.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Зінченко А.В.

Рішення від 08.11.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Зінченко А.В.

Ухвала від 12.09.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Зінченко А.В.

Ухвала від 03.09.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Зінченко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні