Рішення

від 11.11.2019 по справі 603/570/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/570/19

Провадження №2/603/328/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна

відповідач: Криницька сільська рада

предмет позову: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Представник позивача - адвокат Гнатишин В.В. звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом в інтересах позивача - ОСОБА_1 до Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 74,5 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., стіни - шлаконабивні, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева);

- земельну ділянку загальною площею 0,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до якої входить: земельна ділянка площею 0,80 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0064 та земельна ділянка площею 0,16 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0152, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №014930.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить:

-земельна ділянка загальною площею 0,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до якої входить: земельна ділянка площею 0,80 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0064 та земельна ділянка площею 0,16 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0152, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №014930.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 74,5 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., стіни - шлаконабивні, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева).

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 16.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача та позивач вважають, що саме він - ОСОБА_1 повинен успадковувати за померлими спадкодавцями, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 та батька - ОСОБА_3 , спадщину належним чином прийняв та фактично вступив в управління та користування спадковим майном.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, проте представником позивача через канцелярію суду подано заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю просять їх задовольнити.

Відповідач - представник Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №02.

Ще за життя померлій належали:

-земельна ділянка загальною площею 0,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до якої входить: земельна ділянка площею 0,80 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0064 та земельна ділянка площею 0,16 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0152, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №014930, що підтверджується довідкою, виданою Монастириською міською радою 24.06.2019 року за №202, Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.08.2019 року №573/0/201-19 (а.с.27) та Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.08.2019 року №573/0/201-19 (а.с.28).

Згідно складеного 05.07.2011 року ОСОБА_2 в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №06 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, остання на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, а також все те на що вона за законом матиме право, своєму синові - ОСОБА_1 , 1958 року народження.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №09.

Ще за життя померлому належали:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 74,5 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., стіни - шлаконабивні, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева), що підтверджується Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 05.05.1968 року, виданого на підставі рішення виконкому Задарівської Ради депутатів трудящих від 26.04.1968 року №120 та відповідно до постанови загальних зборів колгоспу Шлях до комунізму від 04.04.1968 року (а.с.23), плану забудови садиби (а.с.22), що знаходяться в Справі №159 проведення в натурі земельної ділянки і погодження проектної документації на будівництво індивідуального житлового будинку в с.Коростятин (назву села в подальшому змінено згідно Указу президії верховної ради Української РСР Про перейменування деяких населених пунктів Тернопільської області від 27.08.1976 року №1230-ІХ, згідно якого с.Коростятин АДРЕСА_2 сільради АДРЕСА_3 на с.Криниця) Монастириського району за 1968 рік де забудовником є ОСОБА_3 .

Згідно складеного 05.07.2011 року ОСОБА_3 в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №05 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, останній на випадок своєї смерті заповів усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, а також все те на що він за законом матиме право, своєму синові - ОСОБА_1 , 1958 року народження.

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично прийняв ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом.

Окрім зазначеного судом встановлено, що оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №014930, виданий Монастириським районним відділом земельних ресурсів 21.05.2003 року ОСОБА_4 ОСОБА_5 із с.Криниця - втрачено.

Вищевказане підтверджується повідомленням розміщеним в газеті Вісті Придністров`я від 21.06.2019 року №27 (7312).

Також, судом встановлено, що приватним нотаріусом Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є., було відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який належав ОСОБА_3 , у зв`язку відсутністю реєстраційних документів на право власності від 12.09.2019 року №293.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. від 04.10.2019 року №234/02-16 встановлено, що спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводились і свідоцтва про право на спадщину не видавались.

В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів та відсутністю реєстраційних документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує наступне.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Як було встановлено в судовому засіданні власниками спадкового майна (спадкодавцями), що підлягає спадкуванню є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і якими на вищевказане спадкове майно було складено заповіти від 05.07.2011 року відповідно.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , був побудований в 1970 році (а.с.18).

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Щодо спадкування позивачем вказаних в позовній заяві земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Так, судом встановлено, що земельні ділянки, які підлягають спадкуванню вже сформовані, визначена їх площа, межі, внесена інформація про них до Державного земельного кадастру та присвоєно їм кадастрові номери, проте як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту, який посвідчував право власності на земельну ділянку, яка підлягає спадкуванню, був втрачений.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

З 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.

Суд, при ухваленні рішення враховує заяви: ОСОБА_6 , засвідчені приватним нотаріусом Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є. 10.06.2019 року, зареєстровану в реєстрі за №296 та 07.06.2019 року та зареєстровану в реєстрі за №294, ОСОБА_7 , засвідчені приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Максьом Г.І. 07.06.2019 року, зареєстровану в реєстрі за №941 та 13.06.2019 року зареєстровану в реєстрі за №969, які б мали право на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких вони повідомили, що у встановлений законом термін спадщини не прийняли та приймати не будуть.

Таким чином, вищевказані заяви свідчать про те, що заявникам відомо про позовні вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечують, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавали і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні його заявлених вимогах не вчиняли.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, тому є підстави визнати за ним право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки та житловий будинок з надвірними будівлями.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 74,5 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., стіни - шлаконабивні, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Криницької сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до якої входить: земельна ділянка площею 0,80 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0064 та земельна ділянка площею 0,16 га кадастровий номер 6124286500:01:001:0152, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №014930 виданого на ім`я - ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_3 ІПН НОМЕР_4 ), проживаючого за адресою: с.Криниця Монастириського району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.01.2019 року серії ТР №000348, Договір №5 про представництво інтересів та надання професійної правничої допомоги від 19.06.2019 року), місцезнаходження якої: АДРЕСА_4 Добровідка АДРЕСА_5 .

Відповідач: Криницька сільська рада, (Код ЄДРПОУ 14052839), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с.Криниця Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян