Постанова

від 13.11.2019 по справі 240/4983/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4983/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

13 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Овруцької міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2019 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання неправомірними дії Овруцької міської ради Житомирської області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Також, позивач просив скасувати рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1082 від 25.01.2019 в частині відмови громадянину в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 у власність на території Невгодівської сільської ради Овруцького району Житомирської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Овруцької міської ради Житомирської області (вул. Тараса Шевченка,43, м.Овруч, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11106, ЄДРПОУ 04053370) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 інд. код НОМЕР_1 ) в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Скасовано рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1082 від 25.01.2019 в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язано Овруцьку міську раду Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Невгодівської сільської ради Овруцького району Житомирської області за цільовим призначенням - для ведення селянського господарства.

Стягнуто з Овруцької міської ради Житомирської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 384,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 06.05.2016 №6-1541/14-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Овруцького району Житомирської області, за межами населених пунктів Невгодівської сільської ради (а.с.23).

На підставі вказаного наказу позивачем 24.05.2016 укладено договір №37 на виготовлення проекту землеустрою (а.с.28).

В подальшому проект землеустрою було виготовлено (а.с.39-50), земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером 1824285000:04:000:0328 (а.с.30).

16 березня 2018 року рішенням 9 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області №401 погоджено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирський області затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до додатку 1 (додається) для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів Невгодівського старостинського округу Овруцької міської об`єднаної територіальної громади відповідно до додатку 1 (додається) (а.с.73).

Додатком №1 визначено перелік земельних ділянок. Так п.2 визначено, що земельну ділянку площею 2,0 га за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 погоджено для затвердження проекту ОСОБА_1 (а.с.73 зворот).

Рішенням 22 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1004 від 27.12.2018 прийнято в комунальну власність Овруцької міської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки державної власності, загальною площею - 5119,4065 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення - землі запасу згідно додатку 1 (додається). Додатком №1 зокрема, передано земельну ділянку за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 (а.с.75, та зворот).

10.12.2018 позивач звертався із заявою до відповідача про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки (а.с.84).

Рішенням 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1082 від 25.01.2019 ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачі у власність громадянам згідно додатку № 1 (додається), у зв`язку з внесенням земельних ділянок у перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Овруцької міської об`єднаної територіальної громади, для продажу права оренди на них на земельних торгах окремими лотами (а.с.79,79 зворот).

06.02.2019 позивач повторно звернувся до Овруцького міського голови із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки відповідно до ст.118 Земельного кодексу України (а.с.81).

На звернення позивача Овруцька міська рада Житомирської області надавала відповіді з посиланням на прийняте рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою (а.с.87).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 06.05.2016 №6-1541/14-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Овруцького району Житомирської області, за межами населених пунктів Невгодівської сільської ради.

Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було передано, а Овруцькою міською радою Житомирської області прийнято у комунальну власність землі, зокрема земельну ділянку за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 (а.с.75, 75 зворот).

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою, розробленого позивачем на підставі наказу компетентного органу зазначено, що вказані земельні ділянки внесені у перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Овруцької міської об`єднаної територіальної громади, для продажу права оренди на них на земельних торгах окремими лотами (а.с.79, 79 зворот).

Отже, суд першої інстанції зазначив, що підстав продажу правда оренди на земельну ділянку, на яку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою уповноваженим органом та в подальшому позивачем розроблено проект землеустрою у відповідача не було. А тому, зазначена у рішенні Овруцької міської ради Житомирської області підстава для відмови позивачу у наданні погодження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, не відповідає дійсним обставинам справи та є такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції зазначив, що дії відповідача з приводу відмови в затвердженні проекту землеустрою є неправомірними, а рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1082 від 25.01.2019 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 таким, що підлягає скасуванню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність на території Невгодівської сільської ради Овруцького району загальною площею 2,0 га з цільовим призначенням - для ведення селянського господарства, суд першої інстанції зазначає наступне.

Належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Невгодівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, загальною площею 2,0 га з цільовим призначенням - для ведення селянського господарства.

Колегія суддів погоджується з кінцевим висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як передбачено ч.1,2, п."а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Як передбачено ст.33 Земельного кодексу України громадяни можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 ЗК України врегульовано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини 10 статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Частиною 6 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Положеннями частини 18 статті 186 ЗК України встановлено, що кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Згідно з частиною 12 статті 186 ЗК України погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до частини 4 статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною 7 статті 186-1 ЗК України визначено, що кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" від 31 січня 2018 року №60-р, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01 лютого 2018 року забезпечити: 1) формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України; 2) передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; 3) здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема, для передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва), здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Стаття 123 ЗК України передбачає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було виготовлено проект землеустрою (а.с.39-50), земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером 1824285000:04:000:0328 (а.с.30).

16 березня 2018 року рішенням 9 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області №401 погоджено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирський області затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до додатку 1 (додається) для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів Невгодівського старостинського округу Овруцької міської об`єднаної територіальної громади відповідно до додатку 1 (додається) (а.с.73).

Додатком №1 визначено перелік земельних ділянок. Так п.2 визначено, що земельну ділянку площею 2,0 га за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 погоджено для затвердження проекту ОСОБА_1 (а.с.73 зворот).

10.12.2018 та в подальшому 08.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо затвердження проекту землеустрою та передачі вказаної вище земельної ділянки безоплатно у власність.

Рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1082 від 25.01.2019 позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1824285000:04:000:0328 у власність на території Невгодівської сільської ради Овруцького району Житомирської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, Рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1009 від 25.01.2019 визначено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Овруцької ОТГ, для продажу права оренди на земельних торгах окремими лотами.

Як передбачено нормами законодавства, вирішення питань, порушених позивачем у своїй заяві здійснюється через винесення їх на чергову сесію сільської ради у спосіб передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а не у день надходження заяви.

Згідно з ст.9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1,2 ст.59 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся 10.12.2018 та в подальшому 08.01.2019 про затвердження проекту щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність позивачу. Проте, рішення 23 сесії сьомого скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1009, яким визначено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Овруцької ОТГ, для продажу права оренди на земельних торгах окремими лотами було прийняте лише 25.01.2019. Отже, як було зазначено вище, спірна земельна ділянка на момент прийняття цих рішень була вільна від будь-яких обтяжень та обмежень.

Тобто, суд приходить до висновку, що відповідач діяв неправомірно при розгляді заяви позивача щодо затвердження проекту землеустрою та передачі вказаної вище земельної ділянки безоплатно у власність.

Крім того, колегія суддів наголошує, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Виходячи з встановлених вище обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені законодавством.

Отже, рішення 23 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області №1009 від 25.01.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, а дії Овруцької міської ради Житомирської області щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою неправомірними.

Разом з тим, в призмі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В свою чергу, апелянт не зазначає, що суд зобов`язавши повторно розглянути заяву позивача діяв неправомірно, а отже в цій частині колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції.

Тому, в частині застосування механізму захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, щодо зазначення судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання повторно переглянути його заяву, суд апеляційної інстанції залишає рішення без змін, з вище вказаних підстав.

Також, у відповідності до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів, також керується Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) вказував на принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

А тому враховуючи, що в силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Овруцької міської ради Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.