Ухвала
від 12.11.2019 по справі 826/14728/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

12 листопада 2019 року

Київ

справа №826/14728/17

адміністративне провадження №К/9901/30815/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Гімона М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі за позовом Державного підприємства Київська офсетна фабрика до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Київська офсетна фабрика звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 3 листопада 2017 року № 0008991401 та № 0009001401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2018 року залишено без руху з підстав відсутності документа про сплату судового збору.

11 червня 2018 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у продовжені строку на усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

5 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року визнано неповажними причини викладені у клопотанні Головного управлінню ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В межах встановленого строку скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що судовий збір у справі є дуже значним, тому Головне управління ДФС у м. Києві було позбавлене можливості сплатити судовий збір з огляду на значний розмір судового збору, обмежене фінансування на виплату, та блокування рахунків Головного управління ДФС систематично на підставі листів Головного управління ДКС. Крім того, судовий збір у справі № 826/14728/17 сплачено відповідно до платіжного доручення № 5150 від 22 грудня 2018 року, а апеляційна скарга повторно подано лише 10 вересня 2019 року, оскільки платіжне доручення помилково було відправлено по іншій справі, у зв`язку з великою завантаженістю та реорганізацією суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві в поновленні строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 2 квітня 2018 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що апеляційна скарга суб`єктом владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

7 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що суд не надав належної правової оцінки клопотанню Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, чим позбавив можливості на захист порушених прав відповідача, не оскарження якого є неприпустимим по відношенню до добросовісних платників податків, за рахунок яких відбувається обслуговування внутрішніх та зовнішніх боргів держави.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Таким чином, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2018 року отримане відповідачем 5 квітня 2018 року, з апеляційною скаргою звернувся 5 серпня 2019 року, тобто після закінчення одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином, подана Головним управлінням ДФС у м. Києві касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі за позовом Державного підприємства Київська офсетна фабрика до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді М.М. Гімон

Є.А. Усенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.11.2019
Оприлюднено14.11.2019
Номер документу85613424
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/14728/17

Ухвала від 12.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 27.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 23.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 11.06.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Губська Л.В.

Ухвала від 18.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Губська Л.В.

Рішення від 02.04.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 27.11.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 17.11.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні