Ухвала

від 11.11.2019 по справі 756/15112/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 756/15112/14-ц

провадження № 61-21949св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Акціонерне товариство закритого типу ДВК , Приватне підприємство Будінвестмонтаж ,

треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Житлово-будівельний кооператив Своє житло , ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу ДВК (далі - АТЗТ ДВК ), Приватного підприємства Будінвестмонтаж (далі - ПП Будінвестмонтаж ) про визнання недійсним договору про передачу функцій замовника будівництва, посилаючись на те, що 31 грудня 2003 року між Кредитною спілкою Кредитна спілка військовослужбовців України (далі - КС КСВУ ) та АТЗТ ДВК було укладено договір № 1, предметом якого є будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення з інженерними мережами на розі вулиць Полярної та Сім`ї Кульженків в Оболонському районі міста Києва . 02 березня 2009 року між АТЗТ ДВК та ПП Будінвестмонтаж було укладено договір про передачу функцій замовника будівництва № 1/09, за яким АТЗТ ДВК передало у власність ПП Будінвестмонтаж майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - двосекційний житловий будинок (16 поверхів загальною площею 10 786 кв. м з готовністю 26 %). Вважають, що без письмової згоди КС КСВУ Голова правління АТЗТ ДВК не мав права передавати ПП Будінвестмонтаж права та обов`язки за договором від 31 грудня 2003 року № 1. Крім того, відповідачі також повинні були отримати їх згоду на укладення оспорюваного правочину, оскільки вони брали пайову участь у фінансуванні будівництва об`єкта нерухомості. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили визнати недійсним зазначений договір про передачу функцій замовника будівництва.

У квітні 2015 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до АТЗТ ДВК , ПП Будінвестмонтаж та просив визнати недійсним договір про передачу функцій замовника будівництва, посилаючись на те, що він є акціонером АТЗТ ДВК , при цьому його частка у статутному капіталі товариства становить 50 %. Прийняття рішень про укладення господарських договорів на суму, що перевищує 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, затвердження таких договорів є виключною прерогативою зборів засновників. Однак укладення оспорюваного договору відбулося без його відома, у зв`язку з чим цей правочин є недійсним.

У липні 2015 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Житлово-будівельний кооператив Своє житло (далі - ЖБК Своє житло ) також звернувся до суду з позовом до АТЗТ ДВК , ПП Будінвестмонтаж та просив визнати недійсним договір про передачу функцій замовника будівництва, посилаючись на те, що оспорюваний правочин порушує права не тільки позивачів, а й членів кооперативу, які також брали пайову участь у фінансуванні будівництва об`єкта нерухомості.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у складі судді Луценко О. М. в задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 і ЖБК Своє житло відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки позивачами та третіми особами не доведено неправомірності укладення між АТЗТ ДВК та ПП Будінвестмонтаж договору про передачу функцій замовника будівництва. Крім того, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову також має бути відмовлено у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявило АТЗТ ДВК .

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок місцевого суду про недоведеність позовів є помилковим. Згідно зі статтею 7 Закону України Про інвестиційну діяльність за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам в порядку, встановленому законом; взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Матеріалами справи підтверджено, що при укладенні оспорюваного правочину відповідачі не дотрималися вказаних вимог закону. Поряд з цим позивачам та третім особам, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, про існування договору про передачу функцій замовника будівництва стало відомо в липні 2011 року, однак з позовами вони звернулися лише 31 жовтня 2014 року та 04 квітня 2015 року, тобто поза межами визначеної законом трирічної позовної давності, про застосування якої заявило АТЗТ ДВК .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У травні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні пред`явленого ними позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивована тим, що виконання зобов`язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт. Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора, або без його згоди на передачу майнових прав порушує права інвестора й не відповідає вимогам закону. Вони як потерпілі інвестори не давали своєї згоди АТЗТ ДВК на передачу у власність ПП Будінвестмонтаж їх майнових прав та функцій замовника будівництва. Представник АТЗТ ДВК не мав повноважень на укладення оспорюваного правочину. Договір про передачу функцій замовника будівництва не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочини про відчуження нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності лише на стадії судових дебатів. Однак в порушення норм процесуального права місцевий суд не постановив ухвалу про повернення для з`ясування обставин справи та надання позивачам можливості дати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що вони дізналися про існування оспорюваного правочину на зборах інвесторів, які відбулися 11 липня 2011 року, ґрунтуються на припущеннях. Крім того, немає жодного підтвердження про те, що інвестори були ознайомленні із самим змістом договору про передачу функцій замовника будівництва.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду міста Києва.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 травня 2018 року справу № 756/15112/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Позиція та висновки Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду заяви, в яких просили постановити ухвалу про закриття касаційного провадження у справі у зв`язку з їх відмовою від касаційної скарги.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається. Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

На телефонні запити, зроблені помічником судді 08 листопада 2019 року, за телефонними номерами: НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_3 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_2 ) з проханням підтвердити відмову від касаційної скарги та пояснити, чи зрозумілі наслідки такої відмови, позивачі у телефонному режимі підтвердили відмову від поданої ними касаційної скарги, наслідки відмови від касаційної скарги їм роз`яснені та зрозумілі.

Матеріали цивільної справи не містять заяв про приєднання до касаційної скарги.

Враховуючи, що заяви про відмову від касаційної скарги подано до закінчення касаційного провадження і відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 206 ЦПК України, вказані заяви підлягають задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

Керуючись статтями 396, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від касаційної скарги на рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, Житлово-будівельного кооперативу Своє житло і ОСОБА_4 до Акціонерного товариства закритого типу ДВК , Приватного підприємства Будінвестмонтаж про визнання недійсним договору про передачу функцій замовника будівництва закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов