Постанова

від 11.11.2019 по справі 904/3194/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 м.Дніпро Справа № 904/3194/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,

при секретарі судового засідання Вітко Г.С.

від позивача : представник не з`явився;

від відповідача : Поліщук К.В., посвідчення №2510 від 10.01.2019, ордер серії ПТ №159995 від 11.10.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 (повний текст складений 04.09.2019, суддя Манько Г.В.) у справі №904/3194/19

за позовом: Фермерського господарства "Сучкова В.В.", с. Світлогірське, Криничанський район, Дніпропетровська область

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт", с. Червоний Промінь, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення 1 365 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Фермерське господарство "Сучкова В.В." звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на свою користь 1 365 000 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3194/19.

03.09.2019 Фермерське господарство "Сучкова В.В." звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай соняшника вагою 130 т., який знаходиться на території Проміньскоі (колишня назва - Червонопромінська) сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області на полі №2 загальною площею 69,8947 га, що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві оренди і складається з земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1222088600:01:010:0012, 1222088600:01:010:0013, 1222088600:01:010:0014, 1222088600:01:010:0015, 1222088600:01:010:0016, 1222088600:01:010:0017, 1222088600:01:010:0018, 122288600:01:010:0019, 1222088600:01:010:020, 1222088600:01:010:0021, 1222088600:01:010:0022, 1222088600:01:010:0023; на полі №3 загальною площею 75,0771 га, що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві оренди і складається з земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1222088600:01:014:0001, 222088600:01:014:0002, 1222088600:01:014:0006, 1222088600:01:014:0007, 1222088600:01:014:0009, 1222088600:01:014:0010, 1222088600:01:014:0011, 122288600:01:014:0012, 1222088600:01:014:0013, 1222088600:01:014.^014, 1222088600:01:014:0016; на полі №7 загальною площею 59,9399 га, що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві оренди і складається з земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1222088600:01:024:0001, 1222088600:01:024:0002, 1222088600:01:024:0003, 1222088600:01:024:0004, 1222088600:01:024:0005, 1222088600:01:024:0006, 1222088600:01:024:0010, 122288600:01:024:0011, 1222088600:01:024:0012, 1222088600:01:024:0014, 1222088600:01:024:0015; на полі №8 загальною площею 38,2146 га, що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві оренди і складається з земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1222088600:01:025:0010, 1222088600:01:025:0009, 222088600:01:025:0004, 1222088600:01:025:0003, 1222088600:01:025:0013, 1222088600:01:025:0012, 1222088600:01:025:0011, з правом вилучення (зібрання) врожаю соняшнику з допомогою власної або залученої спеціалізованої сільськогосподарської техніки та подальшого переміщення до місця зберігання; та шляхом передання арештованого та зібраного врожаю соняшнику на відповідальне зберігання Фермерському господарству "Барвінок" до вирішення справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19 клопотання Фермерського господарства "Сучкова В.В." про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам; вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19 про забезпечення позову та відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, є необґрунтованими, передчасними та такими, що не є співмірними із заявленими вимогами, оскільки вартість майна, на яке суд наклав арешт, невідома, як і невідома кількість урожаю, що буде зібрана із зазначених полів.

Також апелянт вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані заходи до забезпечення позову, оскільки наявність самого по собі позову про стягнення коштів в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - врожай соняшника та передачі на відповідальне збереження третій особі, тобто фактичної заборони користуватися або розпоряджатися законному власнику з огляду на те, що право власності на майно або стягнення на майно позивачем не оскаржується, а предметом спору є виключно відносини стосовно стягнення збитків за укладеним між сторонами договором.

Апелянт вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на урожай та передачі його на відповідальне збереження третій особі не є обґрунтованим, оскільки він не відповідає заявленим вимогам, на забезпечення яких направлений, не пов`язаний і не є співвідносним із заявленими вимогами.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що будь-яких доказів того, що на полях загальною площею 243,1263 га знаходиться саме 130 тон соняшника в матеріалах справи відсутні, тому у разі наявності урожаю у більшому розмірі незібраний врожай загине, оскільки позов забезпечений, в тому числі й шляхом надання позивачу права збирати врожай на полях №2, 3, 7, 8.

Не погоджується апелянт і з передачею на відповідальне зберігання врожаю Фермерському господарству "Барвінок", оскільки, за його твердженянм, до діяльності вказаної особи не віднесено такого виду як надання послуг зі зберігання.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не оцінив обґрунтованості доводів заявника стосовно необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співрозмірність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів та необхідності передання на відповідальне зберігання майна саме Фермерському господарству "Барвінок", а лише послався на загальні норми права та доводи заявника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19, розгляд скарги призначений до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2019.

29.10.2019 від Фермерського господарства "Сучкова В.В." надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін. Зазначає, що кінцевим етапом захисту прав позивача є саме виконання рішення суду, тому накладення арешту на майно відповідача (врожай) є ефективним способом забезпечення порушеного права, оскільки забезпечує реальне виконання рішення суду. Вказує, що оскільки Фермерське господарство "Барвінок" здійснює вирощування сільськогосподарської продукції, у нього є необхідні потужності для збирання врожаю, його вивезення та зберігання. Прийняття арештованого майна на зберігання в рамках судового провадження не є підприємницькою діяльністю, тому наявність відповідної ліцензії на зберігання господарству непотрібно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за його відсутності.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи подання заяви про забезпечення позову, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором зберігання №2 від 25.08.2016 щодо своєчасного повернення переданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" насіння соняшнику врожаю 2016 року у кількості 130 тон вартістю 1 365 000,00 грн.

Позивач вказує, що оскільки статутний капітал Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" складає всього 11 800,00 грн., то отримати фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення можливо лише у разі забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай, що належить відповідачу.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірності настання негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Врахувавши наведені заявником обставини та подані докази, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, зазначив, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам; вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає, що вжиті господарським судом заходи до забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами, оскільки вартість майна, на яке суд наклав арешт, невідома, як і невідома кількість урожаю, що буде зібрана із зазначених полів.

Апеляційний господарський суд погоджується із такими доводами апелянта.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Окрім того, навіть маючи докази, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання майбутнього рішення суду, позивачеві необхідно переконати суд в тому, що його доводи щодо вжиття заходів забезпечення позову та обраний ним спосіб такого забезпечення є розумними, обґрунтованими, адекватними та співмірними.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (правова позиція, викладена в пункті 15 постанови Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Так, предметом позову у справі є стягнення збитків у сумі 1 365 000,00 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай соняшника вагою 130 т., які знаходяться на полі №2 загальною площею 69,8947 га, на полі №3 загальною площею 75,0771 га, на полі №7 загальною площею 59,9399 га, на полі №8 загальною площею 38,2146 га, що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві оренди, з правом вилучення (зібрання) врожаю соняшнику з допомогою власної або залученої спеціалізованої сільськогосподарської техніки та подальшого переміщення до місця зберігання; та шляхом передання арештованого та зібраного врожаю соняшнику на відповідальне зберігання Фермерському господарству "Барвінок", до вирішення справи по суті.

Таким чином, у спорі про стягнення 1 365 000,00 грн. місцевим господарським судом вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на урожай соняшника у кількості 130 тон, який знаходиться на полях загальною кількістю 243,1263 га з правом збирання вказаного урожаю та переданнюю його на відповідальне зберігання третій особі (сторонній особі).

Між тим, як правильно зазначає апелянт, в матеріалах справи відсутні докази того, що на всіх полях загальною кількістю 243,1263 га знаходиться саме 130 тон соняшника (загальна кількість зібраного врожаю визначається під час його збирання), однак надавши право позивачу із залученням третіх осіб збирати урожай, місцевим господарським судом фактично позбавлено відповідача права власності на урожай, оскільки відповідача фактично усунуто від процесу збирання врожаю, в тому числі й щодо фіксування його кількості.

Також апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про те, що позивачем не наведено, а місцевим господарським судом не досліджено питання оцінки вартості врожаю соняшника у кількості 130 тон, оскільки предметом спору є стягнення грошової суми, а не спір про власність певного майна (врожаю соняшника), тому накладений арешт на майно без визначення його вартісної оцінки у спорі про стягнення суми порушує принцип співмірності при забезпеченні позову.

Окрім того, суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову в частині передачі на зберігання врожаю соняшника третій особі, яка не є учасником справи, відповідних мотивів не навів.

Апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про те, що до видів діяльності Фермерського господарства "Барвінок" не належить діяльність зі зберігання сільськогосподарської продукції. Доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що у Фермерського господарства "Барвінок" наявні необхідні потужності (транспорт для перевезення товару, складські приміщення, персонал) не підтверджені належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що Фермерське господарство "Сучкова В.В." не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої заяви, а вжиті місцевим господарським судом заходи не є співмірними заявленим позовним вимогам та прийняті без дотримання принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, що місцевий господарський суд не оцінив обґрунтованості доводів заявника стосовно необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співрозмірність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів та необхідності передання на відповідальне зберігання майна саме Фермерському господарству "Барвінок".

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19 та, відповідно, задоволення апеляційної скарги.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Фермерське господарство "Сучкова В.В.".

Керуючись статтями 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/3194/19 скасувати.

В задоволенні клопотання Фермерського господарства "Сучкова В.В." про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на Фермерське господарство "Сучкова В.В.".

Стягнути з Фермерського господарства "Сучкова В.В." на користь Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 921,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.

(Повний текст постанови складено 14.11.2019).

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Подобєд