Ухвала

від 12.11.2019 по справі 910/15701/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/15701/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА"

про забезпечення позову

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" (01133, м. Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32В, офіс 122; ідентифікацій код: 38299406)

До Товариство з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" (01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 41457291)

Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № VR-18-514849 від 17.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по Договору про надання послуг № VR-18-514849 від 17.10.2018 щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 740 338, 11 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 812 764, 28 грн (з яких: 740 338, 11 грн - основний борг за договором; 3 476,27 грн - інфляційні втрати; 5 731, 62 грн - 3 % річних, 63 218, 28 грн - пені) заборгованості за договором та покласти на відповідача судові витрати.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ ВФ РИТЕЙЛ , також на інших рахунках в інших банківських та фінансових установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду; на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи дану заяву заявник зазначає, що Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ Україна згідно умов договору було якісно та в повному обсязі надано послуги з організації заходу Промо захід , що підтверджується фото звітами по проекту та підписаними з боку позивача актів приймання-надання послуг, які направлялися замовнику (відповідачу). Позивач зазначає, що підтвердженням належного виконання послуг за договором є складення та реєстрація податкових накладних. Складення податкових накладних підтверджує реальність здійснення господарської операції. Таким чином, позивачем стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ Україна" надані послуги в повному обсязі та здійснено відповідні відрахування сум податку на додану вартість до державного бюджету України. Крім того, позивач зазначає, що відповідачу було направлено претензію вих. № 1 від 23.09.2019. Станом на дату складення претензії заборгованість становила 740 338, 11 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2019-11.09.2019. У відповідь на претензію дану відповідач зазначив про необхідність проведення перевірки дотримання виконавцем вимог договору, а також про необхідність повторно вислати фото звіти у вигляді презентацій (що мотивоване отриманням фото зображень поганої якості, що унеможливлюють дослідження звіту). 22.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ Україна було направлено вимогу 3 22/10-19 від 22.10.2019 погасити заборгованість на загальну суму 740 338, 11 грн, а також повторно надано документацію за договором, фото звіти по проекту та маркетингові звіти. Позивач зазначає, фото звіти належної якості були надіслані в процесі надання послуг, і претензій щодо їх неякісності від відповідача не надходили.

Проте, відповідач не здійснив оплату наданих послуг згідно умов договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

З урахуванням того, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ Україна не були задоволені в межах досудового врегулювання спору, що свідчить про умисне невиконання відповідачем зобов`язань за Договором. Враховуючи характер правовідносин, що склалися між сторонами, майновий характер спору та суттєвий розмір ціни позову в сумі 812 764, 28 грн, на думку позивача існує дійсна імовірність того, що не вжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову внаслідок зменшення грошових коштів, які наявні на банківських рахунках у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами, ТОВ ЛЕОНКОМ УКРАЇНА просить суд застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову в сумі 812 764, 28 грн. на відомий Позивачу банківський рахунок ТОВ ВФ РИТЕЙЛ , згідно реквізитів, зазначених в Договорі про надання послуг № VR-18-514849 від 17.10.2018 p.; на інші рахунки в інших банківських та фінансових установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду, та на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову (арешт грошових коштів).

Розглянувши подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: 1) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 3) наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 4) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, позивач зазначає, що ТОВ ВФ РИТЕЙЛ не виконує обов`язок зі сплати грошових коштів за послуги, що були надані позивачем ще в липні-серпні 2019 року, ігнорує будь-які заходи досудового врегулювання спору, вчиняє дії, що спрямовані виключно на затягування процесу зі сплати заборгованості (безпідставні вимоги щодо повторного надсилання фото звітів, надання маркетингових звітів, посилання на проведення внутрішнього аудиту, тощо).

Крім того, наявність заборгованості ТОВ ВФ РИТЕЙЛ за Договором (740 338, 11 грн. основного боргу) ставить під загрозу здійснення ТОВ ЛЕОНКОМ УКРАЇНА господарської діяльності, внаслідок обмеження можливості розпорядження обіговими коштами. Відповідні обставини унеможливлюють надавати послуги іншим клієнтам на умовах післяплати, оскільки позивач немає можливості перекривати витрати. А специфіка діяльності позивача передбачає лише узгоджену винагороду останнього, як правило у межах 10 %, за організацію процесу та промо-заходів. Таким чином, позивач зазначає, що втрачає можливість залучення потенційних нових клієнтів на більш вигідних для останніх умовах, участі у тендерах тощо. Відповідно ускладняється як загальний майновий стан позивача, так і розвиток компанії та ділова репутація надійного партнера.

Зазначене, на думку позивача, дає підстави вважати, що такі дії відповідача направлені на ухилення від сплати заборгованості та спрямовані на виведення грошових коштів з банківських рахунків, що у свою чергу призведе до унеможливлення виконання судового рішення.

Суд, дослідивши доводи, викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, звертає увагу позивача на те, що підставою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване переконання, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених, невизнаних або ос порених прав. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. При цьому позивач посилається лише щодо обставин невиконання заявленої ним вимоги щодо оплати наданих послуг відповідачем, не додаючи при цьому доказів, які підтверджують спрямованість дій відповідача на ухилення від сплати заборгованості шляхом виведення коштів із банківських рахунків.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Саме лише посилання заявника на можливість утруднення чи неможливість виконання рішення у разі витрачання коштів відповідачем не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд зазначає, що відповідач є відомою в Україні фірмою, яка довго та стабільно здійснює діяльність на ринку України, з огляду на відкриті дані фінансового звіту відповідача, що містять на його сайті https://www.vodafone.ua/ відповідач у справі не відчуває фінансових труднощів та ймовірність, а тому не можливості виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог на суму 812764,28 грн., є не доведеною позивачем.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не містить доказів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" про забезпечення позову відмовити.

2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної з моменту підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 12.11.2019

Суддя Бондаренко Г. П.