Постанова

від 29.10.2019 по справі 766/17427/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Херсон

справа 766/17427/17

провадження № 22-ц/819/1303/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарГеленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Ус О.В. від 12 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю керуюча компанія Шумен про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю керуюча компанія Шумен про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, зазначаючи, що у лютому 2010 року Херсонське управління житлово-комунального господарства передало будинок АДРЕСА_1 6, по АДРЕСА_2 , в якому вона проживає, на технічне обслуговування до ТОВ Шумен .

Посилаючись на те, що відповідач як виконавець послуг з утримання будинку та прибудинкової території неналежним чином виконує свої обов`язки з надання житлово-комунальних послуг, незаконно нараховує сплату за послуги з утримання мереж гарячого водопостачання за відсутності у будинку цих мереж, а також за послугу Вивезення та захоронення ТПВ , якою вона не мала можливості користуватися; своєчасно не надає послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, за наслідком чого з 17.11.2010 року по 21.06.2014 року у її квартирі було відсутнє водопостачання, позивач, уточнивши в процесі розгляду справи позовні вимоги, просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов`язати відповідача:

укласти з нею типовий договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території;

зробити перерахунок сплати за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання з лютого 2010 року по 30 вересня 2017 року та скасувати борг;

зробити перерахунок сплати за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання за періоди з 17.11.2010 року по 21.06.2014 року, з 10.04.2014 року по 30 вересня 2017 року, та скасувати борг за період з 17.11.2010 року по 30.09.2017 року;

зробити перерахунок сплати за послуги обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання за період з 10.04.2014 р. по 30 вересня 2017 року та скасувати борг;

зробити перерахунок сплати за послуги вивезення та захоронення ТПВ за період з 17.11.2010 року по 21.06.2014 року та скасувати борг.

Рішенням суду від 12 червня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю керуюча компанія Шумен укласти з ОСОБА_3 договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема щодо правомірності дій відповідача із здійснення нарахування вартості ненаданих послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого та холодного водопостачання та послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, та дійшов помилкового висновку про законність дій відповідача, не надавши належної правової оцінки її доводам, які підтверджені відповідними доказами.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Рішення суду в оскарженій частині мотивовано тим, що нарахування оплати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території відбувалося з дотриманням відповідачем рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження тарифів для багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 та з врахуванням відсутності актів-претензій споживачів, зокрема, ОСОБА_3 , щодо якості наданих послуг.

В процесі розгляду справи суд встановив, що починаючи з квітня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шумен , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю керуюча компанія Шумен , здійснює функції з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться у наведеному вище будинку, та відповідно-споживачем послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території. Вона визнала той факт, що відповідач відкрив на її ім`я особовий рахунок та видав розрахункову книжку.

Письмовий договір щодо надання житлово-комунальних послуг сторонами не укладений.

Нарахування оплати за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 лютого 2010 року по 30 вересня 2017 року (спірний період) відповідач здійснював відповідно до тарифів на ці послуги, встановлені рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Відповідно до частини першої статті першої Закону України Про житлово-комунальні послуги , в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

За своїм функціональним призначенням послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій полягають у прибиранні внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічному обслуговуванні, обслуговуванні внутрішньобудинкових мереж, утриманні ліфтів, освітленні місць загального користування, поточному ремонті, вивезенні побутових відходів тощо (пункт другий частини першої статті 13 Закону).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (частина друга статті 14 Закону).

Відповідно до положень статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції, чинній на час виникнення та дії спірних правовідносин, споживач, зокрема, зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством та на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції, чинній на час виникнення та дії спірних правовідносин, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, в иди, показники порушень тощо.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій (частини перша, четверта статті 18 Закону).

Згідно із пунктами один-три частини другої статті 22 наведеного Закону виробник зобов`язаний , серед іншого, проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Питання щодо порядку формування тарифів на послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій регулюється постановами Кабінету Міністрів України, якими у спірний період є постанова від 20.05.2009 року №529 Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (втратила чинність13.09.2018року) та постанова від 01.06.2011 року №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги із врахуванням відповідних змін та доповнень, яка наразі діє в редакції постанови від 01.05.2019 року №291.

За загальним правилом, встановленим зазначеними постановами Кабінету Міністрів України, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - це вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг (типового переліку), затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

При цьому, відповідно як до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, так і до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 з послідуючими змінами переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вклю чають, сер ед іншого, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; в одовідведення; теплопостачання; зливової каналізації , а також поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової канал ізації.

Позивач стверджує, що розмір нарахованих їй відповідачем до сплати за утримання будинку та прибудинкової території грошових коштів у період з лютого 2010 року по 30.09.2017 року не відповідає кількості та якості наданих послуг і є завищеним з врахуванням того, що мережі гарячого водопостачання в будинку відсутні, а в період з 17.11.2010 року по 21.06.2014 року з вини відповідача у її квартиру не подавалася холодна вода, в результаті чого вона не користувалася послугою з вивезення побутових відходів, оскільки таких не було і не могло бути.

Крім того, вважає, що починаючи з 10.04.2014 року у органу місцевого самоврядування відсутні повноваження визначати виконавця послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж з водо- та теплопостачання і встановлювати тарифи за ці послуги, а у відповідача відсутній обов`язок ці послуги надавати, а отже,-відсутнє право нараховувати та вимагати за них плату.

Відповідно до наданої сторонами інформації за спірний період відповідач нарахував до сплати позивачем за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території 4 124гривень 77коп., із яких остання сплатила 2 822гривні 83 коп. та вважає, що сума у розмірі 1 302гривні 94 коп. нарахована безпідставно, в тому числі безпідставно нараховано за цей період 329гривень 38 коп. для оплати вивезення та захоронення побутових відходів (а. с. 105-107,117-119, 206-212).

В процесі судового розгляду, а саме: в березні 2018 року, відповідач здійснив перерахунок нарахованих до сплати ОСОБА_3 у спірний період грошових коштів, списавши із її рахунку борг в сумі 895 гривень 52 коп.

ОСОБА_3 вважає такий перерахунок недостатнім.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року №970 затверджено Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви у їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі (далі-Порядок), яким передбачено, що перерахунок- це операція, пов`язана із зміною розміру нарахованої плати за послуги у разі перерви у їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі та/або без урахування встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, у разі надання послуг без дотримання вимог щодо їх якості шляхом зменшення розміру такої плати виходячи з фактично наданих у період перерахунку послуг.

Відповідно до пункту п`ятого Порядку перерахунок проводиться не рідше одного разу на рік протягом кварталу, наступного за періодом перерахунку, з урахуванням результатів перерахунків, проведених з початку звітного року, виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуг щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу наданих послуг в межах тарифу, періодичності та строків надання послуг, установлених рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням складених виконавцем планів та графіків виконання робіт, пов`язаних з наданням послуг.

Фактичні витрати щодо кожного окремого будинку за період нарахування (період перерахунку) визначаються з урахуванням розподіленої суми накладних витрат, затвердженого рівня рентабельності та податку на додану вартість (єдиного податку), (пункт дев`ятий Порядку).

У разі надходження актів-претензій від споживачів за формою згідно з додатком 1 та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення перерахунок проводиться протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії.

Перерахунок за актом-претензією проводиться для усіх споживачів будинку, яким не були надані послуги (пункт 11 Порядку).

Із наданих позивачем та її представником розрахунків вбачається, що ОСОБА_3 у спірний період самостійно здійснювала розрахунок оплати за отримані нею послуги з утримання будинку та прибудинкової території, виключаючи із визначеного рішенням органу місцевого самоврядування тарифу для будинку АДРЕСА_2 плату за послуги з вивезення сміття, плату за обслуговування мереж гарячого та холодного водопостачання, а з 10.04.2014 року - і внутрішньобудинкових мереж теплопостачання.

Представник відповідача підтвердив, що перерахунок розміру плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території здійснений товариством саме з врахуванням того, що у спірний період ОСОБА_3 надавалися не всі види послуг, однак заперечив наявність підстав для перерахунку плати за вивезення та захоронення сміття, а також для виключення із тарифу вартості послуги із обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання та мереж теплопостачання, починаючи з квітня 2014 року, як про це стверджує позивач, наполягаючи на тому, що зазначені послуги для мешканців будинку АДРЕСА_2 надавалися та надаються в межах, визначених діючим законодавством.

Відповідач в процесі перегляду справи в апеляційному порядку надав суду докази, які підтверджують факт надання товариством послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що знаходяться по АДРЕСА_2 , у спірний період, в тому числі і щодо обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання в опалювальний сезон, виконання поточного ремонту вінутрішньобудинкової системи водопостачання, поточний ремонт мереж опалення, вивезення побутових відходів, тощо.

Зазначені обставини позивач не спростувала та акти-претензії, оформлені та передані виконавцеві (крім акта-претензії щодо виключення із тарифів вартості витрат на обслуговування мереж гарячого водопостачання) відповідно до положень Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, суду не надала.

Не ґрунтуються на нормі права також доводи позивача про те, що з 10 квітня 2014 року відповідач не вправі надавати послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення розрахунків за енергоносії №1198-УІІ від 10.04.2014 року внесені зміни, зокрема, до статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги та статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якими обмежено компетенцію органів місцевого самоврядування визначати виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж), а також встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Проте цим Законом чи будь-яким іншим законом послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж не виключені із складу послуг з утримання будинків та споруд, а органи місцевого самоврядування не позбавлені повноважень як визначати виконавця цих послуг, так і встановлювати на них тарифи.

Так, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №565 встановлено перелік послуг та видів робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, до якого включено технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-водопостачання та водовідведення, а також поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання (до 10% від загальної кількості мереж), холодного водопостачання (до 7%від загальної кількості мереж), водовідведення, опалення (до 6% від загальної кількості мереж) та зливної каналізації (а. с. 133-137).

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.09.2017 року №276 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Шумен для населення по кожному будинку (гуртожитку) окремо встановлено тарифи, а також періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються товариством. При цьому серед переліку послуг значиться технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливної каналізації), а також поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання (холодного водопостачання-до 7% від загальної кількості мереж), водовідведення, централізованого опалення (до 6% від загальної кількості мереж) та зливної каналізації (а.с. 144-148).

На думку колегії суддів, правильно не прийняті судом першої інстанції до уваги доводи позивача про те, що у зв`язку з відсутністю з вини відповідача води у квартирі, в якій вона проживає, у період з 17.11.2010 року по 21.06.2014 року вона не повинна сплачувати за послугу з вивезення сміття, оскільки, як зазначалося вище, передбачене законом право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг, які надавалися усім мешканцям будинку, виникає при відповідному документальному оформленні тимчасової відсутності у житловому приміщенні.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України листом від 22.12.2001 року роз`яснив порядок звільнення від сплати комунальних послуг за період тимчасової відсутності квартиронаймачів та членів їх сімей таким чином, що чинним житловим законодавством звільнення окремих членів сім`ї від сплати комунальних послуг за період тимчасової відсутності за місцем прописки не передбачено.

Комітетом на адреси всіх облдержадміністрацій було надіслано лист від 9.09.99р. №17/5-202 та від 23.09.99р. №17/5-219 про те, що окремі члени сім`ї споживача (чи сам споживач) можуть бути звільнені від оплати за послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення при тимчасовій відсутності за основним місцем проживання за умови надання житлово-експлуатаційній організації письмової заяви та відповідних документів з іншого місця перебування.

Що стосується звільнення від сплати вартості послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період тимчасової відсутності споживача, то відповідні роз`яснення відсутні, однак відповідач надав суду копії листів, які ним направлялися на адресу ОСОБА_3 , зокрема 19.09.2012 року, 15.11.2012 року, у яких на звернення останньої повідомлялося про необхідність надати довідку про проживання в іншому місці для перерахунку вартості житлово-комунальних послуг за позицією вивезення та захоронення сміття .

ОСОБА_3 зазначену довідку не надавала і в процесі судового розгляду вважає, що не повинна доводити свою відсутність у квартирі у зазначений період.

За таких обставин колегія суддів вважає, що нарахована відповідачем у спірний період вартість послуги із вивезення побутових відходів в сумі 329гривень 38 коп. обґрунтовано не виключена ним із вартості наданих позивачеві послуг.

Враховуючи, що із 1 302 гривень 94 коп., які ОСОБА_3 вважає такими, що підлягають перерахунку, 329грн 38 коп. нараховані відповідачем як плата за вивезення сміття обґрунтовано, а 895гривень 52 коп. списано самим відповідачем як нараховані за ненадані послуги і зважаючи, що позивач не довела той факт, що послуг на суму 78грн 04коп. їй товариством не надавалося, або ця сума нарахована за неякісно надану послугу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених нею вимог.

Висновки суду в оскарженій частині відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Зокрема, доводи позивача про те, що у спірний період мало місце неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо обслуговування систем гарячого та холодного водопостачання, уже враховані самим відповідачем, який під час судового розгляду справи здійснив перерахунок розміру нарахованої плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Твердження позивача, що з 10.04.2014 року вона оплачує за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення виконавцям цих послуг, тому сплата за ці самі послуги на користь відповідача є подвійною оплатою за одну й ту ж послугу, колегія суддів вважає юридично неспроможними, оскільки наведені вище послуги та послуга із обслуговування внутрішньобудинкових мереж, яка по своїй суті відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції, що діяла в період спірних правовідносин, є послугою з утримання будинку та прибудинкової території, не є тотожними.

Погоджуючись із доводами скарги, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в оскарженій частині, неправильно як на підставу для відмови послався на те, що з 01.01.2012 року по 30.09.2017 року рішенням органу місцевого самоврядування тариф на утримання будинку та прибудинкової території постатейно не розбивався, колегія суддів за наведених вище обставин та положень норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду за наслідком розглянутого ним спору в оскарженій частині.

Обґрунтованими колегія суддів вважає також доводи апеляційної скарги щодо недотримання відповідачем затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, яким, зокрема, передбачено обов`язок виконавця цих послуг проводити перерахунок не рідше одного разу на рік протягом кварталу, наступного за періодом перерахунку з урахуванням результатів перерахунків, проведених з початку звітного року, виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуг щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу наданих послуг в межах тарифу, періодичності та строків надання послуг, установлених рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням складених виконавцем планів та графіків виконання робіт, пов`язаних з наданням послуг.

В порушення наведеної норми права такий перерахунок відповідач здійснив раз за весь спірний період, який охоплює період з лютого 2010 року по вересень 2017 року, в процесі судового розгляду вимог ОСОБА_3 , однак наведений факт свідчить про відновлення її права на перерахунок та відсутність підстав для зобов`язання відповідача це зробити в судовому порядку.

При цьому колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що перерахунку підлягала сума у розмірі 1 302 гривні 94 коп., а не 895гривень 52 коп., враховуючи, що ці доводи ґрунтуються на безпідставному, на думку колегії суддів, звільненні від сплати за послуги із вивезення сміття у відповідний період та безпідставному не включенні до тарифів, починаючи з 10.04.2014 року оплати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення в оскарженій частині ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в цій частині відсутні.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог сторони не оскаржили, тому його законність та обґрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції в силу положень статті 367 ЦПК України не перевіряється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2019 року в оскарженій частині - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови складено 07 листопада 2019 року

Суддя Л.В. Пузанова