Рішення

від 11.11.2019 по справі 420/904/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.11.2019

ЄУ № 420/904/19

Провадження №2/420/546/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно себе; стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня пред`явлення позову і до досягнення позивачем повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є її батьком, її матір ОСОБА_4 померла. Вона прибула на територію Новопсковського району без законних представників, тому службою у справах дітей Новопсковської райдержадміністрації спільно з представниками Новопсковського РВ УДМС, Новопсковського РВ УМВС було складено акт Про виявлення дитини із тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції, яка залишилась без батьківського піклування від 08.05.2018. Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.05.2018 їй було встановлено фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 . Розпорядженням голови Новопсковської райдержадміністрації від 06.06.2018 № 308 Про встановлення піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 над нею призначено піклувальника її бабусю ОСОБА_3 , з якою вона зараз проживає. Позивач вказує, що прибувши в с. Танюшівка вона почала навчатися в Танюшівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Позивач посилається на те, що батько з літа 2015 року не займається її вихованням, не надає матеріальної допомоги на її утримання, місце його перебування їй невідоме, вона не отримувала від батька жодного подарунку на день народження чи інші свята, жодної речі. Батько не з`являється в її житті, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, як це встановлено законом України Про охорону дитинства . Батько не спілкується з нею, навіть не цікавиться її життям, не телефонує взагалі. Позивач стверджує, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків відносно неї, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 08.08.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.09.2019.

06.09.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2019.

09.10.2019 судове засідання відкладено до 11.11.2019 у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Новопсковського районного суду Луганської області, однак останній до судового засідання повторно не з`явився, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно позивача.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України

Дослідивши наявні у справі письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач є батьком позивача - неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області 07.07.2002, актовий запис № 06.

Мати неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 03.05.2018.

Як вбачається зі змісту акту про виявлення дитини, переміщеної із тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції, яка залишилася без батьківського піклування, від 08.05.2018 неповнолітня дитина ОСОБА_1 залишилася без батьківського піклування, перемістилася на територію Новопсковського району без законних представників.

Згідно паспорту громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , дата видачі - 26.07.2018, орган, що видав, - 4452, довідки управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_4 від 07.05.2018, довідок виконкому Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області за вих. №№ 388, 389 від 23.05.2019, неповнолітня ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням голови Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 11.05.2018 № 257 Про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 неповнолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням голови Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 06.06.2018 № 308 Про встановлення піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 неповнолітня дитина ОСОБА_1 була влаштована під піклування бабусі ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Танюшівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області за вих. № 67 від 09.04.2019, неповнолітня дитина ОСОБА_1 навчається в школі з 19.04.2018. З моменту її зарахування до школи батько дитини ОСОБА_2 Танюшівську ЗОШ І-ІІІ ступенів не відвідував.

Згідно акту обстеження проживання громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, встановлено, що за період проживанні ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою (з квітня 2018 року) батько дитини ОСОБА_2 до дитини не приїздив, з дитиною не спілкувався, участі з вихованні доньки не приймав і ніяких стосунків не підтримував.

З протоколу бесіди від 10.04.2019 вбачається, що начальником служби у справах дітей Новопсковської райдержадміністрації Колесник С.І. в присутності опікуна ОСОБА_3 була проведена бесіда з неповнолітньою ОСОБА_1 , в ході якої було з`ясовано, що останній раз позивач бачила батька влітку 2015 року, з того часу жодного зв`язку з батьком не має, хоча йому відомо, що вона може знаходитися у бабусі ОСОБА_3 . За весь цей час батько їй не телефонував, не приїздив, зі святами та днем народження не вітав, станом її здоров`я не цікавився.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку органу опіки та піклування Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 вбачається, що дане питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, на якому членами комісії було вирішено, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним.

За змістом ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, серед іншого, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтями 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вказаної Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про охорону дитинства сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України, є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує те, що відповідач є особою працездатного віку і за законом зобов`язаний утримувати свою неповнолітню доньку, яка проживає окремо від нього, до досягнення нею повноліття, а також те, що відповідачем не надано доказів щодо свого майнового стану, рівня отримуваних доходів або інших обставин, що унеможливлюють сплату аліментів.

Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідач заперечень щодо позовних вимог про стягнення аліментів та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає доведеним обов`язок відповідача, який є батьком неповнолітньої ОСОБА_1 , та проживає окремо від неї, сплачувати аліменти на її утримання, приймаючи до уваги, що домовленості між сторонами про способи виконання обов`язку утримувати дитину не має, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину та присуджує стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_3 , задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , дата видачі - 26.07.2018, орган видачі - 4452, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 травня 2019 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, місцезнаходження: пров. Історичний, 1, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПО 34780584.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В. Пронька