Ухвала

від 14.11.2019 по справі 2-484/09

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-484/09

провадження № 2/753/3108/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця недійсними та визнання покупцем за договором, суд -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця недійсними та визнання покупцем за договором.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2009 року первісний позов та зустрічний позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України з підстав повторної неявни позивачів в судове засідання (а.с.249 том 1), яка скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2009 року з передачею справи для продовження її розгляду (а.с. 272-274 том 1).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи у призначені судові засідання, які відбулися 16 квітня 2019 року, 14 листопада 2019 року, позивачі, як за первісним позовом так й зустрічним позовом, явку яких суд визнав обов`язковою, зважаючи на предмет спору, категорію складності справи, повторно не з`явилися.

Згідно постановлених у судовому засіданні ухвал неявки позивача/його представника в зазначені судові засідання визнані судом неповажними, спрямованими на зловживання процесуальними правами.

Належність повідомлення судом позивача/його представника про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - розписками зворотніх повідомлень рекомендованих листів, заявою ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є ріщення Європейського суду з прав людини Чікоста і Віола проти Італії .

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок, усупереч дій/поведінки позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, явку якого суд визнав обов`язковою, його нез`явлення, зважаючи на предмет спору, категорію складності справи, перешкоджає розгляду такої справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, натомість зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючись ст.ст. 44, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця недійсними та визнання покупцем за договором, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: