Ухвала

від 14.11.2019 по справі 757/59852/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59852/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачуні О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву про забезпечення позову у справі за позовом Первинної профспілкової організації локомотивного депо Профспілки залізничників і транспортних будівельників, Первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України оборотного локомотивного депо Миронівка Південно-Західної залізниці до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , треті особи: Директор регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Укрзалізниця Веприцький Роман Сергійович, Начальник Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця Грига Олег Володимирович, Головний інженер Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця Заєць Олександр Олександрович про визнання незаконними і скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена справа.

Від представників позивачів до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу до закінчення розгляду справи вчиняти дії щодо скорочення штату локомотивного депо Фастів-2, а також звільнення з цих підстав працівників локомотивного депо Фастів-2 та переміщення (переведення) членів локомотивних бригад локомотивного депо - Фастів - 2 без їх згоди;

зупинення дії:

- підпункту 2.3 пункту 2 наказу регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця (директора регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця Веприцького Романа Сергійовича) № 365-Н від 12.07.2019 року про затвердження штатних розписів , яким наказано затвердити та ввести в дію штатний розпис виробничих підрозділів, що підпорядковуються службі локомотивного господарства;

- пункту 4 наказу регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця (директора регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця Веприцького Романа Сергійовича) № 365-Н від 12.07.2019 року про затвердження штатних розписів в частині визнання такими, що втратили чинність наказів регіональної філії від 20.02.2019 № 91-Н Про затвердження штатних розписів зі змінами та від 11.03.2019 № 111-Н Про затвердження штатних розписів зі змінами штатного розпису виробничих підрозділів, що підпорядковуються службі локомотивного господарства;

- підпункту 1.1.2. підпунку 1.1. пункту 1, пункт 2 та пункт 3 наказу № 531 від 25.10.2019 по особовому складу начальника Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця О.В.Грига та головного інженера О.О.Заєць;

- встановлення обов'язку відповідачу до закінчення розгляду справи зупинити дії щодо скорочення штату локомотивного депо Фастів-2, а також звільнення з цих підстав працівників локомотивного депо Фастів-2 та переміщення (переведення) членів локомотивних бригад локомотивного депо - Фастів - 2 без їх згоди.

Заява обґрунтовувалась тим, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективне поновлення порушених прав позивача.

Після подання позову відповідач та треті особи, не дивлячись на обставину, що профспілки та трудовий колектив локомотивного депо Фастів- 2 не погодились зі скороченням штату та звільнення працівників, а заходи дорожньої карти не виконанні і не дотримано вимог законодавства, згоди працівників локомотивних бригад на переведення в інший населений пункт не надавалось вдалися до реалізації та виконання наказів про масове звільнення працівників і переведення в іншу місцевість працівників локомотивних бригад. Вакантних посади працівникам не пропонувались, до служби зайнятості інформації про вивільнення працівників не надавалось.

Зміна в організації роботи працівників локомотивних бригад оборотного депо Фастів-2 буде полягати в тому, що замість явки працівників локомотивних бригад за місцем їх проживання (м. Миронівка та м. Фастів) для локомотивних бригад електровозної тяги явка працівників на роботу буде відбуватися по основному локомотивному депо Козятин, локомотивні бригади тепловозної тяги увійдуть до облікового складу локомотивного депо Дарниця, при цьому явка буде відбуватися за цим новим фактичним місцем роботи.

Профспілками за дорученням членів трудового колективу подано позов про визнання вказаних наказів незаконними та про їх скасування. Введення вказаних наказів в дію відтерміновувалось на невизначений час. При цьому, відповідач постійно створює напругу, у спробі примусити працівників поїзних бригад під загрозою звільнення писати заяви про добровільне переведення (переміщення).

Відповідно до спірного наказу № 531 від 25.10.2019 заплановане переведення, назване переміщенням членів локомотивних бригад без їх згоди на інше робоче місце (змінено обумовленого трудовим договором місце роботи і трудових функцій, початку роботи), в інший структурний підрозділ, у іншій місцевості та без вирішення питання оплати праці. Внаслідок запланованого переміщення значно зменшиться час для відпочинку поїзних бригад між змінами. Тобто змінюються істотні умови трудового договору. Що може призвести до негативних наслідків.

Заплановане наказом № 531 від 25.10.2019 так зване переміщення членів локомотивних бригад в іншу місцевість без їх згоди є примусовим переведенням і має ознаки примусової праці, що заборонено законодавством.

В порушення ст. 248 та ст. 251 КЗпП України навіть в період підготовки позовної заяви профспілці не надано витребуваної інформації, в т.ч. на підтвердження осіб, вказаних у позовній заяві в статусі Треті особи видавати спірні документи та вирішувати питання щодо вилучення з штатного розкладу та скорочення не вакантних посад працівників.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Вилучення з штатного розкладу та скорочення не вакантних посад працівників стосується також працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів (в т.ч. голів первинних профспілкових організацій). Згідно статті 252 КЗПП України та статті 41 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Згода профспілки на скорочення посад ( в тому числі займаних членами виборного органу) не надавалась.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом пунктів 2, 3, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову не суперечить роз'ясненням, наведеним у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , оскільки заява не стосується зупинення дії рішення про звільнення з роботи.

При цьому суд враховує ту обставину, що вказані роз'яснення надавалися щодо застосування судами норм ЦПК України в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року).

Так, підстави для забезпечення позову визначалися у статті 151 ЦПК України 2004 року, у частині третій якої зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто інститут забезпечення позову був спрямований виключно проти несумлінних дій відповідача, які могли призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Натомість у ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) такий перелік підстав для забезпечення позову (стаття 149) є ширшим та, окрім забезпечення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог, містить критерій щодо ефективності захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд враховує, що між сторонами дійсно виник спір щодо законності організаційних змін, які створюють передумови для зміни істотних умов праці робітників та здійснені без згоди на те профспілкових органів, а тому з метою забезпечення ефективності судового захисту та поновлення порушених/оспорюваних прав позивача приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її часткового задоволення.

Не підлягає задоволенню пункт 3 прохальної частини заяви щодо встановлення обов'язку відповідачу, оскільки він фактично охоплюється пунктом 1 щодо заборони вчиняти дії.

За змістом частини сьомої статті 153, частини шостої статті 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (частина четверта статті 154 ЦПК України).

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову у справі за позовом Первинної профспілкової організації локомотивного депо Профспілки залізничників і транспортних будівельників, Первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України оборотного локомотивного депо Миронівка Південно-Західної залізниці до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , треті особи: Директор регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Укрзалізниця Веприцький Роман Сергійович, Начальник Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця Грига Олег Володимирович, Головний інженер Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця Заєць Олександр Олександрович про визнання незаконними і скасування наказів задовольнити частково.

Заборонити Публічному акціонерному товариству Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5; код ЄДРПОУ 40075815) до закінчення розгляду справи вчиняти дії щодо скорочення штату локомотивного депо Фастів-2, а також звільнення з цих підстав працівників локомотивного депо Фастів-2 та переміщення (переведення) членів локомотивних бригад локомотивного депо - Фастів - 2 без їх згоди;

Зупинити дії:

- підпункту 2.3 пункту 2 наказу регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця (директора регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця Веприцького Романа Сергійовича) № 365-Н від 12.07.2019 року про затвердження штатних розписів , яким наказано затвердити та ввести в дію штатний розпис виробничих підрозділів, що підпорядковуються службі локомотивного господарства;

- пункту 4 наказу регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця (директора регіональної філії Південно-Західна залізниця AT Укрзалізниця Веприцького Романа Сергійовича) № 365-Н від 12.07.2019 року про затвердження штатних розписів в частині визнання такими, що втратили чинність наказів регіональної філії від 20.02.2019 № 91-Н Про затвердження штатних розписів зі змінами та від 11.03.2019 № 111-Н Про затвердження штатних розписів зі змінами штатного розпису виробничих підрозділів, що підпорядковуються службі локомотивного господарства;

- підпункту 1.1.2. підпунку 1.1. пункту 1, пункт 2 та пункт 3 наказу № 531 від 25.10.2019 по особовому складу начальника Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця О.В.Грига та головного інженера О.О.Заєць.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя С. В. Вовк