Рішення

від 14.11.2019 по справі 420/4492/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4492/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Бі Єнд Вай до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов`язання вичинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства Бі Єнд Вай до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 31.08.2018 року №900500/31121174 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №4 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

20 серпня 2019 року (вх. №29821/19) від представника позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2019 року разом із уточненою позовною заявою дочірнього підприємства Бі Єнд Вай до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2018 року №900500/31121174 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №4 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У вказаній заяві позивачем також наведено інформацію про місцезнаходження оригіналів доказів копії яких були додані до позовної заяви.

Водночас, 11 вересня 2019 року (вх. №32506/19) від представника позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2019 року разом із уточненою позовною заявою дочірнього підприємства Бі Єнд Вай до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2018 року №900500/31121174 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №4 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України ДП Бі Єнд Вай складено податкову накладну №4 від 31.07.2019 року та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанції №1, яка була отримана 07.08.2018 року, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, а саме: відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ реєстрація податкової накладної від 31.07.2018 року №4 в Єдиному реєстр: податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару / послуги 52.29 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, як вказує позивач, товариству було запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийнята контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

У позові зазначено, що 23.08.2018 року відповідно до п.15 та п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018року №117, із змінами та доповненнями, ДП БІ ЄНД ВАЙ було направлено до ДФС електронній формі засобами електронного зв`язку пояснення та копії документів щодо податкової накладної №4 від 31.07.2018р., реєстрацію якої зупинено, із наступними додатками у форматі РDF: договір №ТЭО-ЛДУ-№01-К від 25.05.201бр. на транспортно-експедиційна обслуговування, укладеного з контрагентом ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА ; договір №12379/ЦТЛ-2018 від 05.04.2018р. про надання послуг, укладений із ПАТ Укрзалізниця ; договір №3 від 12.07.2018р. про надання послуг, укладений із громадянином: ОСОБА_1 ; акт №1 виконаних робіт згідно з додатковою угодою №39 від 09.07.2018 року до договору №ТЭО-ЛДУ-№01-К від 25.05.2016 року від 31.07.2018 року, підписаний між ДП БІ ЕНД ВАЙ та ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФС КОМПАНІ УКРАЇНА та додаток №1 до зазначеного акту; залізничні накладні №39024112 від 17.07.2018 року, №39185723 від 28.07.2018 року, №39222294 від 30.07.2018 року; відомості вагонів від 17.07.2018 року, від 28.07.2018 року, від 30.07.2018 року; звіти Філії Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця за платником ДП БІ ЄНД ВАЙ за договором №12379/ЦТЛ-2018 від 05.04.2018р. за 18.07.2018р., за 22.07.2018р., за 26.07.2018р., за 28.07.2018р., з; 29.07.2018р., за 30.07.2018р., за 31.07.2018р., за 02.08.2018р., за 06.08.2018р.

Проте, як вказує позивач, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмов; в такій реєстрації, Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2018 №900500/31121174 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 на підставі ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З посиланням на фактичні обставини справи, позивач стверджує, що надані ним документи доводять реальність господарської операції, за якою проводилася-реєстрація податкової накладної. Тому, на думку ДП Бі Єнд Вай , помилкове ненадання банківської виписки не свідчить про порушення норм податкового законодавства та не вказує на неможливість здійснення операції з постачання послуг, дані про яку зазначено податковій накладній №4 від 31.07.2018р

Ухвалою від 23.09.2019 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду позовну заяву дочірнього підприємства "Бі Єнд Вай" до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов`язання вичинити певні дії та відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

09.10.2019 року (вх. №36891/19) від представника відповідачів надійшов відзив на позов разом із додатками, в якому, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття спірного рішення та положення п.п.12, 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС в Одеській області просять суд відмовити у задоволенні позовної заяви ДП Бі Єнд Вай .

Станом на 13.11.2019 року відповіді на відзив та заперечень до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 13.11.2019 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дочірнє підприємство Бі Єнд Вай (ідентифікаційний код юридичної особи 31121174) зареєстровано як юридична особа 10.08.2000 року та з 14.08.2000 року взято на податковий облік.

18.08.2000 року дочірнє підприємство Бі Єнд Вай (ідентифікаційний код юридичної особи 31121174) зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності дочірнього підприємства Бі Єнд Вай за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Судом встановлено, що 25.05.2016 року дочірнім підприємством Бі Єнд Вай (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна (Замовник) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування №ТЭО-ЛДУ-№01-К (а.с.14-16) відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданні транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних із завантаженням (розвантаженням) вантажу і його перевезенням залізничним транспортом від станції завантаження до станції розвантаження, а також сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, масляничних та інших вантажів із усіх станцій (на усі станції) Укрзалізниці, зазначені Замовником.

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що на кожне перевезення укладається додаткова угода.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, 09.07.2018 року було підписано додаткову угоду №39 на надання транспортно-експедиторських послуг з організації відвантаження перевезення ячменя 3 класу зі станції Радивилів Львівської залізниці на адресу Чорноморська (експ.) (ТОВ Трансінветсервіс ) Одеської залізниці.

Як вказує позивач, не заперечується відповідачем та встановлено судом, з метою виконання зазначеного договору ДП БІ ЄНД ВАЙ укладено:

1) договір із ПАТ Укрзалізниця №12379/ЦТЛ-2018 від 05.04.2018р. про надання послуг на здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезенні та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниці інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги (а.с.17-38);

2) договір із громадянином ОСОБА_1 №3 від 12.07.2018 року про надання послуг на організацію завантаження та перевезення ячменя 3 класу зі станції Радивилів Львівської залізниці (встановлення ЗПП та спільно з представником ДП БІ ЄНД ВАИ участь завантаженні вагонів) у кількості 33 вагона (а.с.39).

На підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення ячменя 3 класу зі станції Радивилів Львівської залізниці на адресу Чорноморська (експ.) (ТОВ Трансінветсервіс ) Одеської залізниці у кількості 10 вагонів - 599,050 тонн для ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА у липні 2018 року позивачем надано до суду:

- акт №1 виконаних робіт від 31.07.2018р. із додатком №1 до зазначеного акту на загальну суму 318412,4 грн., у тому числі ПДВ 53068,73 грн. (а.с.41-42);

- залізничні накладні №39024112 від 17.07.2018р., №39185723 від 28.07.2018р., №39222294 від 30.07.2018р. (а.с.49-51);

- звіти Філії Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця за платником ДП БІ ЄНД ВАЙ за договором №12379/ЦТЛ-2018 від 05.04.2018 року за 18.07.2018 року, за 22.07.2018 року, за 26.07.2018 року, за 28.07.2018 року, за 29.07.2018 року, за 30.07.2018 року, за 31.07.2018 року.

Судом встановлено, що 09.07.2018 року позивачем виставлено ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА рахунок-фактуру №ВУ-000003 на оплату 90% транспортно-експедиційних послуг ст.Радивилів Львівська зал.-ст.Чорноморська (експ.ТИС) Одеська зал. у кількості 33 вагони на загальну суму 945684,33 грн., в тому числі ПДВ 157614,14 грн. (а.с.59).

10.07.2018р. на підставі рахунку від 09.07.2018 р. № ВУ-000003 виставленого позивачем, ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА здійснено передоплату у сумі 945684,83 грн., у тому числі ПДВ 157614,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7998 від 10.07.2018 року (а.с.45).

Як стверджує позивач, не заперечується відповідачем та встановлено судом, оскільки станом на 01.07.2018р. за даними бухгалтерського обліку (рах. 68111 перед ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА рахувалась кредиторська заборгованість за отриманим раніше авансом у сумі 127794,0 грн., у тому числі ПДВ 21299,0 грн., то 31.07.2018р. ДП БІ ЄНД ВАЙ складено на адресу ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА :

- податкову накладну №3 від 31.07.2018р. на суму 190618,4 грн., у тому числі ПД 31 769,73 грн. (а.с.60). Як вказує позивач, вказана накладна була виписана на різницю між вартістю наданих послуг та сумою передоплати на 01.07.2018р. (318412,40 грн. - 127794,00 грн. = 190618,40 грн.) та її було зареєстровано Єдиному реєстрі податкових накладних;

- податкову накладну №4 від 31.07.2018р. на суму 755066,44 грн., у тому числі ПДВ 125844,41 грн. (а.с.11). Як вказує позивач, вказана накладна була виписана на залишок отриманої передоплати (945684,83 грн. 190618,40 грн. = 755066,44 грн.)

Вищевказана податкова накладна №4 від 31.07.2018 року направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанцій № 1 від 07.08.2018 року (а.с.12) реєстрація вищезазначеної податкової накладної була зупинена, та у ній вказано, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.07.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковасті платника податку . Також, у квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, ДП БІ ЄНД ВАЙ було направлено до ДФС електронній формі засобами електронного зв`язку пояснення та копії документів щодо податкової накладної №4 від 31.07.2018р., реєстрацію якої зупинено, із наступними додатками у форматі РDF: договір №ТЭО-ЛДУ-№01-К від 25.05.201бр. на транспортно-експедиційна обслуговування, укладений з контрагентом ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА ; договір №12379/ЦТЛ-2018 від 05.04.2018р. про надання послуг, укладений із ПАТ Укрзалізниця ; договір №3 від 12.07.2018р. про надання послуг, укладений із громадянином ОСОБА_1 ; акт №1 виконаних робіт згідно з додатковою угодою №39 від 09.07.2018 року до договору №ТЭО-ЛДУ-№01-К від 25.05.2016 року від 31.07.2018 року, підписаний між ДП БІ ЕНД ВАЙ та ТОВ ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА та додаток №1 до зазначеного акту; залізничні накладні №39024112 від 17.07.2018 року, №39185723 від 28.07.2018 року №39222294 від 30.07.2018 року; відомості вагонів від 17.07.2018 року, від 28.07.2018 року, від 30.07.2018 року; звіти Філії Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця за платником ДП БІ ЄНД ВАЙ за договором №12379/ЦТЛ-2018 від, 05.04.2018р. за 18.07.2018р., за 22.07,2018р., за 26.07.2018р., за 28.07.2018р., з; 29.07.2018р., за 30.07.2018р., за 31.07.2018р., за 02.08.2018р., за 06.08.2018р.

Судом встановлено, що Комісією ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, прийнято рішення №900500/31121174 від 31.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №4 від 31.07.2018 року (а.с.61).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено "ненадання платником податків" копій документів:

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з вищевказаним рішенням Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №4 від 31.07.2018 та надіслано їх до ЄРПН.

Проте, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що вони не відповідають вимогам п.п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податків", а в подальшому - у їх реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент формування податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , яка набрала чинності 22.03.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Суд зазначає, що на виконання п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила, зокрема, Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, який діяв до 03.08.2018 року (тобто, на час відмови реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року цей Порядок вже не діяв).

При цьому, слід зазначити, що критерії ризиковості платника податку, в тому числі п.2.1 п.2 цих Критеріїв, містяться у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку".

Відповідно до п. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 вбачається, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

Суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року не вказано конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.14 Порядку№117.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що посилання комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на ненадання позивачем первинних документів щодо розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків є неправомочним, оскільки вони надані до суду позивачем разом із позовною заявою.

При вирішенні даної адміністративної справи суд погоджується з доводами представника позивача про те, що помилкове ненадання банківської виписки не свідчить про порушення норм податкового законодавства та не вказує на неможливість здійснення операції з постачання послуг, дані про яку зазначено податковій накладній №4 від 31.07.2018 року.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії ДФС України є необґрунтованим, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року.

При вирішенні даної адміністративної справи суд, враховує правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18, в якій зазначається, зокрема, що: …листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази правомірність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2018 року, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 31.08.2018 року №900500/31121174 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 31.07.2018 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з положеннями п.п.19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Водночас, п.28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 31.08.2018 року №900500/31121174, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 31.07.2018 року днем її подання 07.08.2018 року.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення №552 від 19.06.2019 (а.с.5).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на позивача судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства Бі Єнд Вай до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов`язання вичинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2018 року №900500/31121174 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 31.07.2018 року днем її подання 07.08.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь дочірнього підприємства Бі Єнд Вай судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Дочірнє підприємство Бі Єнд Вай (пров.Мукачівський, буд. 6/3, оф.11, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 31121174).

Відповідачі:

Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197);

Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Суддя Корой С.М.

.