Рішення

від 12.03.2010 по справі 2-166/2010

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                    Справа № 2-166/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    12 березня 2010 року. Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області, в складі:

                головуючий суддя             -     Андріянов О.В.

При секретарі                             -     Суботніцькій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області цивільну справу за позовом:

закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція»; 27500, с. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградської області, вул. Молодіжна, б. 65; код ЄДРПОУ: 31155685;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; мешкає: 39600, м. Кременчук, Полтавської області, квартал 297, б. 4, кв. 147,

про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави та передачі предмета застави в заклад, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави та передачі предмета застави в заклад.

    Просить суд передати в заклад позивачу, заставлене відповідно до договору застави рухоме майно, шляхом його вилучення у відповідача: котел паровий ДЕ 1/9 ГМ; повітрозбірники 10 куб. м./10 атм., 2 шт.; комплект суміжного обладнання до парового котла ДЕ 1/9 ГМ; звернути стягнення на предмет застави, зазначене майно, шляхом його продажу покупцю з правом укладання позивачем договору купівлі – продажу на предмет застави від імені позивача. Судові витрати просить покласти на відповідачів.

    В судове засідання сторони не з’явилися, про місце, день та час розгляду справи належним чином були повідомлені, про поважність причини неявки до суду не повідомили. Від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

    Справа розглядається в порядку ст. ст. 224-227 ЦПК України.

    Викладені у позовній заяві обставини отримання кредиту та укладення договору застави рухомого майна товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція» підтверджуються наданими позивачем доказами: копіями договору кредитування № МК 8 – 08, від 22.02.2008 р. та договору застави рухомого майна від 22.02.2008 р.; розрахунком суми заборгованості.

    Станом на 30.04.2009 року відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», повинно сплатити позивачу 110415,48 грн. – заборгованості за кредитом; 7918,06 грн. – заборгованості по сплаті відсотків; 1050,0 грн. – комісії та штрафу відповідно до умов договору; 250,0 грн. – штраф (фіксована частина); 5969,18 грн. штраф (процентна складова).

    Сторони за умовами договору застави домовилися, що вартість заставленого майна складає 200 000,0 грн.

    Відповідачі проти позову не заперечили, ніяких доказів не надали.

    Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

    Відповідно до ст. ст. 1054 ЦК України, боржник за кредитним договором, повинен повернути суму отриманого кредиту, у строк встановлений договором, сплатити встановлені договором відсотки по ньому.

    Крім цього, відповідно до ст. ст. 1050, ч. 2, ст. 1054 ЦК України, у разі прострочення повернення чергової частини позики позичальнику, останній має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

    Відповідно до ст. ст. 572, 574, 576 – 577 ЦК України; ст. ст. 5, 11, 13 Закону України «Про заставу», з метою забезпечення виконання зобов’язання, кредитор та боржник, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», уклали договір застави рухомого майна, котел паровий ДЕ 1/9 ГМ, вартістю 100 000,0 грн.; повітрозбірники 10 куб. м./10 атм., 2 шт., загальною вартістю 75 000,0 грн.; комплект суміжного обладнання до парового котла ДЕ 1/9 ГМ, вартістю 30 000,0 грн.

    У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничим об’єднанням «Теплоізоляція», не виконуються зобов’язання, передбачені договором кредитування, а тому, у відповідності до ст. ст. 589, 590 ЦК України; ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», п.п. 2, п. 22 Договору застави, позивач має право вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави в рахунок задоволення його майнових вимог, шляхом продажу предмета застави іншій особі.

Відповідно до ст. ст. 11, 14, ЦК України підставами виникнення цивільних обов’язків є договори, в межах яких зазначені обов’язки мають виконуватися. Особа не може бути примушена до виконання дій, вчинення яких не є обов’язком для неї.

    Так як інший відповідач, ОСОБА_1, не є стороною договорів кредитування та застави, а є лише представником іншого відповідача, посадовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», позовні вимоги щодо ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

    Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо передачі позивачу відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничим об’єднанням «Теплоізоляція», в заклад, заставленого відповідно до договору застави майна, так як, відповідно до ст. 575 ЦК України; ст. ст. 44 – 46 Закону України «Про заставу», заклад є самостійним видом забезпечення виконання зобов’язання, про що сторони повинні укласти відповідний договір. Так як сторони договору закладу не укладали, посилання позивача на зміст договору майнової застави, предметом якого є регулювання правовідносин пов’язаних заставою майна, яким передбачено передачу майна в заклад, як наслідок невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором або договором майнової застави, є безпідставним і не ґрунтується на законі, так як наслідком невиконання зобов’язань, пов’язаних з предметом застави може бути звернення стягнення на предмет застави, а не надання цим правовідносинам іншого змісту, заміни способу забезпечення виконання зобов’язання, без укладання відповідного договору, відповідно до вимог цивільного законодавства.

    Безпідставним є посилання позивача на ч. 2, ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», так як відповідно до положення цієї норми, передача предмета обтяження кредитору відбувається лише через 30 днів, з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням і залишається  невиконаним, і якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній обов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Враховуючи те, що на час розгляду цих позовних вимог звернення стягнення на майно не зареєстроване, вимоги боржнику про передачу предмета обтяжування не заявлялися, а тому ці позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягаю.

    Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України, а цивільне право – захисту.

    Судові витрати по справі повинні бути покладені на відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», виходячи з вартості майна, на яке звертається стягнення, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

    Керуючись: ст. ст.: 11, 14, 15, 16, 526, 546-548, 553, 554, 572, 574, 576 – 577, 589 – 590, 1048, 1054, 1050, 1055 ЦК України; ст. ст.: 5, 11, 13, 19, 20, 44 – 46 Закону України «Про заставу»; ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; ст. ст.: 3, 10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 208 – 209, 169, 212-215, 224 – 228, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги задовольнити частково.

    В рахунок погашення заборгованості за договором кредитування № МК 8 – 08, від 22.02.2008 р., в сумі 125602,72 грн., звернути стягнення на предмет застави, рухоме майно: котел паровий ДЕ 1/9 ГМ; повітрозбірники 10 куб. м./10 атм., 2 шт.; комплект суміжного обладнання до парового котла ДЕ 1/9 ГМ, вартістю 200 000,0 грн., що є власністю боржника, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», шляхом продажу заставленого майна закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», з укладання кредитором договору купівлі – продажу з покупцем.

    В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі одну тисячу п’ятсот шість гривень 03 копійки.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об’єднання «Теплоізоляція», на користь відповідного бюджету недосплачену під час звернення до суду суму судового збору у розмірі чотириста сорок три гривні 97 копійок.

    Копію рішення на протязі 05 днів направити відповідачам рекомендованим листом. Заочне рішення за заявою відповідачів може бути переглянуто. Заява про перегляд заочного рішення подається на протязі 10 днів, з дня отримання копії заочного рішення.

    На рішення суду протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення надруковане суддею у нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя Світловодського міськрайсуду

Кіровоградської області                             ОСОБА_3