Ухвала від 14.11.2019 по справі 914/541/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

УХВАЛА

"14" листопада 2019 р. Справа № 914/541/14

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

розглянув матеріали апеляційної скарги Львівської міської ради № 2901-вих-889 від 25 жовтня 2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3856/19 від 29 жовтня 2019),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2014 року (м. Львів, суддя Яворський Б.І.)

про затвердження мирової угоди

у справі № 914/541/14

порушеній за позовом

позивача: Фізичної особи-підприємця Басараба Дмитра Михайловича, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Думич Романа Ярославовича, м. Львів,

про розірвання Інвестиційного договору № 15/07/12 від 15.07.2012 р. та стягнення 711422,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Львівської міської ради № 2901-вих-889 від 25 жовтня 2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3856/19 від 29 жовтня 2019) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2014 року про затвердження мирової угоди у справі № 914/541/14.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2019 вказану справу було розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Данко Л.С., суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року головуючим суддею Данко Л.С., апеляційну скаргу Львівської міської ради № 2901-вих-889 від 25 жовтня 2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3856/19 від 29 жовтня 2019) залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Зобов`язано апелянта протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати (надіслати) суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав та докази, які б підтверджували таке поновлення.

11.11.2019 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від апелянта поступило клопотання вх. № ЗАГС 01-04/686/19 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 08 квітня 2014 по справі № 914/541/14. Дане клопотання апелянт обгрунтовує тим, що Львівська міська рада не була учасником даної справи, не знала і не могла знати про порушення такою ухвалою суду своїх прав як власника земельної ділянки, що знаходиться на вул. Хуторівка , 23 у м. Львові, оскільки 12.05.2015 року Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08 квітня 2014 по справі № 914/541/14.

Разом з тим, апелянтом зазначено, що згідно рішення Львівської міської ради № 7 від 06.01.2012 Про затвердження Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури (яка діяла станом на день звернення Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради з апеляційною скаргою до суду) - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (надалі - районна адміністрація) є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 № 94 Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання (зі змінами) згідно з чинним законодавством.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є юридичною особою (створена органом місцевого самоврядування - Львівською міською радою, діяла на підставі делегованих нею повноважень згідно Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 835 від 09.09.2011 р., підконтрольна і підзвітна Львівській міській раді, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, кутовий штамп і бланк встановленого зразка.

Слід також зазначити, що до повноважень районної адміністрації належить, згідно 4.5.1. Звернення у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, в яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, що втратили право на користування жилими приміщеннями; виселення громадян та юридичних осіб зі самовільно зайнятих нежитлових приміщень, на які не були укладені договори оренди, про демонтаж самочинного будівництва; з інших питань, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Апелянт стверджує, що Львівській міській раді, як власнику землі, не було відомо і не могло бути відомо, що Сихівською адміністрацією було оскаржено в апеляційному порядку рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року про затвердження мирової угоди у справі № 914/541/14.

Апелянт зазначає, що незважаючи на те, що Сихівська районна адміністрація є підконтрольною і підзвітною Львівській міській раді, проте Сихівська районна адміністрація є окремою юридичною особою, яка від свого імені уповноважена оскаржувати рішення судів. Також до повноважень районної адміністрації не належить узгоджування та звітування про стан судових розглядів, стороною у яких є Сихівська районна адміністрація перед Львівською міською радою, оскільки такий обов`язок не передбачено рішенням від 06.01.2012 року № 7.

Разом з тим, апелянт звертає увагу на ту обставину, що підставою для звернення з апеляційною скаргою Сихівської районної адміністрації був факт самочинного будівництва будівлі автомийки - оскільки адміністрації делеговано повноваження щодо розгляду і вирішення питань самочинного будівництва на території району.

Підставою апеляційного оскарження Львівською міською радою рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року про затвердження мирової угоди у справі № 914/541/14 є відновлення порушеного права власності Львівської міської ради на земельну ділянку по вул. Хуторівка, 23. Оскільки до виключних повноважень Львівської міської ради належить право розпорядження землею.

Скаржник стверджує, що Львівській міській раді, як власнику землі, стало відомо про існування оскаржуваного рішення 02.08.2019 року коли на адресу Львівської міської ради надійшло звернення № 3-С-88241/АП-С-2403 (копія якого долучена до апеляційної скарги) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Хуторівка , 23 у м. Львові для обслуговування будівлі автомийки. З долучених до вказаного звернення матеріалів Львівській міській раді стало відомо, що первинне право власності на будівлю автомийки загальною площею 390,6 кв.м. по вул. Хуторівка,23 у м. Львові зареєстроване за заявником на підставі мирової угоди затвердженої рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року по справі № 914/541/14.

Саме після подання вищезазначеного звернення, Львівській міській раді, як власнику земельної ділянки, стало відомо, що підставою набуття права власності є рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року про затвердження мирової угоди у справі № 914/541/14, стороною по справі власник земельної ділянки не був, тому і не міг дізнатися про порушення свого права на володіння земельною ділянкою.

З метою отримання Львівською міською радою доступу до правосуддя та з метою захисту права власності на земельну ділянку та реалізації права на апеляційне оскарження є необхідним поновлення строків на апеляційне оскарження, оскільки строк пропущений Львівською міською радою з поважних причин.

Апелянт також покликається на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

В процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду, важливим питанням є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки питання про поновлення процесуального строку належить виключно до дискреційних повноважень суду.

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі. При цьому, забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну чи касаційну скарги.

Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

11.11.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від Фізичної особи-підприємця Думича Романа Ярославовича поступило заперечення б/н від 07.11.2019 (вх. № ЗАГС 01-04/6837/19) проти відкриття апеляційного провадження, також до заперечення останнім додано копію ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 по справі № 914/541/14, копію постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2015 та копію Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Відповідач у запереченні звертає увагу на те, що твердження апелянта, що йому стало відомо 02.08.2019 коли на адресу апелянта надійшло звернення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Хуторівка, 23 у м. Львові для обслуговування будівлі авто мийки, є безпідставними та такими, що вводять суд в оману, оскільки такому зверненню про затвердження проекту землеустрою передувало інше звернення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, подане у 2015 році, за результатами розгляду якого ухвалою Львівської міської ради у цьому ж 2015 році було надано дозвіл на виготовлення такої документації.

Разом з тим, відповідач зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 08.04.2014 року у справі № 914/541/14 оскаржувалася Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, яка здійснює свою діяльність згідно ухвали Львівської міської ради Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання та Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, та за результатами розгляду вказаної справи судом апеляційної інстанції 27.05.2015 року було постановлено ухвалу про припинення апеляційного провадження щодо апеляційної скарги Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погодившись із ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 р. у справі № 914/541/14 Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради було подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. Вищий господарський суд України ухвалою від 17 липня 2015 року у справі № 914/541/14 відмовив у прийнятті касаційної скарги Сихівської районної адміністрації на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року; прийняв касаційну скаргу Сихівської районної адміністрації на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року до провадження та призначив розгляд касаційної скарги.

Належить зазначити, що на момент звернення Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради з апеляційною скаргою за № 34-вих-744 від 30.04.2015 (вх. № 01-05/2033/15 від 12.05.2015 р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року у справі № 914/541/14, скаржник пропустив визначений ч. 2 ст. 93 ГПК України (у редакції до 15.12.2017 р.) строк для подання апеляційної скарги прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування з дня проголошення оскаржуваного судового рішення, що був присічним та не міг бути поновленим, оскільки апеляційна скарга була подана після спливу одного року та 26 днів з дня проголошення оскаржуваної ухвали (08.04.2014 р.).

29 липня 2015 року постановою Вищого господарського суду України було залишено без змін ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 р. у справі №914/541/14.

Крім того, відповідач також покликається на рішення від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим. якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010р. у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення .

Таким чином, у апелянта відсутні будь-які поважні причини пропуску строку звернення до суду на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 08.04.2014 р. у справі № 914/541/14, більше того - вказана ухвала у 2015 році вже оскаржувалася апелянтом в особі підзвітного та підконтрольного йому виконавчого органу в апеляційному та касаційному порядку, та за результатами розгляду таких скарг рішення суду першої інстанції залишилося без змін, а апеляційне провадження по скарзі апелянта взагалі було припинено з підстав п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції чинній станом на час розгляду апеляційної скарги), а відтак має місце недобросовісне користування апелянтом наданими законом правами, апелянтом порушено основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема п.11 ч. 3 ст. 2 ГПК України, згідно якого визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами, а відтак у відповідності до ст.13 ГПК України у суду визначено обов`язок запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами.

Судова колегія, розглянувши клопотання (заяву) апелянта про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року у справі № 914/541/14 та беручи до уваги заперечення відповідача щодо такого клопотання, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року у справі № 914/541/14 (суддя Б.І.Яворський) заяву Фізичної особи-підприємця Басараби Дмитра Михайловича та Фізичної особи-підприємця Думича Романа Ярославовича про затвердження мирової угоди від 08.04.2014 року у справі № 914/541/14 задоволено , затверджено мирову угоду укладену між Фізичною особою-підприємцем Басарабою Дмитром Михайловичем та Фізичною особою-підприємцем Думичем Романом Ярославовичем.

21.04.2015 року з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду звернулась Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради та ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.04.2015 апеляційну скаргу повернуто на підставі п. п.2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції закону до 15.12.2017).

12.05.2015 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради повторно звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 13.05.2015 Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради було поновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято до розгляду апеляційну скаргу.

27.05.2015 Львівським апеляційним господарським судом було прийнято ухвалу про припинення апеляційного провадження щодо апеляційної скарги Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради вх. № 01-05/2033/15 від 12.05.2015 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2014 року у справі № 914/541/14, як помилково порушене, на підставі п. 1, ч. 1, ст. 80 ГПК України (в редакції закону до 15.12.2017).

В подальшому Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 було оскаржено до Вищого господарського суду України в касаційному порядку, та залишено останнім в силі ухвалу суду апеляційної інстанції від 27.05.2015.

Слід зазначити, що згідно положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради (зі змінами та доповненнями), а саме: п. 1.1. та п. 1.2. Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (надалі - районна адміністрація) є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 № 94 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання" (зі змінами) згідно з чинним законодавством. Районна адміністрація є підзвітною і підконтрольною міській раді, підпорядкована Львівському міському голові, першому заступнику міського голови.

25.10.2019р. з апеляційною скаргою звернулась Львівська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-19 від 03.10.2017.

Відповідно до пункту 13 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Визначений ч. 2 ст. 93 ГПК України строк для подання апеляційної скарги прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування з дня проголошення оскаржуваного судового рішення є присічним та не може бути поновлено.

Аналогічний правовий висновок зазначено в постанові Вищого господарського суду від 29.07.2015 по справі № 914/541/14, якою залишено без змін ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у даній справі.

Щодо тверджень апелянта, що Львівську міську раду не було залучено до участі у справі та про прийняту ухвалу місцевого суду від 08.04.2014 р. по справі № 914/541/14 апелянт не міг знати, а лише довідався при зверненні 02.08.2019 року гр. Сували Омеляна Івановича до Львівської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Хуторівка, 23 у м. Львові для обслуговування будівлі автомийки, судовою колегією не приймаються.

Крім того, як стверджує апелянт, про наявність оскаржуваної ухвали йому стало відомо 02.08.2019, однак апеляційну скаргу ним подано безпосередньо наручно на адресу суду першої інстанції лише 25.10.2019 року.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.04.2014 було оприлюднено 11.04.2014.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 року, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про факт обізнаності органу місцевого самоврядування з даною ухвалою до закінчення строку наданого законом для апеляційного оскарження, що спростовує доводи скаржника.

Таким чином, у Львівської міської ради була реальна можливість оскаржити ухвалу місцевого господарського суду у встановлений законом строк.

З огляду на викладене суд вважає, що скаржник не усунув недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги, у встановлений судом строк та в порядку, встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку відмовити Львівській міській раді у відкритті апеляційного провадження, тим більше, що пропущений строк на апеляційне оскарження є значним /понад 5 років 7 місяців/.

Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України заява № 32053/13, у п. 1029 зазначив наступне: Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judikata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії заява № 52854/99, пп.51 і 52, ЕСНR 2003-Х).

Апелянт не надав суду жодних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження, які б були зумовлені особливими і непереборними обставинами.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити Львівській міській раді у відкритті апеляційного провадження.

2. Апеляційну скаргу Львівської міської ради № 2901-вих-889 від 25.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3856/19 від 29.10.2019) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2014 року про затвердження мирової угоди у справі № 914/541/14 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий-суддя Л.С. Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук