ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2019 р. Справа№ 911/170/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Калатай Н.Ф.
секретар судового засідання : Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.11.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
на рішення Господарського суду Київської області
від 14.05.2019 (повний текст підписано 31.05.2019)
у справі №911/170/19 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
прo стягнення 133 4337,34 грн. (збільшено до 2 061 172,68 грн.)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" (далі - ТОВ Вектор , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго", відповідач) про стягнення 2 061 172,68 грн. збитків, завданих безпідставним та неправомірним припиненням електропостачання, з яких:
- 1 334 337,34 грн. (з ПДВ)- двократна вартість невідпущеної споживачу електричної енергії за період з 27.12.2018 по 09.01.2019 на загальну суму 215314,57 грн. з ПДВ, тобто за 13 днів виходячи з 1260 кВт споживання за годину згідно додатку №3 до Договору, при 16 годинному графіку роботи на добу (у 2 зміни) та діючого тарифу 2,12139 грн.;
- 718 489,34 грн. (з ПДВ) - двократна вартість невідпущеної споживачу електричної енергії за період з 10.01.2019 по 17.01.2019 (16 днів);
- 8346,00 грн. - кошти, сплачені в якості авансового внеску на рахунок Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області за примусове виконання ухвали суду, на підставі якої було відновлено електропостачання.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне:
- позивачем необґрунтовано здійснено посилання на Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 (далі - ПКЕЕ), які втратили чинність з 11.06.2018 на підставі постанови НКРБКП від 14.03.2018 №312;
- відповідачем було правомірно припинено постачання електричної енергії позивачу;
- з 01.01.2019 відносини між позивачем та відповідачем регулюються договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, який почав діяти з 01.01.2019, і вказаним договором не передбачено відповідальності у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії;
- розрахунки позивача стосовно нарахувань двократної вартості невідпущеної споживачу електричної енергії - є необґрунтованими та не підтвердженими.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/170/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" 2 061 172,68 грн. збитків та 30 917,59 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт переривання електропостачання об`єктів позивача в період з 27.12.2018 по 17.01.2019 з вини енергопостачальника - відповідача, чим завдано споживачу збитки внаслідок незабезпечення електропостачання його електроустановок з визначеною Договором приєднаною потужністю, яка визначається у відповідності до умов Договору №105 та Закону України "Про електроенергетику" виходячи з розміру двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, що за розрахунком позивача складає всього 2052826,68 грн. і відповідачем не спростовано належними доказами. Також матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем збитків в сумі 8346,00 грн. витрат, необхідних для відновлення порушеного права. Таким чином, загальна сума збитків, присуджена до стягнення з відповідача на користь позивача за розрахунком суду першої інстанції, складає 2 061 172,68 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, скаржник (Приватне акціонерне товариство "Київобленерго") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/170/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, також, судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача у справі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи у вказаній частині, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилався на те, що:
- судом першої інстанції застосовано Закон України Про електроенергетику , зокрема приписи ст. 24, якою передбачено відповідальність у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, проте, вказаний закон втратив чинність 11.06.2017.
Спірні правовідносини між сторонами виникли 27.12.2018, тобто вже після втрати законом чинності, а новим Законом України Про ринок електричної енергії не було передбачено такого виду відповідальності;
- стягнення двократної вартості електричної енергії - не є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України;
- відповідачем було правомірно відключено позивача від електроспоживання і у діях відповідача відсутня вина, що виключає підстави для застосування відповідальності;
- в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 по справі № 911/337/18 наявна описка щодо дати оскаржуваного рішення;
- заявлений позивачем розмір збитків є необґрунтованим та спростовується експертним висновком, який безпідставно не прийнято судом першої інстанції до уваги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Буравльова С.І., Пашкіної С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №911/170/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019, розгляд якої призначено на 19.08.2019.
16.08.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, у зв`язку з тим, що станом на день подання цього відзиву позивач та його представник не отримали копію апеляційної скарги та вищевказану ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Водночас представник позивача зазначив, що лише 07.08.2019 ознайомився з вищезазначеними документами у справі №911/170/19 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.
Окрім того, представник позивача у своєму відзиві просив рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у цій справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач посилався на те, що:
- положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено порядок та алгоритм припинення постачання споживачу електричної енергії у випадку, якщо споживач не погоджується сплачувати вартість не облікованої електричної енергії, але відповідачем не було дотримано обумовленого правилами механізму;
- відповідачем не враховано наявність ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 по справі № 911/337/18;
- незважаючи на зміну постачальника з 01.01.2019, наведене не призвело до відновлення постачання електричної енергії на користь позивача, а враховуючи п. 4.1.2 договору № 105 від 11.05.2010, яким передбачено відповідальність постачальника електричної енергії перед споживачем у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії, зміна постачальника не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за протиправне припинення постачання електричної енергії та недовідпущення електричної енергії;
- позивачем здійснено розрахунок розміру збитків на основі тарифу, за яким позивач сплачував за споживання електричної енергії на підставі договору № 105 від 11.05.2010 протягом періоду, за яким електроенергія не постачалася позивачу: 215 314,00 грн. за період з 27.12.2018 по 10.01.2019, та 718 489,34 грн. за період з 10.01.2019 по 17.01.2019, внаслідок чого двократна вартість недовідпущеної електричної енергії складає 2 061 172,68 грн.
Відповідно до витягу з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 прийнято справу №911/170/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.
У відповідності до статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.08.2019 оголошено протокольно перерву до 17.09.2019.
Відповідно до витягу з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 прийнято справу №911/170/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.
У судове засідання 17.09.2019 з`явився представник відповідача.
Позивач в судове засідання 17.09.2019 представників не направив, заяв чи клопотань не подавав, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2019.
15.10.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач, з посиланням на приписи ст. ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, просив залишити без розгляду відзив на апеляційну скаргу, поданий позивачем, оскільки такий подано з пропуском строків, позивачем не наведено поважності причин пропуску відповідного процесуального строку.
В судовому засіданні 05.11.2019 представником скаржника підтримано додаткові пояснення стосовно залишення без розгляду відзиву на апеляційну скаргу, поданого позивачем, оскільки такий подано з пропуском строків, а позивачем не наведено поважності причин пропуску відповідного процесуального строку.
В свою чергу, представником позивача в судовому засіданні підтримано пояснення в обгрунтування підстав поновлення процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу стосовно того, що станом на день подання відзиву позивач та його представник не отримали копію апеляційної скарги та ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження. Представник позивача зазначив, що лише 07.08.2019 ознайомився з вищезазначеними документами у справі №911/170/19.
Частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши вказані доводи відповідача стосовно наведених підстав щодо залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи встановив, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 про відкриття апеляційного провадження отримано позивачем 04.07.2019, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, а отже, встановлений ухвалою семиденний термін на подачу відзиву (тобто, 11.07.2019), як і встановлений ухвалою строк - до 08.07.2019 - сплили. В свою чергу, дійсно, з матеріалами справи представник позивача ознайомився 07.08.2019, проте, відповідне клопотання було подано ним до суду апеляційної інстанції до спливу відповідного процесуального строку на подання відзиву - 19.07.2019.
Проте, враховуючи загальні принципи господарського судочинства, закріплені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 та ст. 129 Конституції України, з метою повного та всебічного розгляду спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняття вказаного відзиву до розгляду.
В судовому засіданні 05.11.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні 05.11.2019 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Позивач в обгрунтування підстав звернення до суду першої інстанції посилався на те, що він є споживачем електроенергії на підставі укладеного з Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" Договору про постачання електроенергії №105 від 11.05.2010, який виконується ТОВ "Вектор" в повному обсязі, прострочена заборгованість за спожиту електроенергію у ТОВ "Вектор" - відсутня.
Господарським судом Київської області № 911/337/18 розглянуто справу щодо оскарження позивачем застосованої Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн. на підставі рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду Акту №033897 від 24.10.2017 року про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018.
За наслідками розгляду спору, рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/337/18 від 08.06.2018, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 в задоволенні позовної заяви ТОВ "Вектор" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосованої рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду Акту №033897 від 24.10.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018, - відмовлено повністю.
Згідно з Попередженням №8546102651 від 05.12.2018 Тетіївського РП ПрАТ "Київобленегро" про відключення електроенергії, позивачу стало відомо що представники Тетіївського Районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" мають намір відключити подачу електроенергії до майнового комплексу що використовує ТОВ "Вектор" у зв`язку з несплатою рахунків на суму 952383,54 грн. згідно Акту про порушення №033897 від 24.10.2017.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/337/18 від 08.06.2018 та зупинено дію оскаржуваного рішення. Тобто, з моменту відкриття апеляційного провадження у справі № 911/337/18 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, дія судового рішення була зупинена до моменту перегляду справи в апеляційному порядку.
Згідно з ч.4 п.7.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Однак, 27.12.2018 представники Тетіївського РП ПрАТ "Київобленегро" здійснили відключення електроенергії до Єдиного майнового комплексу ТОВ "Вектор", розташованого за адресою: Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вул. Плоханівська, 76.
Позивач зазначає, що відповідне відключення відбулось безпідставно, оскільки спір за позовом споживача про застосування оперативно-господарської санкції у зв`язку з не обліковим використанням електроенергії не вирішено, відповідно, були відсутні підстави стверджувати про наявність заборгованості з електропостачання та факту її прострочення. Крім того, виконання рішення суду у справі № 911/337/18 (на користь відповідача) було зупинено відповідною ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.12.2018 у справі № 911/337/18.
Позивач у позові вказував, що:
- протиправні дії відповідача щодо передчасного та безпідставного відключення електроенергії об`єктів позивача призвели до зупинення діяльності підприємства, а саме: заблоковано контроль автоматичної термометрії зерна в елеваторі: зупинено діяльність комбікормового цеху, який забезпечує комбікормами ТОВ "Агрітрейд України" (32тис. поголів`я свиней), зерносховищ, котельні, охоронної системи, системи відеонагляду, автоматичної системи сповіщення про пожежну безпеку. Так як на даху силосника знаходяться вишки мобільних операторів припинено постачання мобільного зв`язку на значну частину м.Тетіїв; як наслідок, заблоковано відпуск зерна замовникам, зірвано контракт на поставку комбікорму; наявна небезпека розморожування автоматичного котельного обладнання. Більше того, виведення з ладу контролю автоматичної термометрії зерна створило загрозу вибуху елеватора та масштабної аварії, що могло вплинути на життя громадян м.Тетієва. При цьому, позивач наголошував, що негативні наслідки припинення електропостачання могли бути попереджені виключно належним функціонуванням вищенаведених автоматизованих систем, які мають електричне живлення, що не можливо без електропостачання;
- відповідач всупереч ч.4 п.7.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року, без достатніх підстав та усвідомлюючи можливі вкрай негативні наслідки, припинив електропостачання вищенаведених об`єктів позивача, та не дивлячись на наявність невирішеного спору у справі № 911/337/18, не відновив електропостачання, що свідчить про протиправність дій відповідача та створення загрози заподіяння значних неспівмірних збитків підприємству та навколишньому середовищу;
- результати розгляду справи № 911/337/18 не є достатньою підставою для встановлення обгрунтованості грошового обсягу донарахувань, оскільки у відповідній судовій справі оскаржувався лише факт порушення та наявність підстав для відповідальності; в той же час, дійсний обсяг донарахувань за недовраховану електроенергію має бути встановлений при судовому розгляді справи про стягнення постачальником вартості недоврахованої електроенергії.
Відповідно до абзацу 2 п. 6.43 ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. Сплив саме цього терміну і є моментом виникнення права та обов`язку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на здійснення припинення постачання електроенергії з підстав, встановлених підпунктом 4) частини 1 п. 7.5 ПКЕЕ, а саме - у випадку несплати за недовраховану електроенергію, визначену відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 44 ПКЕЕ у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної побутовому споживачу електричної енергії.
Постановою Верховного Суду України від 29.03.2017 року по справі 6-73цс17 підтверджено право споживача, якого незаконно відключили від постачання електроенергії, вимагати від енергопостачальної організації штрафні санкції у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу енергії.
Позивач звертався до відповідача з заявами №1/01 від 02.01.2019 та №2/01 від 03.01.2019 про відновлення енергопостачання, які були залишені без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивачем заявлено з посиланням на приписи ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України збитки у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії:
- за період з 27.12.2018 року по 09.01.2019 року на загальну суму 215314,57 грн. з ПДВ, тобто за 13 днів виходячи з 1260 кВт споживання за годину згідно додатку №3 до Договору, при 16 годинному графіку роботи на добу (у 2 зміни) та діючого тарифу 2,12139 грн., що у двократному розмірі (з ПДВ) складає 1 334 337,34 грн.;
- за період з 10.01.2019 по 17.01.2019 на загальну суму 718 489,34 грн. з ПДВ, що складається з нарахування двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії (ще за 16 днів.)
Крім того, позивачем було перераховано на рахунок Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області авансовий внесок розміром 8346,00 грн. в межах виконавчого провадження у справі № 911/337/18, в якій внаслідок постановлення ухвали Північного апеляційного суду від 17.12.2018 про відкриття апеляційного провадження у справі № 911/337/18 та зупинення дії оскаржуваного рішення було відновлено електропостачання позивача відповідачем. Позивач наголошував, що понесення витрат в сумі 8346,00 грн. було пов`язано з необхідністю захисту порушеного права, а тому підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідач вказував на неправомірність посилань позивача на Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 (далі - ПКЕЕ), які втратили чинність з 11.06.2018 на підставі постанови НКРБКП від 14.03.2018 №312.
У спірний період правовідносини щодо відключення електроенергії врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії" (набрання чинності - 11.06.2017 року) та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 (набрання чинності - 11.06.2018 року відповідно до пункту 13 вказаної постанови) (надалі - ПРРЕЕ).
Щодо правомірності припинення постачання електроенергії відповідач зазначав, що п.п. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи).
При цьому, відповідач наголошував, що умова про прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи дотримана за наслідками розгляду спору у справі № 911/337/18, в якій відхилено позов споживача про оскарження оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосованої рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду Акту №033897 від 24.10.2017 року про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018.
Відповідач наголошував, що:
- ПРРЕЕ не визначено конкретної форми судового спору щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи, відповідно, достатнім є результат судового розгляду як за наслідками виконання п. 8.2.7. ПРРЕЕ, який визначає обов`язок оператора системи розподілу звертатись до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії, так і за наслідками реалізації права споживача щодо оскарження дій, рішень оператора системи розподілу (п. 7.11. ПРРЕЕ);
- попередження про припинення постачання електроенергії вручено позивачу у відповідності до вимог пункту 7.5. ПРРЕЕ і у відповідності до п. 7.8. ПРРЕЕ після отримання повідомлення про припинення електропостачання споживач зобов`язаний ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі людей та тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам;
- ПрАТ "Київобленерго" здійснювало діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та на підставі Договору про постачання електричної енергії №105 від 11.05.2010 до 01.01.2019; з 01.01.2019 ПрАТ "Київобленерго" не здійснює діяльності з постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 01.01.2019.
З 01.01.2019 ПрАТ "Київобленерго" здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, що підтверджується постановою НКРЕКП від 08.11.2018 №1382 "Про видачу ПрАТ "Київобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови НКРЕКП №1382 ПрАТ "Київобленерго" зобов`язано до 01.01.2019 укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго", та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01.01.2019.
У відповідності до вищезазначених вимог законодавства, між позивачем та відповідачем укладено та з 01.01.2019 року діє публічний договір приєднання - договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що підтверджується заявою - приєднання ТОВ "Вектор" до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Типова форма договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є додатком 3 до ПРРЕЕ.
З 01.01.2019 відносини між позивачем та відповідачем регулюються договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, який почав діяти з 01.01.2019. Вказаним договором не передбачено відповідальності у вигляді двократної вартості недовідпущенної електричної енергії.
Також, відповідач заперечував розрахунки розміру недовідпущеної електричної енергії, надані позивачем, зазначив, що відповідно до п. 1.1.2. ПРРЕЕ недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений, що визначається на підставі обсягу споживання електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за поточний період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, а також при відключеннях та обмеженнях, здійснених з порушенням цих Правил, крім випадків відключення та обмеження з ініціативи або внаслідок дій (бездіяльності) споживача.
Згідно абз. 4 п. 8.2.3. ПРРЕЕ, обсяг недовідпущеної електричної енергії споживачу протягом розрахункового періоду визначається як добуток середньодобового споживання, визначеного за фактом споживання в попередньому розрахунковому періоді, а за його відсутності - за профілем споживання, на час перерви (обмеження) електропостачання з вини оператора системи.
Згідно з п. 1.1.2. ПРРЕЕ, середньодобовий обсяг споживання - середня величина обсягу електричної енергії, яка спожита протягом однієї доби, визначена на підставі фактичного споживання за певний період часу.
Розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки (п. 1.1.2. ПРРЕЕ).
Розрахунковий період визначений для ТОВ "Вектор" в пункті 1.1. додатку №4 до Договору про постачання електричної енергії від 11.05.2010 №105 (в редакції додаткової угоди від 19.03.2018) - розрахунковий період встановлено споживачу з 16 числа попереднього місяця до 16 числа розрахункового місяця. Отже, розрахунковий період: жовтень 2018 року - з 16 вересня по 15 жовтня включно; листопад 2018 року - з 16 жовтня по 15 листопада включно; грудень 2018 року - з 16 листопада по 15 грудня включно.
Також, відповідач заперечував наведений позивачем в розрахунку обсяг споживання електричної енергії, оскільки згідно з умовами додаткової угоди від 20.10.2017 до договору про постачання електричної енергії від 11.05.2010 року №105 договірні величини споживання електричної енергії на 2018 рік становлять 10-15 тис. кВт/год. на місяць, а згідно даних Звітів по використаній електроенергії за розрахункові періоди жовтень - грудень 2018 року, які надались споживачем згідно Договору №105, рахунків-фактур за спожиту електроенергію, позивач спожив в розрахунковому періоді: жовтень 2018 року - 37 600 кВт/год, листопад 2018 року - 59 400 кВт/год, грудень 2018 року - 18 400 кВт/год.
Відповідно, за розрахунками відповідача, виходячи з наведеного в позові період нарахування - з 27.12.2018 року по 09.01.2019 року, тобто січня 2019 року, відповідному періоду передував розрахунковий період - грудень 2018 року (з 16.11.2018 року по 15.12.2018 року), в якому спожито 18 400 кВт/год, де середньодобове споживання складає 593,54 кВт/год.
Відповідач заперечував застосовану позивачем у розрахунку величину 1260 кВт, яка не є кількістю споживання електричної енергії, а є приєднаною потужністю згідно з п. 2.2.2. Договору №105 та додатку №3 до Договору №105.
Щодо періоду з 01.01.2019 по 09.01.2019, відповідач зазначав, що з 01.01.2019 відносини між позивачем та відповідачем регулюються Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який почав діяти з 01.01.2019, яким не передбачено відповідальності у вигляді двократної вартості недовідпущенної електричної енергії.
Також, відповідач заперечував включення до позовних вимог авансового внеску в сумі 8 346,00 грн., який позивач сплатив до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у зв`язку з пред`явленням до виконання ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2019 про забезпечення позову шляхом відновлення електропостачання, оскільки було вжито заходів з метою виконання даної ухвали в добровільному порядку відразу після її отримання.
Відповідачем також було долучено до матеріалів справи Висновок комплексної експертизи № 9270 від 19.03.2019, проведеної за заявою ПрАТ "Київобленерго" з метою визначення правомірності наведеного в позові розрахунку двократної вартості недовідпущеної електроенергії, за результатами проведення якої встановлено невідповідність розрахунку умовам Договору електропостачання №105 та ПРРЕЕ.
В свою чергу, норми ПКЕЕ №28 діяли під час укладання Договору електропостачання №105, а спірне відключення відбувалось під час дії ПРРЕЕ.
Позивач стверджував, що:
- положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії чітко передбачено порядок та алгоритм припинення постачання споживачу електричної енергії у випадку, якщо споживач не згоден сплачувати вартість необлікованої електричної енергії, а саме, звернення до суду, чого ПрАТ "Київобленерго" не було дотримано;
- результати розгляду спору у справі Господарського суду Київської області № 911/337/18 не стосуються питань визначення розміру вартості необлікованої електричної енергії;
- на момент відключення ТОВ "Вектор" від електричної енергії, а саме 27.12.2018, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 було зупинено дію рішення у справі № 911/337/18, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вектор" до ПАТ "Київобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосовану рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акту № 033897 від 24.10.2017 про порушення правил користування електричною енергією , оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018;
- відповідачем було не тільки порушено порядок припинення постачання електричної енергії споживачу, а й не враховано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, якою зупинено дію судового рішення, на яке відповідач посилається як на підставу відключення ТОВ "Вектор" від електричної енергії.
Щодо відповідальності ПрАТ "Київобленерго" за недовідпущення електричної енергії після 01.01.2019, позивач вказував, що цілісний майновий комплекс ТОВ "Вектор" (розташований за адресою: Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вул. Плоханівська , 76) був відключений від електричної енергії в період з 27.12.2018 по 17.01.2019. При цьому, відповідач в момент припинення Договору № 105 від 11.05.2010 не відновив електропостачання, тому з огляду на п. 6 ПРРЕЕ у відповідній частині правовідносин, які виникли за старими договорами, зокрема, щодо заборгованості/переплати, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо, продовжують свою дію попередні договори.
Щодо розрахунку необлікованої електричної енергії позивач посилався на те, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).
Таким чином, припинення постачання електричної енергії на користь позивача відбувалося в період з 27.12.2018 по 17.01.2019. Беручи до уваги наведене, з метою стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, позивачем здійснено відповідний розрахунок розміру позовних вимог на основі тарифу, за яким позивач сплачував за споживання електричної енергії, на підставі Договору № 105 від 11.05.2010 року, а також періоду протягом якого електроенергія не постачалася позивачу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 7.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, під час дії яких відбувалось спірне відключення (далі - ПРРЕЕ), електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Пунтом 7.5. ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);
2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Як вбачається з обставин спору та наявних у справі доказів, відповідачем на підставі п.п. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ винесено Попередження від 05.12.2018 та 13.12.2018, якими попереджено позивача за 5 робочих днів про припинення електропостачання у зв`язку з заборгованістю з оплати за спожиту електроенергію зважаючи на закінчення терміну сплати рахунків в сумі 952383,54 грн. згідно акту про порушення ПКЕЕ №к033897 від 24.10.2017.
При цьому, у відповідних Попередженнях не визначено належних та законних підстав припинення електропостачання, оскільки не зазначено про які саме рахунки на суму 952383,54 грн. йде мова, відповідна сума визначена саме як заборгованість з оплати за спожиту електроенергію, а не вартість необлікованої електричної енергії.
П.п. 2 п. 7.5.ПРРЕЕ, який регулює порядок припинення постачання електричної енергії споживачу електропостачальником, передбачає попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, з підстав наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи та не було спростовано відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не доведено наявності заборгованості позивача саме з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.
В той же час, підстави для відключення електропостачання, про яку мова йде у спорі, а саме несплата вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства, наведена у відповідному п.п.1 п. 7.5. ПРРЕЕ, яким визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи).
Абзацом 4 п. 7.11. ПРРЕЕ визначено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Враховуючи, що на момент виставлення Попереджень та відключення електропостачання тривав спір у справі Господарського суду Київської області № 911/337/18 щодо оскарження споживачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосованої рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду Акту №033897 від 24.10.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018, і були відсутні підстави вважати відповідний спір вирішеним на користь ПрАТ "Київобленерго", оскільки дію судового рішення про відхилення позовних вимог було зупинено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на момент здійснення відповідачем відключення позивача була наявна ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 911/337/18, якою зупинено дію рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ТОВ "Вектор" до ПрАТ "Київобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосовану рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акту № 033897 від 24.10.2017 про порушення правил користування електричною енергією , оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018.
Доводи скаржника про те, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 по справі № 911/337/18 наявна описка щодо дати оскаржуваного рішення - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки наявна в ухвалі описка щодо дати оскаржуваного рішення не спростовує суті вказаної ухвали щодо зупинення дії оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, що в подальшому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України , проте, наведена обставна не впливає на оцінку правовідносин сторін у спірний період з 27.12.2018 по 17.01.2019.
Крім того, розділом VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, врегульовано та деталізовано загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів.
Зокрема, п. 8.2.6. ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Таким чином, наведені приписи п. 8.2.7. ПРРЕЕ передбачають строк для оплати розрахункових документів за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. При цьому, передбачається безспірність відповідного рахунку.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії (про що позивач неодноразово заявляв у своїх листах до відповідача) п. 8.2.7. ПРРЕЕ вказує оператору системи звернутись до суду з позовом для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
При цьому, відповідна вказівка є частиною законодавчо визначеного порядку і не передбачає альтернативи. Крім того, визначено, що в судовому порядку підлягають вирішенню спірні питання, які виникають між сторонами не лише при складанні акта про порушення, а й при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було достатніх та законних підстав для припинення електропостачання до об`єктів позивача у грудні 2018 року, тому відключення електроенергії вважається таким, що відбулось з вини енергопостачальника, а тому висновки суду першої інстанції у наведеній частині є обґрунтованими та такими, що зроблені з урахуванням обставин справи та підтверджені належними доказами.
Пунктом 5.2.4.ПРРЕЕ визначено, що постачальник електричної енергії несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або оператору системи збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил.
Згідно з п. 5.2.6. ПРРЕЕ постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки припинення електропостачання об`єктів позивача відбулось з порушенням встановленого ПРРЕЕ та умовами Договору № 105 порядку, відповідач, як постачальник електричної енергії, з вини якого сталось переривання електропостачання, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або оператору системи збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).
Пунктом 4.1.2 Договору №105 передбачено відповідальність постачальника електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електроенергії у разі переривання з його вини в постачанні електричної енергії споживачу понад терміни, встановлені для струмоприймачів відповідної категорії.
Як вбачається зі змісту наведеного в Правилах користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 визначення "недовідпущена електрична енергія", зміст якого покладався в основу домовленостей сторін в момент укладення Договору електропостачання № 105 в 2010 році, недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях.
Відповідно до пункту 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості наведених відповідачем заперечень проти розрахунку позову, які відображені у Висновку експертизи, оскільки за основу контррозрахунку прийнято лише дані Звітів споживача, з яких не можливо встановити дійсний обсяг спожитої електроенергії в попередньому періоді. При цьому, конррозрахунок не містить достатніх даних щодо дійсних обсягів електроспоживання з посиланням на дані контрольного обліку електроенергії. Крім того, наведені відповідачем обсяги споживання за грудень 2018 року викликають сумнів, оскільки у відповідному періоді холодної пори року навантаження електроспоживання збільшується, в той час, як за даними відповідача, обсяги електроспоживання позивача зменшились в порівнянні з осінніми місяцями майже втричі.
Таким чином, доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що заявлений позивачем розмір збитків є необґрунтованим та спростовується експертним висновком, який безпідставно не прийнято судом першої інстанції до уваги - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодних пояснень щодо встановлення позивачу 1260 кВт приєднаної потужності, зокрема, чим був обумовлений відповідний показник і яка потужність приєднаних електроустановок позивача.
Ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки постачання електроенергії здійснюється суб`єктом господарювання на підставі договору, на який поширюються норми господарського та цивільного законодавства щодо купівлі-продажу, безпідставне та неправомірне відключення електроенергії фактично є порушенням господарського зобов`язання, що згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України є підставою для стягнення збитків, розмір яких визначається у відповідності до умов Договору № 105, дія якого поширюється на спірні правовідносини.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції застосовано Закон України Про електроенергетику , зокрема приписи ст. 24, якою передбачено відповідальність у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, проте, вказаний закон втратив чинність 11.06.2017, а спірні правовідносин між сторонами виникли 27.12.2018, тобто вже після втрати законом чинності, а новим Законом України Про ринок електричної енергії не було передбачено такого виду відповідальності - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що стягнення збитків у вигляді двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії обумовлено умовами укладеного між сторонами договору № 105, дія якого розповсюджується на спірні правовідносини сторін у даному спорі.
При цьому, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що матеріалами справи підтверджується факт переривання електропостачання об`єктів позивача в період з 27.12.2018 по 17.01.2019 саме з вини енергопостачальника - відповідача, чим завдано споживачу (позивачу) збитки внаслідок незабезпечення електропостачання його електроустановок з визначеною Договором приєднаною потужністю, які визначаються у відповідності до умов Договору №105 та Закону України "Про електроенергетику", виходячи з розміру двократної вартості невідпущеної електричної енергії, що за розрахунком позивача, який перевірено судом апеляційної інстанції щодо сум, строків і ставок нарахувань, складає загалом 2 052 826,68 грн., з яких:
- 1 334 337,34 грн. (з ПДВ)- двократна вартість недовідпущеної споживачу електричної енергії за період з 27.12.2018 по 09.01.2019, тобто за 13 днів виходячи з 1260 кВт споживання за годину згідно додатку №3 до Договору, при 16 годинному графіку роботи на добу (у 2 зміни) та діючого тарифу 2,12139 грн.;
- 718 489,34 грн. (з ПДВ) - двократна вартість недовідпущеної споживачу електричної енергії за період з 10.01.2019 по 17.01.2019, тобто за 16 днів виходячи з 1260 кВт споживання за годину згідно додатку №3 до Договору, при 16 годинному графіку роботи на добу (у 2 зміни) та діючого тарифу 2,12139 грн.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2 052 826,68 грн. збитків, у зв`язку з чим обумовлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції у наведеній частині - відсутні, а доводи скаржника в цій частині спростовуються встановленими у справі обставинами.
Також, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 8346,00 грн. витрат, необхідних для відновлення порушеного права, які понесені позивачем внаслідок пред`явлення до виконання до органу виконання судових рішень ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2019 про забезпечення позову, якою, зокрема: зобов`язано ПрАТ "Київобленерго" підключити єдиний майновий комплекс, належний ТОВ "Вектор" - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки понесені позивачем витрати в межах виконавчого провадження не є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України, а є законодавчо визначеним платежем згідно з вимогами Закону України Про виконавче провадження .
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 8346,00 грн. підлягає скасуванню на підставі п. 1-4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 346,00 грн.
В решті рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 підлягає залишенню без змін згідно з ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 2 052 826,68 грн. збитків.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку в частині стягнення 8 346,00 грн. збитків, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги у наведеній частині. В решті рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі № 911/170/19 - підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: за подачу позову та апеляційної скарги судовий збір покладається на учасників спору пропорційно розміру задоволених вимог за позовом та апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі № 911/170/19 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі № 911/170/19 скасувати в частині стягнення 8 346,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги у наведеній частині.
3. В решті рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі № 911/170/19 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" - без задоволення.
4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі № 911/170/19 викласти у наступній редакції:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (09800, Київська обл. Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Плоханівська, 76, код ЄДРПОУ 32573131) 2 052 826 (два мільйони п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 68 коп. збитків та 30 792 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто дві) грн. 42 коп. судового збору за подачу позову.
3. В задоволенні позовної вимоги про стягнення 8 346,00 грн. збитків - відмовити.
4. В решті судовий збір за подачу позову залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (09800, Київська обл. Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Плоханівська, 76, код ЄДРПОУ 32573131) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2, код ЄДРПОУ 23243188) 187 (сто вісімдесят сім) грн. 76 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. В решті судові витрати за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Київобленерго".
7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.
8. Матеріали справи № 911/170/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 14.11.2019.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
Н.Ф. Калатай
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 15.11.2019 |
Номер документу | 85647718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Зубець Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні