Рішення

від 15.11.2019 по справі 910/12309/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2019Справа № 910/12309/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., за участі секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "ТЕРРА-УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай Одеса"

про стягнення 130 890,80 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Терра-Україна" (далі - Господарство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай Одеса" (далі - Товариство) про стягнення основного боргу у розмірі 130 890, 80 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором поставки № 01/07 від 01.07.2019 в частині сплати грошових коштів за отриманий товар.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12309/19. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 16.09.2019 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов. Однак, Товариство не скористалося своїм правом та не подало письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 ГПК України, судом в межах наданих йому повноважень створено сторонам усі належні умови для надання доказів у справі. Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до положень частини дев`ятої статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 1 липня 2019 року укладений договір поставки № 01/07, за умовами якого позивач взяв на себе обов`язок поставляти та передавати партіями у власність відповідачу, а останній - приймати та оплачувати на умовах даного договору борошно пшеничне.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.2 вказаного договору найменування (номенклатура, асортимент) та ціна товару, що постачається, вказується у видаткових накладних та специфікації (додаток № 1 до договору), що є його невід`ємною частиною, кількість товару у кожній партії вказується у замовленнях покупця, наданих постачальнику покупцем відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 зазначеної угоди загальна вартість товару згідно договору дорівнює загальній фактичній вартості товару, що поставлена постачальником покупцю за весь час дії цього договору, та складається із сум видаткових накладних. Розрахунки за цим договором за товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пунктів 2.3-2.4 наведеного правочину покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (отримання товару на складі покупця). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Постачальник поставляє товар на умовах DDP (склад покупця, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (у редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору (пункт 3.1 договору).

Пунктами 3.2-3.3 даної угоди передбачено, що строк поставки товару - 3 (три) календарних дні з моменту подання покупцем замовлення на поставку окремої партії товару відповідно до пункту 1.2 цього договору. Передача та прийом кожної партії товару здійснюється на підставі поданого покупцем замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної.

У пункті 8.1 договору сторони передбачили, що цей правочин вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить у письмовій формі свій намір про припинення дії цього договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач згідно видаткових накладних від 02.07.2019 № 1 на суму 218 490, 90 грн. та від 16.07.2019 № 4 на суму 218 399, 90 грн. поставив відповідачу 48,01 тон пшеничного борошна на загальну суму 436 890, 80 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями вищенаведених видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками цих суб`єктів господарювання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки від 01.07.2019 № 01/07 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого товару виконав лише частково, сплативши позивачу 306 000, 00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 130 890, 80 грн. Вказані обставини додатково підтверджуються наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 01.07.2019 № 01/07, яка складає 130 890, 80 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "ТЕРРА-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай Одеса" про стягнення 130 890,80 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай Одеса" (03148, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 11, ідентифікаційний код 42969181) на користь Фермерського господарства "ТЕРРА-УКРАЇНА" (67224, Одеська область, Іванівський район, село Великий Буялик, вулиця Болгарська, будинок 278 А, ідентифікаційний код 35712955) 130 890 (сто тридцять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 80 коп. основного боргу, а також 1 963 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят три) грн. 36 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк