Постанова

від 02.03.2020 по справі 910/12309/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. Справа№ 910/12309/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019

у справі № 910/12309/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Фермерського господарства Терра-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса

про стягнення 130 890,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 130 890,80 грн. за поставлений за договором поставки № 01/07 від 01.07.2019, але не оплачений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/12309/19 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті поставленого позивачем за спірною накладною товару на заявлену до стягнення суму.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/12309/19 повністю та ухвалити нове, яким в позовних вимогах відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що:

- за умовами спірного договору (п. 3.10), позивач при передачі відповідачу товару мав передати оригінали наступних документів: видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару, а також податкову накладну, складену в електронній формі з дотримання умови щодо її реєстрації, проте при передачі спірного товару позивачем не були надані відповідачу оригінали видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур, які є обов`язковими документами для здійснення відповідачем оплат, а відтак, відповідач звільнений від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за спірним договором;

- надані позивачем на підтвердження факту поставки товару видаткові накладні не відповідають вимогами ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки в них відсутня дата договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, посада уповноваженої особи зі сторони отримувача також відсутня, а отже, видаткові накладні не є підставою для здійснення господарської операції;

- повноваження щодо отримання товару за спірним договором зі сторони відповідача не підтверджені жодним документом;

- отже, взагалі відсутні докази, що постачання товару здійснювалось саме в межах договору поставки № 01/07 від 01.07.2019, оскільки позивач не надав відповідачу належним чином оформлені документи відповідно до умов спірного договору;

- нарахування та вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та відсотків за порушення зобов`язань у вигляді 3 % річних є також безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі санкції застосуються у випадку порушення строків розрахунків, а зазначений факт відсутній у даному випадку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 справа № 910/12309/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Алданова С.О.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не додано доказів про сплату судового збору в сумі 2 945,04 грн., з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 2 945,04 грн.

20.01.2020 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов супровідний лист, до якого додано квитанцію № 0.0.1583053372.1 від 16.01.2020 про сплату судового збору в сумі 2 945,04 грн.

Ухвалою від 22.01.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Мартюк А.І.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 910/12309/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.02.2019;

- роз`яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

14.02.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду 08.02.2020 - примітка суду), в якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо вказаного відзиву колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 910/12309/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.02.2020, а також роз`яснено учасникам процесу, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З матеріалів справи слідує, що відзив на позов позивачем до суду направлено 08.02.2020, тобто з пропуском вказаного строку.

За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 ГПК України).

Отже, виходячи зі змісту ст. 119 ГПК України суду не надано права поновити процесуальний строк за власною ініціативою, оскільки поновлення такого строку можливо лише за заявою учасника справи.

Водночас з відповідною заявою про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу позивач до суду апеляційної інстанції не звертався.

За змістом ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, наданий позивачем відзив на апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів не приймається.

Станом на 02.03.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді справи № 910/12309/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192 100 грн. і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 910/12309/19 відкрито 22.01.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався, з урахуванням вихідних та святкових днів, з 07.02.2020, апеляційна скарга має бути розглянута по 23.03.2020 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

01.07.2019 позивач як постачальник та відповідач як покупець уклали договір поставки № 01/07 (а.с. 18-20) (далі Договір), за умовами якого позивач взяв на себе обов`язок поставляти та передавати партіями у власність відповідачу, а останній - приймати та оплачувати на умовах даного договору борошно пшеничне.

В п. 1.2 Договору сторони погодили, що найменування (номенклатура, асортимент) та ціна товару, що постачається, вказується у видаткових накладних та специфікації (додаток № 1 до договору), що є його невід`ємною частиною, кількість товару у кожній партії вказується у замовленнях відповідача, наданих позивачу відповідачем відповідно до умов договору. Замовлення товару здійснюється в будь-якій зрозумілій сторонами формі (в усній формі, шляхом надсилання замовлення електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо).

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість товару згідно Договору дорівнює загальній фактичній вартості товару, що поставлена позивачем відповідачу за весь час дії цього договору, та складається із сум видаткових накладних.

За змістом п. 3.1 Договору позивач Постачальник поставляє товар на умовах DDP (склад покупця, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (у редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, строк поставки товару - 3 (три) календарних дні з моменту подання відповідачем замовлення на поставку окремої партії товару відповідно до пункту 1.2 цього договору.

Передача та прийом кожної партії товару здійснюється на підставі поданого відповідачем замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної (п. 3.2).

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар - 48,01 тон пшеничного борошна на загальну суму 436 890,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 1 від 02.07.2019 на суму 218 490,90 грн. та № 4 від 16.07.2019 на суму 218 399,90 грн. (а.с. 21, 23).

Щодо посилань відповідача на те, що за умовами Договору (п. 3.10) позивач при передачі відповідачу товару мав передати оригінали наступних документів: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, документи, що підтверджують якість товару, а також податкову накладну, складену в електронній формі з дотримання умови щодо її реєстрації, проте при передачі спірного товару позивачем не були надані відповідачу оригінали видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур, які є обов`язковими документами для здійснення відповідачем оплат, а відтак, відповідач звільнений від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за спірним договором, колегія суддів зазначає таке.

В п. 3.10 Договору сторонами погоджено, що при прийманні-передачі товару позивач зобов`язаний передати відповідачу оригінали наступних документів: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару; позивач зобов`язується надати відповідачу податкову накладну, складену в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої позивачем особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з п. 3.11 Договору, при відсутності під час приймання-передачі товару або неналежному оформлені документів, вказаних в п. 3.10 Договору, відповідач має право за своїм вибором відмовитись від прийому товару, або вимагати від позивача передати йому по факсимільному зв`язку копії зазначених документів з обов`язковим наданням належним чином оформлених документів протягом п`яти календарних днів від дати поставки; в разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, позивач не пізніше, ніж до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію відповідача за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, підтверджуючих здійснення операції щодо постачання продукції, що є предметом цього договору, за звітний (попередній) місяць, в протилежному випадку, відповідач припиняє виконання грошових зобов`язань, передбачених Договором, до моменту отримання таких документів; при цьому відповідач звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Отже, за змістом Договору, у випадку ненадання позивачем визначених п 3.10 Договору документів, відповідач має право або відмовитись від прийому товару або вимагати від позивача передати йому по факсимільному зв`язку копії зазначених документів, а відтак, у випадку відсутності факту відмови від прийняття товару або факту направлення відповідачем позивачу відповідної вимоги щодо надання вказаних в п. 3.10 Договору документів, такі документи у випадку підписання відповідачем накладної на отримання товару вважаються наданими у повному обсязі.

Матеріли справи не містять як доказів відмови відповідача від прийняття спірного товару, так і доказів звернення до позивача з вимогою надати вказані в п. 3.10 Договору документи, що свідчить про те, що позивачем обов`язок з надання вказаних документів виконаний повністю.

Згідно з п. 2.2 Договору розрахунки за товар за цим договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до пунктів 2.3-2.4 Договору відповідач здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (отримання товару на складі відповідача). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку відповідача.

З наданих позивачем виписок з банківського рахунку (а.с. 25-27) слідує, що в рахунок оплати спірного товару відповідачем позивачу переховано 306 000,00 грн.

Отже неоплаченим залишився товар на загальну суму 130 890,80 грн. (436 890,80-306 000,00).

Щодо посилань відповідача на те, що повноваження щодо отримання товару за Договором зі сторони відповідача не підтверджені жодним документом, колегія суддів зазначає про те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується часткова оплати відповідачем поставленого товару, що свідчить про фактичне визнання відповідачем здійснення позивачем спірних поставок.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки, до яких відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 130 890,80 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Посилання відповідача на те, що взагалі відсутні докази, що постачання товару здійснювалось саме в межах Договору, оскільки позивач не надав відповідачу належним чином оформлені документи відповідно до умов Договору, а відтак, нарахування та вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та відсотків за порушення зобов`язань у вигляді 3 % річних є також безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі санкції застосуються у випадку порушення строків розрахунків, а зазначений факт відсутній у даному випадку колегією суддів до уваги не приймаються оскільки, по-перше, факт поставки спірного товару саме за Договором матеріалами справи підтверджений а по-друге, позивачем у цій справі до стягнення не були заявлені вимоги про стягнення 3 % річних.

При цьому колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що у випадку, якщо припустити, що спірний товар був поставлений не за умовами Договору, то строк, у який відповідач має його оплатити, слід визначати виходячи з положень ч. 1 ст. 692 ЦК України згідно з якою покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а відтак, такий товар мав би бути оплаченим відповідачем в день його отримання від позивача.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/12309/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та судові витрати відповідача за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коровай Одеса на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/12309/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі № 910/12309/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12309/19.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець