Рішення

від 25.10.2019 по справі 911/1547/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1547/19

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Кравченко Сергія Адольфовича, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілако", Київська обл.,

с. Круглик

про стягнення 117 441 грн. 57 коп.

Представники:

позивача - Кравченко С.А., Буркацький В.Л.;

відповідача - Софійський С.Ю.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 117 441 грн. 57 коп., з яких: 64 575 грн. 00 коп. - борг; 12 410 грн. 28 коп. - інфляційні втрати; 3 323 грн. 00 коп. - 3% річних; 37 133 грн. 29 коп. - пеня; 2 000 грн. 00 коп. - витрати на адвоката; 89 000 грн. 00 коп. - відшкодування збитків та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином обов`язок по оплаті придбаного за договором купівлі-продажу № 22/06/17 від 22.06.2017 року майна.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не повідомив відповідача щодо зміни реквізитів, просить відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.10.2019 року по 25.10.2019 року для здійснення розрахунку штрафних санкцій судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2017 року між ФОП Кравченко С.А. та ТОВ Мілако було укладено договір купівлі-продажу № 22/06/17, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт рухомого майна, а саме: тип: електричний навантажувач; марка: Trojan; рік випуску: 1996, надалі по тексту іменується - "Майно", а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Майно.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна продажу Майна згідно цього Договору є орієнтовною та складає 118575,00 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) грн. без ПДВ.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець проводить розрахунок з Продавцем в безготівковій формі шляхом попереднього перерахування частини коштів у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.)грн. без ПДВ на банківський рахунок Продавця.

Згідно з п. 4.2. договору різниця вартості Майна у сумі, що залишилася, тобто 88575,00 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) грн. без ПДВ, що є еквівалентом 3362,00 доларів США, виходячи із офіційного курсу продажу доларів США встановленого НБУ на день укладання договору, відстрочується на 24 платежі і сплачується Покупцем Продавцю рівними частинами у гривнях, що є еквівалентом 1120,67 доларів США у такі строки: до останнього числа включно кожного календарного місяця на протязі три календарних місяців, починаючи з липня місяця 2017 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу майно за договором, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі майна від 22.06.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи, проте відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо оплати товару, в звязку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 64 575 грн. 00 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 64 575 грн. 00 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 12 410 грн. 28 коп. - інфляційних втрат та 3 323 грн. 00 коп. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що відповідач порушив зобов`язання щодо оплати поставленого майна, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 3 323 грн. 00 коп. 3% річних та 11 199 грн. 27 коп. інфляційних втрат, які нараховані судом відповідно до вимог закону.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в позові слід відмовити.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 37 133 грн. 29 коп. пені.

Згідно п. 8.4 договору, у разі порушення Покупцем строків проведення розрахунків за Майно, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в розмірі 23 055 грн. 39 коп. (за період з 19.12.2018 року по 19.06.2019 року) є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), а також в порушення статтей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", у зв`язку з чим стягненню підлягає пеня в сумі 9 415 грн. 57 коп., в решті стягнення пені слід відмовити.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 89 000 тис. 00 коп. збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

В обґрунтування суми понесених збитків позивач надав розрахунок в основу якого покладено вартість орендованого майна за два роки.

Суд зазначає, що позивачем документально не доведено які були завдні збитки та не доведено всіх елементів складу цивільного правопорушення передбаченого ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, тому позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 89 000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 2 000 грн. 00 коп., то суд зазначає таке:

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, проте не надав платіжних документів на підтвердження перерахування адвокату вищезазначеної суми, в зв`язку з чим заявлена до стягнення сума не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись статтями 129, 130, 233, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілако" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Круглик, вул. Вітянська, буд. 4-А, код 33151326) на користь Фізичної особи-підприємця Кравченко Сергія Адольфовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - 64 575 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. боргу, 9 415 (дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 57 коп. пені, 11 199 (одинадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 3 323 (три тисячі триста двадцять три) грн. 00 коп. 3% річних, 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.11.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована