Рішення

від 05.11.2019 по справі 913/445/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2019 року Справа № 913/445/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 24.07.2019

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001);

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелремопт" (місцезнаходження: вул. Єгорова, буд. 22А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400);

до 2-го відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення 211929 грн 37 коп.

Секретар судового засідання - Романенко Т.М.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Левицька А. В., на підставі ордеру серія ПТ №000,113, свідоцтво серія ПТ № 1594 від 04 січня 2017;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

В судовому засіданні судом 05.11.2019 у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою б/н від 24.07.2019 до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелремопт" та до 2-го відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути солідарно з 1-го відповідача та 2-го відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 12.12.2018 станом на 19.07.2019 в загальній сумі 211929 грн 37 коп., з яких: 200000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 3633 грн 33 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 6856 грн 92 коп.- заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 1439 грн 12 коп. - заборгованість з пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Мелремопт" в порушення умов кредитного договору не повернув позивачу отриману позику, внаслідок чого, з урахуванням умов Договору поруки № POR1544091119364 від 12.12.2018, укладеного між позивачем та 2-м відповідачем, у відповідачів виник солідарний обов`язок щодо погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 12.12.2018.

У зв`язку з тим, що другим відповідачем у справі є фізична особа, судом 14.08.2019 було направлено запит Управлінню ДМС України у Запорізькій області для отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Управління ДМС України у Запорізькій області б/н від 19.08.2019 за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 19.11.2010 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг" повноваження з реєстрації місця проживання з 04.04.2016 делеговані органам місцевого самоврядування. Для перевірки актуальності інформації про реєстрацію місця проживання необхідно звертатися до органу реєстрації (відповідного реєстру територіальної громади).

27.08.2019 Господарським судом Луганської області було направлено запит до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області для отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Мелітопольської міської ради Запорізької області №3629/02-34-5 від 05.09.2019 за наявними картотеками відділу реєстрації виконавчого комітету гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2019.

В судовому засіданні 03.10.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 16.10.2019 о 14 год. 35 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 16.10.2019 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2019 о 14 год. 15 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

06.12.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №POR1544091119364 відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за невиконання підприємством відповідача-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі -угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 1.8 % від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. угоди-1 - 4,0 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний у угоді-1. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Умова договору сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за угодою -1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п.1.2.); у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

12.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелремопт" через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" (далі - Умови).

Згідно п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: розмір кредиту - 300000 (п.1.2); строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів (п.1.3); проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, виключно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п.1.5), у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний в п.1.4., сплатити банку проценти в розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п.1.6.).

Отже, договір "Кредит КУБ" від 12.12.2018 складається з анкети-заяви про приєднання та Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Відповідно до п.3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, що зазначені в заяві та тарифах. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.8.6.2.).

Умовами п.3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 3.2.8.9.2 . Умов нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.

Відповідно до долученої позивачем до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача, позивачем 12.12.2018 було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підставі викладеного, господарський суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Анкета-заява), а також затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час, суд зазначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Договір поруки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст.ст. 559, 598 Цивільного кодексу України припинення зобов`язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб`єктивне право і кореспондуючий йому обов`язок перестають існувати.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін, у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов`язання за договором поруки, передбаченого ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду України від 21.05.2012 р. у справі №6-20цс11.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов анкети-заяви про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" було надано відповідачу -1 кредит у розмірі 300000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2000 по 24.07.2019. Однак, відповідач, свої зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за кредитом згідно п. 1.4. та п. 1.5. анкети-заяви б/н від 12.12.2018 та графіку погашення не виконав, згідно виписки по рахунку станом на 24.07.2019 за період з 12.01.2019 по 12.04.2019 відповідачем -1 сплачено лише заборгованість за кредитом в сумі 100000 грн 00 коп. та проценти за кредитом - 36000 грн 00 коп. Відповідач -1 заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним кредитного зобов`язання не надав.

Судом було перевірено розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 12.05.2019 по 19.07.2019 та встановлено, що він є арифметичні вірним.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача -1 заборгованості за кредитом в сумі 200000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 12.05.2019 по 19.07.2019 в сумі 6856 грн 92 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявлених позивачем 3633 грн 33 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 12.06.2019 по 19.07.2019 суд зазначає наступне.

В силу статей 610 , 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.

Згідно п.1 анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний в п.1.4., сплатити банку проценти в розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.6.).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов)

Судом було перевірено розрахунок заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 12.06.2019 по 19.07.2019 та встановлено, що він є вірним.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача -1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 12.06.2019 по 19.07.2019 в сумі 3633 грн 33 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за порушення умов кредитування за період з 12.06.2019 по 19.07.2019 в сумі 1439 грн 12 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є те, що клінт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний в п.1.4., сплатити неустойку в розмірі згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п.1.6.).

Разом з тим підписана відповідачем -1 анкета-заява не визначає розміру пені, а лише містить норму про сплату неустойки в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 03 липня 2019 р. у справі № 342/180/17, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за період з 12.06.2019 по 19.07.2019 в сумі 1439 грн 12 коп. не є доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

В той же час, щодо вимог позивача до відповідача -2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

06.12.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №POR1544091119364 відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за невиконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі -угода 1).

Умова договору сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за угодою -1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п.1.2.); у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі №922/2913/18.

Судом встановлено, що предмет договору поруки №POR1544091119364 від 06.12.2018 визначено як надання поруки поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелремопт" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1), однак даний договір не містить відомостей, яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточного рахунку, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Також судом встановлено, що укладення договору поруки №POR1544091119364 від 06.12.2018 передує укладенню 12.12.2018 кредитного договору, що суперечить самій суті інституту забезпечення виконання зобовязань, адже неможливо забезпечити неіснуюче зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене у суду відсутні підстави дійти висновку, що договір поруки №POR1544091119364 від 06.12.2018 укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за договором б/н від 12.12.2018, що позбавляє можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

За таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені договором поруки №POR1544091119364 від 06.12.2018 та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за договором б/н від 12.12.2018, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 - щодо солідарного стягнення не є законними та обгрунтованими, нє доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 12.06.2019 по 19.07.2019 та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 12.05.2019 по 19.07.2019 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню, а саме: 200000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 3633 грн 33 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 12.06.2019 по 19.07.2019; 6856 грн 92 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в період з 12.05.2019 по 19.07.2019

Судові витрати покладаються на відповідача-1 відповідно до ст.129 ГПК України в сумі 3157 грн 36 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелремопт" (код ЄДРПОУ 40048933, місцезнаходження: вул. Єгорова, буд. 22А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитом в сумі 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп. , заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 12.06.2019 по 19.07.2019 в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 33 коп. , заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 12.05.2019 по 19.07.2019 в сумі 6856 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн 92 коп. та судовий збір в сумі 3157 (три тисячі сто п`ятдесят сім) грн 36 коп.

3. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені - відмовити

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2019

Суддя С.В. Масловський