Ухвала

від 13.11.2019 по справі 914/1887/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2019 р. Справа № 914/1887/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З.,при секретарі Х.Гусак розглянувши матеріали

позовної заяви: Приватного підприємства Аутпост-9 , м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Гарант Енерго М , м.Київ

про стягнення 223 622,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

12.09.2019 р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Аутпост-9 до відповідача Приватного підприємства Гарант Енерго М про стягнення 223 622,81 грн. (з яких: 175 451,61 грн. - основний борг, 733,27 грн. - втрат від інфляції, 765,43 грн. - 3 % річних, 46 672,50 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт з охоронного обслуговування.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 174 ГПК України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України, відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до пункту 2 частини першої та частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Щодо заявленого у позові (пункт 2 прохальної частини) клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (абз. 1 ч. 3 ст. 12 ГПК України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та долученими до неї документами, врахувавши критерії, передбачені ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи є можливим за правилами спрощеного позовного провадження, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 250 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи ту обставину, що судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне визначити відповідачу строк у 15 календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні та можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16.09.19 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 02.10.19 р.

В судове засідання від 02.10.19р. адвокат позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки в судове засідання не забезпечив.

В судове засідання від 23.10.2019р. адвокат позивача з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки в судове засідання не забезпечив. Розгляд справи відкладено на 13.11.2019р.

В судове засідання від 13.11.19р. представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Папазова та інші проти України від 15.03.2012 р. суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Враховуючи неявку сторін, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи поза межами процесуального строку, визначеного ст. 248 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1.Розгляд справи відкласти на 20.11.19 р. о 09:50 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду (м. Львів, вул. Личаківська, 128).

2 . Позивачу надати : копію договору управління майном б/н від 24.09.2018 року ІПН 100010791.

протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

3. Відповідачу надати повторно : подати суду відзив, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та документи долучені до нього, докази відправки надати суду; протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення; всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

4. Зобов`язати сторони письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.

5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

7. Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала набирає законної сили в строки та в порядку передбаченому ст. 235 ГПК України.

Суддя Чорній Л.З.