Рішення

від 13.11.2019 по справі 172/633/19

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/633/19

Провадження № 2/172/332/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Шеремета ОСОБА_3 , Устименка О.Л ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Нове про відшкодування збитків за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , опікуном якого вона була, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.12.2017 року державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори, набула право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8352 га, кадастровий номер 1220782200:01:016:0120, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. Її право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2017 року. Також після смерті ОСОБА_5 вона набула право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7799 га, кадастровий номер 1220782200:01:016:0121, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2017 року.

Вищевказані земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_5 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 у вигляді права на земельні частки (паї). Пізніше, після виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, ОСОБА_5 видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016:0121, а його право власності на ці земельні ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.09.2014 та 17.10.2014 року відповідно.

З 24.05.2012 року до ОСОБА_5 перейшло право власності на земельні ділянки кадастровий номер 1220782200:01:016:0120 (земельний пай розміром 3,56 умовних кадастрових гектарів зі складу земель КСП ім. Мічуріна) та кадастровий номер 1220782200:01:016:0121 (1/2 частина земельного паю розміром 3,56 умовних кадастрових гектарів зі складу земель КСП ім. Мічуріна), а з 20.03.2016 року - до неї.

Рішеннями виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 11 та № 12 від 22.03.2013 року, а також № 22 від 20.06.2013 року їй було надано дозвіл на виготовлення документів на земельні ділянки (паї) належні ОСОБА_5 , на укладання договорів оренди вказаних земельних паїв від імені неповнолітнього ОСОБА_5 , призначено відповідальною за збереження належних неповнолітньому земельних паїв.

З метою виконання рішень виконавчого комітету вона встановила місцезнаходження земельних паї в натурі, на місцевості, та дізналася, що належні її підопічному земельні паї використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції Фермерським господарством Нове .

Звернувшись до голови ФГ Нове ОСОБА_7 з вимогою звільнення вказаних паїв, остання відмовила у задоволенні вимоги та відмовилась надавати будь-яку інформацію про підстави користування паями, посилаючись на відсутність у неї технічної документації із землеустрою.

Після цього вона зверталась до державних органів за захистом прав неповнолітнього, а саме - до прокуратури району та до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області. В прокуратурі їй повідомили, що за інформацією голови ФГ Нове вказане підприємство орендує земельні ділянки з кадастровими номерами 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016:0121 на підставі договорів оренди землі укладених у 2007 році з ОСОБА_6

16.02.2015 року вона письмово зверталась до голови ФГ Нове ОСОБА_8 Л.І. із заявою про припинення користування земельними ділянками та їх звільнення, однак відповіді вона не отримала.

З відповіді відділу Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області від 19.08.2015 року їй стало відомо, що відомості про право користування чи право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016:0121 у відділі відсутні.

26.09.2015 року вона знову звернулась до ФГ Нове , яке користувалось земельними ділянками без укладення договору оренди з листом-вимогою про відмежування земельних ділянок, у відповідь на лист голова ФГ Нове ОСОБА_7 повідомила, що даними земельними ділянками господарство користується за усною домовленістю із позивачем і що за період 2012-2015 років господарством нарахована орендна плата, яку позивач зможе отримати після укладання договорів оренди землі. При цьому, станом на дату надання відповіді - 29.09.2015 року, на земельних ділянках засіяна кукурудза, але термін її збирання був невідомий.

Таким чином, голова ФГ Нове ОСОБА_7 підтвердила факт використання земельних ділянок кадастрові номери 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016: НОМЕР_1 у період 2012-2015 років для вирощування сільськогосподарської продукції.

За допомогою у поверненні земельних ділянок вона звернулась до Васильківської районної ради Дніпропетровської області, однак районна рада також не допомогла у вирішенні її питання, але й підтвердила про відсутність у Державному земельному кадастрі і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права оренди земельних ділянок.

Вона мала намір звернутися до суду із позовом про витребування земельних ділянок з незаконного володіння ФГ Нове та відшкодування збитків завданих власнику тимчасовим невикористанням земельних ділянок, однак 20.03.2016 року ОСОБА_5 загинув в дорожньо-транспортній пригоді і вона змушена була до 25.09.2017 року у судовому порядку доводити право на спадкування після померлого ОСОБА_5 .

Водночас з розглядом даної судової справи, вона повторно звернулась до правоохоронних органів області з метою допомоги у витребуванні земельних ділянок з незаконного володіння фермерського господарства, однак прокуратурою Дніпропетровської області та Васильківським ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області їй надані відповіді про відмову у розгляді звернень у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Інші державні органи, до яких вона зверталась - Васильківська селищна рада, Васильківська районна державна адміністрація, Відділ економічного та агропромислового розвитку Васильківської РДА зазначали у своїх листах, що земельні спори вирішуються у судовому порядку або через Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Крім того, вона неодноразово зверталась до керівництва ФГ Нове з вимогою пояснити на яких підставах господарство використовує земельні ділянки, просила відновити межові знаки на ділянках, повернути земельні ділянки та сплатити грошові кошти за користування фермерським господарством земельними ділянками за період з 24.05.2012 по дату фактичного повернення земельних ділянок, однак голова ФГ Нове ОСОБА_7 відмовлялася від отримання її листів.

В кінці березня 2018 року ФГ Нове перестало використовувати її земельні ділянки і вона змогла їх повернути у своє володіння та користування, встановивши межові знаки. ФГ Нове повернуло їй землі без акту приймання-передачі, що в черговий раз, підтверджує факт незаконного використання господарством належних їй земельних ділянок. Фактично вказані земельні ділянки вона повернула у своє користування 01.04.2018 року.

Щодо плати за користування земельними ділянками фермерським господарством за період з 24.05.2012 по 01.04.2018 року, керівництво останнього взагалі не бажає з нею розмовляти про це, оскільки вона стала власником земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_2 :01:016:0120 та 1220782200:01:016:0121 лише 28.12.2017 року, тому до цієї дати вона не має права на отримання плати за користування земельними ділянками.

У зв`язку із самовільним зайняттям ФГ Нове земельних ділянок та безоплатного їх використання протягом 2012-2018 років, вона, а також її спадкодавець ОСОБА_9 як власники земельних ділянок, не отримали доходи, які могли б реально одержати від передачі вказаних земельних ділянок в оренду або в результаті самостійного їх обробітку, тому згідно зі ст. 22 ЦК України зазнали збитків у вигляді упущеної вигоди.

Факт безпідставного і бездокументального використання фермерським господарством Нове земельних ділянок з кадастровими номерами 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016: НОМЕР_1 підтверджується відповідями на її звернення державних, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, а також керівництвом самого ФГ Нове .

Таким чином, між протиправними, умисними, винними діями голови ФГ Нове ОСОБА_7 , що виразилися в самовільному захопленні земельних ділянок, перешкоджанні законному власнику використовувати земельні ділянки та збитками, завданими їй як власнику землі існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до висновку ВСУ викладеного у постанові від 14.06.2017 року у справі № 923/2075/15 вона має право самостійно розрахувати розмір збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу), завданих їй та її спадкодавцю ОСОБА_5 внаслідок використання відповідачем у період з 24.05.2012 по 01.04.2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування, земельної ділянки площею 3,8352 га та 1/2 частини земельної ділянки площею 3,7799 га.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.04.2019 року їй стало відомо, що вартість належних їй земельних ділянок дорівнює станом на 01.01.12 - 80259,03 грн., станом на 01.01.13 - 80259,03 грн., станом на 01.01.14 - 80259,03 грн., станом на 01.01.15 - 100248,55 грн., станом на 01.01.16 - 120298,26 грн., станом на 01.01.17 - 120298,26 грн., станом на 01.01.18 - 120298,26 грн.

Отже, мінімальний дохід, який би вона та її спадкодавець ОСОБА_5 могли отримати у вигляді орендної плати за вказані земельні ділянки становить 26107,66 грн.

Крім того, з відповідача на її користь має бути стягнута сума інфляційних втрат, які вона та її спадкодавець ОСОБА_5 . зазнали внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по сплаті за користування земельними ділянками становить 17673,05 грн., а також 3% річних у сумі 2621,62 грн.

Просить суд стягнути з ФГ Нове в якості відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу), завданих їй та ОСОБА_5 внаслідок використання відповідачем у період з 24.05.2012 року по 01.04.2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування, земельної ділянки площею 3,8352 кадастровий номер 1220782200:01:016:0120 та 1/2 частини земельної ділянки площею 3,7799 га кадастровий номер 1220782200:01:016:0121 грошові кошти в сумі 46402,33 грн., стягнути судові витрати по справі у вигляді сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 768,40 грн. і витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Ухвалою судді від 06.06.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали. Позивачка пояснила, що з 23.10.2012 року вона є опікуном ОСОБА_5 , у 2013 році їй надано право на укладення договорів оренди землі. За користування землею відповідачем до 2016 року вона отримала грошові кошти в сумі близько 9000 грн. і виявила бажання обробляти землю самостійно. З 2013 року вона почала звертатись у різні інстанції, бо не погоджувалась з тим, що земельними ділянками користується ФГ Нове . ІНФОРМАЦІЯ_1 підопічний ОСОБА_5 помер. Фактично вона отримала змогу користуватись земельними ділянками з 1 квітня 2018 року, а тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати їй збитки за період з 2012 року по 1 квітня 2018 року.

Відповідач у справі - ФГ Нове в особі голови Шеремет Л.І., надало суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 21.12.2012 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається із земельної ділянки, посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0180095 розміром 3,56 умовних кадастрових гектара та 1/2 частини земельної ділянки, посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0150957 розміром 3,56 умовних кадастрових гектара. Зазначені земельні ділянки перебували у оренді ФГ Нове до 2016 року. Восени 2015 року після збору врожаю господарство перестало використовувати вказані земельні ділянки та фактично повернуло їх позивачці. Хто користувався землею з 2016 року йому не відомо. Плата за користування земельними ділянками ФГ Нове нарахована та виплачена позивачці згідно з видатковими касовими ордерами від 24.03.2016 року. Так, ФГ Нове видано ОСОБА_1 за 2015 рік орендну плату в сумі 2511,23 грн. та в сумі 1255,62 грн., орендну плату за 2012-2014 роки - в сумі 2691,82 грн. та в сумі 2943,89 грн., а всього в сумі 9402,56 грн. та сплачено земельний податок. Після цього, ОСОБА_10 постійно зверталася до різних установ зі скаргами на неправомірні дії ФГ Нове , при цьому вказуючи що начебто не отримала плату за користування земельними ділянками. Аналогічні пояснення надали також і представники відповідача у с удовому засіданні.

Право на звернення до суду за захистом права стягнення плати за користування земельними ділянками за 2012-2015 роки, виникло у позивача з 29.09.2015 року і трирічний строк позовної давності закінчився 29.09.2018 року, а позовна заява до суду надійшла 05.06.2019 року.

В 2016-2018 роках ФГ Нове спірними земельними ділянками не користувалось, а позивачем не надано доказів самовільного зайняття земельних ділянок та відповідного розрахунку визначення шкоди, передбаченому чинним законодавством. Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в тому числі й у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Представником позивача ОСОБА_2 надано відповідь на відзив, у якій представник підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та вказав, що відповідач не спростовує правомірність заявлених вимог позивача, а лише намагається уникнути відповідальності за безпідставне та безоплатне користування чужим майном. Вважає факт користування землею відповідачем встановленим органами прокуратури під час перевірок за зверненнями позивачки, Держгеокадастром про що свідчить лист від 21.07.17 (а.с. 53) та показаннями свідка ОСОБА_11 . У зв`язку з відмовою райдержадміністрації розрахувати збитки, вони розраховані самим позивачем, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є головою ФГ Нове , на даний час стосунки з позивачкою зіпсувалися. До 2010 року господарство користувалося земельними ділянками на підставі договору оренди. Після смерті ОСОБА_12 у 2012 році вони домовилися про продовження користування земельними ділянками до вступу у спадщину її сином, а після смерті ОСОБА_5 господарство перестало користуватися землями. На пропозицію укласти договір оренди позивачка відмовилась, гроші вона отримувала за користування паями. Суму за користування землями господарство брало з договору оренди землі, який був раніше укладений із ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що позивачка є колишньою дружиною, стосунки з нею нормальні. Він є власником 1/2 частини земельної ділянки, яка залишилася йому після смерті ОСОБА_5 Земельна ділянка була в оренді ФГ Нове приблизно з 2001 року. З ним за оренду земельної ділянки розраховувався ОСОБА_15 Хто засівав землю він не бачив, у минулому році бачив, що все поле було засіяне одним масивом та бачив як ОСОБА_15 здійснював збір врожаю, а інша половина паю знаходиться поруч.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що позивач та він свати, оскільки їхні діти перебувають у цивільному шлюбі, стосунки нормальні. Позивачка запропонувала займатися самостійно землею після закінчення дії договору. Визначивши межі, почали обробляти землю. На той час ОСОБА_5 ще був живий. Почали обробіток землі, потім загинув ОСОБА_5 , а навесні 2016 року земельні ділянки були вже засіяні кукурудзою. В 2018 році позивачка зателефонувала і сказала, що є власником земель площею 5,8 га і вони почали обробляти землю разом. Земельний податок за 2018 рік сплатив у 2019 році. З 2012 по 2016 роки він ще не був знайомий із ОСОБА_1 Хто обробляв землю у 2016-2018 роках йому невідомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона знає позивачку по роботі, тому стосунки робочі. Вона обстежувала земельну ділянку на предмет користування влітку 2017 року разом із землевпорядною організацією. При цьому ОСОБА_1 показала ділянку, яка їй належить. Ділянка була засіяна, але хто це зробив було не відомо. За результатами даного обстеження не складалися ніякі документи і ніхто нічого не підписував. Місце розташування землі було встановлене зі слів позивачки. Оскільки в комісії брали участь працівники Держгеокадастру то вони й повинні були встановити користувача та вжити відповідні заходи в разі самовільного зайняття земельної ділянки. Однак їй підписувати нічого не давали.

Вислухавши позивача та його представника, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 157 ЗК України передбачає, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та є власником земельної ділянки площею 3,8352 га кадастровий номер 1220782200:01:016:0120, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області та 1/2 частини земельної ділянки площею 3,7799 га кадастровий номер 1220782200:01:016:0121, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом виданими державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 28.12.2017 року та витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017 року.

Відповідно до розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23.10.2012 року ОСОБА_1 призначена опікуном над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 11 та № 12 від 22.03.2013 року опікуну ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення документів на право власності на земельні ділянки (паї) від імені неповнолітнього ОСОБА_5 та на укладання договору оренди терміном на 1 рік земельних ділянок (паїв) від імені неповнолітнього ОСОБА_5 , кошти, отримані від оренди земельних ділянок використати в інтересах дитини.

Рішенням виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 22 від 20.06.2013 року опікуна ОСОБА_1 призначено відповідальною за збереження 1 Ѕ часток земельних паїв дитини ОСОБА_5 .

З відповіді прокурора Васильківського району Дніпропетровської області від 07.02.2014 року видно, що заявник ОСОБА_1 звернулася 26.12.2013 року до прокуратури району із заявою про неправомірність дій орендаря ОСОБА_15 та 07.02.2014 року від неї надійшла заява про припинення розгляду звернення у зв`язку з переоформленням документів на земельні ділянки.

16.02.2015, 26.09.2015, 11.05.2017, 16.01.2018 року ОСОБА_1 зверталася із заявами до голови ФГ Нове про вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами 1220782200:01:016:0120 та 1220782200:01:016:0121, які були у користуванні ФГ Нове , про відмежування земельних паїв, які знаходяться у користуванні ФГ Нове з 2012 по 2015 роки, про роз`яснення на яких підставах ФГ Нове засіяло земельні ділянки та про поновлення межових знаків, які були знищені господарством, про повернення вказаних вище земельних ділянок та сплату грошових коштів за користування господарством земельними ділянками за період з 24.05.2012 по дату фактичного повернення цих земельних ділянок.

29.09.2015 року голова ФГ Нове ОСОБА_7 звернулася з листом до ОСОБА_1 з пропозицією укласти договори оренди земельних ділянок, отримати орендну плату за користування земельними ділянками за 2012-2015 роки та отримати розрахунок зерновими.

Згідно з видатковими касовими ордерами фермерським господарством Нове видано ОСОБА_1 як опікуну ОСОБА_5 :

- 24.03.2016 року орендну плату за 1 пай за 2015 рік в сумі 2511,23 грн.;

- 24.03.2016 року орендну плату за 0,5 паю за 2015 рік в сумі 1255,62 грн.;

- 24.03.2016 року орендну плату за 1 пай за 2012-2014 роки в сумі 2691,82 грн.;

- 24.03.2016 року орендну плату за 0,5 паю за 2012-2014 роки в сумі 2943,89 грн., а всього в сумі 9402,56 грн.

Факт отримання ОСОБА_1 орендної плати за земельні ділянки за період з 24.05.2012 по 24.03.2016 року підтверджується розписками, написаними ОСОБА_1 власноручно, що визнано й самим позивачем у судовому засіданні. Однак вона вважає, що вказана сума виплачена головою ФГ Нове лише за втручання в ситуацію що склалася місцевого депутата та є лише частковим відшкодуванням збитків завданих власнику землі за користування господарством земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

При цьому факт користування спірними земельними ділянками протягом 2012-2015 років беззаперечно визнається й відповідачем.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (статті 256 та 257 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 особисто отримала грошові кошти за користування земельними ділянками від ФГ Нове 24.03.2016 року, а тому саме з цього часу потрібно відраховувати початок строку позовної давності так як саме в цей день позивачка дізналася про порушення свого права оскільки вважає здійснений розрахунок не повним. Однак з позовом до суду ОСОБА_1 звернулась лише 5 червня 2019 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, який закінчився 25.03.2019 року.

За правилами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Під час судового розгляду представником відповідача ОСОБА_17 заявлено вимогу про застосування строків позовної давності, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів за період з 24.05.2012 по 01.01.2016 року у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи позовну вимогу щодо відшкодування збитків за безпідставне користування земельною ділянкою ФГ Нове у період з 01.01.2016 по 01.04.2018 року суд зважає на те, що позивачем належними та допустимими доказами у достатній кількості не доведено факт користування відповідачем належними їй земельними ділянками та не спростовано заперечень відповідача в цій частині.

Так, долучені до позову численні відповіді правоохоронних та контролюючих органів держави зазначають про факт користування відповідачем земельними ділянками позивачки лише з її слів, позначаючи зміст її звернень. Жоден зазначений доказ не містить твердження про те, що факт використання спірних земельних ділянок є достовірно встановлений на підставі об`єктивних доказів під час перевірки. Лист ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.07.2017 року за вих. № Г-7933/0-4414/6-17, який, за твердженням позивачки та її представника, містить інформацію про встановлений факт користування відповідачем спірними земельними ділянками у 2016-2017 роках не може бути судом визнаний достатнім доказом вказаного факту оскільки за результатами комісійного обстеження спеціалістами ГУ Держгеокадастру не встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки. Про це свідчить відсутність відповідного акту перевірки, припису про усунення порушень вимог земельного законодавства та протоколу про адміністративне правопорушення за результатами перевірки, які посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти у випадку виявлення самовільного зайняття земельної ділянки. Відсутність зазначених документів підтверджена й свідком ОСОБА_16 , яка приймала участь у роботі комісії по обстеженню земельної ділянки та пояснила, що жодний документ за результатами вказаної дії не складався та нею як членом комісії не підписувався, а особа, яка користувалась землею встановлена не була.

Посилання представника позивача на показання свідка ОСОБА_11 як на доказ користування земельними ділянками позивачки відповідачем протягом 2016-2017 років є безпідставним так як зазначений свідок у судовому засіданні пояснив, що йому не відомо хто обробляв земельні ділянки ОСОБА_1 у 2016-2017 роках.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2016 року по 01.04.2018 року у зв`язку з недоведеністю позивачем належними, достовірними та допустимими доказами у достатній кількості факту користування земельними ділянками саме Фермерським господарством Нове .

На підставі викладеного, керуючись 125, 126, 152, 157, 158 ЗК України, ст.ст. 22, 256, 257, 261, 267, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Фермерського господарства Нове про відшкодування збитків за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2019 року.

Суддя І.Г. Битяк