Постанова

від 13.11.2019 по справі 265/7392/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2911/19

265/7392/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 265/7392/18

Номер провадження 22-ц/804/2911/19

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Герасимова Г.Є.,

сторони :

позивач - ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_2

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-туристична компанія Онікс-тур

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2019 року, у складі судді Костромітіної О.О., дата складення повного судового рішення 29 серпня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-туристична компанія Онікс-тур (далі ТОВ ТТК Онікс-тур ) про захист прав споживачів шляхом відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилалися на те, що в лютому 2018 року вони звернулися до відповідача за допомогою щодо організації відпочинку в Туреччині. Працівник ТОВ ТТК Онікс-тур запропонувала їм відпочинок в Туреччині з 07 березня 2018 року по 10 березня 2018 року, з яким вони погодилися і за послуги сплатили 17 450 грн. Виліт мав відбутися з аеропорту м. Запоріжжя 07 березня 2018 року о 14.20 годині. Проте вказаний рейс було скасовано та виліт перенесено на інший час. Їх подорож до Туреччини не відбулася. Вони звернулися до відповідача з письмовою вимогою про повернення грошових коштів, проте відповіді до теперішнього часу не отримали. Просили стягнути з ТОВ ТТК Онікс-тур на користь кожного у відшкодування майнової шкоди по 8725 грн. та в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 2000 грн. кожному.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2019 року відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. У скарзі позивачі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважають, що саме ТОВ ТТК Онікс-тур повинно повернути їм грошові кошти через скасування подорожі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ТТК Онікс-тур посилається на те, що товариство виконало всі свої зобов`язання за договором доручення, укладеним з ОСОБА_1 , але нести майнову відповідальність за скасування туристичної поїздки позивачами товариство не зобов`язане, оскільки у правовідносинах з позивачами виступало у ролі турагента, який належним чином виконав свої зобов`язання за договором і не порушував права та законні інтереси позивачів; необхідна інформація щодо туристичного продукту була доведена до відома ОСОБА_1

Позивачі та їх представник ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належними чином; клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти скарги представника ТОВ ТТК Онікс-тур Ноздрачової О.І., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13 лютого 2018 року уклала з відповідачем ТОВ ТТК Онікс-тур договір поручення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 доручила здійснити від її імені та за її рахунок наступні дії: прийняти грошові кошти у розмірі 13000 грн та внести їх на поточний рахунок ТОВ ТТК Онікс-тур в якості оплати за туристичні послуги, а ТОВ ТТК Онікс-тур зобов`язане виконати дане йому поручення в найкоротший термін відповідно до вказівок довірителя, повідомляти довірителя за його вимогою всі відомості про хід виконання доручення та нести відповідальність за зберігання грошових коштів, наданих довірителем для виконання доручення (а.с. 35).

Туристична поїздка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Туреччини планувалася з 07 березня 2018 року по 10 березня 2018 року, але не відбулася у зв`язку з погіршенням погодних умов в місті відльоту - м.Запоріжжя, 07 березня 2018 року. Цього дня позивачі повернулися до м.Маріуполя.

Частину понесених витрат на організацію поїздки в розмірі 6414 грн позивач ОСОБА_1 отримала від ТОВ ТТК Онікс-тур .

Відмовляючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не зобов`язаний повернути позивачу грошові кошти за неотриманні туристичні послуги, оскільки ТОВ ТТК Онікс-тур , як турагент, виконало свої зобов`язання та забезпечило бронювання туристичного продукту через ТОВ Інтерлайн Аєро , а тому майнові збитки у розмірі вартості ненаданих послуг були завдані позивачу не з вини відповідача. Вимоги ОСОБА_2 визнані безпідставними, оскільки між ним та відповідачем будь-яких договірних відносин щодо організації поїздки до Туреччини не існувало.

З рішенням суду не можна не погодитися.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1 Закону України Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем.

Частиною першою статті 20 Закону України Про туризм визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів (частина десята статті 20 Закону України Про туризм ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Частиною першою статті 33 Закону України Про туризм встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини (частини перша та друга статті 32 Закону України Про туризм ).

У статті 902 ЦК України зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03 липня 2013 року (справа № 6-42цс13), майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про туризм за договором про туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста.

Не погоджуючись з рішення суду про відмову у позові, позивачі в апеляційній скарзі посилалися на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, обумовлену договором послугу не надав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим перед позивачем виникла заборгованість, яка не погашена.

Ці доводи колегія суддів вважає неспроможними.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ ТТК Онікс-тур 13 лютого 2018 року був укладений договір доручення. Згідно пункту першого цього договору позивач доручила товариству здійснити від її імені та за її рахунок наступні дії: прийняти грошові кошти у розмірі 13000 грн та внести їх на поточний рахунок ТОВ ТТК Онікс-тур в якості оплати за туристичні послуги (передплата Стамбул), а ТОВ ТТК Онікс-тур зобов`язалося виконати дане йому поручення в найкоротший термін відповідно до вказівок довірителя, повідомляти довірителя за його вимогою всі відомості про хід виконання доручення та нести відповідальність за зберігання грошових коштів, наданих довірителем для виконання доручення. Всі спори, що виникають при виконанні цього договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі, коли не досягнута домовленість між сторонами, спор вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства України (а.с. 35).

За договором доручення були придбані авіаквитки на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рейс Запоріжжя-Стамбул 07 березня 2018 року, вартістю 2191 грн. кожний; заказаний трансфер з міжнародного аеропорту Стамбул до готелю, оплачено проживання в готелі з 07 березня 2018 року по 10 березня 2018 року та страховки; придбані авіаквитки на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рейс Стамбул-Запоріжжя 10 березня 2018 року, вартістю 3432 грн. кожний.

Дані обставини підтверджують надані позивачами квитки (а.с. 10,11,12,13), ваучер на проживання у готелі з 07 березня 2018 року по 10 березня 2018 року, договір страхування медичних витрат від нещасних випадків осіб, що виїжджають за кордон та ваучер щодо трансферу (а.с. 37, 38, 40).

Послуги були оплачені відповідно до договору на реалізацію туристичного продукту та окремих послуг № АД 923 від 03 січня 2018 року, який укладено між ТОВ ТТК Онікс-Тур та Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерлайн Аєро (далі ТОВ Інтерлайн Аєро ). Відповідно до даного договору останній зобов`язується здійснювати на користь відповідача юридичні і фактичні дії, пов`язані з реалізацією туристичного продукту або туристичних послуг, як окремих послуг, яка не є туристичним продуктом, які сформовані відповідачем, за допомогою бронювання онлайн, доступ до якого надається ТОВ Інтерлайн Аєро , шляхом укладання договорів із третіми особами (туристами).

При цьому у квитках на літак на рейс Запоріжжя-Стамбул 07 березня 2018 року зазначено, що: до та після вильоту анулювання броні, повернення грошових коштів, а також зміна напрямку, не дозволяється, а у квитках на літак на рейс Стамбул-Запоріжжя 10 березня 2018 року зазначено, що купуючи даний квиток, пасажир приймає і погоджується з умовами та правилами авіаперевізника, в яких вказано, що скасування та повернення не допускається, можливе тільки повернення податку (а.с. 39).

У ваучері на проживання у готелі зазначено, що бронювання може бути анульоване без штрафних санкцій до 03 березня 2018 року до 23.59; у разі ануляції з 04 березня 2018 року 00.00 по 07 березня 2018 року 00.00 штраф складає 100% від загальної суми.

З інформації, наданої КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя 20 листопада 2018 року, вбачається, що рейс № РС 431 07 березня 2018 року був відмінений авіакомпанією за метеоумовами (рішення було прийнято командиром повітряного судна) (а.с. 80).

20 березня 2018 року позивачка ОСОБА_1 зверталася із заявою до директора авіакомпанії Pegasus Airline про компенсацію розходів у зв`язку з перенесенням авіарейсу у розмірі 11026 грн та зазначила, що рішення про відмову від туристичної подорожі було прийнято подружжям самостійно (а.с. 41).

Листом від 04 червня 2018 року ТОВ ТТК Онікс-тур в особі директора ОСОБА_6 . роз`яснило ОСОБА_1 про можливість отримання нею в офісі ТОВ ТТК Онікс-тур грошової суми у розмірі 6414 гривень, яка була повернута за авіаквитки Запоріжжя-Анталія у розмірі 4383 грн., трансфер у розмірі 1631 грн. та за зворотні авіаквитки у розмірі 400 грн (а.с. 36).

У відповіді ТОВ Інтерлайн Аєро на ім`я директора ТОВ ТТК Онікс-тур ОСОБА_6 від 12 серпня 2019 року зазначено, що 16,19 лютого 2018 року від ТОВ ТТК Онікс-Тур надійшла оплата в повному обсязі за окремі послуги, що не є Турпродуктом, для осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме авіаквитки за маршрутами Запоріжжя-Стамбул 07 березня 2018року, у зворотному напрямку Стамбул-Запоріжжя 10 березня 2018 року, та розміщення в готелі у номері стандарт для двох дорослих. Зазначені послуги були скасовані та відповідні суми були перераховані на рахунок відповідача 3631,29 грн та 400 грн (а.с.149).

Грошові кошти у розмірі 6414 грн., позивач ОСОБА_1 отримала від відповідача в ході розгляду справи, що визнано сторонами.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 32 Закону України Про туризм за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора. турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Як вбачається зі ст. 5 Закону України Про туризм туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Отже, встановлено, що у даній справі відповідач ТОВ ТТК Онікс-тур є агентом між клієнтом (туристом) та організаціями, які є постачальником послуг. Враховуючи зазначене, турагент не несе відповідальності за обставини, які є поза його компетенцією і поза його контролем, за невиконання своїх зобов`язань постачальниками послуг: відміна або затримка рейсів, заміна готелю, заміна типу літака, відмова від видачі виїзної візи, тощо.

Тому, висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові до ТОВ ТТК Онікс-тур про стягнення з відповідача у відшкодування майнової шкоди по 8725 грн на користь кожного, є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів також вважає правильним є висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки можливість відшкодування моральної шкоди не передбачена главою 63 ЦК України та укладеним між сторонами договором доручення.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Враховуючи те, що відповідач ТОВ ТТК Онікс-тур не порушував вимог договору доручення, збитків позивачу завдано не з його вини, у зв`язку із чим відсутня вина відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачам.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи справу, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, згідно зі статтями 12,81,263 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду позивачами апеляційному суду не надано.

Отже, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При перегляді справи за апеляційною скаргою апеляційний суд враховує постанови Верховного Суду від 14 січня 2019 року справа № 641/6859/16-ц провадження № 61-34800 св 18, від 17 квітня 2019 року справа № 643/14429/14-ц провадження № 61-4499св18.

Відповідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Дата складення повного судового рішення 15 листопада 2019 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

О.М. Пономарьова

Т.Б. Ткаченко