Ухвала

від 13.11.2019 по справі 444/2358/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2358/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/1403/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 березня 2019 року в складі судді Мікули В.Є. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний поділ земельної ділянки,-

встановила:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний поділ земельної ділянки.

В обґрунтування позову покликався на те, що 14.07.1990 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20.09.2012 року. У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час спільного проживання у шлюбі подружжя набуло майно, серед якого земельна ділянка площею 0,2га на АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка знаходиться у володінні відповідачки ОСОБА_1 .

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.02.2016 року просив визнати земельну ділянку площею 0,2 га на АДРЕСА_1 спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнати право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 , провести реальний поділ земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 у наступний спосіб: - надати ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 998,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 7: по огорожі 12,83м.; 3,48м.; по лінії розподілу 24,89м.; 6,15м.; 14,50м.; 12,26м.; 24,94м. по огорожі 19,01м.; 32,16м.; 32,44м.; (ділянка жовтого кольору табл. №3 додатків до висновку № 15-15 судової земельно-технічної експертизи); надати ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 998,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 9: по огорожі 26,88м.; 10,80м.; 13,65м.; 16,59м.; 58,44м.; 5,74м. по лінії розподілу 24,94м.; 12,26м.; 14,50м.; 6,15м. 24,89м. (ділянка зеленого кольору табл. №3 додатків до висновку № 15-15 судової земельно-технічної експертизи). При даному варіанті розподілу земельної ділянки Співвласник 1 - ОСОБА_2 користується існуючим заїздом на виділену земельну ділянку, а Співвласнику 2 - ОСОБА_1 необхідно влаштувати новий заїзд на виділену земельну ділянку з існуючого проїзду.

Під час розгляду справи в лютому 2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування зустрічного позову покликалася на те, що за час спільного проживання у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11 червня 2017 року, вона та ОСОБА_2 набули у власність житловий будинок загальною площею 70 кв.м. з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд. Право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_2

Просила провести реальний поділ будинку загальною площею 70 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,2 га. на АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою судового засідання від 13 березня 2013 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя об`єднано в одне провадження із справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний поділ земельної ділянки.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24 червня 2015 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, в частині позовної вимоги про реальний поділ будинку загальною площею 70 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

16 лютого 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 . В обґрунтування поданої заяви покликалася на те, що вартість 1/2 частини вказаної земельної ділянки відповідає сумі, яку вона сплатила в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 як поручитель згідно із договором поруки № 1308/0908/55-007-Р-1, яка виникла за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ Сведбанк . Відтак вважає, що є підстави для визнання за нею права власності на дану земельну ділянку.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18 лютого 2016 року, роз`єднано позовні вимоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний розподіл земельної ділянки площею 0.2 га на АДРЕСА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0.2 га. по АДРЕСА_1 , виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,2 га на АДРЕСА_1 , а позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний поділ земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 , судом ухвалено розглядати в даному провадженні.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано земельну ділянку площею 0,2 га на АДРЕСА_1 , спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 .

Проведено реальний поділ земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 у наступний спосіб:

- надано ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 998,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 7: по огорожі 12,83м.; 3,48м.; по лінії розподілу 24,89м.; 6,15м.; 14,50м.; 12,26м.; 24,94м. по огорожі 19,01м.; 32,16м.; 32,44м.; (ділянка жовтого кольору табл. №3 додатків до висновку № 15-15 судової земельно-технічної експертизи),

- надано ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 998,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 9: по огорожі 26,88м.; 10,80м.; 13,65м.; 16,59м.; 58,44м.; 5,74м. по лінії розподілу 24,94м.; 12,26м.; 14,50м.; 6,15м. 24,89м. (ділянка зеленого кольору табл. №3 додатків до висновку № 15-15 судової земельно-технічної експертизи).

При даному варіанті розподілу земельної ділянки Співвласник 1 - ОСОБА_2 користується існуючим заїздом на виділену земельну ділянку, а Співвласнику 2 - ОСОБА_1 необхідно влаштувати новий заїзд на виділену земельну ділянку з існуючого проїзду.

Додатковим рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 04 березня 2019 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ земельної ділянки площею 0,2 га на АДРЕСА_1 - відмовлено.

Рішення від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення від 04 березня 2019 року оскаржила відповідач ОСОБА_1 , вважає такі незаконними, необґрунтованими, ухвалені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На переконання апелянта, у даній справі суд безпідставно ухвалив додаткове рішення, оскільки її зустрічний позов ухвалою Жовківського районного суду від 18 лютого 2016 року виділено в окреме провадження і справі присвоєно № 444/323/16, на даний час справа перебуває у провадженні Верховного Суду.

Не погоджується із рішенням Жовківського районного суду від 27 лютого 2019 року у зв`язку з тим, що суд розглянув справу про поділ земельної ділянки без врахування боргів ОСОБА_2 , які вона сплатила за нього після розірвання шлюбу.

Вона виконала обов`язок боржника щодо сплати простроченої заборгованості за кредитним договором без його згоди, з метою захисту своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів, відтак згідно із ч. 3 ст. 528 ЦК України набула права кредитора у зобов`язанні ОСОБА_2 перед банком в обсязі, в якому виконала зобов`язання боржника, тому має достатні законні підстави вимагати від ОСОБА_2 сплати боргу в сумі 468945 грн. в порядку суброгації.

Просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 березня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

08 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву про відмову від апеляційної скарги на рішення Жовківського районного суду від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 березня 2019 року, у зв`язку із чим просить закрити апеляційне провадження.

Учасники справи позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити враховуючи таке.

За змістом частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, у ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Підписання та подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 подавала особисто (а.с. 2-5, 36-38).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви чи клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 5 ст. 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 364 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 цього Кодексу.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відмова від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження суперечить інтересам відповідачки чи іншим учасникам по справі, не встановлено таких і апеляційним судом.

Крім цього, немає інших апеляційних скарг та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, а також відсутні обставини, передбачені ч. 5 ст. 206 ЦПК України.

Зважаючи на вказані обставини та враховуючи, що статтями 13, 43 ЦПК України передбачено право учасника справи розпоряджатися своїми процесуальними права щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у даній справі з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст. 260, п. 1 ч. 1 ст. 362, ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 березня 2019 року .

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 березня 2019 року в складі судді Мікули В.Є. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, реальний поділ земельної ділянки.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 13 листопада 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк