Постанова

від 11.11.2019 по справі 288/126/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/126/18 Головуючий у 1-й інст. Руденко З. Б.

Категорія 54 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання: Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №288/126/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Перемога про визнання незаконним наказу про звільнення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 10 липня 2019 року, яке ухвалено суддею Руденко З.Б. в смт Ружин

встановив:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати формулювання причин його звільнення у зв`язку із реорганізацією підприємства Редакція газети Перемога на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України таким, що не відповідає чинному законодавству; змінити формулювання причин звільнення та вказати причину звільнення в наступній редакції: звільнений у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі п.5 ст.41 КЗпП України . Підставою для внесення запису зазначити: Розпорядження №43 від 28.12.2017 р. ; стягнути з ТОВ Редакція газети Перемога вихідну допомогу, за мінусом виплаченої відповідачем суми одномісячного середнього заробітку, у розмірі п`ятимісячного середнього заробітку, що згідно розрахунку складає 63817,25 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року прийнято відмову позивача від позовних вимог та закрито провадження в частині визнання звільненим на підставі п.5 ст. 41 КПпП України у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи; щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Перемога вихідної допомоги, за мінусом виплаченої відповідачем суми одномісячного середнього заробітку, у розмірі п`ятимісячного середнього заробітку, що згідно розрахунку складає 63817,25 грн. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Редакція газети Перемога про зміну формулювання підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги в частині вимог щодо визнання наказу №5 від 29.12.2017 р. про формулювання звільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією комунального підприємства Редакція газети Перемога .

Рішенням Ружинського районного суду від 10 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги, зокрема, зазначає, що в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України не був попереджений роботодавцем за два місяці про наступне вивільнення, погодження профспілкової організації на звільнення також не було. Вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував, що порушення, невизнання, оспорювання трудових прав найчастіше відбувається через видання незаконного наказу, тому при вимогах про зміну формулювання причин звільнення предметом позову і є наказ про звільнення працівника.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, надіславши відзив, у якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області залишити без змін. Рішення суду вважає законним, обґрунтованим та прийнятим у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовільнити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов такого висновку, посилаючись на необґрунтованість посилань позивача про недотримання роботодавцем вимог ст.ст. 43, 49-2 КЗпП України при його звільненні та відсутність змін в організації виробництва та праці. Суд зазначив, що позивач не змінював предмету свого позову у встановленому порядку і просив визнати незаконним наказ про звільнення не з підстав неправомірності свого звільнення з посади, а з підстав неправильності формулювання звільнення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України, безпосередньо в районних міських судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі, незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 призначений керівником Комунального підприємства Редакція газети Перемога - редактором газети Перемога відповідно до Рішення 36 сесії V скликання від 17.09.2010 Попільнянської районної ради Житомирської області. Голові районної ради доручено укласти з ним контракт(а.с.74 т.1).

Згідно з Рішенням 33 сесії VІ скликання Попільнянської районної ради Житомирської області від 14.08.2015 № 556 переукладено контракт з ОСОБА_1 керівником Комунального підприємства Редакція газети Перемога - редактором газети Перемога строком на 2 роки (а.с.75 т.1).

Розпорядженням голови Попільнянської районної ради Житомирської області від 18.09.2017 № 26 ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Комунального підприємства Редакція газети Перемога (редактора) з 16.09.2017 в зв`язку із закінченням терміну контракту відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України. Розпорядження винесено на затвердження районної ради. Розпорядженням № 27 від 18.09.2017 р. ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки керівника комунального підприємства Редакція газети Перемога (редактора) з 17.09.2017 р. до призначення керівника підприємства на сесії районної ради (а.с.72, 73 т.1).

Рішенням Попільнянської райради Житомирської області від 03.11.2017 № 336 затверджені вказані вище розпорядження голови районної ради від 18.09.2017 № 26 і № 27 (а.с.86 т.1).

18.12.2017р. Комунальне підприємство Редакція газети Перемога , припинило діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, правонаступником стало Товариство з обмеженою відповідальністю Редація газети Перемога , засновником якого є фізичні особи, (а.с.7-12 т.2).

Розпорядженням голови Попільнянської районної ради Житомирської області від 28.12.2017 № 43 звільнено ОСОБА_1 з посади в.о. керівника КП Редакція газети Перемога (редактора) на підставі п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з перетворенням підприємства та припиненням повноважень посадової особи з 28.12.2017 р. Дане розпорядження вирішено винести на затвердження районної ради (а.с.11 т.1). Відповідно до Витягу з протоколу 21 сесії VІІ скликання від 16.02.2018р. Попільнянської районної ради Житомирської області розпорядження № 43 не було прийнято, оскільки за таке затвердження проголосували за - 1 депутат, проти - 0, і утримались - 22 депутати (а.с.35-36 т.1).

Наказом директора ТОВ Редакція газети Перемога від 29.12.2017 р. № 4 у зв`язку з реорганізацією КП Редакція газети Перемога шляхом перетворення у ТОВ Редакція газети Перемога та обранням керівника Товариства вивільнено Оленського С.О. від обов`язків редактора. Вирішено запропонувати йому вакантну посаду кореспондента газети Перемога , у разі відмови підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 (а.с.10 т.).

Наказом директора ТОВ Редакція газети Перемога від 29.12.2019 №5 в зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від запропонованої посади кореспондента у ТОВ Редакція газети Перемога вирішено звільнити ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України та провести розрахунок згідно з чинним законодавством (а.с.9 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у вказаній справі є наказ №5 від 29.12.2017 р. директора ТОВ Редакція газети Перемога про звільнення позивача. В позовній заяві та уточнюючій заяві від 10.09.2018 р., з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 22.05.2019 р. про прийняття часткової відмови від позову, позивач просив визнати незаконним наказ №5 від 29.12.2017 р. про формулювання звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією КП Редакція газети Перемога .

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України зобов`язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України можливість розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності з ініціативи власника застосовується у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, коли відбувається скорочення чисельності або штату працівників.

Працівник підлягає звільненню з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України лише у тому випадку, коли відбувається ліквідація чи реорганізація, або перепрофілювання установи і при цьому скорочується чисельність або штат працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Згідно роз`яснень п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, які пов`язані зі звільненням працівника на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці.

Згідно штатного розпису КП Редакція газети Перемога , який вводився в дію з 01.09.2017р. на підставі наказу №08-ОД від 31.08.2017р., в штаті адміністрації підприємства передбачено одну посаду керівника - редактор (а.с.38 т.1).

Згідно штатного розпису, який вводився в дію з 20.12.2017р. на підставі наказу №1-ОД від 20.12.2017р., в ТОВ Редакція газети Перемога , в штаті адміністрації вказаного товариства передбачено посаду керівника - директор (а.с.37 т.1).

Згідно статті 23 ЗУ Про друковані засоби масової інформації (процесу) в Україні керівником редакції є редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації, уповноваженим на те засновником (співзасновниками).

Згідно Статуту ТОВ Редакція газети Перемога товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків КП Редакція газети Перемога територіальних громад сіл та селищ Попільнянського району.

У підпункті 15 пункту 8.2.5 Статуту ТОВ Редакція газети Перемога зазначено, що директор як редактор друкованого засобу масової інформації керує діяльністю редакції.

Згідно наказу № 2-ОД від 20.12.2017 року ТОВ Редакція газети Перемога , буди скорочені посади редактора, відповідального секретаря та кореспондента.

Крім того, згідно довідки ТОВ Редакція газети Перемога від 07.11.2019 року, на підприємстві не діє первинна профспілкова організація, а тому доводи позивача про незаконність його звільнення через те, що воно не погоджено профспілковою організації є помилковим.

Разом з тим, однією з найважливіших гарантій для працівників у випадках змін в організації виробництва і праці є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівників.

Виходячи з вимог статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення конкретного працівника протягом двох місяців роботодавець повинен запропонувати йому всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникові з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року по справі № 6-1264цс17.

У першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 1 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (П /9901/310/18) провадження № 11-43/асі18.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив обставини порушення відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України, а саме роботодавцем не було повідомлено про наступне вивільнення позивача персонально не пізніше ніж за два місяці, запропоновано посаду кореспондента та в той же день звільнено.

На підставі наказу №5 від 29.12.2017 р. до трудової книжки позивача було внесено запис Звільнений у зв`язку із реорганізацією підприємства Редакція газети Перемога на підставі п.1 ст.40 КЗпП України .

Однак сам наказ № 5 від 29.12.2017 р. директора ТОВ Редакція газети Перемога не містить необхідних реквізитів: не зазначено з якої посади та коли звільняється ОСОБА_1

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що спір про зміну

формулювання причин звільнення - це спір не про звільнення, оскільки при вимогах як про зміну формулювання причин звільнення, так і про поновлення на роботі предметом позову є наказ про звільнення працівника.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Крім того, після відмови позивачем від частини позовних вимог та прийняття їх судом, відповідно до ухвали Ружинського районного суду від 22.05.2019 р., суд продовжив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу №5 від 29.12.2017 р. про формулювання звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією КП Редакція газети Перемога .

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Беручи до уваги наведені вище висновки, зважаючи на те, що наслідки недотримання вказаних норм матеріального права є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому її слід задовольнити, скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 10 липня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК України із відповідача в на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат в розмірі 576,30 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 10 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Визнати незаконним наказ № 5 від 29.12.2017 р. ТОВ Редакція газети Перемога про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 статті 40 КЗпП України.

Стягнути з ТОВ Редакція газети Перемога (ЄДРПОУ 02472565, адреса: смт Попільня, вул. Б.Хмельницького, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 576,30 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий: Судді: