Постанова

від 06.11.2019 по справі 390/763/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2019 року м. Кропивницький

справа № 390/763/17

провадження № 22-ц/4809/1429/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (суддя-доповідач): Дуковського О.Л.

суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Деркаченко Ю.О.;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Кіровоградська районна державна адміністрація.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року, у складі головуючого судді Пасічника Д.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Кіровоградська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації права оренди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Кіровоградська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Просила:

визнати недійсним договір та усі додаткові угоди до цього договору оренди землі (паю) загальною площею 5,90 га (кадастровий номер 3522581800:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрований між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М ;

скасувати державну реєстрацію договору та усіх додаткових угод до цього договору оренди землі (паю) загальною площею 5,90 га (кадастровий номер 3522581800:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрований між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М ;

зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

В обгрунтування позовних вимог вказувала, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 5,90 га, 22.03.2012 уклала договір оренди землі (паю) з відповідачем на 5 років.

Після спливу терміну оренди, вона звернулась до відповідача з відмовою від подальшої передачі в оренду паю, однак, отримала відповідь від відповідача, що нібито між нею та ТОВ Агрофірма Берегиня-М укладено додаткову угоду щодо продовження терміну оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років.

Посилається на те, що додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (паю) вона не підписувала, і вважає, що такий договір суперечить її волі, порушує її право власності на земельну ділянку.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір та усі додаткові угоди до цього договору оренди землі (паю) загальною площею 5,90 га (кадастровий номер 3522581800:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрований між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Берегиня - М та скасовано державну реєстрацію даного договору та усіх додаткових угод до цього договору оренди землі (паю).

Зобов`язано ТОВ Агрофірма Берегиня-М повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,90 га (кадастровий номер 3522581800:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що суд першої інстанції посилався на неналежний доказ у справі, а саме на висновки експертів. Зазначає, що експертизи були проведені з недостатньою кількістю зразків підписів позивача, а тому просив суд апеляційної інстанції призначити у справі повторну комісійну судово-почеркознавчу експертизу, оскільки попередні висновки експертів є неналежним доказами у даній справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Відзивів від інших учасників справи не надходило.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної комісійної судово - почеркознавчої експертизи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КР № 037201 від 03.10.2001 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,90 га, яку вона отримала на підставі рішення сесії Володимирівської сільської ради народних депутатів від 07.06.2001 року за № 89.

Вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з кадастровим номером - 3522581800:02:000:0213.

22.03.2012 року Між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Берегиня - М було укладено договір оренди землі (паю) загальною площею 5,90 га (кадастровий номер 3522581800:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області строком на п`ять років.

04.02.2017 року позивач, зверталася до відповідача з вимогою про відмову від подальшого продовження дії даного договору оренди, але їй листом від 27.02.2017 року № 1/27/02.17 ТОВ АФ Берегиня - М було повідомлено, що відповідач користується земельною ділянкою, що їй належить на праві приватної власності на підставі підписаної додаткової угоди до договору оренди землі від 22.03.2012 року, згідно якої сторони договору вирішили продовжити термін дії договору до 31.12.2027 року і лише по закінченню цього терміну можливе розірвання умов даного договору (а.с.8).

Як вбачається із додаткової угоди до договору оренди землі від 22.03.2012 року, зареєстрованого за № 352250004004289 від 16.08.2012 року, що 18.10.2016 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Берегиня - М в особі директора Краснюка А.М. уклали дану угоду, якою вирішили продовжити термін дії договору до 31.12.2027 року, починаючи з дня державної реєстрації дійсної угоди в порядку передбаченому законодавством.

Вказані обставини, також підтверджуються витягом з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3504072382017 від 17.03.2017 року, наданої на запит ОСОБА_1

Звертаючись із позовними вимогами про визнання недійсним договору і спірної додаткової угоди, позивач посилалася на те, що вона не підписувала дану угоду і взагалі про неї не знала, а тому відсутнє її волевиявлення як учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати її внутрішній волі.

Відсутність підпису свідчить також про необізнаність позивача з істотними умовами договору оренди земельної ділянки.

З метою встановлення даного факту позивачем було заявлено клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи у справі.

Судом першої інстанції була призначена у даній справі судова почеркознавча експертиза за клопотанням позивача.

Із висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 26.04.2018 року за № 1257/1258/17-27 вбачається, що підпис ОСОБА_1 на додатковій угоді до договору оренди землі від 22.03.2012 року, зареєстрованого за № 352250004004289 від 16.08.2012 року, укладеної між ТОВ Агрофірма Берегина - М виконано не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 82-85).

Крім того, судом призначалася за клопотанням відповідача повторну судово-почеркознавчу експертизу (а.с.102-105,109-110).

Із висновку експерта від 15.02.2019 року за № 414/1 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 на додатковій угоді від 18.10.2016 року до договору оренди землі від 22.03.2012 року, зареєстрованого за № 352250004004289 від 16.08.2012 року, в графі Орендодавець виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.135-137).

Вказані висновки експерта суд першої інстанції визнав допустимими та належними доказами у справі, які одержані в порядку встановленим законом, що відповідає вимогам ст.ст. 77,78 ЦПК України та дійшов висновку, що спірну додаткову угоду позивач не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волевиявлення у ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди до договору оренди землі (паю) у розумінні ст.ст. 21 , 203 ЦК України.

Колегія суддів, погоджується із судом першої інстанції, що висновки експертів від 26.04.2018 року за № 1257/1258/17-27 та від 15.02.2019 року за № 414/1 є належними та допустимими ми доказами у справі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України Про оренду землі передбачає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем доведено, що спірна додаткова угода суперечить її волі та нею не підписувалася, а відповідачем даний факт не спростовано, а тому суд першої інстанції у відповідності до норм чинного законодавства правомірно визнав недійсним спірний договір та усі додаткові угоди до нього як такі, що порушують права позивача.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня - М - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

15.11.2019 - складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді О.А. Письменний

О.І. Чельник