Постанова

від 10.03.2010 по справі 2а-28123/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія 2.11.17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року Справа № 2а-28123/09/1270

Луганський окружний адмін істративний суд у складі

головуючого судді Чернявс ької Т.І.,

за участю

секретаря судового засіда ння Глазунової О.О.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - головний державний податко вий інспектор

юридичного відділу Лим анюк М.А.

(довіреність від 12.01.2010 № 202)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Луганс ьку

справу за адміністративни м позовом

товариства з обмеженою від повідальністю «Гривлайн»

до державної податкової ін спекції в м. Сєвєродонецьку Л уганської області

про визнання дій протиправ ними та зобов' язання вжити заходи щодо виключення рухом ого майна з Державного реєст ру обтяжень рухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2009 року товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Гривлайн» звернулось до Луганського окружного ад міністративного суду з позов ом до державної податкової і нспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому, з урахуванням клопотання від 10 березня 2010 року б/н (арк. справи 49), просить визнати протиправ ними дії відповідача щодо вк лючення рухомого майна до Де ржавного реєстру обтяжень ру хомого майна та зобов' язати відповідача вжити заходів щ одо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого ма йна - рухоме майно позивача .

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив таке.

Позивачем було отримано ви тяг з Державного реєстру обт яжень рухомого майна, відпов ідно до якого рухоме майно пі дприємства знаходиться в Дер жавному реєстрі обтяжень рух омого майна, а обтяжувачем є д ержавна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганськ ої області.

Відповідно до рішення Конс титуційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справ і № 1-9/2005 за конституційним пода нням 48 народних депутатів Укр аїни щодо відповідності Конс титуції України (конституцій ності) положень пункту 1.17 стат ті 1, статті 8 Закону України «П ро порядок погашення зобов'я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами» (справа про податкову заставу) визнані т акими, що не відповідають Кон ституції України (є неконсти туційними), положення Закону України від 21 грудня 2000 року № 21 81-III «Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами», а сам е підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права по даткової застави на будь-які види активів платника подат ків без врахування суми його податкового боргу.

На думку Конституційного С уду України, розмір податков ої застави, виходячи із загал ьних принципів права, повине н відповідати сумі податково го зобов'язання, що забезпечу вало б конституційну вимогу справедливості та розмірнос ті. Розмірність як елемент пр инципу справедливості перед бачає встановлення публічно -правового обмеження розпоря дження активами платника под атків за несплату чи несвоєч асну сплату податкового зобо в'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Отже, на думку позивача, дер жавна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку, не визначи вши коло рухомого майна това риства з обмеженою відповіда льністю «Гривлайн» наклало п одаткову заставу на все рухо ме майно в Державному реєстр і обтяжень рухомого майна, бе з такого погодження складу р ухомого з підприємством. Так ими діями, на думку позивача, о рган державної податкової сл ужби грубо порушив конституц ійні права позивача та перев ищив свої службові повноваже ння.

Представник позивача у суд ове засідання не прибув, про д ату, місце та час слухання спр ави повідомлявся належним чи ном. Заявою від 10 березня 2010 рок у б/н позивач просить розгляд ати справу за відсутності йо го представників (арк. справи 48).

Відповідач адміністративн ий позов не визнав, про що пода в суду заперечення на адміні стративний позов від 27 січня 2 010 року б/н (арк. справи 38). В запер еченнях на адміністративний позов відповідач просить ві дмовити позивачу у задоволен ні позовних вимог, посилаючи сь на таке.

Відповідно до пункту 5.1 стат ті 5 Закону України від 21 грудн я 2000 року № 2181-III «Про порядок пога шення зобов' язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» податкове зобов' язання , самостійно визначене платн иком податків у податковій д екларації, вважається узгодж еним з дня подання такої пода ткової декларації.

Податковою декларацією з п одатку на додану вартість ві д 21 вересня 2009 року № 45168 по зивач визначив собі податков е зобов' язання у розмірі 98508,00 грн.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пунк ту 5.3 статті 5 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами» платник пода тків зобов' язаний самостій но сплатити суму податкового зобов' язання, зазначену у п оданій ним податковій деклар ації, протягом десяти календ арних днів, наступних за оста ннім днем відповідного грани чного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання под аткової декларації.

Підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами » передбачає, що у разі коли пл атник податків не сплачує уз годжену суму податкового зоб ов' язання в установлені стр оки, податковий орган надсил ає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 8.2.1 пунк ту 8.2 статті 8 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами» право податкової застави виникає у разі неспл ати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зо бов' язання, самостійно визн аченої платником податків у податковій декларації, - з дня , наступного за останнім днем зазначеного строку. У зв' яз ку з тим, що сума податкового з обов' язання у встановлені с троки сплачена не була, у това риства з обмеженою відповіда льністю «Гривлайн» виник под атковий борг і активи платни ка податків передані у подат кову заставу, оскільки право податкової застави виникає згідно із законом і не потреб ує письмового оформлення.

Згідно податкового роз' я снення положень статті 8 Зако ну України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами», за твердженого наказом ДПА Укра їни від 06 липня 2006 року № 385, подат ковий орган за запитом платн ика податків, який має податк овий борг, може видати письмо ве повідомлення про звільнен ня окремих видів активів так ого платника податків з-під п одаткової застави, якщо таки й податковий орган визначає, що звичайна вартість інших а ктивів, які залишаються у под атковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеч еного такою податковою заста вою, у два чи більше разів, з ур ахуванням сум будь-яких інши х прав дійсних вимог до актив ів такого платника податків, які мають пріоритет над таки м правом податкової застави. Тому, у разі виникнення права податкової застави таке пра во може поширюватися на акти ви платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового бо ргу платника податків на ден ь виникнення права податково ї застави, включаючи розстро чені (відстрочені) суми подат кового боргу.

Платник податків самостій но визначає перелік активів, на які розповсюджуються пра во податкової застави і які в подальшому можуть бути реал ізовані в рахунок погашення його податкового боргу в пор ядку, встановленому законода вством України. У даному випа дку, директор товариства з об меженою відповідальністю «Г ривлайн» не визначив і не над ав перелік активів, а якщо пла тник податків самостійно не визначає перелік таких актив ів або визначені платником п одатків активи не можуть бут и використані як джерело пог ашення податкового боргу (не є ліквідними та реальними дл я продажу), податковий керуюч ий зобов' язаний самостійно визначити склад активів, на я кі може бути розповсюджене п раво податкової застави.

На підставі вищевикладено го, відповідач вважає свої ді ї щодо реєстрації податкової застави рухомого майна пози вача правомірними та такими, що відповідають чинному зак онодавству, а тому просить за лишити позов товариства з об меженою відповідальністю «Г ривлайн» без задоволення.

У судовому засіданні предс тавник відповідача позов не визнав, навів заперечення, ан алогічні викладеним у письмо вих запереченнях на адмініст ративний позов від 27 січня 2010 р оку б/н.

Вислухавши пояснення пред ставника відповідача, дослід ивши матеріали справи, суд пр иходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таки х підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб' єктів при з дійсненні ними владних управ лінських функцій на основі з аконодавства, в тому числі на виконання делегованих повно важень.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єктів владних повноважень адміністративні суди відпов ідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та Закона ми України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України, та принципом рівнос ті усіх учасників адміністра тивного процесу перед законо м і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративн ого процесу є рівними перед з аконом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності відповідно до ч астини 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладається на відпо відача, якщо він заперечує пр оти адміністративного позов у.

Відповідно до пункту 5.1 стат ті 5 Закону України від 21 грудн я 2000 року № 2181-III «Про порядок пога шення зобов' язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» податкове зобов' язання , самостійно визначене платн иком податків у податковій д екларації, вважається узгодж еним з дня подання такої пода ткової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пунк ту 5.3 статті 5 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами» платник пода тків зобов' язаний самостій но сплатити суму податкового зобов' язання, зазначену у п оданій ним податковій деклар ації, протягом десяти календ арних днів, наступних за оста ннім днем відповідного грани чного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання под аткової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пунк ту 5.4 статті 5 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами» узгоджена су ма податкового зобов' язанн я, не сплачена платником пода тків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою по даткового боргу платника под атків.

У разі коли платник податкі в не сплачує узгоджену суму п одаткового зобов' язання в у становлені строки, податкови й орган відповідно до підпун кту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 218 1-III «Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами» надси лає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із абзацом 2 підпункт у 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону Ук раїни від 21 грудня 2000 року № 2181-III « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами» податкові вимоги також надсилаються п латникам податків, які самос тійно подали податкові декла рації, але не погасили суму по даткових зобов' язань у вста новлені законом строки, без п опереднього направлення (вру чення) податкового повідомле ння.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п ункту 6.2 статті 6 Закону Україн и від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про п орядок погашення зобов' яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами» податкові вим оги надсилаються:

а) перша податкова вимога - н е раніше першого робочого дн я після закінчення граничног о строку сплати узгодженої с уми податкового зобов' язан ня. Перша податкова вимога мі стить повідомлення про факт узгодження податкового зобо в' язання та виникнення прав а податкової застави на акти ви платника податків, обов' язок погасити суму податково го боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - н е раніше тридцятого календар ного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення пл атником податків суми податк ового боргу у встановлені ст роки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, вик ладених у першій податковій вимозі, може містити повідом лення про дату та час проведе ння опису активів платника п одатків, що перебувають у под атковій заставі, а також про д ату та час проведення публіч них торгів з їх продажу.

Згідно із пунктом 8.1 статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами » з метою захисту інтересів б юджетних споживачів активи п латника податків, що має пода тковий борг, передаються у по даткову заставу (відповідно до пункту 1.17 статті 1 зазначено го закону податкова застава - спосіб забезпечення податк ового зобов' язання платник а податків, не погашеного у ст рок. Податкова застава виник ає в силу закону. У силу податк ової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою за ставою податкового зобов' я зання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кред иторами у порядку, встановле ному законом). Право податков ої застави виникає згідно із законом та не потребує письм ового оформлення.

Право податкової застави в ідповідно до абзацу третього підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами » виникає у разі несплати у ст роки, встановлені цим Законо м, суми податкового зобов'яза ння, самостійно визначеної п латником податків у податков ій декларації, - з дня, наступн ого за останнім днем зазначе ного строку.

Згідно із підпунктом 8.2.2 пунк ту 8.2 статті 8 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами» з урахуванням пол ожень цієї статті право пода ткової застави поширюється н а будь-які види активів платн ика податків, які перебували в його власності (повному гос подарському віданні) у день в иникнення такого права, а так ож на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому , до моменту погашення його по даткових зобов'язань або под аткового боргу.

В рішенні Конституційного Суду України від 24 березня 2005 р оку № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 за конс титуційним поданням 48 народн их депутатів України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) поло жень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами» (справа про податкову заставу) зазначено, що п оложе ння підпункту 8.2.2 пункту 8.2 стат ті 8 Закону України від 21 грудн я 2000 року № 2181-III «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами» передбачає пошире ння права податкової застави на будь-які види активів плат ника податків, які перебувал и на момент виникнення таког о права в його власності (повн ому господарському віданні), а також на будь-які інші актив и, на які платник податків наб уде прав власності у майбутн ьому, до моменту погашення йо го податкових зобов'язань аб о податкового боргу.

Із змісту цього положення в ипливає, а практика його заст осування підтверджує, що пра во податкової застави поширю ється практично на всі види а ктивів платника податків. Пр и цьому не враховується адек ватність суми податкового зо бов'язання чи податкового бо ргу з розміром заставлених а ктивів платника податків, що не сприяє справедливому вир ішенню питань застосування п рава податкової застави між суб'єктами податкових правов ідносин.

На думку Конституційного С уду України, розмір податков ої застави виходячи із загал ьних принципів права повинен відповідати сумі податковог о зобов'язання, що забезпечув ало б конституційну вимогу с праведливості та розмірност і. Розмірність як елемент при нципу справедливості передб ачає встановлення публічно-п равового обмеження розпоряд ження активами платника пода тків за несплату чи несвоєча сну сплату податкового зобов 'язання та диференціювання т акого обмеження залежно від розміру несплати платником п одаткового боргу.

Забезпечення надходження до бюджетів та державних ціл ьових фондів податків і збор ів має здійснюватися шляхом запровадження податкової за стави на активи платника под атків у такому розмірі, який б и забезпечував гарантоване в ідшкодування державі неспла чених податків у повному обс язі.

Поширення права податково ї застави на будь-які види акт ивів платника податків, яка п еревищує суму податкового зо бов'язання чи податкового бо ргу, може призвести до позбав лення такого платника не тіл ьки прибутків, а й інших актив ів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку дія льність аж до її припинення.

З огляду на викладене полож ення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 ста тті 8 Закону України від 21 груд ня 2000 року № 2181-III «Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами» , яке передбачає можливі сть поширення права податков ої застави на будь-які види ак тивів платника податків неза лежно від суми податкового б оргу, порушує справедливе ви рішення питань застосування права податкової застави (ст атті 8, 42 Конституції України, т обто є неконституційним).

При судовому розгляді спра ви судом встановлено, що пода тковою декларацією з податк у на додану вартість від 21 вер есня 2009 року № 45168 позивач визнач ив собі податкове зобов' яза ння з податку на додану варті сть у розмірі 98508,00 грн. (арк. спра ви 50-51).

Уточнюючим розрахунком по даткових зобов' язань з пода тку на додану вартість у зв' язку з виправленням самостій но виявлених помилок від 12 жов тня 2009 року № 49693 позивач визначи в у рядку 3.3 суму податкового к редиту, що не врахована у декл арації звітного періоду, за я кий виправляються помилки, у розмірі 97851,00 грн., а у рядку 8.5 «зб ільшення суми, що підлягала з арахуванню до складу податко вого кредиту наступного пода ткового періоду» - 97851,00 грн. (арк . справи 53).

Згідно облікової картки по зивача по податку на додану в артість 30 вересня 2009 року йому нараховано 98508,00 грн. по деклара ції від 21 вересня 2009 року № 45168, а 16 грудня 2009 року зараховано від ' ємного значення у зменшенн я боргу з податку на додану ва ртість на 96305,00 грн. Станом на 09 бе резня 2010 року за позивачем обл іковується недоїмка у розмір і 1388,79 грн. та пеня у розмірі 188,69 гр н. (арк. справи 55-59).

02 жовтня 2009 року відповідаче м було направлено позивачу п ершу податкову вимогу № 1/460, а 10 л истопада 2009 року другу податк ову вимогу № 2/525 (арк. справи 39 та 39 зворотній бік).

14 жовтня 2009 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого м айна зареєстровано публічне обтяження за типом «податко ва застава» всіх активів пла тника податків - товариства з обмеженою відповідальніст ю «Гривлайн» (арк. справи 16).

Під час судового розгляду с прави судом встановлено, що п озивачу не пропонувалось сам остійно визначити перелік ак тивів, на які розповсюджують ся право податкової застави і які в подальшому можуть бут и реалізовані в рахунок пога шення його податкового боргу в порядку, встановленому зак онодавством України, відпов ідачем склад активів, на які м оже бути розповсюджене право податкової застави, не визна чався, акти опису активів у ра хунок погашення податкового боргу відповідачем не склад ались.

З огляду на викладене, суд в важає, що відповідач в поруше ння норм чинного законодавст ва та рішення Конституційног о Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 за ко нституційним поданням 48 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень пункту 1.17 статті 1, статт і 8 Закону України «Про порядо к погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами» (справа про податков у заставу) безпідставно поши рив податкову заставу на всі активи позивача, тим самим по рушив принци адекватності су ми податкового боргу сумі ак тивів платника податків, що п орушує права та інтереси поз ивача, а тому позовні вимоги п ро визнання протиправними ді й відповідача щодо включення до Державного реєстру обтяж ень рухомого майна всіх акти вів товариства з обмеженою в ідповідальністю «Гривлайн» є такими, що підлягають задов оленню.

Також є такими, що підлягают ь задоволенню, позовні вимог и про зобов' язання відповід ача вжити заходів щодо виклю чення з Державного реєстру о бтяжень рухомого майна всіх активів товариства з обмежен ою відповідальністю «Гривла йн», але, за винятком активів, вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податковог о боргу.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо су дове рішення ухвалене на кор исть сторони, яка не є суб' єк том владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відпові дного місцевого бюджету, якщ о іншою стороною був орган мі сцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засі данні 10 березня 2010 року проголо шено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі в ідкладено, про що згідно вимо г частини 4 статті 167 КАС Україн и повідомлено після проголош ення вступної та резолютивно ї частин постанови у судовом у засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71 , 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов з адовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державної податкової інспек ції в м. Сєвєродонецьку Луган ської області щодо включення до Державного реєстру обтяж ень рухомого майна всіх акти вів товариства з обмеженою в ідповідальністю «Гривлайн» (ідентифікаційний код 36399453).

Зобов' язати державну под аткову інспекцію в м. Сєвєрод онецьку Луганської області вжити заходів щодо виключенн я з Державного реєстру обтяж ень рухомого майна всіх акти вів товариства з обмеженою в ідповідальністю «Гривлайн» (ідентифікаційний код 36399453), за винятком активів, вартість я ких співрозмірна та адекватн а сумі податкового боргу.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Гривлайн» (ідентифік аційний код 36399453, місцезнаходж ення: 93400, Луганська область, м . Сєвєродонецьк, пл. Перемоги, буд. 2, кв. 308) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копій ок).

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано у встановле ний КАС України строк. Якщо бу ло подано заяву про апеляцій не оскарження, але апеляційн а скарга не була подана у вста новлений КАС України строк, п останова набирає законної си ли після закінчення цього ст року. У разі подання апеляцій ної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законн ої сили після закінчення апе ляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Об ґрунтування мотивів оскарже ння і вимоги до суду апеляцій ної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одаються до Донецького апеля ційного адміністративного с уду через Луганський окружни й адміністративний суд. Копі я апеляційної скарги одночас но надсилається особою, яка ї ї подає, до суду апеляційної і нстанції.

Заява про апеляційне оскар ження постанови суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення, а в разі складення пост анови у повному обсязі відпо відно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному об сязі. Якщо постанову було про голошено у відсутності особи , яка бере участь у справі, то с трок подання заяви про апеля ційне оскарження обчислюєть ся з дня отримання нею копії п останови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інс танції подається протягом дв адцяти днів після подання за яви про апеляційне оскарженн я.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Постанова складена у повно му обсязі 15 березня 2010 року.

Суддя Т.І. Чернявська