Рішення

від 05.11.2019 по справі 802/475/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 листопада 2019 р. Справа № 802/475/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

представника позивача: адвоката Волошенюк О.В.

представника відповідача: Шкваруна О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС"

до: Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (далі - позивач, ТОВ "Авіс") до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Офіс великих платників податків ДФС України) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно із прохальною частиною позовної заяви від 22 березня 2017 року позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 14 грудня 2016 року №0000644102, №0000654102 та №0000664102.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Офісом великих платників податків ДФС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Ідас-Л" за період з 10.01.2015 року по 31.12.2015 року. За наслідком проведеної перевірки оформлено Акт від 24.11.2016 року №2006/28-10-46-02/13304871 та винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач оскаржив вказані вище рішення до суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив його у касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №802/475/17-а скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені неповно, не досліджено комплекс доказів, необхідних для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам ст. 242 КАС України, щодо законності та обґрунтованості. Зазначено, що з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи, складені за результатами таких операцій. Також, належним чином не перевірено доводи відповідача щодо наявності матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015 за №42015020210000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених КК України, не з`ясовано стан кримінальної справи та не перевірено наявність/відсутність вироку.

Разом з тим, вказано врахувати висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.01.2019, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, належним чином їх оцінити, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та прийняти законне і обґрунтоване рішення, під час нового розгляду справи.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження.

08.04.2019 представником відповідача подано відзив на адміністративний позов з доказами його направлення на адресу позивача. Відповідно до змісту відзиву вказано на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних відносин з Приватним підприємством "Ідас-Л" з огляду на безтоварність проведених операцій, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правових наслідків та з метою ухилення від сплати податків. При цьому, як вказує відповідач, що відповідно до податкової інформації у ПП "Ідас-Л" відсутні власні або орендовані виробничі приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності. Поставщиком насіння соняшника до ПП "Ідас-Л" було ФГ "Прогрес". До Офісу великих платників податків ДФС надійшла інформація, що за результатами проведеного аналізу та здійснення заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ФГ "Прогрес" із платниками податків контрагентами-постачальниками за період березень 2015 року, вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів та встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов`язання та податкового кредиту. Тому, відсутність у ФГ "Прогрес" необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, транспортних засобів, кваліфікованих працівників, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності підтверджує, що дане підприємство фактично не могло реалізувати ПП "Ідас-Л" послуги за 2015 рік.

Також податковий орган стверджує про неможливість встановлення законного джерела походження придбаного товару (олії соняшникової) по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників Приватного підприємства "Ідас-Л" до кінцевого покупця, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового обліку.

Відповідачем звернута увага щодо порушення відносно ряду осіб кримінального провадження за ознаками фіктивного підприємництва, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, і щодо фіктивного створення Приватного підприємства "Ідас-Л" з метою прикриття незаконної діяльності (матеріали досудового розслідування внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015 за №42015020210000015). За наведеного, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку відповідача, є правомірним.

Ухвалою суду від 09.07.2019, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, зобов`язано представника відповідача надати суду відомості щодо кримінального провадження та відомості щодо місця знаходження первинної документації вилученої у ТОВ "Авіс", а також надати інформацію щодо скасування ППР від 14 грудня 2016 року №0000644102

На виконання вимог ухвали, 28.08.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень та доказів до матеріалів справи.

Представником позивача, в свою чергу, 28.08.2019 подано письмові пояснення разом із додатками.

Ухвалою суду від 28.08.2019 задоволено клопотання представника позивача. Витребувано у Вінницького міського суду Вінницької області належним чином завірену копію вироку від 22.01.2019 по справі 127/12079/17 (провадження №1-кп/127/1124/17) з відміткою про набрання законної сили.

На виконання вимог ухвали суду від 28.08.2019 Вінницький міський суд Вінницької області надав копію вироку суду від 22.01.2019 по справі 127/12079/17.

10.09.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень та доказів, в якому останній повідомив про те, що копії первинних документів, вилучених у ТОВ "Авіс", знаходяться у кримінальному провадженні №42015020210000015, яке здане в архів Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 11.09.2019 задоволено клопотання представника позивача. Витребувано у Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області матеріали кримінального провадження за №42015020210000015, яке здане в архів.

30.09.2019 на адресу суду надійшов лист від Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області про надання матеріалів разом із трьома томами архівного кримінального провадження, які стосуються взаємовідносин між ТОВ "Авіс" і ПП "Ідас-Л".

Ухвалою суду від 03.10.2019, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, долучено копії первинної документації, які містяться в томі №7 з 313 а.с. по 402 а.с. архівних матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16.10.2019 допущено заміну відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби - Офісом великих платників податків Державної податкової служби (адреса: вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471). Роз`яснено учасникам процесу, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позові та заявах по суті. Зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Приватним підприємством "Ідас-Л" з огляду на безтоварний характер проведених операцій є необґрунтованими та безпідставними, оскільки належними первинними документами підтверджено рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання останнім реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом. Позивач стверджує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, а платник податків не несе відповідальність за порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Разом з тим, зазначає, що скарги на відсутність первинних документів, які підтверджують факт вчинення господарських операцій позивача з Приватним підприємством "Ідас-Л" та/або їх невідповідність вимогам чинного законодавства під час проведення перевірки не пред`являлися. Таким чином, податковим органом не доведено наявність складу порушення позивачем вимог податкового законодавства; не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Окремо представник позивача звертає увагу, що відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/251/18, яке набрало законної сили, було встановлено, що в період березень-червень 2015 року Відповідачем (ПП "Ідас-Л") поставлено Позивачу товар (олія соняшникова нерафінована) на загальну суму 6 174 853,54 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Зі змісту зазначених видаткових накладних вбачається, що підставою поставки товару слугував договір поставки № 5 від 05.03.2015 . За доводами Позивача, у зв`язку із тим, що частина товару не відповідала умовам Договору за якістю, Сторони склали двосторонні Акти забракування закупленої сировини № 267 від 05.06.2015 і № 257 від 29.05.2015. Товар у кількості 224 100 кг. на суму 4 412 977,80 грн. повернуто, що підтверджується накладними на повернення товару та товарно-транспортними накладними. Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/251/18, стягнуто з ПП "Ідас-Л" на користь ТОВ "Авіс" 3 397 363,20 грн.

Щодо матеріалів кримінального провадження, то представник позивача вказує, що Відповідач наполягає на протоколах допиту ОСОБА_1 (директор ПП "Ідас-Л"), ОСОБА_2 (засновник ПП "Ідас-Л"), ОСОБА_3 (фінансовий директор ПП "Ідас-Л") відносно фіктивного створення ПП ПП "Ідас-Л" з метою прикриття незаконної діяльності відповідно до матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015р. за №42015020210000015, (справа №127/12079/17, провадження № 1-кп/127/1124/17).

Відповідно до копії Вироку від 22 січня 2019р. у справі № 127/12079/17 (провадження № 1-кп/127/1124/17), вбачається, що він стосується ОСОБА_4 , який жодним чином не пов`язаний із господарською діяльністю ПП "Ідас-Л", а саме підприємство ПП "Ідас-Л" у вироку взагалі не згадується.

За наведеного вище, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в заявленому обсязі.

Представник відповідача з заявленими вимогами не погодився з підстав, наведених у відзиві, додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (ТОВ "Авіс") 21.07.1998 року було зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.07.1998 року №11741200000000575 (Серія А00 №142599), як платник податку на додану вартість.

Відповідно до направлень №757 та №758 від 28.10.2016 року, виданих Офісом великих платників податків ДФС України на підставі наказу останнього від 20.10.2016 року №814 (з урахуванням змін, внесених наказом Офісу великих платників податків ДФС України від 02.11.2016 року №862) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, головними державними ревізорами-інспекторами відділу податкового супроводження Вінницького управління Офісу великих платників податків ДФС - Шереметою ОСОБА_5 В ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв`язку з отриманням ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2016 року по справі №127/13849/16-к, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Ідас-Л" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2015 рік всього на суму 264 281 грн.

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, що призвело до завищення від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року на загальну суму ПДВ у розмірі 293646 грн.;

- п. 200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 ПКУ внаслідок чого завищено значення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у квітні 2015 року на загальну суму 187574 грн.;

- п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ внаслідок занижено нарахування податку на додану вартість до сплати в бюджет за квітень 2015 року всього у сумі 106072 грн.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено Акт від 24.11.2016 року №2006/28-10-46-02/13304871, на підставі якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000654102 від 14 грудня 2016 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у загальній сумі 106 125,036 (сто шість тисяч сто двадцять п`ять гривень) грн., а саме: за податковим зобов`язанням 106 072 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53 036,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000664102 від 14 грудня 2016 року, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у загальній сумі 293646,00 (двісті дев`яносто три тисячі шістсот сорок шість гривень) грн., податкове повідомлення-рішення №0000644102 від 14 грудня 2016 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 264 281 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят одна гривня).

ТОВ "Авіс", не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило його в адміністративному порядку шляхом направлення на адресу Державної фіскальної служби України скарги №1375 від 26 грудня 2016 року (Т.1 а.с. 91-97).

Рішенням від 12 січня 2017 року №367/6/98-98-110102-25 продовжено строк розгляду скарги позивача до 26 лютого 2017 року (включно).

Рішенням від 21 лютого 2017 року №3486/6/99-99/1-01-02-15 про результати розгляду скарги, ДФС України скаргу задовольнила частково, скасувала ППР від 14 грудня 2016 року №0000644102 щодо донарахувань по операціях за період 2015 року щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ПП "Ідас-Л" з податку на прибуток за 2015 рік та не встановлено дебіторської заборгованості, а ППР №0000654102 від 14 грудня 2016 року та №0000664102 від 14 грудня 2016 року залишено без змін (Т.1 а.с. 100-105).

В подальшому, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до п. 44.1 ст 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Обґрунтування доводів податкового органу зводиться до твердження про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом. Нереальність господарських операцій доводиться податковим органом на тій підставі, що:

- наявне кримінальне провадження щодо ПП "Ідас-Л", у якого позивач придбавав товар;

- наявна податкова інформація, згідно якої у ПП "Ідас-Л" відсутні власні або орендовані виробничі приміщення, необхідних для здійснення господарської діяльності;

- наявна податкова інформація щодо третьої особи ФГ "Прогрес", у якої ПП "Ідас-Л" - контрагент позивача придбавав товар у першого, про якого вказано про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також не подання ФГ "Прогрес" податкової відповідної звітності;

- неможливість встановлення законного джерела походження придбаного товару (олії соняшникової) по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників ПП "Ідас-Л" до кінцевого покупця.

Судом відповідно до матеріалів справи установлено, що ТОВ "Авіс" здійснювало фінансово-господарські операції із ПП "Ідас-Л" на підставі договору поставки соняшникової олії від 05.03.2015 року №5, на підтвердження виконання умов якого на ТОВ "Авіс" виписано видаткові та податкові накладні, суми яких були включені до складу витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту за відповідний період. Відповідна оплата товару здійснювалася згідно платіжних доручень, на загальну суму 1761875,74 грн., в т.ч. ПДВ 293645,95 грн.

Так, згідно із змістом Акта (Т.1 а.с. 26-27), ТОВ "Авіс" в особі Генерального директора ОСОБА_8 було укладено договір поставки від 05.03.2015 №5 з ПП "Ідас-Л" в особі директора ОСОБА_1 (далі постачальник) на поставку соняшникової олії. Умовами договору встановлено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити соняшникову нерафіновану олію.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що на виконання умов вказаних договорів, ПП "Ідас-Л" на адресу позивача були виписані чотири видаткові накладні на загальну суму 293 645,96 грн.; оплата товару фактично була здійснена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями; у Бухгалтерському обліку товариства оформлено проводками поставка товару, нарахування податкового кредиту, списання олії соняшникової нерафінованої в переробку, виготовлення рафінованої дезодорованої, списання олії рафінованої дезодорованої в переробку, виготовлення майонезу, маргарину та олії рафінованої дезодорованої бутильованої, віднесення на собівартість, оплата товару, виписано товарно-транспортні накладні.

Щодо тверджень відповідача про наявність кримінальних проваджень та ухвали слідчого судді про проведення перевірки, то суд зазначає наступне.

Так, за мотивами відповідача, відносно рядку осіб порушено кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, і щодо фіктивного створення Приватного підприємства "Ідас-Л" з метою прикриття незаконної діяльності (матеріали досудового розслідування внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015 за №42015020210000015).

Стверджуючи про фіктивний характер господарських операцій позивача з ПП "Ідас-Л", податковий орган посилається на те, що в матеріалах справи містяться копії протоколів допиту директор ПП "Ідас-Л" Карпенка В.П., засновника ПП ПП "Ідас-Л" ОСОБА_2 , фінансового директора ПП "Ідас-Л" ОСОБА_3 щодо фіктивного створення ПП ПП "Ідас-Л" з метою прикриття незаконної діяльності згідно із матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015р. за №42015020210000015, справа № 127/12079/17, провадження № 1-кп/127/1124/17.

Перевіряючи такі доводи відповідача, на вимогу суду відповідач не надав жодних доказів винесення судом або іншими уповноваженими суб`єктами рішень обвинувального характеру, які могли б підтвердити такі висновки акту перевірки.

Натомість відповідно до вироку від 22 січня 2019р. у справі №127/12079/17 провадження № 1-кп/127/1124/17, який витребуваний судом за клопотанням позивача, визнано винуватим особу, яка відповідно до первинних документів не була посадовою особою та не пов`язана із господарською діяльністю ПП "Ідас-Л", як і не встановлено протиправної діяльності ПП "Ідас-Л".

Відтак, суд відхиляє посилання відповідача на досудове розслідування в межах кримінального провадження, оскільки в силу положень ч. 6 ст. 78 КАС України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов`язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов`язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, судом не установлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У пункті 53 у рішенні по справі "Федорченко та Лазоренко про України" Суд зазначив, що суди повинні при оцінці доказів керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

У справах "Нефтяная компанія ЮКОС" проти РФ" та "Щокін проти України" йдеться про розуміння загального критерію, який застосовує Суд з метою визначення правомірності втручання у право власності особи.

З приводу тверджень відповідача щодо податкової інформації, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Так, у Акті вказано, що відповідно до податкової інформації у ПП "Ідас-Л" відсутні власні або орендовані виробничі приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності. Крім того, перевіряючими взято до уваги, що ПП "Ідас-Л" закуповувало насіння соняшникове у ФГ "Прогрес". Для підтвердження-спростування факту придбання в ФГ "Прогрес" насіння соняшника до Державної податкової інспекції контрагента направлено запит про проведення зустрічної звірки від 18.06.2015 року №1689/7/02-03-15.

До Офісу великих платників податків ДФС надійшла інформація, що за результатами проведеного аналізу та здійснення заходів неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ФГ "Прогрес" із платниками податків контрагентами-постачальниками за період березень 2015 року, вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів та встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов`язання та податкового кредиту. Тому, відсутність у ФГ "Прогрес" необхідних умов та засобів, основних фондів та матеріальних активів, транспортних засобів, кваліфікованих працівників, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності підтверджує, що дане підприємство фактично не могло реалізувати ПП "Ідас-Л" послуги за 2015 рік.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу планика податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17, адміністративне провадження №К/9901/1349/17.

Також, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товар від контрагентів.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, суд зазначає, що реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. у справі №2а-0370/1564/12).

Висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договором підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Також суд погоджується із доводами позивача, що Рішенням ДФС від 21 лютого 2017 року за №3486/6/99-991/01-02-25 ППР № 0000644102 від 14.12.2016р. в частині донарахувань по операціях за період 2015р. щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ПП "Ідас-Л" з податку на прибуток за 2015 р. та за умови не встановленої дебіторської заборгованості - скасовано, що вказує на проведення оплати за доставлений товар.

Надаючи оцінку первинним документам, витребуваних судом від Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області, які стосуються взаємовідносин між ТОВ "Авіс" і ПП "Ідас-Л" у спірному періоді, суд зазначає наступне.

Так, спірні податкові повідомлення-рішення №0000654102 та №0000664102 від 14.12.2016 прийняті відповідачем за наслідками позапланової перевірки ТОВ "Авіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Ідас-Л", яка проведена, в тому числі, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Як зазначалось вище, згідно із матеріалами справи, за наказом Офісу великих платників податків ДФС України (від 02.11.2016 року №862) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з отриманням ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Ідас-Л" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, про що складено Акт від 24.11.2016 року №2006/28-10-46-02/13304871.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 02 червня 2015 по справі 127/12076/15-к, старшому слідчому з ОВС СУФР ГУ ДФС у Вінницькій області надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, з можливістю їх вилучення, що перебувають у володінні ТОВ Підприємство "Авіс" (код за ЄДРПОУ 13304871, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150) - які свідчать про придбання названим підприємством товарів, робіт, послуг у ПП "Ідас-Л" (код ЄДРПОУ 39298843, Вінницький район, с. Пултівці, вул. Дачна, 1-А) за період з 2015 року включно, а саме: договорів з усіма додатками; додаткових угод; специфікацій; рахунків; податкових накладних; накладних; актів прийому - передачі; платіжних документів (платіжних доручень, виписок банку, касових ордерів); товарно - транспортних накладних, залізничних накладних, журналів в`їзду - виїзду автотранспорту на територію ТОВ "Підприємство "Авіс" за дні доставки товару від ПП "Ідас-Л"; документів, що свідчать про оприбуткування на склад товарів, робіт, послуг отриманих від ПП "Ідас-Л" (карток складського обліку, прибуткових ордерів, інших складських документів, що свідчать про оприбуткування товарно - матеріальних цінностей); документів про якість отриманого від ТОВ ПП "Ідас-Л" товару (сертифікатів відповідності, якісних посвідчень виробника, сертифікатів якості, висновків лабораторного дослідження зразків товарів здійснених лабораторією ТОВ Підприємство "Авіс"); службової переписки між підприємствами.

Згідно із описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.06.2015) від 18.06.2015 у ТОВ "Підприємство "Авіс" вилучено 82 документи на 86 аркушах.

Згідно із описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.06.2015) від 24.06.2015 у ТОВ "Підприємство "Авіс" вилучено 77 документа на 92 аркушах.

Відповідно до протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 18.06.2015 та від 24.06.2015 володільцю залишено опис вилучених речей та документів. Відомостей щодо залишення копій та/або повернення оригіналів первинних документів, вилучених у ТОВ "Авіс", на момент перевірки були відсутні.

Верховний Суд постановою від 22.01.2019, скасовуючи постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у даній справі №802/475/17-а, зазначив, що з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи, складені за результатами таких операцій.

Згідно із дослідженими доказами судом установлено, що між Позивачем й ПП "Ідас-Л" були укладені Договір поставки № 5 від 05.03.2015р. щодо поставки олії соняшникової (аркуш справи 104-106 том 4) та Договір поставки № 10 від 20.05.2015р. щодо поставки олії соняшникової (аркуш справи 104-106 том 4) Договір поставки № 5 від 05.03.2015р. щодо поставки олії соняшникової (а. с. 107-109 том 4).

Умови договорів відповідають нормам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та відображають реальні господарські зв`язки.

Оформлення господарських операцій, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відбулося шляхом складання ПП "Ідас-Л" видаткових накладних (а. с. 113, 116, 119, 122. 125, 128, 131, 134, 136, 140 том 4).

Позивач отримував Товар належними йому автотранспортними засобами у місці, яке вказував Постачальник, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (аркуші справи 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141 том 4). На отриманий товар відповідальними особами оформлено прибутковий ордер на товар (а. с. 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 137, 139, 142 том 4).

ПП "Ідас-Л", будучи платником ПДВ, в межах діючого податкового законодавства сформувало й зареєструвало податкові накладні (а.с. 143-146 том 4).

Позивач на виконання умов Договору оплатив ПП "Ідас-Л" вартість отриманого Товару, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 147-150, 160-169 том 4).

За умови не відповідності частини поставленого товару вимогам якості, Позивач й ПП "Ідас-Л" склали Акт № 257 від 29.05.2015р. та Акт № 267 від 05 червня 2015 р. про невідповідність олії вимогам виробництва (а.с. 200-201 том 4).

Відповідними та допустимими доказами доводиться, що неякісний Товар був повернутий Позивачем ПП "Ідас-Л", що підтверджується накладними на повернення товару постачальнику (а.с. 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195 том 4).

Неякісний товар від імені ПП "Ідас-Л" отримував ОСОБА_1 на підставі довіреності № 2 від 05 червня 2015р., який повертався Позивачем у місце, яке вказувало ПП "Ідас-Л", що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 172, 173, 175, 176, 178, 179, 181, 182, 184, 185, 187, 188, 190, 191, 193, 194, 196, 197 том 4).

Крім того, 14 вересня 2018р. господарським судом Вінницької області було винесено рішення у справі № 902/251/18 за позовом ТОВ - підприємство "Aвіс" до ПП "Ідас-Л" про стягнення з ПП "Ідас-Л" заборгованості в сумі 3 397 363,20 грн., яким позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Ідас-Л" (вул. Дачна, буд. 1А, с. Пултівці, Вінницький район, Вінницька область, 23116, код ЄДРПОУ 32298843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" (вул. Пигорова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, ЄДРПОУ 13304871) 3 397 363 (три мільйона триста дев`яносто сім тисяч триста шістдесят три) грн 20 коп. боргу; 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп витрат на послуги адвоката та 50 960 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 45 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Отже, відповідно до рішення господарського суду Вінницької області у справі № 902/251/18, яке набрало законної сили, встановлено, що в період березень-червень 2015 року Відповідачем поставлено Позивачу товар (олія соняшникова нерафінована) на загальну суму 6 174 853,54 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно- транспортними накладними. Зі змісту зазначених видаткових накладних вбачається, що підставою поставки товару слугував договір поставки № 5 від 05.03.2015р. На виконання умов зазначеного Договору, Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача 5 159 238,94 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29 жовтня 2018р. головним державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області Федоринським С.П. була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження № 57535283 за Наказом № 902/251/18 від 12.10.2018р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, будь-які документи (договори, податкові, видаткові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, на противагу висновкам податкового органу, стороною позивача на реальність господарської операції зазначено належно оформлені первинні документи, зокрема, договори, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення. Всі первинні документи, судом досліджені, та установлено, що вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права, тобто, по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Таким чином, на переконання суду, наведені обставини вказують на існування первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача із контрагентом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Наведені вище обставини, а також досліджені письмові докази дають суду підстави для висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення норм податкового законодавства ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про протиправність ППР від 14 грудня 2016 №№0000654102, НОМЕР_1 , а відтак, вони є такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірному ППР № 0000644102 від 14.12.2016р, то суд вважає, що підстав для визнання його протиправним та скасування немає, оскільки Рішенням ДФС від 21 лютого 2017р. № 3486/6/99-991/01-02-25 ППР № 0000644102 від 14.12.2016р. в частині донарахувань по операціях за період 2015р. щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ПП "Ідас-Л" з податку на прибуток за 2015р. та не встановлено дебіторської заборгованості - скасовано. За умови скасування спірного рішення в порядку адміністративного оскарження, таке рішення не підлягає скасуванню в судовому порядку позаяк спір у цій частині відсутній.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. При цьому, за приписами ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 грудня 2016 №№0000654102, 0000664102.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 6791, 31 грн (шість тисяч сімсот дев"яносто одна гривня 31 коп).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ - 13304871); Офіс великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471).

Повний текст рішення складений: 15.11.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна