Ухвала

від 15.11.2019 по справі 420/4657/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4657/19

УХВАЛА

15 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс (код ЄДРПОУ 38294942; адреса: вул. Водопровідна, 1-А/1, м. Одеса, 65007) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; адреса: вул.. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання збільшити податковий кредит,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс до Головного управління ДФС в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо не зарахування на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс 895 610,00 грн. податкового кредиту відповідно до Акту від 16.05.2014 року №1015/22-01 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірми Київ Плюс (код за ЄДРПОУ 38294942) з питань достовірності декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2013 року ;

зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області збільшити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) податковий кредит на суму 895 610,00 грн. відповідно до Акту від 16.05.2014 року №1015/22-01 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірми Київ Плюс (код за ЄДРПОУ 38294942) з питань достовірності декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2013 року .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4657/19 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.09.2019 року.

Підготовче засідання, призначене на 05 вересня 2019 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці та призначено на 30 вересня 2019 року.

30.09.2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання для надання додаткового часу для підготовки відзиву на адміністративний позов.

Позивач до суду не з`явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

З урахуванням викладеного судом відкладено підготовче засідання на 16.10.2019 року.

16.10.2019 року за вх.№37800/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а за вх.№37801/19 - клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 11.11.2019 року.

У підготовче засідання 11.11.2019 року представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та своєчасно. Представник позивача отримав копію ухвали від 16.10.2019р. 21.10.2019р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50). 11.11.2019 року за вх.№41923/19 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні, просить у письмовому провадженні розглянути заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно до ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою, тобто положення ст.205 КАС України застосовуються в частині, що не протирічить особливостям підготовчого провадження.

Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, судом було прийнято рішення про розгляд клопотання відповідача у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 16.10.2019 року за вх.№37801/19 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Зазначене клопотання представник обґрунтовує тим, що позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс з порушенням встановлених ст.122 КАС України строків звернення до суду із позовом. Як зазначає представник відповідача, про порушення прав позивачу стало відомо 16.12.2016 року, а з урахуванням шестимісячного строку на звернення до суду та відсутністю заяви про поновлення строку для звернення з позовом наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд встановив підстави для його задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є правомірність бездіяльності Головного управління ДФС в Одеській області щодо не зарахування на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс 895 610,00 грн. податкового кредиту відповідно до Акту від 16.05.2014 року №1015/22-01 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірми Київ Плюс (код за ЄДРПОУ 38294942) з питань достовірності декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2013 року .

З матеріалів справи встановлено, що 15.12.2016 року позивачем здійснено коригування податкової декларації з податку на додану вартість згідно висновків Акту від 16.05.2014 року №1015/22-01 (а.с.20).

Листом до Головного управління ДФС в Одеській області позивач здійснював запит щодо стану включення відповідних сум податкового кредиту (а.с.24-25), однак відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Про бездіяльність Головного управління позивачу стало відомо ще 19.12.2016 року, коли він отримав квитанцію, з якої убачалося не проведення збільшення суми податкового кредиту, на що сам позивач вказує у листі- претензії.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку на звернення до суду, адже спеціальних строків оскарження такої бездіяльності податковим законодавством не встановлено.

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи по суті є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс та інші проти Великобританії , Девеер проти Бельгії , відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, захист порушених прав, свобод або охоронюваних законом інтересів шляхом звернення до суду може бути реалізовано особою лише в межах установлених приписами чинного законодавства строків.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація даного права є наслідком його власної поведінки.

Суд констатує, що про поважність причин пропуску строку позивачем суд не повідомлено ані у позові, ані шляхом надання письмових пояснень з цього питання.

Суд вважає за доцільне звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Необхідність дотримання законодавчо встановленого строку, впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків. Строки - це засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Строком звернення до адміністративного суду є строк, в межах якого особа, котра має право на подання позову, може звернутися до адміністративного суду з метою захисту своїх прав в межах публічно-правових відносин чи для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків, оскільки строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, адже після їх завершення, якщо жодна із сторін не звернулась до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, відповідні правовідносини набувають статусу стабільних.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони, та пов`язані з наявністю дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення відповідних дій.

Зокрема, доказами, котрі свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є відповідний підпис про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Водночас, доказами того, що особа апріорі знала про порушення своїх прав, та охоронюваних законом інтересів, є її дії, спрямовані на захист та відновлення порушеного права, як то оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, котрі свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідач надав докази направлення на адресу позивача копії клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, проте станом на 15.11.2019р. будь-яких заперечень проти цього клопотання від ТОВ Фірма Київ Плюс не надійшло.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання збільшити податковий кредит на підставі ч.4 ст.123 КАС України.

Керуючись ст. 118, 120, 122, ч.3 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.241-243, 248, 250, 256, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс (код ЄДРПОУ 38294942; адреса: вул. Водопровідна, 1-А/1, м. Одеса, 65007) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; адреса: вул.. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання збільшити податковий кредит - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Київ Плюс (код ЄДРПОУ 38294942; адреса: вул. Водопровідна, 1-А/1, м. Одеса, 65007) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; адреса: вул.. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання збільшити податковий кредит - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Аракелян