Ухвала

від 14.11.2019 по справі 640/22228/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

14 листопада 2019 року м. Київ № 640/22228/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Центрального регіонального управління Адміністрації державної прикордонної служби України, начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітана Пасенця Ігоря Вартановича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, доручення та рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (громадянин Російської Федерації, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33) (далі - відповідач-1), Центрального регіонального управління Адміністрації державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 43007837, адреса: 08307, Київська обл., місто Бориспіль) (далі - відповідач-2), начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітана Пасенця Ігоря Вартановича (адреса: 08307, Київська обл., місто Бориспіль) (далі - відповідач-3), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - третя особа), у якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії відповідача-1 щодо прийняття постанови про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073, складання і подання до Державної прикордонної служби України доручення про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073 строком на три роки.

2. Визнати протиправними та скасувати постанову відповідача-1 від 21.03.2018 №5/4/1-5073 та доручення від 21.03.2018 №5/4/1-5073.

3. Скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019 прийнятого відповідачем-3 про заборону в`їзду в Україну позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення на час судового розгляду справи дії постанови про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073 та рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019 про заборону в`їзду в Україну позивачу.

В обґрунтування даної заяви зазначено про те, що зі змісту оскаржуваної постанови Служби безпеки України від 21.03.2018 №5/4/1-5073 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 вбачається, що підставою для його прийняття стали висновки відповідача-1 про те, що позивач на час перебування на території України брав безпосередню участі у організації і проведенні інформаційних заходів деструктивного характеру, які створювали передумови до посилення соціальної напруги та дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та негативно впливали на стан забезпечення національної безпеки України та охорони громадською порядку.

Позивач наполягав на тому, що під час перебування на території України жодних дій щодо участі у організації і проведенні інформаційних заходів деструктивного характеру, які б створювали передумови до посилення соціальної напруги та дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні, які б негативно впливали на стан забезпечення національної безпеки України та охорони громадського порядку ним не здійснено, в зв`язку з чим, вважає за необхідне, з метою спростування вищезгаданих тверджень та захисту свого порушеного права, особисто надавати пояснення та свідчення в суді під час розгляду цієї справи Окружним адміністративним судом міста Києва.

Отже, дія оскаржуваного рішення перешкоджає участі у повноцінному захисті інтересів позивача при розгляді цієї справи в суді будь-якої інстанції для повного га об`єктивного вирішення справи з дотриманням законності та верховенства права. Відтак, буде порушено право позивача на справедливий та законний захист, як за нормами українського законодавства, так і за нормами міжнародного права, що також виключає можливість фізичної присутності позивача у судових засіданнях у всіх судових інстанціях.

У зв`язку із наведеними обставинами позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України постанови №1 від 25.06.2009 Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні (з наступними змінами і доповненнями), до вирішення адміністративної справи судом, у провадженні якого перебуває справа, може бути вжито передбачених заходів щодо забезпечення позовних вимог. Зокрема, якщо існує небезпека заподіяння шкоди інтересам іноземця чи особи без громадянства або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб зупинення дії оскаржуваного рішення до вирішення судом адміністративної справи становитиме очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зробить неможливою його участь у судовому розгляду справи і зумовить ситуацію, при якій захист прав стане утрудненим або неможливим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

З огляду на вищевикладене, до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, суд вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073 та рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019 про заборону в`їзду в Україну позивачу.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 150, 151, 154, 156 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити до набрання законної сили рішенням у даній справі дію постанови Служби безпеки України від 21.03.2018 №5/4/1-5073 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три роки.

3. Зупинити до набрання законної сили рішенням у даній справі дію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019, прийнятого начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітаном Пасенцем Ігорем Вартановичем про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Примірник ухвали негайно надіслати/видати учасникам справи.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук