Постанова

від 04.02.2020 по справі 640/22228/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22228/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника позивача Лазька С.В., представника відповідача - 1 Дубняк Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Центрального регіонального управління Адміністрації державної прикордонної служби України, начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітана Пасенця Ігоря Вартановича, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, доручення та рішення

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 забезпечено позов шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням у даній справі дії постанови Служби безпеки України від 21.03.2018 №5/4/1-5073 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три роки та зупинення до набрання законної сили рішенням у даній справі дії рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019, прийнятого начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітаном Пасенцем Ігорем Вартановичем про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1

25.11.2019 Службою безпеки України подано заяву про роз`яснення судового рішення, яким просили надати роз`яснення змісту пункту другого резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 щодо процедури зупинення дії постанови Служби безпеки України від 21.03.2019 №5/4/1-5073.

Заяву вмотивовано тим, що законодавством не передбачено механізм зупинення до набрання законної сили рішенням у справі дії постанови про заборону в`їзду, а також надання відповідного доручення Державній прикордонній службі України на підставі ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 р. у задоволені заяви відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Служба безпеки України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 р. та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва для надання роз`яснення змісту пункту другого резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі № 640/222228/19 щодо процедури зупинення дії постанови Служби безпеки України від 21.03.2019 №5/4/1-5073.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані аналогічними доводами заяви.

У судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти її задоволення.

Інші сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Служби безпеки України, Центрального регіонального управління Адміністрації державної прикордонної служби України, начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітана Пасенця Ігоря Вартановича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким просив:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо прийняття постанови про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073, складання і подання до Державної прикордонної служби України доручення про заборону в`їзду в Україну позивачу від 21.03.2018 №5/4/1-5073 строком на три роки.

- визнати протиправними та скасувати постанову відповідача-1 від 21.03.2018 №5/4/1-5073 та доручення від 21.03.2018 №5/4/1-5073.

- скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019 прийнятого відповідачем-3 про заборону в`їзду в Україну позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2019 забезпечено позов шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням у даній справі дії постанови Служби безпеки України від 21.03.2018 №5/4/1-5073 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три роки та зупинення до набрання законної сили рішенням у даній справі дії рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019, прийнятого начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітаном Пасенцем Ігорем Вартановичем про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення даної ухвали виходив з того, що зміст ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 є чітким і зрозумілим.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

За змістом наведених норм слідує, що роз`ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз`яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.

Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року Про судове рішення в адміністративній справі, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду України від 16 липня 2016 року у справі №826/16796/14 (21-452іп16), що постановлена за результатами розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, у якій заявник зазначив, що йому незрозумілий зміст мотивувальної частини постанови, що може викликати труднощі у виконанні судового рішення. У вказаній ухвалі Верховного Суду України зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що доводи заяви зводяться до незгоди відповідачем з ухвалою про забезпечення позову, однак її оскаржено до апеляційного суду не було.

Однак, сама ухвала, якою зупинено до набрання законної сили рішенням у даній справі дію постанови Служби безпеки України від 21.03.2018 №5/4/1-5073 про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три роки та дію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 26.06.2019, прийнятого начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітаном Пасенцем Ігорем Вартановичем про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (лат. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є зрозумілою, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2020 року.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Центрального регіонального управління Адміністрації державної прикордонної служби України, начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби Бориспіль-2 , Окремого контрольно-пропускного пункту Київ капітана Пасенця Ігоря Вартановича, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, доручення та рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель